виділятися серед сірого - так, багатьох це дратує.
Як там поїздка до Львова?

Кольорові миші

Давно, іще в шістсот якомусь році,
Ну, цебто більш ніж три віки тому,
Коли носили шпаги ще при боці
І розважали стратами юрму,

Коли відьом палили при народі,
Коли наук не знали ще ладом, —
Кажу, давно, кажу, у Вишогроді
Підсудна Анна стала пред судом.

Було тій Анні, може, десять рочків.
Її привів розлючений сусід.
Багряне листя, кілька тих листочків,
Останнє листя із кленових віт

Було на стіл покладене, як доказ,
І шаруділо тихо на сукні.
Осіннє сонце, яблуко-недоквас,
Стояло в голих кленах у вікні.

І той сусід сказав тоді у тиші:
- Панове судді! Я її привів.
Вона робила… кольорові миші
З оцих ось жовтих і сухих листків.

Ото складе листочок до листочка,
Два рази хукне — так і побіжать.
У мене діти, в мене син і дочка,
У них цяцьки так жужмом і лежать.

Вони були нормальні і здорові,
А ця чаклунка збила їх з пуття.
Вночі їм сняться миші кольорові.
Од цих мишей немає нам життя!

Тоді суддя в судейській чорній мантії
Сказав: — Життя — це справа без гарантії.
Чаклунок ми караєм по закону.
Перехрестіться, пане, на ікону.

Скажіть суду: вона із димаря
Вночі літала чи згасила зірку?
Чи вам ті миші згризли сухаря,
А чи прогризли у підлозі нірку?

Сусід сказав, що миші ті якраз
Такої шкоди не чинили зроду,
Що в господарстві наче все гаразд,
А йдеться швидше про моральну шкоду.

Суддя спитав: — Вони на вас гарчать?
— Та, — каже, — ні. Але вони яскраві. —
Два раза хукнув писар на печать.
Сиділа тихо дівчинка на лаві.

Був сірий день. І сірий був сусід.
І сірий стіл. І сірі були двері.
І раптом нявкнув кольоровий кіт.
Залив чорнилом вирок на папері.

Ліна Костенко

Незбагненна, хоча б чесно признаєшся в цьому))))

Незбагненна, хоча б чесно признаєшся в цьому))))

фотоапарат - він зовсім не відволікає. навпаки, дивлячись в об"єктив, часом можна помітити дрібниці, які звичайно не помічаєш. оббіжиш пару раз якусь будову, виглянеш з-за цих, потім з-за тих кущів, вибираючи гарний ракурс- і фізкультура, і весело, і побачиш значно більше!)))

April_forever, ти маєш рацію. Зазвичай найкоротші коментарі мають найбільше коментарів. Зізнаюсь чесно, я також коментую здебільшого короткі пости, або ті, які мають назву особливу

Навіщо відволікатись на фотоапарат, коли можна ні про що не думати і насолоджуватись...........

Очень добрая сказка.

Почему-то возникла идея пригласить тебя во Львов.
Я так понимаю, что ты учишься в Киеве.
На выходные сможешь вырваться? Вечером в пятницу туда, а в понедельник утром уже обратно быть в Киеве.
Остановимся у моей сестры родной /она переехала во Львов/.
Развеешься. С деньгами у меня сейчас самой не особо, но если у тебя только в этом заминка, то что-нибудь придумаем /нашкребем по сусекам)).
Подумай.
Планируем на 24.-26-10.

"Мене так страшно образили - назвали абсолютно байдужою. Я не достатньо показую свої почуття, я черства й бездушна" - не варто сприймати, як образу, тобі натякнути, що декому ти недостатньо приділяєш уваги, а от чи варта людина уваги, тільки тобі вирішувати

я вірю, що не збрехала, але в ворді незручно ілюструвати та зберігати посилання з текстами, я сам останнім місяцем втратив більшість коментаторів, одразу після того, як зробив поправку в опції "про себе", але не сумую, краще ніяк замість аби-як

Як би це сказати, щоб не збрехати...) Якби мені не були важливі коментаірі, я б завела закритий щоденник, або ще краще - вела б його у себе на компі, в ворді. А так - вони мають для мене важливість у плані того, що це все ж таки якесь спілквання, ще - можна отримати слушну пораду, та й взагалі відчути, що в цьому безмежному просторі хтось є, і когось чипляють твої слова (байдуже чим- їх безглуздістю,, чи накпаки). Особисто я рідко коментую. Тільки те, що дійчсно мені цікаво, чи тоді, коли можу щось слушне доповнити, чи коли відчуваю, що людині потрібні мої слова.

а тобі важливі коментарі?

В одинадцятому класі - чомусь дуже добре це запамяталось - нам робили обстеження, і майже у всіх - виявили мастопатію.....сказали, які і де купити ліки....
Ми такі перелякані ходили...жах, а насправді просто у декого були місячні, у декого майже місячні, у декого тільки минули....і ніякої мастопатії ні в кого!!!!! абсурд!!!

Так що не роби поспішних висновків, я, наприклад, часом такі штуки виявляю в себе, коли місячні, а потім усе минає....

Это хорошо, что нашли. Не в том смысле, что хорошо, что это есть, а в том, что на ранних стадиях это не так опасно.
У меня, конечно, довольно поверхностные знания про все это, но были подобные случаи у двух моих подруг. У одной было ничего страшного, а вторая проходила курс лечения, сейчас всё хорошо.
Пока диагноз точно не известен действительно постарайся себя не накручивать, хотя представляю как это…

Suhrida, я рада

мне нравится

April_forever, суботнього вечора було хмарно з проясненнями, без дощу, тож згадав, як він виглядає

ну і як, сходили?? погода не завадила?

а й справді піду завтра в університетський ботанічний сад

пропоную обкласти бульбашками ВР, доки НУ та БЮТ не дійдуть згоди

я теж вмію!
я страшенно люблю пускати мильні бульбашки! =)))

я розумю) я й сама б не проти викласти фото, та технчн можливост зараз цього не дозволяють. буде можливсть - обов"язково викладу!!

так нецікаво, де бульбашки? от бачиш я всі свої враження ілюструю

Так что ж мешает?) Едь и смотри!

Супер! Хотелось бы посмотреть! Яна

Нет, нет...
не согласна
Все будет так, как захочешь.
Некоторые люди сознательно выбирают, чтобы ничего не менялось и при этом скулить, что жизнь собачья.