СТИХОТВОРЕНИЕ ВЕКА
К столетию стихотворения Р. Киплинга "Если"

В студенческие годы меня поразил стих английского писателя и поэта Редьярда Киплинга «Если» в переводе Михаила Дудина, опубликованный в журнале «Смена» № 8 за 1968 год. Моему впечатлению от стихотворения, которое сопровождает меня на жизненном пути, созвучны слова моего земляка, украинского поэта Евгения Васильченко из его книги «Исповедь»:
«Это главное стихотворение для меня, когда я теряю веру в себя, и руки опускаются. А прочитаешь такие стихи – и распрямляются плечи, руки наливаются силой, глаза зажигаются огнём. И я благодарен таким поэтам и такой поэзии, которая проникает в душу и укрепляет её».
В октябре этого года отмечается сотая годовщина выхода в свет этого стиха, впервые опубликованного в журнале ”American Magazine”. Это поэтическое творение быстро приобрело популярность, его учили наизусть и повторяли как молитву бойцы британской армии времён первой мировой войны. Стихотворение приобрело значение заповеди для нескольких поколений читателей во всём мире, оно известно в переводах на многие языки под разными названиями: «Заповедь», «Завет», «Молитва», «Когда», «Сыну» и др.
Имеется немало переводов этого произведения на русский язык, среди которых признаны классическими стихи М. Лозинского и С. Маршака.
С годами у меня зрело желание сделать свой перевод, а потом появилась потребность откликнуться на строки Киплинга с высоты сегодняшних дней. Ныне актуальны не только стойкость духа и героизм бойца, но и возрождение утраченных ценностей и покаяние во спасение души в условиях, когда мы овладели мощными разрушительными силами – как материальными, так и духовными.
Предлагаю на ваш суд свой перевод «Если» и стихотворение «Когда». Как известно, Киплинг посвятил своё сочинение сыну, и я посвящаю эти стихи своим сыновьям. Конечно, я не имею намерения состязаться ни с переводчиками этого стихотворения, ни, тем более, с его автором, придерживаясь слов из «Если»: «А ещё не кажись самым лучшим и мудрее других не слыви». Но каждый сочинитель, как и читатель, может иметь своё, неповторимое видение того или иного поэтического текста. Привожу и текст Киплинга на языке оригинала.


Rudyard Kipling
IF

If you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you,
If you can trust yourself when all men doubt you,
But make allowances for their doubting too;
If you can wait and not be tired of waiting,
Or being lied about don't deal in lies.
Or being hated, don't give way to hating,
And yet don't look too good, nor talk too wise.

If you can dream and not make dreams your master,
If you can think and not make thoughts your aim,
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two imposters just the same;
If you can bear to hear the truth you've spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools.
Or watch the things you gave your life to, broken
And stoop and build them up with worn-out tools.

If you can make one heap of all your winnings
And risk it on one turn of pitch-and-toss;
And lose, and start again at your beginnings
And never breathe a word about your loss;
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to you "Hold on!"

If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or talk with Kings, nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you,
If all men count with you, but none too much;
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds' worth of distance run, –
Yours is the Earth and everything that's in it,
And – which is more – you'll be a Man, my son!

Редьярд Киплинг
ЕСЛИ

О, если можешь быть ты хладнокровным,
Когда теряют головы вокруг,
Хулу презрев, сомненья взвесить ровно,
В себя поверить, хоть не верит друг;
И если ждать ты можешь неустанно,
В клеветах помнить заповедь: «Не лги!»,
Иль, ненавидим, множить зло не станешь,
Слывя ни лучше, ни мудрей других.

И коль, мечтая, над мечтой ты властен,
И, мысля, мысли целью не сочтёшь,
Триумф встречаешь так же, как Напасти,
Усматривая в них обман и ложь;
Коль терпишь отзвук сказанных тобою,
Но искажённых негодяем, слов,
Из праха всё, что отнято судьбою,
Остатком сил воссоздаешь ты вновь.

А если можешь, ставя всё на карту,
Рискнуть в игре и разом проиграть,
С начала вновь начать, но без азарта
И никогда потерь не вспоминать;
И если можешь сердцу, нервам, телу
Велеть служить тебе, что ни случись,
Когда внутри тебя всё опустело,
И только Воля говорит: «Держись!».

Коль можешь говорить с Царём достойно,
И не робеешь, выступая пред толпой,
Пусть даже враг и друг тебя не вспомнят,
И все не очень-то считаются с тобой;
Но если ценишь каждое мгновенье,
И чувствуешь их неизбывный бег,
Твоя Земля, и всё – твоё владенье,
И, главное, мой сын, ты – Человек!

Перевод В. Фалько


Владимир Фалько
КОГДА
Отзвук «Если» Р. Киплинга

Когда ты, в окруженье равнодушных,
Сумеешь в сердце сохранить огонь,
И если, среди трусов, злу послушных,
Не убоишься обличить врагов;
Когда вокруг поют тирану славу,
Угодливо не станешь подпевать,
А если толпы требуют расправы,
В защиту жертвы ты найдёшь слова.

Когда царит повсюду культ наживы,
Ты бескорыстным не стыдишься быть,
И если в том, как жизнь твоя сложилась,
Зришь промысл Божий, а не перст судьбы;
Когда весь мир безверием охвачен,
В Добро ты веришь, в Правду, Красоту,
И коли ты, осмеян, одурачен,
Достоинство хранишь и простоту.

Когда вокруг царят разврат, растленье,
Оберегаешь чистоту любви,
И коль в соблазнах, искусах паденье,
Взывая к Богу, смог остановить;
Когда весь мир предстал кругами ада,
Не испугался смерти и мытарств,
И если отпущенье не в награду –
Как милость принял от небесных царств.

Когда, себя или других спасая,
Ты падших в жертву миру не принёс,
Коли душа, нагая и босая,
Открылась, чтоб в неё вошёл Христос;
Когда живёшь ты в радости духовной,
В любви святой, не мня себя святым,
Коль вверен власти Господа верховной,
Ты – Человек, мой сын, свободен ты!

4 апреля 2010 г. - День Воскресения Христова,
день рождения моего сына Александра.


ВІКОВІЧНИЙ ВІРШ
До сторіччя вірша Р. Кіплінга "Якщо"

В студентські роки мене вразив вірш англійського поета і письменника Редьярда Кіплінга „Якщо” у перекладі на російську мову Михайла Дудіна, що був надрукований у журналі „Смена” № 8 за 1968 рік. Моє враження від прочитаного і значення цього вірша для мене протягом всього життя співзвучні тому, що написав про цей твір мій земляк з села Будилка Лебединського району, поет Євген Васильченко у свой книзі „Сповідь” (Суми, 2007):
„Це головний вірш для мене, коли я втрачаю віру в себе, і руки опускаються. А прочитаєш такі вірші – і розпрямляються плечі, руки наливаються силою, очі запалюються вогнем. І я дякую таким поетам і такій поезії, яка всотується в душу і зміцнює її”.
У жовтні 2010 року відзначається сота річниця виходу в світ вірша, що вперше був надрукований у журналі „American Magazine”. Цей поетичний твір швидко набув широкої популярності, його вчили напам’ять і повторювали як молитву бійці імперських колоніальних віськ та британської армії часів першої світової війни. Вірш набув значення заповіді для кількох поколінь читачів усього світу, він відомий у перекладах на багато мов під різними назвами: „Заповідь”, „Молитва”, „Коли”, „Синові” та інші.
Відомо чимало перекладів вірша на російську мову, серед яких визнані класичними поезії М. Лозинського (саме його приводить у своїй книзі Є. Васильченко), С. Маршака. З перекладів на українську мову згадаю визначні твори В. Стуса і Є. Сверстюка.
З роками у мене зріло бажання зробити свій переклад, а потім з’явилась і потреба відгукнутися на рядки Кіплінга з погляду сьогодення, коли, як мені здається, актуальні не тільки стійкість духу і героїзм бійця, але й відновлення втрачених цінностей, смиренність перед Богом людини, що оволоділа небезпечними для власної душі й оточуючого світу руйнівними духовними і матеріальними силами.
Пропоную на суд читача свої переклади вірша Кіплінга на українську мову і відгуки на нього. Звичайно, я не маю наміру змагатися ні з перекладачами цього вірша, ні, тим більше, з його автором, дотримуючись рядку з „Якщо”: „А ще не показуйся кращим і не сливи наймудрішим”. Але кожний поет, як і читач, має своє власне, неповторне бачення того чи іншого поетичного змісту.
Мої переклад і вірш були надруковані в місцевій газеті „Будьмо разом”, і перший відгук я отримав від директора Лебединського художнього музею Володимир Кравченко у листі, дозволивши його цитувати:
„Звертаюся до Вас зі словами щирої подяки за чудовий переклад вірша Р. Кіплінга "Якщо" і не менш чудовий відгук на нього "Коли...". Все це опубліковано в газеті "Будьмо разом" тиждень тому... Із цим віршем я познайомився всього кілька років тому і він буквально пронизав мене своєю глибокою життєвою філософією. Усе збігалося з моїми життєвими установками. Знайомство було з російським перекладом. Я тоді подарував його сину Богданові на День народження. Потім я знайшов і англомовний оригінал, і український переклад - і знову подарував синові на минулий День народження (у нього були вже в житті певні труднощі, і я був певен, що цей вірш допоможе йому загартувати свою душу). Я цілком згоден із Вами та Є. Васильченком, що це вірш не лише ХХ століття, а й на прийдешні віки. Відгук "Коли..." є гідним продовженням думок Кіплінга з накладанням на реалії початку вже ХХІ століття”.

Редьярд Кіплінг
ЯКЩО

Якщо холодний розум зберігаєш,
Коли втрачають голови навкруг,
Попри хулу, на сумніви зважаєш,
Собі ти віриш, хоч не вірить друг;
Якщо чекати можеш без утоми,
Оббріханий, не станеш сам брехать,
В зненавиді, не потураєш злому,
Не виглядаєш мудрим, без гріха.

Якщо ти, в мріях, не підвладен мрії,
І, в думці, дум не ставиш за мету,
Тріумф з Бідою зустрічаєш рівно,
Вбачаючи оману в них пусту;
Якщо тобі стає терпіння чути
Викривлення правдивих слів твоїх,
Як гинуть речі всі, життям здобуті,
З останніх сил відроджувати їх.

Якщо на кін поставив всі надбання
І, ризикуючи, одразу їх програв,
Вступаєш знову з долею в змагання
І словом не згадаєш те, що мав;
Якщо напружиш серце, нерви, жили,
Коли в душі, здається, сил нема,
Наказуєш їм, щоб тобі служили,
Зусиллям Волі мовивши: "Тримайсь!".

Якщо говориш гідно із юрбою,
І з Королем ти в бесіді простий,
Хай враг і друг не знаються з тобою,
А всі хоч трохи визнають, хто ти;
Якщо ти відчуваєш в кожній миті
Невпинний часу біг і вічність дій,
Твоя Земля, і все, що є на світі,
І, знай, – ти є Людина, сину мій!

Переклад В. Фалька

Володимир Фалько
КОЛИ...
Відлуння кіплінгового вірша "Якщо"

Коли ти, у оточенні байдужих,
Вогонь зумієш в серці зберегти;
Коли навколо злу покірні душі,
На ворога безстрашно вкажеш ти;
Коли співають всі тирану славу,
Улесливо не станеш теж співать;
Коли юрба влаштовує розправу,
На захист жертви знайдеш ти слова;

Коли царить усюди культ наживи,
Сливеш ти безкорисливим, однак;
Коли вбачаєш у життєвих звивах
Ти промисл Божий, а не Року знак;
Коли весь світ в зневірі потопає,
В Добро ти віриш, Правду й Красоту;
Коли, ошуканий, в лихій опалі,
Ти цільність бережеш і чистоту;

Коли навкруг розпуста і розтління,
Кохання промінь бачиш у пітьмі;
Коли покуси, зваби і падіння
Призвавши Бога, зупинити зміг;
Коли став пеклом світ, що Бога втратив,
Страх смерті й мук в собі ти подолав;
Коли відпущення гріхів благав ти,
Як милість Господа тому, хто пав;

Коли, рятуючи себе чи інших,
Нікчему в засіб не перетворив;
Коли у серце, ледь живе і грішне,
Христа впустив, щоб душу воскресив;
Коли жадаєш радощів духовних
І святості, без гадки, що святий;
Коли у владі Господа верховній -
Ти вільний, сину, хай тобі щастить!

4 квітня 2010 року, Великдень,
День народження сина Олександра.