Широко_закрытая, Нашого червоного корпусу :-) Я теж так вчуся :)

"Хоча ні, скоріше ВІД)"


"А я можу цінувати навіть ті миті, коли одна чекаю зеленого світла"
Романтик ти :)

Блин, как все это неудобно читать(( Надо потренироваться!

ВВН

Сонце, так, вже нашого)
Я романтик, тіки нікому не кажи))

АнаидА, А в чому незручність? Що саме заважає? Я виправлю, розповідай :)

Широко_закрытая, Хей, як це нікому не казати? Чому?

Сонце,
Ой, просто жах, стільки часу йде на такі справи... але ж взагалі-то саме ці черги, очікування зеленого світла світлофора допомагають впрорядкувати наше життя, без цього був би безлад. І тоді взагалі незрозуміло на що б ми його витрачали, на якісь постійні суперечки мабудь та з*ясування обставин...

Salomeya, А воно дійсно так. Але завжди є спокуса ці правила порушувати. Особливо у мене Не люблю я правила, що мені заважають :) І сірість та буденність теж...

Я не очень хорошо знаю украинский. Но смысл улавливаю все равно ))

ВВН

АнаидА, Умнічка! :) А як багато тобі зрозуміло з нашої розмови? :)

Сонце, ну якось... я намагаюся здаватися реалістом) в принципі, я ще не визначилася з цими поняттями щодо себе. Але романтик у мені однозначно десь проживає) Просто не переважає. Ховається. Такий собі латентний романтик)

Широко_закрытая, Ммм... Дивна композиція рис характеру :) Може ти просто стіпісняєшся, щоб люди бачили в тобі романтика? Бо це не можно нині :) ?

Сонце, може... А чому не можна? Все можна... Особисту свободу важко забрати) Просто мені щось зараз не до філософії, вирішувати, чи романтик я, буду у більш спиятливий для цього період життя) Зараз на повістці дня питання реальні, матеріальні. Думаю менше, ніж завжди) І проблем ніби трохи поменшало)

Широко_закрытая, Хм. Як казала чи то Меллон, чи Тенако - люди просто тікають від світлого і духовного до матеріального і меркантильного... Бю :(

Сонце, може й так. Я не тікаю - мене відносить) Просто за думками про романтичне я сесію не здам) Подивимося, що буде далі.