9 травня: День перемоги?

Неоднозначно сприйняв світ відмову Естонії та Литви від запрошення до Москви з нагоди святкування дня перемоги Червоної Армії над німецько-фашистськими загарбниками. Країни Прибалтики все більше схиляються до думки, що Радянський Союз посідає в їхній історії місце, скоріше поневолювача, під ярмом котрого неросійський народ зазнавав національного гніту, утисків, принижень, знущань, аніж визволителя братських народів.

Так, російські вчені ось вже багато років виправдовують пакт Молотова-Рібентропа не як злочинну змову нацистського та радянського режимів, а як політичний крок, котрий надав можливість СРСР підготуватися до наступу Німеччини. В свою чергу, Ялтинська конференція, на якій фактично було вирішено віддати Польщу до зони радянського впливу, підштовхує поляків до подібних дискусій. Чи візьме участь Польща у святкуваннях у Москві – питання часу, а от Литва та Естонія вже вирішили точно – рішуча відмова. Не зрозуміла позиція України у цій ситуації, адже український народ у часи Другої Світової сформував власний національно-визвольний рух, котрий однаково боровся як проти німецького, румунського, мадярського, так і проти червоного російського агресорів. Можливо, було б більш доречно утриматися від подорожі до Москви, та провести власні заходи з нагоди річниці?

Так чи інакше, смілива поведінка країн Прибалтики змушує до чергового осмислення місця України у Другій Світовій Війні. З цього приводу ми пропонуємо сумівцям висловити своє ставлення до проблеми на сторінках СУМнету.

Тарас Дем'яненко