А після обіду я з дітьми і Марлен з її молодшим сином їздити в арт студію, малі розмальовували глиняні вироби .
Софійка вподобала якусь фігурку, а Даня розмалював дві чашки, в одну в подарунок татку, іншу в подарунок вчительці.
Софійкину фігурку ми мабуть будемо рентувати для фільмів жахів, вже зараз видно, Рафин витвір теж вражає своєю кольоровою гамою, чашку вчительці ми розбили :), результат чашки для татка побачимо через тиждень, після того як її опалять в печі, хоча попередньо досить нічого, є надія.

Потім ми ще пішли в кафе і нічого там не розбили і не розлили:)

Під катом,так як дуже багато фото more

На роботі зараз стільки планування, скільки зустрічей... Не залишається часу, щоб робити мою пряму роботу :), бувають дні, що мене запрошують на три зустрічі одночасно і якби я приймала всі запрошення то вони в сумі займали б 10-12 годин щодня . В більшості зустрічей я беру участь через webex\phone і паралельно ще щось роблю. Ось і зараз я на тренінгу по новому програмному забезпеченню яке планую використовувати для своєї роботи.
А ще за день через мене проходять сотні листів,і я маю на увазі не просто листів, а які реально вимагають того щоб на них ще і відповіли .
Воно звичайно приємно, що я така важлива :), але в мене просто голова гудить від інформації, я буває так втомлююсь, що вечором не можу зліпити слова в прості речення .

А до відпустки ще 4 тижні :(.

Потрібно визнати, із натхненням писати в щоденник в мене щось зовсім погано :).

За тяжку працю мені дали додатковий вихідний в п'ятницю, плюс в понеділок був загальний додатковий вихідний, так що в мене вийшла маленька відпустка. Як тут кажуть якісно провели час, їздили в різні парки, приймали гостей, копались в землі, їли багато смачного :) Прибрались в будинку, перепрала все і т.д.

В нас останні кілька тижнів ( за виключенням кількох днів) дуже хороша погода, моя улюблена :),+18+25, нарешті все цвіте і пахне, сьогодні сиділа з колегами, пила каву під каштанами, вони питали чому я так щасливо посміхаюсь , а я полінувалась спробувати пояснити які спогади в мене викликає аромат квітучого каштана.

Документальні свідчення цвітіння :

Про День Мами, отримала кучу подарунків , але особливо дорога мені листівка, з кривими буквами "I love you!". ну це може і вчителька підказала написати, а от малюнки із чотирьох сторін, це точно Данилко ініціатива, навалював ні не квіти, а саме дороге серцю: 2 мотоцикла,трак, якусь групу поганоіндентифікованих людей :) , виявилось, що мама. тато. Данилко, Софійка, і діди\баби.

О, і ще браслети . Ми ходили в той день в дитячий центр і там було багато всього: починаючи від безкоштовного входу і квітів для мам, до різних уроків для дітей, як зробити подарунок для мами:

На роботі до мене прийшов новий коап( студент -практик, тут система така, вчаться, потім кілька місяців реальної практики-роботи, потім знов вчаться, дуже хороша система).Дуже розумний, кмітливий, організований. Ще молодший ніж ті що раніше приходили, мабуть тому наївний, ініціативний і хвалько :). Ходить на всі переговори за мною із гордим лицем, записує . Страшно образився коли я уточнила. чи йому вже є 19 років :). З кожним новий приходом студентів відчуваю відчуваю себе все старішаю і старішаю. Добре що в англійській мові немає різниці між ти і ви.
Хоча я пам'ятаю як в Україні ще 10 років, серйозні дяді яким я курс читала по нашому ПО називали мене Тетяна Миколаївна, але тоді це було смішно, навіть приємно, зараз мабуть було б образливо :).

А взагалі на роботі завал. Сьогодні ми запустили один із проектів над яким я працюю в Вету, перед цим тиждень був дуже веселим, останню проблему я закінчувала розрулювати в неділю в 3 години ночі.

Фотка яка прекрасно ілюструє наше життя:

діти сидять на шиї, кудись лізуть... Але не дивлячись на це завжди можна виділити одну руку на каву і знайти час на посмішку один одному!:)

Фото зроблене талановитими ручками Світлани і Жені - http://nechaiphoto.ca/

Фото з сьогоднішньої прогулянки, дві супер сучасні, іноваційні моделі, ще і "Зроблено в Канаді":

Це остаточно порвалась тряпчана частина лялькового возика (подарунок бабусі), я латала кілька раз, але це вже все прийшов остаточний капець, потрібно буде спробувати пошити із шкірозамінника.
А як тимчасовий, аварійний варіант, щоб не засмучувати Софійку, поставили коробку із-під її взуття. Софі подивилось на таку цікаву модель возика і вирішила провезти динозавра замість однієї із своїх ляльок, по дорозі ще і камінців трошки підібрала :)

А у Данилка це - garbage picker, за його словами, зроблений із LEGO TECHNIC .

--
Погода в нас просто паранормальна якась, 10 днів тому був сильний льодяний дощ, лід товщиною 3-5см на всьому висів, поламало трошки дерев, електролінії багато де пошкодило. В минулий четвер, 3 дні тому було +30, сильна гроза, навіть торнадо маленькі зафіксували в межах 200 км від нас. Вчора летів сніг і сьогодні зранку було -2.

А ми вже висадили деякі квіти :). Даня захотів виростити гарбузи. Так що кілька днів тому посіяли на розсаду, в будинку , насіння якось особливо гігантського виду. Діти самі сіяли, на наступний ранок вже побігли перевіряти, чи нічого не вилізло із-під землі і поливають так старанно, що я боюсь нічого і не виросте :). Але якщо в нас випадково вийде, то дійсно хороша ідея ж мати свого власного гарбуза на Хелловін.

--
Ми на два дні їздили в величезний закритий аквапарк\готель, разом із Наталею, Юрою і їх малими, святкували Ярослава ДН, йому вже виповнилось 6 років. Ну аквапарк -то зрозуміло аквапарк :), але мені дуже сподобались і інші речі. Як все організовано, починаючи від сушки для купальників, підігрітих полотенець і до читання вечірніх історій для дітей в холі готеля о 8 вечора та танцювальної вечірки в піжамах. А ще дуже сподобалось про чіпи в браслетах, якими ти і кімнату можем відкрити і щось купити по них (дуже актуально, коли ти в аквапарку і не хочеш носити з собою гаманець :)). А ще на атракціонах перед спуском скануєш чіп, і в класних місцях зверху висять камери і роблять фото, ну а ти потім можеш закачати ці фотки.

В Канаді ж святкують католицьку Паску, тому в нас в п'ятницю був додатковий вихідний.
І до нас нарешті прийшла весна. Ми відкрили сезон шашликів і велосипедів . Дітей з вулиці не можна було забрати , та ми і не намагались, я сама була готова цілий день просто сидіти з закритими очима і вбирати в себе сонячні промені і весняні аромати.
Дуже надіюсь що снігу вже більше не побачу, до грудня місяця.
--
Одним із символів Великодня, як в нас, тут є фарбоване яйце. А ось другий символ незвичний для українця, це кролик. Він якраз приносить ці яйця і солодощі дітям. В цю суботу і ми вперше взяли участь в "мисливстві на яєць", організовану в лісочку в нашій околиці. Мої діти з ентузіазмом шукали пластикові яскраві яйця, за це отримали по гостинцю. Така проста річ, але всі діти були просто супер щасливими :).

В нас все ще холодно, ось зараз +4, сонячно, але вітряно і залишки снігу ще лежать, хоч звичайно по снігу до України і багатьох регіонів Канади-Америки нам не тягаться :).
Тільки літні плани і гріють :) Забронювала майже всі квитки\проживання на відпустку в кінці червня-на початку липня. Також спланувала поїздку в квітні, в великий закритий водний парк, з ночівлею, разом з друзями, також має бути весело. І вже навіть забронювала деякі інші мілкі поїздки на літо, на вихідні (типу кемпінг на березі озера, теж з друзями).
Коротко підстриглась, купила новий купальник. І навіть кілька раз стала на наш тренажер в підвалі. Влад спеціально маленький телевізор підвісив перед тренажером :).

На роботі все ще закінчуються заплановані раніше звільнення , сьогодні трошки зачепили і нашу групу. Звільнили толкового пацана сьогодні :(. Який "не дуже дружив" з нашим новим керівництвом, але роботу свою виконував досить непогано, і це дуже не приємно.
Але в цілому, саме для мене, зараз спокійніше. Частину не приємних\не цікавих обов'язків я скинула на інших, в цілому з моїми проектами трошки заспокоїлось. Більше часу можу виділити на цікаві для мене заняття, по роботі і не тільки. Займаюсь багато автоматизацією . Відчую що потупішала :). Колись Наталя подала мені ідею, що за народженням кожної дитини жінка тупішає на 10 IQ points . В той момент я була категорична не згідна. Але зараз думаю що в цьому щось є. Ну не від самого факту вагітності\пологів, а від недосипу, від того скільки головного мозку займають турботи\хвилювання про дітей.

Знову вяжу і навіть по вечорам дивлюсь серіал( не по телевізору, а закачаний)- The Big Bang Theory, http://www.imdb.com/title/tt0898266/
Не знаю чи доступний він в Україні, але рекомендую, дійсно смішний.

Минулі вихідні провели в вузькому колі сімії, і господарством майже не займались, вибирались тільки погулять на вулиці і на виставку присвячену цирку. Так що я відчуваю себе реально відпочившою.

Я доречі свою мультинаціональну компашку якось водила в україно-російське місцеве кафе ( ну те, де власниця- російськомовна українка із Казахстану).Так вони так борщ із варениками їли! Ще й "спасибо" досить розбірливо сказали, в всякому разі їх зрозуміли і мені не було соромно за учнів :). А ще я їх вчу писати свої імена кирилицею, за їх проханням. Всі чомусь пруться від букви "Я" :).
--
А ще із однією свою компанію, яка в основному складається із росіян і сербів , ходили на обід в турецький ресторанчик. Посміялись із їх надпису про східно-європейську кухню... Так, звичайно із Канади Турція так і бачиться , але нам то між східною Європою і Турцією- прірва, і по стравам також. А їжа виявилась дуже смачною, будемо туди частенько навідуматись .

Були сьогодні на хрестинах сина мого колеги.

Взагалі так трапилось що на роботі найбільше я дружу із чотирма людьми : Ovi- сином румунських іммігрантів, Zee- сином пакистанських іммігрантів, Kathryn -дочкою китайських іммігрантів і Яковом- російським іммігрантом.

Так от, були хрестини в Лукаса, сина Ові, Ові одружений на румунці, його батьки живуть в нас же місті, відповідно сама церемонія проходила в православній румунській церкві. Він також запросив Зі і Катю.
Я спочатку планувала прийти в церкву сама, а на вечерю в бенкетний зал вже прийти із сім'єю. Катя - дочка буддистів, Зі- син мусульман теж вирішили подивитись на церемонію , бо ж цікаво. Але в останню хвилину я передумала йти в церкву. Вірніше просто не змогла із-за інших справ.
Через дві годили від початку церемонії отримую повідомлення- " Ну і правильно що ти не пішла, церемонія частково проходила на румунській, але те що і на англійській- не зрозуміло, молитви якісь не зрозумілі і взагалі нічого цікавого\особливого в цій релігії немає". Я одразу відчула себе православною :) і їм коротку лекцію прочитала.
--
А про бенкетний зал, виявляється мої діти - фанати румунської народної пісні , були просто зірками танцпола:).

Сьогодні природа\погода знову почала розвертатись до нас задом, але на вихідних було так класно! Весняно, сонячно, хоч і мокро від талого снігу. Мої діти навіть змусили мене витягти їх велосипеди.

На роботі уже за звичкою була пожежа, субота ранку почалась терміновою конференцією з мобільників , але мені вдалось запевнити, що не все так погано, а якщо і погано, то вони справляться і без мене :). І сьогодні ми таки випустили один із продуктів над яким я працюю. А по іншому на цілу годину! кількість офіційних багів опустилась до нуля . І я здається веду в неофіційний війні проти свого архітектора по третьому проекту :).

Влад вчора відпустив мене в магазин здати товари що не підходять. Так, я їх задала, але повернулась з суперкласною білизною і новою сумкою, білизна звичайно була високо оцінена Владом, а от по сумку він запитав "Это для картошки?" Ну так, велика, яскрава.. Але я її залишила, тільки чек заховала щоб не шокувати чоловіка. скільки така італійська шкіряна сумка для картоплі може коштувати :).

І самий головний подарунок - мені тільки що підтвердили відпустку на 3 тижні, починаючи з кінця червня.

Діти граються коронами ( залишились від недавніх День народжень) . Наділи і мені. Я -"дякую, дякую, що тепер і я принцеса? ". Данилко "No, mom, you are not a princess, you are a queen!, Sophie is the princess" . Дійсно, час вже ассоціювати себе із героїнею іншого роману :).

А скільки Дані і Софійці неймовірно класних подарунків за минулий місяць дісталось !
Навіть торунтуївці завітали (http://stup-canada.blogspot.ca і http://www.nechaiphoto.com ) і побалували дітей і мене.
Сергій. Світланка, Женя, ще раз дякуємо!
Софійка наступного ранку все швиденько закінчила збирати:


майже самостійно :). А потім кричала про іграшку, що вона її і тільки її, і Даня вступив, дозволив Софійці забрати її до своєї кімнати.

І квіти зацвіли!

Вчора пережили нашестя татар, святкування День народження Дані, вдома. Ми навіть не можете уявити що 10 дітей в віці від року до шести можуть зробити з будинком :).
Насправді було дуже класно і весело.
--
Взагалі в Канаді дуже популярно святкувати ДН поза домом, на закритий ігрових майданчиках, студіях чи навіть басейнах. Причому це дуже стандартизована послуга, як правило година якесь заняття із інструктором, потім на годину виділяється окрема кімната для поїдання піци і торта. Я нічого не маю проти таких святкувань( ну хіба тільки те що вони дійсно інколи занадто стандартизовані). Ми були на кільках таких, моїм дітям дуже сподобалось, і скоріше всього в майбутнього мені теж потрібно буде звернутись до таких послуг. Тоді коли Даня захоче запрошувати дітей , з батьками яких я не буду друзями( в тому плані що я мало їх знатиму) . Вірніше я навіть цього року майже пішла на подібне святкування, бо Данилко подав ідею запросити своїх однокласників і майже всіх дітей з дитсадка. Але дуже класно що і в цій школі і в дитсадку вони і так влаштовують дитині непогане свято. Я тільки привезли в школу cupcakes , в дитсадок торт, і туди і туди з цього приводу я подарувала по ігровому парашуту. Відповідно і там і там Дані співали пісні, він задував свічки , були спеціальні ігри. Ну і я взяла в то й день півдня відгулу і забрала дітей додому раніше звичайного.
Так що ми з Данилком вирішили що цього року він він покличе тільки позашкільно-дитсадкових друзів , тобто в основному дітей наших з Владом друзів.
І при такому розкладі ми вирішили святкувати дома, як завжди. Наш напівпідвал і так як ігровий майданчик, там в нас і мімі-батут і тунель і просто велика відкрита площа із великою кількістю іграшок, а так я ще більше все підготувала для ігор. Ще ми запросили клоуна на годинку, він показав пару трюків, зіграв пару пісеньок на гітарі, робив звірят із надувних кульок. Дітей садили за стіл, а дорослі їли\пили як прийдеться :), для них був просто фуршет з закусками і напоями.
--
Софійкине ДН ми теж святкували дома, але були запрошені тільки дві сімї самих близьких друзів ( 5 дітей гостей) . І в свій " дитсадок" вона теж носила фруктовий тортик. І я теж брала півдня відпустки.

На роботі звал, цікаво, куча корисних знань\практик для мого професійного росту, колеги-мрія, але дуже відповідально, багато стресу і я глобально дуже втомилась.

Зайці погризли молоді яблуні... Влад подивився і оптимістично запитав "а когда эти деревья умрут, ты точно такие хочешь посадить или другие?"

Даня навчив Софійку "правильно" їсти льодяники і цілуватись. Цікаво звідки останні знання :). А Софійка надивившись на брата , проганяє мене з туалету. Шпиндик ледь на туалет вилазить і штани назад надіває, але їй теж потрібна "privacy ".

Класно мати хороших друзів.

Дані виповнилось п'ять, потім напишу про це детально, а поки:

Так, поїзд :), але не Лего, а Playmobil.

і окремим записом :)
Ще ми грались новою іграшкою, подарованою Інною-Сказочкою. Дякуємо! Іграшка просто супер, обом дітям дуже сподобалась, причому грались дуже мирно :):

Минулі вихідні в нас були "довгими", в понеділок був День сім'ї, який ввели кілька років тому. А взагалі яка різня що за привід? нам головне факт додатково вихідного, який ми дуже весело і активно провели .
more

Нас в минулу п'ятницю було замело, в буквальному розумінні слова.
А машина в нас не те щоб снігохід. І місцевість біля нашого будинку горбиста. І нашу вулицю мали почистити тільки в суботу за планом. Але що нам хіба страшний сніг по коліна на проїзжий частині? :). Взагалі важко логічно пояснити чому ми саме поперлись на роботу :).
І по дорозі туди було ще нічого, ми майже не застрявали :), хіба один раз змушені були випертись на зустрічну( на дорозі із мередіаною :)), щоб обїхати машини які застряли перед нами. Основні дороги були майже почищені, наскільки вони можуть бути чистими при активному снігопаді , тому їхати було майже нормально, в всякому разі мені, бо я сідала за кермо тільки коли ми застрявали :).
А от по дорозі назад було ще гірше, за 15 метрів від будинку ми перенесли дітей додому пішки, а Влад взяв лопату і проривав дорогу додому .
А взагалі було весело, ми так з Владом насміялись, відчули які в нас сусіди, і не тільки сусіди, а і просто випадкові люди, хороші, всі кидають пхати чужі машини і при цьому не матюкаються! а шуткують .

А яким же класним був наступний день, вже із повністю прочищеними дорогами :). Від сонця\снігу сліпило очі. Ми прямо біля дому прорили тунелі в снігу( вище Софійки між іншим :)), влаштовували сімейні сіжкові війни, катались на ковзанах на озері , зібрали друзів і катались з гірки. І Софійку привчили до цього діла, перші рази я спускалась із нею, не дуже швидко і вона в мне на руках, лицем до мене.
Намочили по кілька пар рукавичок, до сніжної кірки, як в в моєю дитинстві. А потім дружньо їли чілі і пили гарячий шоколад ( який в моєму дитинстві називався какао :)).