Бо зараз озирнулась, з'явився на то час. Я нарешті повернулася додому і зрозуміла, що моє маленьке містечко - це єдине мабуть місце, де мені затишно. Тут є змога зупинитися.. Почуваюся, як лайка, що бігла сто кілометрів по засніженій тайзі разом з іншими в упряжці, а потім її випрягли, залишили в якомусь селі і побігли далі. Така тиша, така привітність... Велике місто - то велике зло і нехай мене вважають за дику селючку..
НАШ САЙТ http://www...metropropusk...ru/официально без предоплаты оформляет карточки Метро в сеть супермаркетов Метро Кэш энд Керри на физические лица и сотрудников организаций!в короткие сроки! Карта именная только с вашим фото(делается в самом магазине в вашем присутствии), с индификационным номером, кодом, магнитной полосой, названием организации, от которой вы будете нами зарегистрированы.Пропуска оформляются: на граждан России и иностранных граждан.Оформление прои
зводится без предварительной оплаты, то есть вначале мы оформляем вас, вы получаете карты-клиента, потом оплачиваете.
метро кэш www.metro-cc.ru
карта клиента метро
кеш энд кэрри
Наш сайт оказывает помощь в оформлении карт клиента магазина метро как физическим лицам оформление карт на наши фирмы так и юридическим лицам все операции с документами и с доставкой карт
НАШ САЙТ точкаRU http://www...metropropusk...ru/
Вы найдёте нас в любой поисковой системе набрав соответствующие слова!
Дякую за підтримку :) Рада, що мене тут не забули. Я й справді намагаюся орієнтуватися на людей, які вміють радіти життю та абстрагуватися від неприємностей. Насправді тут таких багато. Вони навчилися визначати межі своєї власної території і нікого зайвого туди не пускають. От закінчився робочий день - і все, годі роботи. Я впевнена, що вони за весь свій вільний час і разу не пригадують за роботу, і вже напевно, що не скакують серед ночі із думкою: "Чорт! я ж забула подзвонити у Луганськ". Мабуть в цьому має допомогти час, і лише він. Питання в тому скільки потрібно часу
Загублена, це коли хтось шось загубив. А тебе ніхто не губив, ти просто трохи заплуталась в павутинні насиченого, швидкого міського життя. Це нормально. В мене теж такі були відчуття, коли почав жити в Києві.
І чого це всі люди весь час кудись так спішать, так біжать, ніби це питання життя і смерті. Треба просто знайти свою хвилю, налаштуватися на неї, і не звертати уваги на інших. Ти не зобов*язана заражатися таким самим стилем життя.
А писанина в щоденнику, навіть не часта, іноді допомагає розвіяти ту суєту. Тому - З ПОВЕРНЕННЯМ ! :)
Vitador, santolina, дякую! :)) Подія дійсно величезна, але я ніяк не можу оклигати. Видно я не настільки динамічна особистість, щоб миттєво адаптуватися до нових умов життя