Олександр Палій, політолог:

По-перше, Янукович зменшує внутрішню напругу в уряді, розводячи лідерів різних угруповань. Конкуренція команд у регіоналів навіть більш жорстка, ніж у «помаранчевих». Але в «помаранчевих» було як у дітей - усе на язиці. У регіоналів інакше, трішки розумніше – іскри вже печуть, а грому немає. Азаров сказав, що він сьогодні «особисто щасливий, що збулась його мрія», і в уряді з`явилась Богатирьова. Думаю, насправді він щасливий від того, що з уряду «пішли» Клюєва.

По-друге, влада продемонструвала, що їй плювати, чим керувати і що завалювати – хоч економіку, хоч національну безпеку.

Річ у тім, що владу абсолютно не обходить результат політики. Можна бути яким завгодно злодієм, так що тавра ніде ставити. Навпаки, тавро клептомана для нинішньої влади – це як знак якості. Значить, будуть справно ділитися за надану можливість.

Подивіться, за що в країні звільняють чиновників? Дуже показовою стала історія з екс-директором аеропорту «Бориспіль». Тисячі пасажирів нарікали за безлад і крадіжки багажів, на що в адміністрації аеропорту незмінно відповідали, що крадуть у всіх аеропортах світу, і боротися з цим не можливо. І це в часи веб-камер. Але директора «Борисполя» звільнили не за це, а за те, що в аеропорту подряпали літак Януковича. Ну не анекдот?

Так і в справі Клюєва з‘явилася інформація, що його звільнили з уряду за те, що депутати засвистіли промову Януковича. Тобто все інше в країні, крім свисту, добре.

На жаль, схоже на те, що ніяких державних і загальнонаціональних інтересів влада не знає і знати не хоче, просто не розуміє, що це таке і з чим його їдять. А розуміє лише приватні інтереси.

Нових людей у команду не беруть, бо треба буде їм показувати в деталях, куди і що йде. Вигнати когось зі своєї команди Президент теж не може, бо вигнанець може розповісти, що куди кому пішло. Тому регіонали намагаються уникати гучних звільнень, а замість того грають у політичні шахи: переставляють один одного з місця на місце, імітуючи бурхливу діяльність.

При цьому посади першого віце-прем`єра і секретаря РНБО вимагають зовсім різних підходів і професійних здібностей. Невже Клюєв такий універсальний? Невже така різнопланова Богатирьова?

Щойно прочитав в інтерв‘ю однієї регіональної депутатки дифірамби на користь нинішньої «професійної команди», її виборчого списку.

І сміх, і гріх.

Що ж такого зробили ці «професіонали», які-такі реформи Бальцеровича чи Януковича? Усього лише переклали свої особисті проблеми на країну. Якби про професіоналізм казали депутати Данії чи Люксембурга, чи хоча б Норвегії, це було б не так смішно.

А так країна в глибокій дірі, а, бачите, самі професіонали при владі. І це при тому, що Янукович уже при владі третину часу зі здобуття незалежності України – 2 роки на посаді Президента і 4 – прем‘єра. Про Азарова, Табачника та інших «ветеранів» і казати нічого, вони вже десятиліттями «розбудовують» нам державу. Не дивно, що ця держава така квола і виснажена.

До речі, про ціну «професіоналізму». Нині в Україні середня зарплатня в 4 рази менша, ніж у Польщі , аналогічна ситуація з пенсіями. Хоча, починали обидві країни з однакового рівня. І Польща, до речі, теж не ідеал. Але ці дані означають, що в результаті «політики професіоналів» кожному українцеві не доплачують щонайменше по три його зарплати і пенсії щомісяця. І це триває десятиліттями. Скільки людей не змогли вивчитися, вилікуватися, скільки всього не зроблено в країні у результаті такого «професіоналізму»? Замість блюзнірського самовихваляння хай влада звітує за результат держави. А він передостанній у Європі, нині боремося за це місце з білорусами.

Нарешті, третє. Останні кадрові призначення підтвердили очевидну тенденцію дискримінації українців у власній країні за національною ознакою.

Більше того, схоже на те, що у влади закінчилися не лише донецькі, а й взагалі, люди, народжені в Україні. Нагадаю, ані глава СБУ, ані міністр оборони, ані навіть нинішній міністр охорони здоров‘я не народилися в Україні.

Думаю, це пов‘язано з тим, що нинішня влада паталогічно боїться людей, хоч якось зв‘язаних з Україною. Тому що, дивлячись на те, що влада коїть з країною, місцевим людям, навіть з дуже суворим серцем, може стати її шкода.

Хоча, приглядаючись пильно до дій влади, не можна виключати й набагато загрозливіший для виживання країни варіант – що кадрова політика у сфері національної безпеки стала розмінним елементом домовленостей з керівництвом Росії.

http://www.unian.net/