К сожалению, не все могут определиться со своим призванием в раннем возрасте или в юности. Но не стоит отчаиваться! Ведь всему свое время.
Если вы не добились тех высот, которых хотели, а вам уже за 30 - это не повод для печали. Я хочу вам рассказать об известных личностях, которые нашли себя далеко не в юном возрасте. Возьмем, например, Джоан Роулинг. Об этой женщине впервые услышали, когда ей было 32 года. Том Форд прославился в возрасте 40 лет. А всеми известная Дарья Донцова показала всем свое творение, когда ей было 47 лет.

Читать далее

Читать далее

  В нашей жизни происходит много вещей, которые мы считаем случайностью. Раскрою вам большой секрет — все что происходит в жизни, имеет свое предназначение. Потомственный шаман советует обращать внимание на каждую мелочь, ведь она может быть знаком, посланным свыше.   Так, например, если замечаете на дороге, по которой идете, перо, то обязательно поднимите его и заберите домой. Такое перо — мощный оберег, данный вам свыше. Можете определить его на свое усмотрение, положить в вазочку, в шкафчик или же просто где-то повесить.

Читать далее

С детства родители учили нас не поднимать ничего с земли. Бывало идешь, а посреди дороги лежит какая-то монетка и хочется её забрать себе. Но вспоминаешь, что нельзя. Скорее всего говорили так, потому что на вещи, лежащей долгое время на земле скапливалось большое количество вредных микробов. Но на уровне интуиции родители понимали, что такие вещи могут нести плохую энергетику. На самом деле так и есть. Чтобы вы не нашли, никогда не берите эту вещь в руки и не несите её домой. Читайте, какую опасность они таят. Монетки

Читать далее

Читать далее

Гари Вайнерчук — известный американский предприниматель и автор книг. Он уверен, что одна короткая фраза, произносимая каждый день, имеет очень мощную силу. Она мотивирует человека к действиям, необходимым для достижения желаемого. Эта фраза звучит так:

"Ты не вечен”

  Жизнь дается всего раз, и вместо того, чтобы роптать на нее, начинайте действовать. Помните, от жалоб ваша жизнь точно не изменится.

Читать далее

Очень часто люди, находящиеся в отношениях любят придумывать ласковые прозвища друг другу. Каждой девушке это приятно. А если любимый человек называет необычно, то ему большой плюс.

Оказывается по тому, как называет вас мужчина, можно узнать его отношение к вам. Ниже приведен список ласковых прозвищ. Найдите среди них то, которое вы слышите каждый день и узнайте много нового.

Читать далее

Читать далее

На Книжковий Арсенал цього року завітала Франческа Меландрі, сценаристка і письменниця, авторка трьох успішних романів, останній з яких номіновано на Премію «Стрега» — найпрестижнішу літературну нагороду Італії. Як сценаристка Меландрі створила один з найулюбленіших серіалів 1990-х років — «Фантагіро, Або Печера Золотої троянди», головна героїня якого, принцеса-хлопчисько, стала рольовою моделлю цілого покоління жінок не тільки в Італії. Ми зустрілися із Франческою та поговорили про те, що змінилось у її житті, коли вона почала писати книги, про покоління жінок, що розбивають стіни, та про казковий «empowerment».

Про дискримінацію

Жінка не відчуває, що її аж надто дискримінують, доки «знає своє місце». Коли я працювала сценаристкою, я була в тіні. Адже мало хто замислюється, що те, що ви бачите на екрані, — це продукт роботи сценариста, перш за все. Але коли ти стаєш письменником, тим більше — автором романів певного типу: тих, що намагаються розповісти історію твоєї країни, філософських, історичних, скажімо, інтелектуально амбітних, у цей момент ти піднімаєш свою планку і тоді починаєш відчувати тиск. Ти залишила «своє місце» і піднялась туди, де «грають по-серйозному». Особливо я це відчула з моїм останнім романом, «Вірна кров» (Sangue giusto), у якому йдеться про дуже важливі для моєї країни теми, дуже болючі теми. І час від часу я відчувала таку зверхність з боку рецензентів-чоловіків (мушу сказати, що насправді я отримала багато схвальних рецензій і від чоловіків, і від жінок, але відгуки зверхні — тільки від чоловіків). Ось нещодавно під час презентації один журналіст запитав мене: «Ви — автор-жінка: чому ви зробили своїм головним героєм чоловіка? Кажуть, що письменниці-жінки не здатні розкрити особистість чоловіка, ви згодні?» Я відповіла йому: «Ви задавали таке питання автору-чоловіку, головним персонажем книги якого була жінка? І якщо ні, то подумайте чому!»

Про рольові моделі

Мені було трохи більше двадцяти років, коли я написала сценарій серіалу про принцесу Фантагіро («Фантагіро, або Печера Золотої троянди», 1991). Ви мусите знати, що «Італійські казки», які зібрав Кальвіно — це моя книжка-тотем. Це перша книжка, яку я прочитала самостійно, після абетки, звісно, в мене й досі є ще та сама книжка з мого дитинства, вона вже геть стара, але вона дуже важлива для мене. Я у родині була молодшою з трьох доньок, а у казках часто були сюжети про трьох сестер: одна гарна, друга ще гарніша, а третя — прекрасна, як сонце. Або: одна розумна, друга ще розумніша, а третя — мудріша всіх на світі. Звісно, що я дуже любила ідентифікувати себе з цими трьома фантастичними сестрами. Не дивно: народні казки часто розповідалися жінками і були інструментом певного  «empowerment». Принцеса Фантагіро з казки Кальвіно теж була третьою донькою, але вона була не тільки гарна й розумна, найголовніше — вона хотіла робити «чоловічі» справи, без того, щоб відмовлятись від того, щоб залишатись жінкою. У цьому я впізнавала себе. Коли я написала перший короткий сюжет у три-чотири сторінки і запропонувала його телестудії, його прийняли — це були 1980-ті роки, коли для молодої дівчини такий кар’єрний стрибок був неможливий, навіть якщо я якийсь досвід роботи вже мала. У сценарій, який вийшов з тих кількох сторінок, про принцесу-хлопчиська, яка любить читати, я додала багато про саму себе в дитинстві. Коли ми всією родиною дивилися цей серіал вперше по телебаченню, батьки й сестри жартували: «Ми вже десь це бачили!» І якщо ця моя робота допомогла молодим дівчатам стати тими, ким вони хотіли бути, не дозволяти іншим казати, якими бути, то я дуже тішуся з цього. В Італії на презентації моїх книжок завжди приходять дівчата, яким вже 30+ і дякують за те, що я познайомила їх з Фантагіро. І я дуже щаслива чути це.

Читать далее

Подвесные сады на пике популярности! Новый фетиш ландшафтных дизайнеров украшает территории дорогих отелей и ресторанов, роскошных вилл и уютных приусадебных участков.

Вертикальную клумбу можно сделать даже там, где площадь достаточно скромных размеров. Эти 13 креативных хендмейд-проектов наглядно демонстрируют простоту такого способа озеленения.

Читать далее

Эвисцерация глазного яблока

Эвисцерация глазного яблока — это операция, при которой удаляют внутреннее содержимое глаза, оставляя оболочку. Это достаточно редкая и специфическая процедура, которая может быть проведена по различным медицинским показаниям. Важно понять, зачем она нужна, как проходит и что с ней связано.

Читать далее

Читать далее

Приготовьте невероятно вкусный десерт всего за 15 минут, не включая духовку! Мы сделаем шоколадный воздушный блинчик с нежнейшим кремом из маскарпоне и ароматным ягодным соусом.

Это раритетное издание 1930 года. Книжечка написана профессором Герлингом. В ней собраны очень ценные рекомендации для женщин. 
Удивительно, что многие из них  бесценны до сих пор.
А советы эти не много ни мало - о том, как верно выбрать мужа и не ошибиться.

Вы сами можете убедиться в актуальности этих советов, если почитаете их.
Что касается до их  действенности, то почти вековой возраст этих рекомендаций говорит сам за себя.
То что проверено временем всегда имеет силу, как хорошее вино...

Читать далее

Читать далее

Представить себя аватаром среди «парящих гор», стать селфи-героем для китайцев и попробовать скорпиона на ночном рынке. О главных впечатлениях в Поднебесной рассказывает турлидер bodotravel Ксения Бенедик.

Горы «Аватара»

Одно из главных впечатлений в Китае — национальный парк Чжанцзяцзе, состоящий из 3000 гор и утесов самых разных форм. Это место стало особенно популярным после выхода блокбастера «Аватар». Именно Чжанцзяцзе стал прототипом «парящих гор» Пандоры. Особенность этих гор в том, что они визуально будто находятся в облаках. Исключительное сходство с фотографиями — вживую выглядит так же. Единственная трудность, с которой мы столкнулись — большое количество местных туристов. Мы попали на официальный выходной. Майские праздники в Китае празднуют, как и у нас. К горам мы смогли подняться только со второй попытки. Подъем к главной смотровой идет по узким дорожкам. Соответственно, количество людей лимитируется. Пока спускаются одни, нужно подождать, чтобы подняться самому. Но все трудности были полностью оправданы нереальным видом. После мы спустились вниз на лифте с панорамным окном и прогулялись по нижней части парка. Здесь оказалось невероятно спокойно, а вокруг ручейки и красивые ущелья.

Рисовые террасы

Читать далее