«..Коли я йду вулицею, довкола всіх світить сонце. Але ж я йду. По вулиці. Поверх землі йду. ЇМ світить сонце. А довкола мене здіймається вітер, і пісок б’є в обличчя, і очі вирізають сутінки... Мене навіть не видно з цієї бурі... Тут, усередині, можна заховати будь-що. Так, будь-що, мій єдиний Друже..» ©