-Подписка по e-mail

 

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в otec_Leonid

 -неизвестно

 -неизвестно

 -Интересы

вивчення святого письма національні інтереси україни проповідування Ісуса христа в православній вірі спілкування з різними людьми.

 -Сообщества

Участник сообществ (Всего в списке: 4) Уголок_православия Nenka_Ukraine Україна we_LOVE_Ukraine
Читатель сообществ (Всего в списке: 1) Nenka_Ukraine

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 07.08.2010
Записей: 1152
Комментариев: 1099
Написано: 2577

Сьогодні Хрестопоклонна неділя

Дневник

Воскресенье, 27 Марта 2011 г. 18:15 + в цитатник


Чому християни поклоняються Хресту? Давайте звернемось до початку світобудови за Святим письмом. Якось одним з найясніших ангелів опанувала заздрість. Він захотів сам стати богом і підбурював до цього інших ангелів. Мабуть всі знають, чим скінчився цей заколот. Усі заздрісники були вигнані з небесного царства. Найбільшою мукою для них стала віддаленість від Бога, від Його животворчої сили.
Читать далее...
Рубрики:  Проповіді
Постова тріодь

У чому нам каятись? заповідь четверта

Дневник

Воскресенье, 27 Марта 2011 г. 17:42 + в цитатник

 

ЗАПОВІДЬ ЧЕТВЕРТА

’’ПАМ\'ЯТАЙ ДЕНЬ СУБОТНІЙ:

ШІСТЬ ДНІВ ПРАЦЮЙ І РОБИ В НИХ УСІ ДІЛА СВОЇ, А ДЕНЬ СЬОМИЙ СУБОТА -

ГОСПОДУ БОГУ ТВОЄМУ’’

І цю заповідь ми часто порушуємо, навіть не заду­муємось, не усвідомлюємо гріха, а значить і не каємось Господу! По-перше, ця заповідь наказує нам шість днів працювати чесно. Так, ми працюємо, але як? Стогнемо, охаємо, якщо робота здається важкою. Намагаємося в робочий час викроїти годину - другу для своїх справ, чи пустих балачок.

Читать далее...
Рубрики:  Постова тріодь
исповедь

Без заголовка

Суббота, 19 Марта 2011 г. 21:43 + в цитатник
Это цитата сообщения IAHA_SOFIANINA [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

...Ты знал...

ЭТИ СЛОВА ВЫСЕЧЕНЫ НА СТЕНЕ ЛЮБЕКСКОГО СОБОРА,
12-14 ВЕКА, В ГЕРМАНИИ.

Ты знал, что Я – Творец, но Мне не покорился;
Ты знал, что Я есть Свет, но ты Меня не зрил;
Ты знал, что Я есть Путь, но ты с дороги сбился.
Ты знал, что Я есть Жизнь, но Мною ты не жил.
Ты знал, что Мудрость Я – не чтил Моих законов;
Ты знал, что Я всеблаг, но не любил Меня;
Ты знал, что Я богат, но не просил с поклоном;
Ты знал, что вечен Я, но не искал ни дня.
Я милостив – ты знал, но Мне судьбу не вверил;
Ты знал, что Я велик, но Мне ты не служил;
Что Я могу всё дать, определить, отмерить,
Что Всемогущ, ты знал, но ты Меня не чтил.
Так знай же, человек, пылинка во Вселенной –
Пустые дни прожив, не веря, не любя,
Придя к концу земной короткой жизни тленной
В погибели своей вини теперь себя


Без коментариев

Рубрики:  Постова тріодь

У чому нам каятись? Заповідь третя.

Дневник

Пятница, 18 Марта 2011 г. 21:32 + в цитатник

 

 

Третя заповідь. 

 

’’НЕ ВЗИВАЙ НАДАРМО

ІМЕНИ ГОСПОДА БОГА ТВОЄГО’’

Господи, ми усі грішні, порушуючи цю заповідь. І навіть не розуміємо, які страшні злочини чинимо!

Читать далее...
Рубрики:  Постова тріодь
исповедь

Про піст

Дневник

Четверг, 17 Марта 2011 г. 21:33 + в цитатник
 (394x49, 33Kb)
ПРО ПІСТ
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа

Минув тиждень від початку Великого Посту. Дуже часто постом називають утримання від скоромної їжі — м'ясо-молочних та яєчних продуктів. Тому сьогодні хочеться звернути увагу на те, що піст — поняття набагато ширше і всеохоплююче.
Отже, що ми називаємо постом?
Піст — це утримання, вміння людини володіти собою, перемагати зло в собі самому, виправляти свої недобрі звички та пристрасті. Постом ми називаємо обмеження нижчих потреб тіла, щоб віддавати більше уваги вищим прагненням душі. Піст — це високий, відданий Богові настрій душі і рішуче обмеження усього того, що може цей настрій принизити чи зіпсувати спокусами життя та заходами ворога людини — диявола.
Отже, перша основа християнського посту — це цілковита захопленість своїм духовним життям, повна відданість Богові.
Другою причиною, що викликає потребу посту, є сум душевний, почуття втрати. Адже так часто гріхи, земні клопоти віддаляють нас від Бога. Почуття гріховності, почуття втраченої чистоти совісті, почуття жалю за недобрі вчинки, за образу Христа своїм життям - все це у щирого християнина викликає потребу посту, як всякий великий сум і туга примушують людину забувати за їжу та інші потреби тіла.
Причини посту і періоди його протягом року мають у християн історичну основу. Ми постимо, згадуючи сумні дні з життя Ісуса Христа, Божої Матері, Апостолів. Обмеження у смачних стравах та веселих розвагах у ім'я Господнє ми розуміємо, як спокуту за всі наші прогріхи, як жертву терпіння Ісусу Христу за Його великі страждання, які Він переніс з великої любові до нас. Так само в середу і п'ятницю ми постимо, згадуючи страждання Христа, коли „забрали від нас Жениха" (Матвія 9. 14-15).
Звичайно, далеко не всі зможуть дотримуватись цілковито цих рекомендацій, які виписані в церковних приписах щодо вживання тих чи інших продуктів. Малі діти, хворі люди і ті, що важко фізично працюють для підтримання свого організму, мають вживати поживнішу їжу ніж ту, що визначається в Церковних календарях.
Важливо, насамперед, розбудити жаль в душі за гріхи перед Богом, перед ближніми. Адже Спаситель весь тягар людських прогріхів узяв на Себе. Ці гріхи височіють над нами неначе стеля, що має завалитись. Але Господь з любові до нас цю стелю тримає і чекає від кожного з нас: «… Покайся, знищ свої гріхи, хай не впаде жоден камінець з цієї стелі на твою голову". Господь терпить, чекає.
Господи Ісусе Христе, прости нам, грішним, прости. Дай нам сили, дай розуму, осіни Своєю благодаттю, щоб кожен з нас став на шлях праведності. Щоб Твоя жертовна любов запалала в наших серцях, і це велике сяйво розвіяло темряву ненависті, образ, насильства і всякого зла. Нехай прийде до нас Царство Твоє добра, милосердя і любові. Амінь.
Читаючи Біблію…
Іоїль. 2 12-14. “… говорить Господь: наверніться до Мене всім серцем своїм у посту, плачу, і риданні. Роздирайте серця ваші, а не одяг ваш, і наверніться до Господа Бога вашого; бо Він благий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і жалує про біди”.
 (130x62, 13Kb)
Inn_Gallery
Рубрики:  Проповіді
Постова тріодь

Покаянні молитви

Дневник

Пятница, 11 Марта 2011 г. 22:08 + в цитатник


 (439x500, 70Kb)


Боже, будь милостивий до мене, грішного.
Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене.
Без числа согрішив я, Господи, прости мені.
Молитва св. Єфрема Сиріна

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійности, владо­любства і пустомовства не дай мені (доземний поклін).
Духа ж чистоти, смиренномудрости, терпеливости і любові дай мені, рабові Твоєму (доземний поклін).
Так, Господи Царю! Дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний на віки віків. Амінь (доземний поклін).
Боже, очисти мене, грішного (з малим поклоном 12 разів).
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійности, владо­любства і пустомовства не дай мені. Духа ж чистоти, смиренномудрости, терпеливости і любові дай мені, рабові Твоєму. Так, Господи Царю! Дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний на віки віків. Амінь (доземний поклін).
Псалом 50 (покаянний)

Помилуй мене Боже, з великої милости Твоєї і з великого милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. Проти Тебе Єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже праведний Ти в слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. Ось бо в безза­конні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости Твоєї явив Ти мені. Окропи мене ісопом – і очищуся, омий мене – і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість – і зрадіють кості упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. Серце чисте створи в мені, Боже, і духа правед­ного віднови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і Духом могутнім укріпи мене. Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові – це дух упокорений, серця скорботного і смиренного Ти не відкинеш. Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і хай збудуються стіни Єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.
Тропарі покаянні

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо жодного оправдання не маючи, ми, грішні, Тобі як Владиці цю молитву приносимо: помилуй нас.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми надіємось: не прогнівайся дуже на нас і не пам’ятай беззаконь наших, але зглянься і нині як Милосердний і визволи нас від ворогів наших. Бо Ти Бог наш, а ми люди Твої, всі творіння рук Твоїх і ім’я Твоє призиваємо.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Милосердя двері відкрий нам, Благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти єси спасіння роду християнського.
Молитва щоденного сповідання гріхів

Сповідаю Тобі, Господу Богові моєму і Творцю, Єдиному в Святій Тройці, хвальному і поклоняємому Отцю, і Сину, і Святому Духові, всі мої гріхи, вчинені в усі дні життя мого, і в кожну годину, і в нинішній час, і в минулі дні й ночі ділом, словом, помислом: об’їданням, пияцтвом, пустослів’ям, зневір’ям, лінощами, суперечками, неслухняністю, обмовлянням, осудженням, не­дбайливістю, самолюбством, багатопридбанням, розкраданням, неправдо­мовністю, зажерливістю, користолюбством, запопадливістю, ревнощами, заздрістю, гнівом, злопам’ятством, ненавистю, лихварством і всіма моїми почуттями: зором, слухом, нюхом, смаком, дотиком, і інші мої гріхи душевні вкупі й тілесні, чим Тебе, Бога мого й Творця, прогнівив і ближнього мого образив. Про що жалкую, винним являюся перед Тобою, Богом моїм, і маю волю каятися, тільки допоможи мені, Господи Боже мій, покірно зі сльозами молю Тебе. Вчинені ж перелічені гріхи мої милосердям Твоїм прости мені й звільни від них, я ж визнав їх перед Тобою, бо Ти Благий і Чоловіколюбець.
Молитва 15-ї кафизми псалтиря

Владико, Господи Ісусе Христе! Ти – захист мій. В твоїх руках я весь. Поможи мені і не попускай мені грішити, бо я нестриманий, і не дозволяй мені ходити за бажанням тіла мого. Господи, не забувай мене, бо я немічний. Ти Сам знаєш, що для мене корисне, тому не покидай мене з гріхами моїми. Не покидай і не відступай від мене. Я до Тебе вдаюся, навчи мене чинити волю Твою, бо Ти – Бог мій. Зціли душу мою, бо я згрішив перед Тобою. Спаси мене заради милости Твоєї, бо перед Тобою всі ті, що спокушають мене на гріх, і нема мені іншого пристановища, крім Тебе, Господи. Нехай осоромлені відступлять від мене ті, що жадають погубити душу мою. Бо Ти один сильний, Господи, у всьому, і Тобі слава на віки віків. Амінь.
* * *

Полегши, відпусти, прости, Боже, гріхи наші вільні й невільні, словом чи ділом, свідомі чи несвідомі, вдень чи вночі, чи в думках, чи в помислах заподіяні, – все нам прости, бо Ти Благий і Чоловіколюбець.

Зв’язаний нині тенетами безлічі гріхів і обтяжений жорстокими пристрастями й бідуванням, до Тебе вдаюся, мого порятунку, й взиваю: поможи мені, Діво, Мати Божа.


Галерея_Дефне

Рубрики:  Постова тріодь

Без заголовка

Дневник

Четверг, 10 Марта 2011 г. 15:12 + в цитатник
 (581x376, 55Kb)
ПСАЛОМ 50 покаянний

Помилуй мене, Боже, по великій милості Твоїй, і по множеству щедрот Твоїх очисти беззаконня моє.

Найпаче обмий мене з беззаконня мого і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю і гріх мій є завжди передо мною.

Проти Тебе єдиного я згрішив і перед Тобою зло вчинив, то і правий Ти в словах твоїх і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий і в гріхах родила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости своєї явив Ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся, обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені почути радість і веселість, зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице Твоє від гріхів моїх і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте утвори в мені, Боже, і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене.

Верни мені радість спасення Твого і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги Твої, і нечестиві до Тебе навернуться.

Ізбав мене від вини крови, Боже, Боже спасення мого, і язик мій радісно прославить справедливість Твою.

Господи, губи мої відкрий, і уста мої сповістять хвалу Твою.

Бо, якби Ти жертви захотів, дав би я, та всепалення не миле Тобі.

Жертва Богові - дух сокрушений, серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон і нехай здвигнуться стіни єрусалимські.

Тоді уподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення, тоді положать на вівтар твій тельців.


Помилуй меня, Боже, по великой милости Твоей, и по множеству щедрот Твоих очисти меня от беззакония моего. Наипаче омой меня от беззакония моего и от греха моего очисти меня. Ибо беззаконие мое знаю, и грех мой всегда предо мною. Тебе Единому я согрешил и лукавое пред Тобою сотворил, так что праведен Ты в приговорах Твоих и победишь, когда будешь судить. Знаю, в беззакониях зачат я, и во грехах родила меня мать моя. Знаю, истину Ты возлюбил и сокровенные тайны премудрости Твоей открыл мне. Окропишь меня иссопом, и стану чист; омоешь меня, и стану снега белее. Даруешь мне услышать радость и веселие, и возрадуются кости сокрушенные. Отврати лицо Твое от грехов моих и от всех беззаконий моих очисти меня. Сердце чистым сотвори во мне, Боже, и дух правды возроди во мне. Не отвергни меня от лица Твоего и Духа Твоего Святого не отними от меня. Возврати мне радость о спасении моем и Духом державным утверди меня. Научу беззаконных путям Твоим, и нечестивые к Тебе обратятся. Избавь меня от крови, Боже, Боже, спасающий меня, и в радости восхвалит язык мой правду Твою. Господи, уста мои отверзи, и уста мои изрекут хвалу Тебе. Если бы восхотел Ты жертвы, я принес бы ее, но к всесожжению Ты не благоволишь. Жертва Богу дух сокрушенный, сердце сокрушенное и смиренное не унизит Бог. Окажи, Господи, благоволение Твое Сиону, воздвигни стены Иерусалимские. Тогда благоволить будешь к жертве правды, возношению и всесожжению; тогда возложат на алтарь Твой тельцов.

http://www.youtube.com/watch?v=F6Cgre1kTk0

http://www.youtube.com/watch?v=YEofUT8Hok0

http://www.youtube.com/watch?v=ENUqHtA0Blw&feature=related

http://www.youtube.com/watch?v=0X5gnmG2CcE&feature=related

 (261x159, 7Kb)
Inn_Gallery
Рубрики:  псалми
Постова тріодь

Нащо йти до сповіді? У чому ми повинні каятись?

Дневник

Среда, 09 Марта 2011 г. 17:10 + в цитатник

 

ДРУГА ЗАПОВІДЬ

«’’НЕ СОТВОРИ СОБІ КУМИРА І ВСЯКОЇЇІ ПОДОБИ

ДО ТОГО, ЩО НА НЕБІ ВГОРІ, АБО НА ЗЕМЛІ ДОЛІ, АБО В ВОДАХ ПІД  ЗЕМЛЕЮ І НЕ ВКЛОНЯЙМОСЯ ІМ, І НЕ СЛУЖИ ІМ»’’

В перекладі це означає: не сотвори собі ніякого ідола, не витесуй з дерева чи каменя, не виливай з міді, ані з заліза, ні зі срібла, ні із золота, зовсім ні з чого не роби собі ідола і не вклоняйся йому, як Богу. Слава Богу, між нами, християнами, — це діло невидане, і виходить, що ми ніби і не грішимо проти другої заповіді Закону Божого. Чи так є насправді? Хіба наші пристрасті не ті ж ідоли, котрим ми поклоняємось усе життя?!

Читать далее...
Рубрики:  Постова тріодь
исповедь

Обида ранит только раз

Суббота, 05 Марта 2011 г. 01:41 + в цитатник
Это цитата сообщения Ларса [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Т.Валяева Обида ранит только раз

 (534x400, 22Kb)




Обида ранит только раз


Обида ранит только раз,
Но сами мы из часа в час
Обиду делаем сильней
Воспоминанием о ней.

Расскажем всем своим друзьям,
Уснуть не можем по ночам,
Перебирая всё подряд -
И жест обидчика и взгляд.
И вновь по нервам бьют слова,
И боль не меньше, чем была…

Обида ранит только раз,
Она не мучила бы нас,
Когда б мы сами эту боль
Не волочили за собой.


Татьяна Валяева





Галерея_Дефне



Серия сообщений "Верхарн":

Часть 1 - И. Вайсман Я обнимала ночь, я прижималась к ней,
Часть 2 - Татьяна Валяева Учила жизнь меня...
...
Часть 24 - П.А. Вяземский Любить. Молиться. Петь
Часть 25 - Д. Веневитинов УТЕШЕНИЕ
Часть 26 - Т.Валяева Обида ранит только раз
Часть 27 - Татьяна Валяева Кто лжёт другим
Часть 28 - Маша Волк СКАЖИТЕ
Часть 29 - Т. Валяева Простить


Рубрики:  Життєві уроки
Постова тріодь
Християнська поезія

У чому ми маємо каятись?

Дневник

Вторник, 01 Марта 2011 г. 23:48 + в цитатник

 

 

ПЕРША  ЗАПОВІДЬ

 

’’Я ГОСПОДЬ БОГ ЖИВИЙ, НЕХАЙ НЕ БУДЕ

 

У ТЕБЕ НІЯКИХ ІНШИХ БОГІВ, КРІМ МЕНЕ’’

Спитаймо свою совість: чи цікавимось ми нашою вірою, Святим письмом, чи цінуємо кожне Богослужіння в храмі, чи виховуємо дітей і онуків згідно Божих заповідей?

Читать далее...
Рубрики:  Постова тріодь
исповедь

Про страшний суд

Дневник

Суббота, 26 Февраля 2011 г. 00:09 + в цитатник
 (443x378, 239Kb)












Неділю, перед початком Великого посту Православна Церква називає неділю М'ясопусною або про «Страшний суд». М'ясопусна тому, що з цього дня і до Паски православні не їстимуть м’яса. Про страшний (останній) суд на службі Божій читається з Євангелії від Матвія (25. 31 – 46). Суть цієї розповіді зводиться до одного: «Все, що зробиш для ближнього свого – зробиш для Мене», — говорить Господь, і від цього залежатиме твоя участь у вічності.
Дуже часто люди запитують: «Коли цей суд відбудеться?».
Читать далее...
Рубрики:  Проповіді
Постова тріодь

Возвращение

Дневник

Воскресенье, 20 Февраля 2011 г. 00:04 + в цитатник








Белые знаки

Мальчик упрямым рос и непокорным,
Воле родительской не подчинялся.
И, повзрослев, стал дерзким и гордым,
Вырос - и с домом отчим расстался.

Нужно легко жить, нужно жить просто,-
Так он решил, - «Без отцовской опеки».
И закрутился на перекрестках,
Видел счастливым себя человеком.

Не дорожил он любовью и лаской,
Мать и отец были скоро забыты.
Думал, что жизнь – это яркая сказка,
Что никогда он не будет разбитым.

Легкие женщины, легкие деньги…
Пил он грехи, словно жаждущий воду.
Думал, что в этом все наслажденье,
Думал, что в этом – радость, свобода.

Но… пролетели года незаметно,
Время в глаза ему глянуло строго.
А за плечами уже – километры.
Люди чужие вокруг, одиноко…

Жизнь не казалась теперь столь прекрасной,
Он на ушедшие дни оглянулся.
Боже, все темной окрашено краской!
«Как я растратил года!» - ужаснулся.

Вспомнил, что где-то за горизонтом,
Был отчий дом, где родители жили,
Дом, где его знали малым ребенком,
Дом, где он рос, где его все любили.

И в город детства он возвратился,
Смог отыскать тропку к отчему дому.
Встав на пороге родном, вдруг смутился-
Дверь была сердцу до боли знакома.

Каждой щербинкой, царапиной каждой…
Сколько раз руки ее открывали!
Хлопнул он дверью этой однажды…
Можно войти мне сюда? Нет, едва ли,

Нет, не войду, пусть им будет спокойно,
Если и мать и отец еще живы.
Прожил я столько лет недостойно,
Мне ль в отчем доме желать жить счастливо?

А перед окнами – яблонь свежесть.
Дерево ветки склонило так низко…
Искрою вспыхнуло в сердце надежда –
Сын перед домом оставил записку.

«Если вы сына еще не забыли,
Если простите все то, что я сделал,
Если меня хоть немного любили,
Знак мне подайте тогда платком белым.

Если я белое что - то увижу
Значит прощен, постучу в эти двери.
Если же нет – заслужил, не обижусь.
Не потревожу вас больше – поверьте…»

И он ушел. Он не спал этой ночью.
Мерил ногами, уставшими город.
Небо светлело. А сердце не хочет,
Чтобы спешило утро так скоро.

«Смогут простить или нет? – он боялся –
Будет мне знак на ветвях, иль не будет?»
Утро пришло. К дому сын возвращался…
Что, если дом его отчий осудит?

Издалека шел он медленно, трудно…
Что же увидел он пред глазами?
Была завешена нить перед входом
Белыми платками…

Мать и отец на пороге стояли,
И побежал он прощенью навстречу.
«Сын наш! Сыночек! Мы так тебя ждали!»
Тихо склонил он главу им на плечи.

Плакал, как маленький, взрослый мужчина.
Сердце стучало и щеки горели…
Не упрекнули родители сына,
Приняли в дом и любовью согрели.

Может быть, ты жизнь прожил намного лучше.
Может быть, из дома никогда не убегал.
Но перед Богом вечным ты, как сын заблудший,
Возвратись домой. Склонись к святым ногам.

Бог готов принять в отчий дом с любовью,
Если в Божьей милости усомнишься ты,
Знак тебе оставлен – на Голгофе. Кровью.
Чтобы ты поверил: Бог тебя простил.

автор неизвестный


 (139x85, 9Kb)

Галерея_Дефне
Рубрики:  Постова тріодь
Християнська поезія

Проповідь про блудного сина

Дневник

Воскресенье, 20 Февраля 2011 г. 23:45 + в цитатник


Неділя блудного сина
наближається Великий піст. Минулої неділі ми слухали притчу Ісуса Христа про митаря і фарисея, а сьогодні Євангельське читання - притча про блудного сина. Розповідається про те, як батько простив свого непутящого сина. Цю притчу Христос розповів невипадково. Адже Він в основному перебував серед простих людей, які не знали грамоти, не знали Святого письма і яким книжники і фарисеї (найвища церковна влада) говорили про те, що вони пропащі грішники, яким годі сподіватись на Божу милість. Нібито варто сподіватись лиш на кару Господню. І знаєте, вони були з цим згодні. Вони, правда, грішили протягом життя, але жити по-іншому не вміли, мабуть, і не могли. Церковна влада давала їм непосильні для виконання приписи, які власне відображали лиш зовнішню праведність, і дуже мало впливали на внутрішній стан душі.
І ось серед таких людей, з'явився Ісус, і вчення Його було нове і несподівано радісне. З простих і доступних Його розповідей, люди з подивом дізнавались, що Бог є любов, і що Він настільки добрий і милосердний, що з великою радістю прийме і спасе кожного, незалежно, скільки б він не згрішив у своєму житті, при умові щирого розкаяння і виправлення. Доказом любові і Господнього піклування про них ставали чуда, які творив Ісус Христос. Чи то зцілення від недуг, чи чудесне перетворення води на вино під час весілля, чи то насичення більше п’яти тисяч зголоднілих людей у пустині. Тому дуже багато ізраїльтян щиро любили Ісуса і перебували біля Нього днями і ночами. Щоправда, не тільки слухали, але й дуже багато з них блудниці, митарі, які збирали з людей непомірні податки, інші слухачі, щиро розкаювались і міняли свою поведінку. Дуже багатьох таким чином спас Христос для Царства небесного. Ось і на сьогоднішній службі ми читали з Євангелії Його притчу про блудного сина, в якій розповідається, як молодший син попросив у батька віддати частину майна, яка йому належить. З цим пішов з дому, надіючись найти кращу долю. Але через свою погану поведінку і легковажність, не тільки не здобув прибутків, а й витратив з „друзями” і блудницями все до останньої копійки. Його становище було настільки важке, що він радий був з`їсти щось із свинячого корита, але й цього йому не дозволяли. Доведений до відчаю, він зрозумів, що сам же і винний у своїх бідах. І розкаявшись, вирішив повернутись до батька і просити, щоб він його хоч у наймити взяв. Тепер давайте уявимо батька, який уже не надіявся побачити свого сина, бо вважав, що його уже й живого нема. Він би багато віддав навіть за звісточку про нього. А коли побачив сина і зміг його обняти, радості батьковій не було меж. Він покликав гостей і влаштував пишний бенкет, щоб відсвяткувати цю подію і насолодитись своїм батьківським щастям. Та не обійшлося тут без ложки дьогтю. Повернувся до дому інший син – працьовитий, розважливий, чемний. І наскільки кам`яне було у нього серце, що він, почувши про повернення брата, не тільки не зрадів, навпаки - його охопила лють. Що з тобою, хлопче? Твій брат повернувся і як би ти прибіг привітатись, то побачив би, відчув би, що він дуже змінився і не претендує на твою частку майна. Адже не ти особисто, а батько придбав усе, що тепер належатиме тобі. Своєю працею, своїм розумом… а ти, замість величезної вдячності і поваги докоряєш йому у тому, що він прийняв до своєї хати рідного сина? Звідки у тебе стільки злості? Адже твій батько люблячий, справедливий і милосердний. Ти так довго з ним живеш, чому ж не засвоїв його чеснот, його праведності. Чому не хочеш бути схожим на свого отця? Так, твій брат наробив багато помилок, але він їх зрозумів і став на шлях виправлення, і багато в житті може досягти, ще й тобі у пригоді стати… Такі думки виникають у нас, коли ми слухаємо цю притчу Ісусову. Але повірте, що розповідь ця і про нас з вами.
Давайте поміркуємо. Ми християни. Всі діти Отця нашого небесного. А чи не буваємо ми схожі на жорстокосердного сина? Ще й як буваємо. Ось такий простий приклад. Приходить до нас до церкви нова людина. Чи ми зустрічаємо її з любов`ю? Люди, які приходять до церкви вперше, стикаються з такою кількістю докорів і зауважень, що рідко хто з них наважується прийти ще раз. Повірте, як мені, як настоятелю, буває неприємно слухати про такі речі. Адже серед усіх жителів нашого селища небагато тих, хто постійно ходить до церкви регулярно. Але таких людей знають, за ними спостерігають, від них чекають відповідних вчинків, відповідної поведінки. А що ж бачать насправді? Одного разу мені довелось розмовляти з чоловіком, який спитав мене; „Знаєте, чому я не ходжу до церкви? Бо кожної служби до церкви ходить мій сусід. А як би ви тільки почули, як він вдома лає свою сім`ю - старих батьків, жінку, дітей. Його розмова переповнена лайкою і прокльонами. Та хіба тільки він? І від інших чоловіків і навіть жінок, що ходять до церкви, можна таке почути. Повірте, я не можу прийти і стояти поруч з такими людьми на молитві. Хоч в Бога я вірую, але з цієї причини до церкви не ходжу…” Що сказати? Важко і боляче було слухати цю розповідь. Знаю, що таких людей в громаді не багато, але є. Ми про них знаємо, і молимо Господа, щоб вони виправились і не накликали осуду на себе від народу і не грішили перед Богом. Адже Христос навчав: «Тоді буду знати, що ви мої учні, коли будете мати любов між собою». А де ж та любов, коли людина, прийшовши перший раз до церкви, 20 разів почує: не там стала, не тудою перейшла, не так одягнена … не так, не так, не так… Коли шанованого віку парафіянка по дорозі до церкви, встигне кілька разів полаятись? Коли наші парафіяни, родичі між собою, судяться роками? Цей список можна було б продовжувати, та чи варто?
Церква — це училище благочестя. Чому ми не хочемо слухати Ісуса Христа, який закликає нас бути добрими, милосердними, люб`язними? Чому ми не хочемо бути схожими на нашого Вчителя і Спасителя? Адже відповідь доведеться дати кожному. І якою ж опечаленою і розчарованою буде душа, коли побачить, що багато її трудів, постів і молитов закреслиться тим, що своєю поведінкою відігнала не одну людину від церкви, від віри, від Бога…
Повірте, важко говорити вам ці слова. Адже до переважної більшості з вас вони не стосуються. Але ми є однією сім`єю і давайте будемо дбати про те, щоб не було у Церкві вчинків, схожих на вчинки твердосердного сина з Євангельської притчі. Станьмо світильниками для людей, які ще не сповна пізнали вчення Христове. Хай ваша люб'язність, миролюбність, мудрість і доброзичливість запалять серця інших людей любов`ю до Господа, і світло це освітить і обігріє наше життя, і закличе на нас ласки Божі.
Хай благословить вас Господь усяким добром на землі. А м і н ь .


Проповідь о.Леоніда Лотоцького з книги Життєва стежина.


 (273x79, 47Kb)

Галерея_Дефне
Рубрики:  Проповіді
Постова тріодь

Неділя Митаря і Фарисея

Дневник

Воскресенье, 13 Февраля 2011 г. 15:38 + в цитатник




Неділя митаря і фарисея
проповідь о.Леоніда Лотоцького з книги Життєва стежина
Ще зовсім недавно ми готувались до Різдвяних свят і ось вже неділя митаря і фарисея. Віруючі православної церкви починають готуватись до пасхального посту. В цей день на Божій службі читається притча з Євангелії від Луки 18 (9 — 4) про митаря і фарисея: Молилися у храмі праведний фарисей і грішний митар. Христос сказав, що виправданий з храму вийшов митар, а не праведний фарисей.
Як же так? Виходить фарисей, дотримуючись заповідей, опинився далеко від Бога, а грішник був прийнятий Господом і виправданий. Проте, кожен з нас, прочитавши цю історію, зрозуміє, чому так сталося, бо найбільша Євангельська заповідь „Полюби Господа Бога свого всім серцем своїм і всією душею", а інша подібна до неї "Полюби - ближнього свого, як самого себе." Ближнього — буквально кожного, хто поруч тебе.
І ось вийшло: багато добрих справ зробив фарисей, проте робив це не з любові до Бога і до ближніх, а заради свого самовдоволення. 3 презирством оглядаючись на митаря казав: "Дякую Господи, що я не такий грішний, як ось цей митар. Я праведний ".
Відчуваючи свою гріховність, митар не шукав виправдання в посаді (він збирав податки), ні в тому, що всі так роблять, лиш мовчки бив себе у груди і просив: "Боже, будь милосердний до мене, грішного"
Так щиро каються люди, які повірили всім серцем в присутність Божу, в Його велику любов, в те, що, перетерпівши смерть на хресті, Він і досі тримає на Собі тягар наших гріхів ".
Щасливий той, хто пережив цю мить істини: «Боже, будь милостивий до мене, грішного». Бо заради цього прийшов Спаситель. "Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне", — говорив Він,
До всіх наблизилось з приходом Ісуса Христа, до кожного, з миті його покаяння. Бо лиш тоді, коли людина зрозуміє і визнає, що допустила в своєму житті багато помилок, гріхів щодо Бога і ближніх, коли замислиться, що в багатьох випадках варто було б вчинити інакше, враховуючи не лише свої інтереси, а й інтереси інших, тільки тоді людина кається, просить у Бога прощення
Звичайно, покаявшись, повторювати свої помилки не хочеться. Починається шлях до праведності, який веде до Бога. Отже, можливість покаяння насправді є великим благом для кожного з нас. Саме тому Спаситель наказав своїм Апостолам: "Прийміть Духа Святого! Кому гріхи простите, тому простяться, а кому затримаєте, — затримаються" (Євангеліє від Івана 20 (22, 23).
З того часу і до наших днів у церкві практикується сповідь, тобто покаяння за свої гріхи. І вже стало традицією, що під час великого посту всі намагаються очиститись покаянням, щоб гідно зустріти свято Воскресіння Христового.
Багато людей не практикують сповідь, мовляв, не вбив, не вкрав. В таких випадках хотілось би порадити, подумки знайти людину серед своїх знайомих, кого б можна було назвати святим, безгрішним. Не думаю, що хтось знайде. Якщо так, то, мабуть, і кожного з нас ніхто не зарахує до святих. Хай незначні, невеликі, проте гріхи є в кожного з нас. Не розкаявшись, повторюючи їх, ми приносимо багато неприємностей собі й іншим. То ж хай допоможе Господь кожному з нас побачити свої гріхи і від них звільнитись. Амінь.






 (220x40, 4Kb)
Рубрики:  Проповіді
Постова тріодь


 Страницы: 2 [1]