Курява вздовж дороги здійнялась така, що не видно ні села з вікна, ні самого вікна з-під сільської стріхи. Закурило, затупотіло, засвистіло, аж відлуння пішло горшками, що ледь не попадали з тину… То промчали козаки на бистрих гнідих, збиваючи копитами степову траву, ніби наздоганяючи саму долю, що тікає світ за очі. Сорочки на них розхристані, кунтуші поскручувались, бурки в кого позсувались, а в кого аж оселедець вітром завиває…

Козаки були неперевершеними воїнами. Хоробрими, сильними, розумними і хитрими. В особливий спосіб вміли організувати свій воєнний устрій, працю і побут. Козаки прокидались із сходом сонця, вмивались холодною річковою водою і помолившись, брались за зброю…

Старовина, до якої можна доторкнутись. Що в ній?

Як організовували своє життя козаки можна побачити на власні очі навіть сьогодні. Для цього варто відвідати справжній козацький хутір, що колись розмістився на сучасній Дніпропетровщині. Називається він Галушківка.

Тільки-но ступите на цю землю — відразу опинитесь в одному з найяскравіших та найбільш захоплюючих періодів української історії — часі козаччини. Тут все відбувається так, як і 300 років тому.

Глиняні хати обставлені лозою та очеретом. Стеля із лози, скріпленої глиною з половою, помащена на біло. Попри стіни — дерев’яні лежаки, а над ними невеличкі округлі віконця. Кімнат всього дві, та у кожній є піч. Крізь прочинені двері доноситься крик півня з курничка, поряд з яким повітка, клуня та погрібник, а по сусідству є ще буда, сарай та шалаш. Все це — колишні господарські будівлі, що виглядають зараз майже так само як тоді, коли у них порати господарство заходили жваві молодиці в очіпках та довгих лляних сорочках.

В Галушківці є навіть знайома нам з численних розповідей письменників славнозвісна корчма. Ця будівля справді стоїть тут ще з кінця XIX століття. А як же без неї? Охочих випити, або просто нажалітись на долю завжди було чимало. До речі, те, чим пригостять вас у шинку, було вирощене прямо на території хутора. Усе своє, натуральне.

А ще тут можна завітати у дуже колоритний музей сільського побуту. Серед інших старовинних речей виділяється колекція бойової зброї. Шаблі, фальконети, пістолі, пушки… І навіть найунікальніший козацький «секанець» — один із перших у світі кулеметів. Ви можете потримати експонати в своїх руках, щоб справді відчути себе козаком.

Ніде більше в Україні, тільки тут зможете відвідати музей Хреста. Тут зібрані дійсно унікальні колекції хрестів різних епох і конфесій. Від часів Київської Русі і до витворів мистецтва минулого століття. З 17 областей України. З найрізноманітніших матеріалів і різних форм. Є що роздивлятись і чому здивуватись.

Райський куточок давнього українства

Хутір Галушківка був заснований самими запорізькими козаками ще у XVII столітті. Пережив багато десятиліть радості і горя, слави і воєн. Та лише у недавні роки був відреставрований. Під свою «охорону» Галушківку взяла громадська організація «Козацтво Придніпров’я». Руками цих ентузіастів було створено сучасний етнографічний комплекс.

Тут можна не лише відвідувати музеї і милуватись старовинними автентичними експонатами просто неба.
Сюди приїжджають і на фестивалі: фестиваль-ярмарок «Петриківський дивоцвіт», фестиваль мистецтв «Антигород».
Майстеркласи з петриківського розпису, бісероплетіння, соломоплетіння, гончарства…Страви унікальної стародавньої української кухні. Виступи козаків із зброєю та на конях.

А довкола хутора — мальовнича українська природа. Степи і ліси. Тут ще досі зберігається колорит української давнини, звичаїв і мистецтва. Все для того, щоб не губилась українськість, щоб не забувався давній козачий дух, дух найславнішої епохи нашої історії. Нам є чого повчитись у предків-козаків. Вони передали нам свою наснагу.

Козацької відваги і завзяття українським чоловікам не бракувало ніколи. Це ми побачили на Майдані, це бачимо і зараз на сході. В українській крові — дух сили, саможертовності та відданості своїй святій землі. Він у нас від предків. Тих, кого боялись і татари, і московити. Хоробрі і безстрашні, вони майстерно вправлялись із зброєю, володіли надзвичайною організацією і дисципліною.

Тоді українські воїни могли дати фору будь-якому ворогові. Можуть і зараз. Бо володіють особливою секретною зброєю — відвагою будь-що захищати рідну землю і безстрашністю перед тими, хто на неї посягає. Ми знаємо, що козацькому роду нема переводу і ніхто не зможе його здолати. Бо з нами Бог, а в серці Україна.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:

Село Гречане, вул. Петровського, 28. Петриківський район, Дніпропетровська область

GPS:

48°43’5”N 34°31’6”E

Контакти:
тел. +38 (056) 729-02-22, 789-26-94, (050) 608-98-11, (067) 630-02-94
сайт: http://galushkivka.com.ua

Коли краще вирушати:
Найцікавіше було б відвідати хутір на одне із свят, наприклад, Покрову. Та у будь-який час і пору року на території проводяться екскурсії.

Поради бувалого мандрівника:

Екскурсії Галушківкою дуже захоплюючі і пізнавальні. Можна багато дізнатись про українські звичаї і традиції, деталі з історії козацтва. Тому особливо цікаво було б відвідати хутір дітям, школярам.

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

Воли

сучасні козаки. три покоління