LiveInternetLiveInternet

яка вона? якщо у дня є протилежність, то вона - найтемніший її куточок. будучи однією з мільйонів в сталево-бетонно-ревущому величезному комку людей, вона непомітна. живе сама, в елегантно обставленій квартирі, де панує безлад. коли світло, вона займається якоюсь роботою. просто роботою. що вона робить вночі відомо тільки інколи.. можливо одягає перуку, брудний одяг і займається проституцією заради розваги; можливо лежить під ліжком в опіомному сп'янінні; можливо прив'язує когось в ритуальному обряді до скривавленого шестикутника в одному з десятків тисяч підвалів того мертвого міста. вона не вміє кохати. не відомо чи колись вміла і чи вмітиме потім. у неї сумні очі. а іноді в них страшно дивитися. тому що ніколи не знаєш, чи побачиш її знову, чи прийшовши до квартири наштовхнешся на втомленого детектива, що спитає коли ти її бачив востаннє і що робив вчора між другою і п'ятою ночі. з нею можна розмовляти, але краще не треба. просто лежати поруч, намагаючись відчувати її присутність. одна пляшка на двох. одна ніч на двох. коли віддається, то віддається вся. хочеться бути в ній, бо здається тільки в цей момент вона вся тут. а може не треба? колись внутрішній голос підскаже їй, що твоя шия занадто жива. не повертайся спиною, коли у неї в руці ніж. повертайся. якщо хочеш відчути холодний подих страху на спині, відчути, як тіло німіє від жаху, коли уявляєш як величезне гостре лезо прошторхне тебе ледь не наскрізь. страх, котрий не дозволяє тобі озирнутися назад. і насолодження, коли озираєшся. холодне лезо і холодні очі. не можна сказати, що вона ходить по межі, адже тої межі нема. життя і смерть? ми переходили той кордон занадто часто, щоб і досі бути впевненими, що він існує. психічна хвороба? сюрреалізм в дії? галюцінації від психотропів? вона? (с)