terluk07 обратиться по имени
Среда, 06 Января 2010 г. 23:24 (ссылка)
[QUOTE]Исходное сообщение adin
Трудности перевода, или бедные животные)))
Максим С. (жертва дівчини-ман’яка):
– Я часто їжджу 107-м маршрутом. І от якось влітку сів я біля вікна, і тут відчуваю, якась дівчина б’ється об моє плече… ну, ви самі знаєте чим. Я спочатку подумав, що це випадково – дорога погана. Але потім, коли маршрутка виїхала на Набережну, я зрозумів, що дівчина не припиняє своїх злочинних дій. Ну, я злякався. Тому промовчав. Хто знає, що в неї на умі. Може, в неї в кишені ножик був. Тому я зачекав, поки все закінчиться, та швидко вийшов з автобуса. Довелося потім ще дві зупинки пішки йти. А згодом в інеті на форумі прочитав, що я – не одна жертва цієї збоченки. Посадити її треба! На 15 років! Нехай у тюрмі навчиться гарних манер!
Коментарій психолога:
– Нажаль, це не єдиний випадок замовчування хлопцями факту ґвалтування зі сторони незнайомих дівчат. Це типово, коли молоді люди бояться розказати близьким, а, тим більш, міліції про ці жахливі факти. Вони думають, що світ не сприйме їх після цього, що вони стануть вигнанцями у суспільстві. Дехто навіть вважає винним самого себе. І тільки спільна біда допомагає їм повністю побороти цю психічну проблему, тому Інтернет – це ідеальне середовище для соціальної адаптації жертв ґвалтівниць.
Державне замовлення
- Нарешті всі зібралися! – Розпочав робочій день Ілля. – А де Дмитро?
- Він тільки-но телефонував. Казав, що їде – у пробці застряг на Карла Маркса. – Відповіла подружка Дмитра – Марійка.
- Добре, тоді розпочнемо без цього йолопа, він підтягнеться, як зможе.
Усі вже дістали блокноти на олівці.
- Вчора в Києві зустрічався з Геною. Тому нині у нас нове дуже серйозне замовлення. І працювати тепер будемо без вихідних та обіду, поки не виконаємо його.
- Ні, без обіду не можемо. Вихідні – чорт з ними, їх і так немає, але обід не чіпай – це святе.
- Сашко, якщо ще раз вставиш своє слово, коли я розмовляю, то особисто ти будеш працювати і без сну! Передайте це і Дмитру, коли той приїде.
- Що саме передати: про обід чи про сон?
- Так, перший пішов. Сьогодні ночуєш у офісі, вигадуєш концепції.
Фоновий шепіт у кімнаті, ледь чутні слова: «Свєто, залишишся сьогодні зі мною?»
- Так от, Гена, як завжди, дав нам нове замовлення. Цього разу будемо робити соціальну рекламу.
- Куріння?
- Алкоголь?
- СНІД?
- Чемне поводження з батьками?
- Транспорт! – Перебив град пропозицій Ілля.
- Що транспорт?
- Міністерство транспорту замовляє соціальну рекламу проти стоячих пасажирів у маршрутках.
- Дніпропетровські маршрутчики називають це стійло.
- А я чула, що стояк. – Втрутилась Свєта.
- Еге ж, ти про стояк тільки чути можеш!
- Авжеж, з тобою на ніч залишишся, і будеш про стояк тільки чути з розповідей подруг.
Фоновий гогіт у кімнаті, ледь чутні слова: «А ти сьогодні залишись»
- Ось Гена передав якісь папірці з Міністерства. Там статистика по нещасних випадках із стояками у маршрутках.
- От бачиш, Свєто, тобі у маршрутках частіше їздити треба.
- Досить мені нещасних випадків із стояками і зараз.
- Ми будемо по справі говорити, чи як? – Не стерпів Ілля.
- А що тут говорити? Я впевнений, що на цифри, надані Міністерством транспорту, можна сміливо плювати. Набридли соціальні реклами зі всілякими незрозумілими цифрами. Ну хто на них увагу звертає? Потрібно зробити щось таке, щоб кидалося в очі, запам’ятовувалося та било по нирках. – Зробив пропозицію Влад.
- Гарний стояк дуже добре в очі кидається та й запам’ятовується, коли він, дійсно, гарний. – Замріяно сказала Свєта.
- Це тобі хто розповів?
- Є добрі люди.
Усі зацікавлено подивились на Марійку.
- Я підтримую Влада. – Заговорив Сашко. – Потрібно впливати на аудиторію образно, а не якимись там цифрами. Доречи, я не зрозумів головного – який формат у замовлення: теле-, радіо-, газета, біг-борди?
- Телевізійні ролики, біг-борди. Сьогодні ми повинні напрацювати кілька концепцій та через Гену передати їх в Міністерство. Якщо хоч одну із цих концепцій приймуть, то будемо жити у шоколаді. Міністерство транспорту грошей ніколи не жаліє. Особливо, коли з ним домовляється Гена.
- Зарплати нам підвищать?
- Авжеж!
Схвальний шепіт.
- Добре, тоді до роботи! – Підвів підсумки перемов із керівництвом Сашко. – Пропозицію діяти через асоціативний ряд повністю підтримую. Що у нас асоціюється із словами стійло, стояк?
- У мене, точно, не ти. – Продовжувала наскрізну тему дня Свєта.
- Циць, тьолко! Ввечері з тобою поговоримо…
- Уявляю собі відеоряд. Переповнена маршрутка, камера запливає всередину, а там замість людей стоять коні. – Це був Влад.
- Ага, і надпис: «Капля нікотину вбиває коня. Скажемо НІ курінню у громадських місцях!»
- Щось із тебе не те пре. Не відійшов ще від реклами антитютюнової кампанії?
- Це ти не відійшов! Ти ще тоді коней пропонував. Може, в тебе із ними щось особисте пов’язане?
- Ага, жила у нього одна кобила.
- І що з нею сталося? Вмерла від нікотину?
- Та ні, пішла до іншого жеребця.
- А мені ідея із конями у маршрутці чимось подобається. – Підтримав Влада Ілля.
- У тебе також кобила жила?
- Чому жила? Зараз живе…
Сумна мовчанка.
- Ні, дійсно, дуже добре обігрується слово «стійло».
- Краще б обігрували слово «стояк». – Не вгамовувалась Свєта.
- Свєто, що з тобою сьогодні?
- Що-що? Недотрах!
Усі зацікавлено дивляться на Сашка.
- А ти б активніше себе вела у маршрутках. Там же кожного ранку такий стояк, що чесна дівчина навіть втулитися в салон не може. Особливо, якщо не на кінцевій зупинці сідає.
- Марійка вірно сказала, – почав Ілля, – всі свої недотрахи треба у маршрутках залишати, а не на роботу нести!
- І як ви собі, розумники, це являєте?
- Що уявляємо?
- Залишення недотраху в маршрутках!
- Ну, не знаю, ти ж дівчина, ти у таких речах краще розбираєшся.
- А в мене якось таке було.
- Недотрах???
- Майже. Їхала я у маршрутці, – всі зацікавлено подивились на Марійку, – а дороги у нас самі знаєте які. Маршрутка стрибнула і я уперлася своєю піхвою прямо у плече хлопця.
- Ні фіга собі маршрутка підстрибнула! Там хоч люк був?
- Який люк?
- Ну, а як же без люка можна було стрибнути своєю піхвою хлопцю на плече? Стеля маршрутки не дозволять.
- Аааа! Та він же сидів.
- Он воно що! Це все міняє.
- Не перебивайте, далі цікавіше. Тернулася я своїм лоном о плече, і відчуваю – приємно мені. Тільки прийшла в себе, а маршрутка знову підстрибнула. І знов те ж саме плече, і знов та сама насолода. Тоді я вирішила не пускати все це на самоплив, й взяла справу у свої руки.
- Тобто, свою піхву…
- Так, піхву. Почала я, значить, тертися нею об плече хлопця…
- А що хлопець?
- А що він? Певно, джентльмен. Мовчав всю дорогу.
- Напевно, у ступорі був. Я би також був у ступорі, коли б з моїм плечем таке витворяли. А що далі?
- А далі була моя зупинка, і я вийшла.
- А оргазм був? – Сумно спитала Свєта.
- Кажу ж, була моя зупинка. Не встигла.
- Сумна історія.
- Бачу! – Майже закричав Влад.
- Що бачиш?
- Бачу відеоряд! Переповнена маршрутка іде поганою дорогою і качається. Дівчина, що стоїть, через ці хитання становиться все ближче і ближче до хлопця, що сидить. Мить – і вона торкається своїм лоном до його плеча. Маршрутка їде все швидше і продовжується хитатися. Дівчина все торкається і торкається своєю піхвою о плече. І от вона кінчає і голосно кричить. Вся маршрутка разом із водієм озирається на неї. Водій, озирнувшись, відволікається від дороги, не справляється з кермом і в’їжджає у стовп. Купа трупів. Мертвих дівчину і хлопця накривають одним білим простирадлом, на якому проступає кров, немов натяк на першу шлюбну ніч.
- А поруч на траві грають діти та пасуться коні. – Не утримався Сашко.
- Значить так, – сказав, вислухавши все це, Ілля. – Я даю вам усім десять хвилин.
- На що? – Влад не міг собі повірити, що цю його концепцію схвалило начальство.
- На те, щоб ви всі зібрали свої речі, вийшли з цього офісу і ніколи більш сюди не поверталися! Свєто, ти можеш залишитися. Думаю, я зможу тобі допомогти у твоїй проблемі.
Відчинилися двері, й у них зайшов Дмитро.
- Люди, ви не повірите, я тільки що у маршрутці таке бачив!..
Равлик на схилі Говерли
Тихо, тихо повзе,
Немов схилом Фудзі,
Лоно по плечу.
а перевести, ну совсем не то.
kotyaro обратиться по имени
Воскресенье, 03 Января 2010 г. 19:23 (ссылка)
Нина_Варшавская обратиться по имени
Воскресенье, 03 Января 2010 г. 19:36 (ссылка)
