Те саме було, коли закривали блоги на Ліру. Ми пішли в ФБ, я там нікого майже не можу ідентифікувати... Тобто, я спочатку згадую, хто це тут, а потім дивлюсь, хто там... Ось як запутано)))
vita_linka, о, точно, там також подібне було)) Щоправда, я тодій н евідчувала дискомфорту так гостро, певно, не настільки емоційно залежна від ілрушників, хоча й дорожу спілкуванням дуже)
Idria_Solnc, знаєш, воно непогано - стати ще ближчою з людиною, з якою ця близькість - духовна, душевна - вже є. А от з чужими чи антагоністами краще не знатися))
а це дуже глибока думка! і я так само її нещодавно думав.) магія інтернету епохи форумів та щоденників - у іншому, гармонійному поєднанні анонімності та відкритості. соціальні мережі наступного покоління грубіші в цьому плані.