автор закинув свій щоденник на останню полицю і маленькі павучки вже обплели його мереживом-павутинкою. авторе, я розумію, тобі шкода нищити старанну роботу павучків, але твій щоденник це твоє мереживо-павутинка, і кидати його на півпетлі надто болісно!
ну, мені залишається тільки тихо вірити, сподіватись і побажати тобі всього приємного, яке би складалось саме так і саме тоді, як і коли тобі хочеться і потрібно. І хай щастить, і посміхається тобі доля, сонце і нехай будуть з тобою і вітер, і рідні зорі
солнце_Ямайки, ну от, всі вже потрохи звикли, що незабаром осінь
А ти?
Аноним, мені не буває затишно в очікуванні чогось великого і невідомого, що поглине мене у себе і віддасть назад вже іншою. Але ця думка лоскоче зсередини.
LutsenkoTetyana, воно і мало бути туманним
бо все так якось непевно, що говорити про це поки що не хочу
але я обов'язково напишу потім, коли все буде добре і визначено і так, як я хочу
так. я мало не зробила так, як від мене чекали, і мало не зрадила цим самим собі