Чарівний китайський інтернет раптом перестав працювати на моєму комп’ютері, і додавати новий пост – це щось доволі-таки складне. Але якщо не додавати – деталі губляться і залишається щось дуже загальне. Насправді кожен день тут (чи майже кожен день) повний вражень різних видів, і деякими правда хочеться поділитись. Ловлю себе на тому, що подумки описую якісь окремі ситуації або місця, як ніби одразу в щоденник. Звичайно ж, увесь попередній тиждень я пробувала укласти у рядки і фрази враження від самого університету і занять. У мене в тиждень всього 20 годин, це десять пар 45+45 хвилин, по дві пари на день. Майже всі вони починаються о 8 ранку, і тому до кінця тижня я ходила як зомбі - все ще не звикла до різниці у часі і не висипалась, та і кілька годин китайської без домашніх завдань вже складно. Я потрапила у групу з найвищим рівнем китайської, що звучить крутіше, ніж є насправді. Проблема в тому, що їм необхідно було створити ще вищу групу, де могли б навчатися половина моїх одногрупників, оскільки китайська у них дуже хороша. А так група з нижчим рівнем – це жах, ми пробували, а наша – це круто загалом, але дуже складно. Наш класний керівник, вчитель граматики – прийклад найкращого викладача у моєму уявленні. Вона пояснює зрозуміло і чітко, жартує і все таке, вона молода і сучасна і не дуже схожа на китаянку у плані, що відкрито говорить на теми, які можна було б вважати за табу – але при цьому завжди залишається якраз правильна межа між студентом і викладачем. При цьому вона вимоглива і строга, але ніколи не вимагає неможливого. А ще вона мабуть перша китайська дівчина, яка ДІЙСНО стильно одягається (Давайте визнаємо, що у більшості китайців дуже своєрідне уявлення гарного одягу та вдалого поєднання). З нею у нас вісім годин і це благословення, бо у іншому випадку мої надії на прогрес у мові різко б потьмяніли. Крім неї, є ще чотири предмети – аудіювання (дивний варіант, ми дивимось шматок китайського серіалу (комедійного, звісно ж. Взрив мозку, звісно ж) і заучуємо фрази звідти, розбираємо всі діалоги і все таке. Викладачка теж дуже класна, але більш китайська в плані почуття гумору. Вона теж добре пояснює всякі деталі усної мови і постійно питає, як називаються всякі дивні речі типу екрана для проектора. Я знаю, що в українській є якесь слово для цього, але чула його лише раз), читання газет (blargh, навіть не буду деталізувати), письмо (напишіть п’ять правил поведінки в бібліотеці зі спеціальною китайською лексикою для правил і у правильному стилі) і китайська культура, що мала б шанс бути дуже цікавою, якби була хоч трохи зрозумілою; зі здивуванням виявила, що у групі є аж двоє людей, які зрозуміли лекцію. Проте китайці придумали святкувати День незалежності точнісінько на мій день народження. Святкування триватиме 7 днів, так що зараз я посередині своїх маленьких канікул. На фото вид з четвертого поверху будівлі, де в мене пари. Хотіла б додати багато - інет не дасть. Далі буде :)