поталь |
Информация для декора поверхностей
Хочу с вами поделиться приемами окисления потали. Вы знаете, что поталь (имитация сусального золота) бывает листовая в книжечках, в рулонах и в виде крошки (серебро, золото, медь и смешанные). Есть поталь и окисленная. Окисленные участки бывают в виде изображения геометрических фигур, значков или просто расплывчатых рисунков. Поталь наносятся как на гладкие, так и на рельефные поверхности из различных материалов. Обеспечивает высокое качество и ровность покрытия, а также применяется для создания на поверхности изысканных эффектов.
Имеется несколько химических соединений, с помощью которых окисляется поталь. Некоторые из них ядовиты или опасны при использовании. Предлагаю те, с которыми можно работать в домашних условиях.
1.ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СУЛЬФАТ КАЛИЯ.
|
поталь |
В этом уроке представлена книга-шкатулка «Сладкие мечты» для юной мечтательницы. Попробуем сотворить сказку при помощи потали и такой замечательной техники, как декупаж.
автор Ирина Смирнова.
|
Без заголовка |
Одяг Полтавщини, у порівнянні з іншими регіонами, є доволі пишним, адже він розвинувся за часів бароко. На цих територіях знаходилося чимало заможних козацьких сіл і містечок, які перейняли модні віяння з Європи, як, наприклад, ускладнення вишивки. У ХІХ столітті почали вишивати весь рукав і гаптувати його білим кольором. Так, вишивка на сорочці виконана у техніці білим по білому, з використанням вирізування.
Саме наявність рушника і вінка свідчать про те, що це весільний стрій. Такий вінок характерний для сіл Чорнобаєвського району Черкаської області. Квіти виготовляли з фабричних ниток і оздоблювали ниткою-"сухозлотом", тобто "сухим золотом". Їх привозили до України зі Сходу.
Протягом весільної церемонії священик клав на голову чи на плечі нареченої поверх вінка хустку. Після вінчання з нареченої знімали вінок, її голову зав’язували хусткою чи наміткою. Відтепер вона ставала заміжньою жінкою. Цікаво, що у церкві молодий мав наступити трошки на одяг молодої, показуючи, що саме він буде головою в домі.
|
Без заголовка |
Серед багатьох пам’яток народної творчості почесне місце належить архітектурі народного житла, яку Олександр Довженко назвав “архітектурною праматір’ю пристанища людського”. З глибокої старовини архітектурна народна творчість донесла до сьогоднішнього дня елементи, які свідчать про високі художні, господарсько-культурні, моральні ідеали народу-трудівника.
|
Без заголовка |
З історії. Слово «зґарда» у багатьох асоціюється з сюжетом українського містичного трилера «Тіні незабутих предків». Насправді ж воно не пов’язана зі злими духами, це всього лише давнє гуцульське намисто з литих мідних кулонів у вигляді специфічної форми хрестів, нанизаних на ремінець, шнурок або дріт, часто ще й оздоблене намистинами.
Колись за зґарду можна було купити кілька соток землі. Адже на той час технікою лиття, за допомогою якої виготовляють хрестики, рідко хто володів.
|
Без заголовка |
|
Без заголовка |
|
|
Без заголовка |
|
Без заголовка |
Вже давно ні для кого не є таємницею, що по всій Україні у різні часи були заховані всілякі скарби, які досі не дають спокою мисливцям за ними. З плином часу в руки істориків і археологів потрапляли відомості про існування і приблизне місцезнаходження захованих цінностей, проте далеко не всі з них вдавалося швидко відшукати. Отже, де сьогодні можна шукати стародавні реліквії, надійно укриті від людських очей в українській землі.
Походження лаврських печер і захованих у них скарбів має кілька версій. Згідно найбільш правдоподібної, печери були викопані монахами, які побажали віддалитися від мирської суєти і провести там решту життя у смиренні і служінні Богу. Згодом невеликі підземні ходи і печерки були об’єднані у пов’язані між собою лабіринти. Так з’явилися Дальні печери, через які теоретично можна потрапити у печери Варязькі.
Коли за часів Київської Русі солідний загін розбійників-варягів грабував торгові судна у цих краях, то все награбоване золото та інші цінності звозилися в одну з печер. Пізніше монахи відшукали скарби і, розділивши незліченні багатства на чотири частини, сховали їх у різних місцях. Російський цар Петро I, застосовуючи тортури, зумів дізнатися місцезнаходження лише одного скарбу від одного монаха; решта забрали таємницю із собою у могилу. Лише на початку 20 століття під час ремонтних робіт у Лаврі вдалося випадково виявити нішу з монетами і золотим начинням. А після київського землетрусу в 1975 році дала тріщину одна з внутрішніх стін огорожі. На дні розлому виявили дві великих кованих скрині. Це були ті самі варязькі скарби, заховані ченцями від очей жадібних володарів. Останній, четвертий скарб, досі перебуває у надрах лаврських печер.
|
Без заголовка |
Намиста,дукачи,згарди и пацьорки,а что это?И как выглядело?!
|
Без заголовка |
Як українці "любов робили"....
Еротичнi прислiв'я та приказки.
Український сороміцький фольклор.
Cосна.
Сосну вважали благословенним деревом, оскільки, згідно з народними апокрифами, коли із соснової деревини хотіли робити цвяхи для збивання хреста Спасителю, то вона виявилася до цього непридатною.
Сосну використовували для виготовлення весільного гільця, розпалювали печі під час випікання короваю:
До бору, свати, до бору,
Да рубайте сосну додолу,
Да трощити її на тріски,
Да несіте її на загніт,
Щоб наш коровай ясен був.
У сороміцьких піснях саме шишка найчастіше є засобом дефлорації:"Під сосною спала, в п....ду шишка впала".
До речі, один із видів весільної випічки--"шишки" і справді формою дуже нагадує соснову шишку. Цих "шишок" печуть дуже багато і наділяють ними всіх учасників весілля.
До речі, найпопулярніша українська весільна пісня--"Горіла сосна, палала", з позицій звичайної логіки, не має жодного сенсу, адже як можна чесати косу( а не розпущене волосся) та ще й під палаючим деревом, яке будь-якої миті може стати причиною каліцтва, а то й смерті? Насправді всі зразки фольклору, що, на перший погляд, видаються нелогічними, мають дуже давнє, а можливо, навіть ритуальне походження, про що часто стверджують учені. Загальновідомо, що косу в Україні носили лише незаміжні дівчата, а тим, які втратили цноту, обстригали коси чи принаймні покривали її. Тож чесання коси--плекання цноти, збереження честі. Палаюча сосна є символом акту дефлорації, що чекає на неї. Можливо, у цій пісні співають саме прогільце, яке колись, імовірно, і справді під час весілля спалювали. Доказом зв"язку дефлорації та сосни може бути ще одна відома пісня:
|
Без заголовка |
Шедевры мировой классики в современной обработке.
Сборник классических произведений, в современной обработке лучших музыкантов планеты. Многие из этих известных произведений, приобретут для вас совершенно другую эмоциональную окраску и проникнут в вашу душу.
Источник
Серия сообщений "музыкальные альбомы":
Часть 1 - Оздоравливающее действие классической музыки.
Часть 2 - Татьяна Снежина. Песня: "Позови меня с собой"
...
Часть 35 - Анна Герман - "белый ангел с волшебным голосом". Музыкальный альбом, видео.
Часть 36 - Красивые мелодии для отдыха. Музыкальный альбом.
Часть 37 - Шедевры мировой классики в современной обработке. Музыкальный альбом.
Часть 38 - Песни на стихи Михаила Танича. Музыкальный альбом.
Часть 39 - Поёт Игорь Тальков. Музыкальный видео альбом.
Часть 40 - Песни военных лет. Музыкальный альбом (55 песен).
Часть 41 - Самые популярные классические музыкальные произведения. Музыкальный альбом. Оздоравливающее действие классической музыки.
|
Без заголовка |
|
Без заголовка |
|
Без заголовка |
|
Без заголовка |
|