Сонце, залишилося лиш ти... (Dolce vita від Океану Ельзи)
Dolce vita (Океан Ельзи)
Коли я побачив назву нової пісня, то чесно кажучи, в моїй голові, десь глибоко, затаїлася недовіра. Але коли я її почув...описати за що вона сподобалась - це теж саме, що спробувати сказати за що кохаєш. Адже найголовніше, що кохаєш. І в цей момент виникає тільки думка спробувати описати, як кохаєш. Коли слухав її першого разу, то по шкірі поповзли мурашки, а це для мене найправдивіше свідоцтво того, що се справжня музика.
Ви скажете, що всі пісні Океану Ельзи про кохання? А я вам відповім, що принаймні ця зовсім не про кохання. Ви скажете, що ця пісня абсолютно не про кохання, а я вам відповім, що вона саме про кохання. Те, що не піддається опису, в найбільшій мірі є мистецтвом.
Ну і ще одне. Встиг побачити вже за двома піснями, що люди намагаються порівнювати одну пісню з іншою, знаходити, що в них однакового, знаходити аналоги з того чи іншого альбому, навіть між альбомами, хоча останній альбом ще ніхто не чув. Так от, чи не набридло вам бути критиками? Здається, що в нас різко пропали слухачі, всім набридло насолоджуватись музикою. От швиденько скачати нову пісню і щось таке ляпнути, це готові всі. Тільки навіщо? Не подобається така музика, не слухайте.
Пісня вдалася такою, що ті, хто готові відкрити себе музиці, мистецтву, відчують її. Dolce vita не буде хітом радіоефіру, і взагалі в нього не потрапить, але ви ж не слухаєте в ефірі українського радіо Шопена, Doors. Я не про паралелі, я просто про справжню музику. Тож насолоджуйтесь і отримуйте задоволення від музики. Адже спробувати написати власне враження цікаво, але ніколи таке враження не скаже про пісню більше ніж сама пісня, музика.
P.S. Зовсім різні пісні представив Океан Ельзи. Одна змусила розпочатись весну в душах (Я так хочу...), інша - задуматись, відкрити свій внутрішній світ... (Dolce vita) Чекаємо на альбом, а перші відголоски його сказали багато...
