Прочитал случайно....
Где-то что-то есть и здесь....
Где-то что-то есть и там...
Жизнь - продолжается,
Время - лечит,
Кто-то любит, кто-то нет, кто-то верит, кто-то нет...
Aqarelka, деффачка сопливо пишет=)))
слизывала пост рано утром. просто мне нраицо. особенно фраза "Ответственно, на личном опыте заявляю, что когда мужчина вас хочет, онвас может во время хоть чего."
да, да и еще раз да=) GirchuZZja, любовь сакс. пирожки с вишней рулят=))
RomaSHka_online, зате з ними буває дуже навіть кльовокльово)
мені взагалі здається, що кохання - це великий егоїзм.це стосується обох статей.
ти знаходиш собі людину, шафа на голову падає, і ти на того бідного хлопця відразу звалюєш всі свої надії, бажання, мрії, уявлення про велике кохання коротше кажучи...
і такий епік фейл виходить, коли те бідне кохання не дотягує до твого уявлення про нього...
тому бажано таки часом включати мозок
і ще не бачу змісту сумувати за людиною, з котрою розбіглися.ще рік потім вбиватися, впадати в депресії і різати вени лінійкою... навіщо себе так мучити?.. ) по суті сумуєш не за людиною, а за тим, що колись було. ліпше відпустити, забути і закохатися ще в когось. на світі багато хороших людисьок, яким варто відкриватися, разом мріяти і літати...
і все в нас буде окок. того шо ми баби))
напевно всі дівчатка хороші до першого кохання-на-все-життя-на-всю-голову... а потім різко включається рефлекс самозбереження... до другого кохання-не-на-все-життя-на-всюголову-на-місяць-два... а потім тих кохань стає багато і відчуття ніби ти в супермаркеті якомусь... Оо
але все-таки лишається надія знайти якийсь овощь-мужчина(бажано пєрєц))) до років сорока, з яким буде окок... і до пенсії хеппі-хеппі... до якої ми і так не доживемо ))
в мене трохи інша теорія.. наші предки вони ж хліборобами були.. осінь-літо-весна - вони працювали, а зимою на піч і дрихнути.. тому ми спимо 23 години на добу і навіть в кіно... і в хофє хаузє)) шо називається українські гєни)
коли-небудь Оленка випадково знову прочитає цю повість і тоді зрозуміє.. так мені чомусь здається...
я колись Аліну Орлову слухати не могла.. тепер люблю)