Я називатиму твоїм іменем перший дощ...
А ти дзвонитимеш увечері і розказуватимеш, як тобі жилось 8 годин без мене. Я питатиму Приїхати? а ти казатимеш Ні, бо знаєш, що у мене купа роботи і дівчат, несхожих на тебе.
Я сам собі музика, а ти у мене віриш, і це добре.
Я сам собі вірші, якими ти зачитуватимешся на ніч.
Я сам собі твоя любов і наше з тобою велике місто.
Місто? Наше місто? Давай відсьогодні вважати географію лженаукою? добре, що у тебе нема звички ставити питань... і ти завжди кажеш правду, коли кажеш, що любиш.
Ти не мій тил, але добре, що ти є.
Раз на два тижні ми прокидаємось в один час і ти бажаєш мені доброго ранку або вдалого дня, або і те і те одразу. Ти не повторюєшся у повідомленнях і добре, що ти завжди напевне знаєш, яку пісню поставити.
Я спробую приготувати тобі каву або написати новий хіт, але якось згодом.
Не забути б, що у тебе скоро день народження, моя хороша дівчинко з острову волі.