Козлятник лікує діабет

Цю рослину з родини бобових не одне століття використовують як корм для тварин. Вона містить багато білку і вуглеводів, має здатність збільшувати надої у молочної худоби (хоча і додає гіркоти молоку) ⎼ саме тому її назвали козлятником. Ще одна назва «галега» походить від латинського найменування ⎼ Galega officinalis.

Рослина багаторічна, заввишки від 40 см, інколи кущі виростають понад метр. Стебла прямостоячі, гіллясті, листки з 5-10 парами довгастих листочків. Цвіте все літо. Квіти до 1 см завдовжки, блакитного кольору або блідо-фіолетові, зібрані у великі китиці. Насінини зелено-жовті ниркоподібної форми, розташовані у двостулкових бобах. Дозрівають плоди поступово: впродовж літа, у вересні.

Лікувальну здатність козлятника запримітили вже давно. Його траву збирають ще до цвітіння, поки стебло не здерев’яніло і листки мають приємніший смак і запах. Зрізують всю верхню частину на 10-15 см над землею. Втім, на початку і при повному цвітінні рослину теж можна заготовляти, зриваючи квіти і листя. Сушать в затінку або в сушарці при температурі до 40°С. Насіння збирають після достигання ⎼ в серпні-вересні, однак нині його використання обмежене, зважаючи на токсичну дію у разі передозування.

Рослина неофіцинальна, хоча її властивості і склад добре вивчені. Галегу радять в разі порушення травлення, при необхідності стимулювати підшлункову залозу і наднирники. Раніше цією рослиною лікували набряки, додавали у збори сечогінних трав, заспокоювали нервову систему, давали навіть епілептикам. Використовували також від укусів гадюк і як засіб від пухлин.

Особливо цінується здатність козлятника нормалізувати рівень цукру в крові. Цю властивість пов’язують з багатим вмістом хрому; знижує рівень цукру в крові також галегін, один із алкалоїдів рослини. Козлятник особливо дієвий на ранніх стадіях діабету 2-го типу. Він покращує функцію підшлункової залози, знижує рівень цукру в крові, підвищує чутливість тканин до інсуліну. Тому допомагає і запобігти цукровому діабету, і лікувати його.

Настій козлятника від діабету
1 ч. л. сирої сировини або ст. л. сухої (2 частини квітів і 1 частину листочків) подрібніть, заваріть склянкою окропу, дайте настоятися. Вживайте по чверті склянки 4 рази на день. Курс лікування 4-6 тижнів, потім необхідно зробити перерву.

Тим, у кого діабет, варто вирощувати рослину в себе на городі, щоб завжди мати під рукою. Тим більше, що в природі знайти її можна не всюди.

Також козлятник можна додавати в суміш трав для зниження рівня цукру. Наприклад, поєднати із коренем кульбаби, стулками квасолі, листям чорниці, листям та коренем цикорію, травою суниці (усі компоненти у рівних частинах подрібніть, залийте 1 ч. л. суміші склянкою окропу, потримайте 5-7 хв. на водяній бані, дайте настоятися і вживайте упродовж дня).

Засоби з галеги добре впливають на лактацію.

Настій для посилення лактації
Одну ст. л. трави козлятника заваріть склянкою окропу. Пийте по 1 ст. л. 2-3 рази на день.

В помірних дозах козлятник безпечний, однак передозування (особливо насіння) може спричинити гіпоглікемію. При тривалому вживанні пригнічується моторна функція кишківника. Можуть виникнути проблеми і з підвищенням тиску. Категорично заборонена рослина при вагітності, бо на ранніх стадіях може спричинити викидень.

Золота різка. Solidago virgaurea Острохандроз.
Мочеполовую систему почки детородные органы
Каторакту.
Выводит соли и как ризка выбивает все болезни.
Камни из почек из лужных солей.


https://www.youtube.com/watch?v=Xn-0nMa5m08

Заяча конюшина. Anthyllis vulneraria

Карпати… Високо в гори довелося йти за сонячними квітами заячої конюшини.
Рослина дуже сильна: виліковує усі виразки та ерозії у людини: від ротової порожнини до кишечника. Знімає запалення, припиняє кровотечі.

Ця рослина здатна допомогти тим, у кого є хвороба, яку офіційна медицина вважає невиліковною, – неспецифічний виразковий коліт. Допоможе хворим на цю важку недугу УЛЬКАН – фітокомпозиція «Зеленої планети Земної», до складу якої входить така чудова, така необхідна рослина, подарована Матікою-Природою для нашого зцілення!

"Гвоздика - очень серьезное растение, очень сильное, тоже тропическое дерево. Снимает воспалительные процессы, увеличивает кровообращение, снимает напряжение, лечит сосуды головного мозга, печень, мелкие сосуды всего организма, бронхи, желудок, матку, селезенку.

Гвоздика очень сильно снижает давление, имейте ввиду, будьте с ней аккуратны. Также гвоздика прекрасный антисептик и гвоздика снимает зубную боль, вообще боль может снять. Самый лучший спазмолитик. Если какие-то спазмы в организме - гвоздика эти вещи снимает."

Волошка синя

Прекрасне квітнення волошки – цієї одвічної супутниці хлібів, полонило уяву людей своєю чарівністю, її образ надихав поетів та художників. Досконалі квіточки, ніби шиті з шовку, мають синій колір такого незвичайного, такого чистого і бездоганного відтінку, що інакше як волошковим його назвати не можна.

Та не лише красою цінні волошки, їх витончені квіточки здавна лікують різні хвороби. Уважно придивившись до волошки, побачимо, що ця квітка є суцвіттям: в середині розташовані маленькі, трубчасті квіточки фіолетового кольору, а навколо них – сині лійкоподібні, з зубчиками на обідку крайові. Саме ці сині квітки-лійочки у волошки є цілющими. Заготовляють лише їх, решту суцвіття для ліків зазвичай не використовують. Робота дійсно копітка, але для ліків багато й не треба – двісті грамів достатньо на курс лікування.

Правильно робити так: спочатку зрізати квіткові кошики щойно розквітлих волошок, а потім вдома повисмикувати з них крайові віночки. Їх негайно треба висушити в затемненому, добре провітрюваному приміщенні. Має зберегтись природній синій колір, тоді не втратяться біологічно активні речовини, отже, і лікувальні властивості. А діючих речовин в отих маленьких квіточках на дивовижу багато.

Особливо цінується волошковий цвіт як сечогінний засіб, сильні також і протизапальні властивості. Тому настій волошки синьої завжди (донедавна в офіційній медицині також) використовували від захворювань нирок і сечовивідних шляхів, таких як нефрити, пієлонефрити, цистити, уретрити.

Надто радять ліки з волошки при хронічних запальних захворюваннях цих органів. Вживають настій і при сечокам'яній хворобі, а також для її профілактики у разі порушення сольового обміну, щоб убезпечитись від подагри.

Настій волошки синьої
Одну ч. л. квітів залийте склянкою окропу, настоюйте 30 хв., процідіть. Пийте по чверті склянки: тричі на день до вживання їжі та 4-й раз на ніч.

Добре допоможуть такі ліки при набряках як ниркового, так і серцевого походження. (У цих випадках можна вживати настій по дві столових ложки чотири рази на день. Однієї склянки тоді вистачить на два дні.) При затримці сечовипускання через спазми і при простатиті теж використовують волошку.

Необхідно підкреслити, що вживати засоби з волошки треба розумно, малими дозами. А при тривалому лікуванні хронічних захворювань треба робити перерви.

Має волошка також жовчогінні, протизапальні, спазмолітичні властивості, використовується при застуді та кашлі, лікують нею очі при кон'юнктивіті та ячменях.
Волошка вважається хорошим кровоочисним засобом, нею лікують вульгарні вугри, фурункульоз, вживають при екземі.

Дізнайтеся більше про застосування засобів з волошки при цих та інших захворюваннях – читайте статтю Наталі Земної «Окраса українського вінка» в газеті «Зелена планета Земної» №12 від 21 червня 2018 р.

Шовковиця – ягода дуже смачна і корисна.

Біла шовковиця заспокоює нервову систему. Її давайте більше чоловікам. У чоловіків статеві залози працюватимуть добре і ніколи не буде імпотенції. Завжди чоловік буде в тонусі, в силі.

Хлопчикам, особливо тим, хто перехворів на паротит (свинку) або скарлатину, теж треба дати достатньо наїстися шовковиці в сезон.

Тим людям, у яких хворе серце, теж треба влітку бодай склянку шовковиці їсти щодня. Можна білої, а можна і чорної.

Корисні також листочки шовковиці. Якщо дітям будете давати чай із листочками шовковиці – ніколи не буде гостриків.

Отже, здоров’я вам, а для цього використайте сезон шовковиці, ця цар-ягода подарує вам свою силу і здоров’я.

«Чи можна приймати лофант анісовий дитині, в якої діагностували обмежену фіброзну дисплазію і кістково-хрящовий екзостаз? Структура перебудови кісткової тканини доброякісна. І цікаво, для чого використовують цвіт лофанту? Що можна ним лікувати? Прошу також порадити якусь рослину, що може зміцнити судини ока. Таку, щоб вплинути на судини зсередини. Діагноз: ангіопатія сітківки, змішаний астигматизм», – звертається читачка
Тетяна Євгенівна, Волинська обл.

Шановна пані Тетяно! Лофант анісовий – рослина не надто відома спеціалістам і до того ж оточена великою кількістю чуток і міфів. Йому приписують різноманітні чудодійні властивості, іноді вважаючи мало не панацеєю. Це, звісно, сильне перебільшення, хоча деякими цілющими властивостями рослина, безумовно, володіє.

Наприклад, лофант має здатність сповільнювати процеси старіння в організмі. Завдяки великій кількості вітамінів, фітонцидів і біологічно активних речовин також застосовується як тонізуючий і зміцнювальний засіб. Зовні лофант тонізує шкіру і прискорює загоєння ран і опіків. Але найцінніша властивість цієї лікарської рослини – захист і зміцнення імунної системи організму – досягається за рахунок наявності в його складі антиоксидантів і особливих ефірних олій, що виводять токсини. Тож в народній медицині здебільшого використовується лофантова олія.

Стосовно рослин, що зміцнюють судини ока, як і решту судин в організмі, їх в народній медицині дуже багато. Саме з них «Зелена планета Земної» виготовляє ВАЗОНОРМ. Ця фітокомпозиція зміцнює стінки найдрібніших судин, капілярів, які зокрема живлять і сітківку ока.
Ангіопатія сітківки часто виникає через варикозне розширення вен, викликане цукровим діабетом. До неї ще може додатися астигматизм, спричинений травмуванням голови або ока.

Щоправда, астигматизм виявляють переважно у дітей, він так і називається: дитячий астигматизм. Причина – у важких пологах і травмуванні малюка під час народження. Травма є поширеною причиною астигматизму і в дорослих.

В будь-якому випадку вилікувати наслідки травматичного ушкодження допоможе фітозасіб АРНІКА. А щоб усунути астигматизм за рахунок відновлення сітківки ока, покращення кровообігу, потрібні залежно від індивідуальних показань СУДИННИК та/або ВЕНОЛІК, ВАЗОНОРМ та/або СКЛЕРОЗАН.
І обов’язково просимо таких людей усунути продукти, що містять багато цукру та «швидких» вуглеводів із харчування. Таким чином вилікувати око, власне ангіопатію сітківки, значно простіше.
Є ще чудовий допоміжний зовнішній засіб ПРОЗІР. Ним потрібно закрапувати очі один-два рази на день.

В липе женские гармоны
Пить по 1/4 чашки
пить 2 раза в год по 2-3 недели
Протирать когда настоялся и стал слиз.
Липой лечат эпилепсию + рута +арника+ собача кропива (Ангелик )

почки лечит мочеполовую систему, передмихурову железу у мужчин
нервы успокаивает
полоскать рот при воспалении слизистой во рту, при ларингите.
Можно к липе добавлять вербу или конюшиной ромашкой
ванны для ног когда болят суставы
сосуды востанавливает

Ромашкой поили когда болел животик у детей что бы не было газов от головы, горло полоскали От головной боли
В Италии успокаивающий засоб
сон плохой когда изменение щитовидной железы после стресса.
когда пропадает сон то пьют на ночь ромашку дарит цветные легкие сны.

конюшина белая лечит воспаление при простуде и детородные органы яичников, фибромиому воспаления матки, эрозии и тонизирует матку
красную конюшину (клевер) ИММУНИТЕТ УКРЕПЛЯЕТ.

Лечит ПЕЧЕНКУ ЗРЕНИЕ Только ЛИСТОЧКИ!!! 1/2 ложки 2 стаканами на 2 дня по стакану пить два дня.


из желтого огурца делают ласьен

Квіти кольору веселки

Українську назву півники отримали, мабуть, за схожість своїх квітів з гребенем або пістрявим хвостом свійського птаха. Знаємо їх ще як іриси (грецьке «іris» означає веселка), косарики, косачі – бо пласке листя схоже на лезо коси. Раніше побутувала і давня язичницька назва «перуники», бо рослина квітувала у травні-червні, у пору гроз. Народна уява пов’язала яскраві квіти з богом Перуном – володарем громів і блискавок.

Лише у природі зустрічається понад дві сотні видів півників. Вони увібрали в себе таку гаму кольорів, яка не поступається навіть веселці. Тож не дивно, що греки назвали їх ірисами на честь богині веселки Іриди.

Своєю вишуканою красою та розкішним цвітінням полюбилися півники й українцям. Однак іриси – не тільки окраса садиби. Дикорослі й культурні представники цього роду знані у народній медицині. Вони мають близький хімічний склад, трохи відрізняючись лише співвідношенням компонентів та деякими речовинами. Найчастіше для лікування беруть підземну частину.

Ароматичним речовинам, особливо запашному кетону ірону завдячують своїми пахощами кореневища німецьких, блідих та флорентійських ірисів. За тонкий приємний аромат їх кореневища називають «фіалковим коренем», навіть вирощують як ефіроолійні рослини для парфумерної промисловості.

Відхаркувальну, обволікаючу, знеболювальну і протизапальну дію ірисів зумовлює увесь комплекс речовин, які накопичують кореневища. Для лікування кашлю, бронхітів та запалення легенів їх частіше використовують у зборах рослин або ж готують мононастій.

Настій кореневища півників
1ч. л. добре подрібненого кореневища залийте 2 склянками окропу, дайте настоятися 2 год., процідіть. Пийте по півсклянки 4 рази на день до вживання їжі.

Такий настій корисний при захворюваннях печінки і жовчного міхура, лікує запальні процеси шлунка та кишківника (коліти), рятує від шлункових та кишкових кольок.

При водянці (асциті) та набряках стане у нагоді такий відвар.

Відвар кореневища півників
Проваріть 5-10 хв. на маленькому вогні ст. л. сухого подрібненого кореневища у 200 мл води. Дайте настоятись, доки прочахне, процідіть і застосовуйте по 1 ст. л. тричі на день до вживання їжі.

Відвар можна вживати всередину як знеболюючий засіб від головного та зубного болю, а зовні додатково робити компреси на лоб та полоскати ротову порожнину.

Півники можна використати як легкий послаблюючий засіб: свіже стебло (або корінь) подрібніть до кашкоподібної маси і змішайте з медом у пропорції 1:2. Приймайте при закрепах по столовій ложці вранці, при необхідності й надвечір, запиваючи невеликою кількістю води.

Побічної дії засоби з півників не мають, але їх не радять при підвищеному згортанні крові та індивідуальному несприйнятті.

Відвар або настій кореневища використовують як полоскання при запальних захворюваннях горла і рота; як обмивання і примочки при шкірних захворюваннях, гнійних ранах, виразках, норицях; роблять сидячі ванночки при геморої. При нейродермітах допомагає присипка з подрібненого кореневища.

Засіб для зовнішнього використання
1 ч. л. подрібненого кореневища півників залийте склянкою холодної перевареної води, настоюйте 8 годин, процідіть.

Відваром кореневища можна успішно виводити пігментні плями і ластовиння. «Фіалковий корінь» жують для очищення й відбілювання зубів, свіжого подиху. Іноді дають і малечі, коли прорізаються зубки.

Для примочок на хворі місця, полоскань, обмивань використовують і настоянку (її ч. л. розводять у склянці води). Якщо робити такі примочки кожну другу ніч, можна позбутися п’яткових шпор.

Настоянка кореневища півників (зовнішнє)
Свіжий корінь подрібніть і залийте горілкою у співвідношенні 1:1, настоюйте у темному місці три тижні, періодично збовтуючи, потім процідіть.

Погодьтеся, що красою дикої квітки завжди краще милуватися у її рідному середовищі – в природі. Тож не поспішайте шукати дикорослих косариків, у більшості випадків їх успішно замінять домашні іриси. Не зривайте квіти диких півників для букету. Через свою красу переважна їх більшість вже давно потрапила до Червоної книги України. Наприклад, півники німецькі колись вільно росли в природі на Закарпатті, а сьогодні їх там не зустрінеш...

І насамкінець невеличка порада. Якщо збирати кореневища домашніх півників восени, навесні вони порадують квітами. Проте у весняній заготівлі є своя перевага: оскільки для лікування підходять лише старі, трьохрічні кореневища, їх молоді верхівки можна висадити в ґрунт, тоді прекрасні цілющі квіти буятимуть біля вашої оселі й наступного року.

п

Білу акацію, оспівану поетами, медові пахощі її квітів не сплутаєш ні з чим. Коли відчуєш той запах, який би заклопотаний не був, шукатимеш поглядом це чарівне дерево. І стане на душі так радісно, так затишно і тепло, бо то повіяло літом...

Росте ця красуня майже скрізь. Навіть важко повірити, що рослина, яку тепер можна зустріти практично на кожному кроці, завезена колись з Північної Америки. Насіння рослини привіз із Нового Світу садівник Людовика XIII Веспасіан Робін. Ім’я придворного садівника згодом увічнили у назві рослини. Адже дерево, яке ми знаємо як білу акацію, справжньою акацією не є. Його наукова назва – робінія звичайна (Robinia pseudoacacia).

Робінія з королівського парку швидко поширилась Європою. Наприкінці XVIII століття дерево потрапило і до України. Перші акації були висаджені для окраси парку графа Розумовського. Незабаром люди розгледіли багато корисних якостей дерева, що й сприяло подальшому швидкому розповсюдженню рослини.

Квіти білої акації – роками перевірений народною медициною лікувальний засіб. У разі застуди, грипу, високої температури, кашлю готують настої, відвари, настоянки.

Настій акації від застуди
1 ст. л. квітів акації залийте 1,5 склянками окропу, настоюйте 2 год., процідіть. Пийте по 2 ст. л. 5-7 разів на день.

Зверніть увагу, що акація може здолати тільки «свіжий» кашель, а застійні явища в легенях потребують інших засобів.
Квіти акації допомагають від болю в шлунку і кишківнику, від шлункових кровотеч, гастриту з підвищеною кислотністю шлунка, є легким послаблюючим засобом. Лікують також запалення сечовивідних шляхів. Тож, у разі пієлонефриту, циститу (запалення сечового міхура), нирковокам’яної хвороби скористайтесь настоєм.

Настій квітів акації
1 ст. л. квітів залийте склянкою окропу, дайте настоятися, процідіть. Пийте по 1 ст. л. 3-4 рази на день за 30 хв. до вживання їжі.

Настій посприяє виведенню токсичних продуктів обміну, зокрема залишків антибіотиків.
Використовують цвіт акації у разі жіночих запальних захворювань.

Відвар цвіту акації
1 ст. л. квітів залийте 2-ма склянками води, доведіть до кипіння і ще 2 хв. потримайте на слабкому вогні. Коли прочахне, процідіть. Використовуйте для спринцювань та одночасно вживайте всередину по 1 ст. л. 3-4 рази на день за 30 хв. до їди.

Замість відвару можна просто з’їдати по кілька свіжих квіточок, або випивати по чайній ложці свіжого соку квітів двічі на день.

А ще, шановні жінки, не пропустіть квіти акації, якщо маєте варикозне розширення вен. У кого на ногах повиступали сині прожилки (і маленькі дрібні капілярчики, і великі вени вузлами), у кого ноги посиніли, мерзнуть, холодні (бо до них погано надходить кров), обов’язково скористайтесь настоянкою для лікування судин. Сині вени сховаються, шкіра стане гарною. Звісно, чоловікам ліки теж допомагають, просто жінки частіше потерпають від варикозу.

Настоянка квітів акації
50 гр квіток залити 0,5 л горілки. Настоювати два тижні. Додати один натертий лимон зі шкіркою, настоювати ще тиждень.
Натирають настоянкою хворі ноги. Якщо на ногах вже помітні сині прожилки («сіточка»), змащувати їх цією настоянкою і знизу вгору легенько втирати в ногу, не масажуючи. Зовнішньо цю настоянку також застосовують у вигляді розтирань при радикулітах, болях м’язів, ревматизмі, тромбофлебітах, синцях, застуді.

Квіти акації треба заготовляти на початку цвітіння, доки вони містять найбільше біологічно активних речовин. Зберіть суцвіття, обшморгайте з них квітки і насушіть.
Якщо трохи запізнились, квіти можна замінити листям.

Ось така вона, робінія звичайна – красива, корисна, цілюща. Ідіть до неї і користуйтеся її квітами та листям на здоров’я!
Вправні господині у сезон цвітіння можуть пригостити свою родину стравами з акації.

Акація в клярі
Суцвіття помийте, обсушіть і смажте у клярі на олії, доки підрум’яняться. Гарячими посипте цукром або цукровою пудрою (за бажанням можна підсолодити кляр).

Оладки з акації
Обірвіть квіточки з помитих суцвіть, додайте кілька ложок борошна, яйце, сіль, цукор (за бажанням). Смажте, як звичайні оладки.

Акацієве варення
Пелюстки прокип’ятіть 10 хв. (на слабкому вогні) в 0,5 л окропу. Додайте цукор і варіть, як будь-яке варення. Під кінець додайте сік лимона. На 600 г квітів знадобиться 1 кг цукру і 2 ст. л. лимонного соку.

Сережки білокорої красуні

Як навесні не звернути увагу на струнку модницю-березу, яка прикрасила себе довгими сережками!
Сподіваємось, ви вже встигли наснажитись цілющим березовим соком, а у багатьох і бруньки вже насушені, і запашна настоянка стоїть у домашній аптечці. Мабуть, зібрали й молодих березових листочків, які додали до салатів. А як побачите суцвіття-сережки – разом із листочками зберіть їх також.

Цілюща настоянка з березових сережок із приємним бальзамічним смаком вгамує біль у серці, позбавить задишки, надасть бадьорості.
Народна медицина лікує сережками також виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, туберкульоз.
Настоянка корисна від недокрів'я, екземи, фурункулів, є гарним зміцнювальним засобом і зберігає свою силу цілий рік.

Настоянка з березових сережок
Свіжими чоловічими сережками берези заповніть банку на 2/3, залийте доверху горілкою або спиртом, щільно закрийте і настоюйте у темному місці 2-3 тижні. Можна вживати, не проціджуючи.
Приймайте по 20 крапель з невеликою кількістю води тричі на день за 30 хв. до вживання їжі.
Курс лікування проходять 1-2 рази на рік, він триває від 3-4 тижнів до 2 місяців поспіль.

Зверніть увагу, лікують лише чоловічі сережки – тичинкові суцвіття, які містять пилок. Вони великі, ростуть по кілька разом. Збирати можна і зовсім молоді й ті, що вже розпустилися. Жіночі тонкі і поодинокі сережки (маточкові суцвіття) для ліків не придатні. І пам’ятайте, усі лікарські рослини беруть лише в екологічно чистому місці, якнайдалі від дороги.

Настоянка з сережок, як і більшість внутрішніх засобів з берези, протипоказана при вагітності та функціональній недостатності нирок (гломерулонефриті). Впевніться також, що відсутня алергічна реакція.

Якщо березовий пилок не є для вас алергеном, буде корисно дізнатися, що народна медицина застосовує і його також. Чи не дивно, яким чином можуть бути використані такі мікроскопічні часточки? Але всі чули про цінні властивості пилку, який збирають бджоли з квітів, багато хто вживає його для оздоровлення. Пилок берези також є цінним продуктом, містить чимало вітамінів і амінокислот. Щоправда, бджоли його зібрати не допоможуть!

У тиху погоду пилок струшують на розстелені під деревом простирадла, або у пластикові пакети, які натягають на гілочки. Можна назбирати закритих чоловічих сережок, підсушити, просіяти через сито і отримати бажані ліки. Пилок обов’язково висушують і зберігають у герметичному посуді.

Крім алергії, протипоказань до застосування пилку немає. Він чудово підвищить працездатність – фізичну й розумову, врятує від анемії, чоловікам зарадить від аденоми, простатиту, чоловічого безпліддя. Знищуючи або пригнічуючи діяльність хвороботворних мікробів, сприятиме розвитку корисної мікрофлори. Це серйозно підтримає роботу травного тракту: і апетит поліпшиться, і закрепи пройдуть, і стійких проносів позбавитесь.

Найкраще пилок змішати навпіл з медом. Дитяча доза – 1 ч. л. щоранку, доросла – 1 ст. л. 1-2 рази на день до вживання їжі.

Тож, не зволікайте, бо день рік годує. Вже скоро березові сережки попадають до ніг, розтрушуючи отой цілющий для серця пилок... Як не встигнете, і бруньок, і листочків зелених, і сережок треба чекати цілих дванадцять місяців, аж до наступної весни.

Про користь березових бруньок та листя ви вже, мабуть, знаєте.
Молоде листячко додавайте до страв як приправу, яка надає приємну гостроту.
А ось про сережки березові – березові квіти мало хто знає.

Чай із квітів берези (чайна ложка на склянку окропу) допоможе відмінно працювати вашому серцю, усуне набряки на ногах. Березові сережки допоможуть лікувати нирки. На відміну від бруньок берези, які можуть завдати ниркам шкоду при завеликій дозі, квіти берези безпечні. Березові сережки можна насушити, тоді матимете змогу пити цілющий чай протягом цілого року!

Петрушка, кріп – незамінна складова перших та других страв. Зелень кропу, наприклад, не тільки збагачує їжу вітамінами, допомагає підтримувати роботу шлунка й кишечника, але й приємним ароматом ефірних олій покращує настрій людини.

Салат-латук.
Кожна мама повинна знати: якщо немає апетиту у дитини – дайте їй пожувати зранку листочок салату, апетит буде цілий день нормальний. Слиз рослини захищає слизову шлунку та рятує його від запалення.

Від відкладання зайвих солей найчастіше болять суглоби. У отриманому цілителькою листі з м. Харкова запитання: «У мами дуже хворі суглоби. Ви одного разу порадили лікувати артрити та артрози картоплею… Але я чула, що є така картопля, яку не треба варити, можна їсти сирою…».

Мова йде про топінамбур (земляну грушу). Це, звісно, не картопля, але ця рослина цілком здатна замінити картоплю, особливо тим, хто хворіє на цукровий діабет.

Земляна груша корисна у будь-якому вигляді – сирою у салатах, відвареною – у супах, гарнірах. Навіть чіпси можна насушити з неї.

Топінамбур цілителька радить для налагодження роботи підшлункової залози, нормалізації тиску, покращення обміну речовин, схуднення.

При відкладанні солей можна по півсклянки соку топінамбуру пити двічі на день. А віджимки, які залишилися, використовувати у вигляді компресу на хворі суглоби.

Узимку ми згадували про численні лікувальні якості плодів калини. Та вже весна, зроблені запаси потроху вичерпуються. Проте вихід є! Цілющий калиновий кущ допоможе будь-якої пори року: як не ягодами, то квітами, корою чи пагонами...

Кора калини звичайної (сortex Viburni opuli) є офіційно визнаним лікарським засобом нарівні з плодами цієї рослини. Спираючись на народний досвід, офіційна медицина почала використовувати її з часів Середньовіччя. Вже в середині ХIХ століття фармацевти добули з кори калини гірку речовину, яку назвали вібурнін.

Саме вібурніну, який є сумішшю аж дев’яти глікозидів, та дубильним речовинам кора калини завдячує кровоспинною, в’яжучою, протизапальною дією, тонізуючим впливом на м’язи матки. Сучасні дослідження виявили в корі вітамін К, який теж вирізняється кровоспинними властивостями.

Усе це і зробило калину, перш за все, жіночою рослиною. І щовесни просили пані й панянки у калинового куща трохи помічної кори.

Внутрішні кровотечі, особливо маткові – серйозна проблема. У клімактеричному періоді, у разі запальних гінекологічних захворювань, після по­логів ефективним кровоспинним засобом є відвар або екстракт кори. Калинова кора підвищує тонус матки, нормалізує надмірні й болісні менструації, запобігає викидню.
Якщо почалися завчасні перейми, приготовану порцію відвару приймають упродовж дня ковтками. При болісних маткових кровотечах і білях для спринцювання застосовують відвар (3 ст. л. кори калини на 1 л води). Для внутрішнього вживання роблять настоянку.

Настоянка з кори калини
Ретельно подрібнену кору залийте 50% спиртом (горілкою) у співвідношенні 1:10. Витримайте 10 днів у темному місці. Приймайте по 10 крапель тричі на день до вживання їжі.

Ці засоби зупинять носові й гемороїдальні кровотечі. Тампони, змочені відваром калинової кори, ставлять у ніздрі, при геморої роблять ванночки або холодні компреси. Як антисептичний зовнішній засіб відвар використовують для полоскань при стоматитах, гінгівітах, пародонтозі, ангіні. Запобігає він і кровоточивості ясен.
Ви застудилися, трусить лихоманка? Кора калини зніме запалення і жар не гірше, ніж ягоди.

Відвар кори калини
1ч. л. подрібненої кори залийте склянкою окропу, потримайте на маленькому вогні 15 хв., дайте настоятись, поки охолоне, процідіть. Приймайте по чверті склянки 3-4 рази на день.

Завдяки валеріановій кислоті кора – чудовий заспокійливий і гіпотензивний засіб, зарадить від безсоння, неврастенії, істерії, епілепсії, гіпертонічної хвороби. В’яжуча й протизапальна дія дубильних речовин убезпечить від розладів шлунково-кишкового тракту. Склероз, туберкульоз легенів, хвороби печінки й нирок теж калині по силі.

Але кора калини протипоказана за підвищеного згортання крові, схильності до тромбоутворення, гіпотонії, підвищеної кислотності шлункового соку. Жінки, які бажають завагітніти, мають також пам’ятати, що кору калини використовувати не слід (здавна її використовували для контрацепції).

Калиновий кущ щороку дає чимало молодих пагонів. Вони загущують крону, і їх зазвичай вирізають. З таких пагонів навесні під час сокоруху легко знімати кору – і рослину не пошкодите, і ліки здобудете. Висушіть кору за звичайних умов, поки не стане ламкою. Упродовж 4 років вона зберігатиме свої властивості й даруватиме вам свою цілющу силу!

Атеросклероз - настойка ЧЕСНОКА на водке чистит сосуды.

Яблоки 2 -3 в день чистят сосуды, от атеросклероза.

При СТЕНОКАРДИИ проглотить 1 зубок чеснока очищенного и запить водой.

пустырник , мята от гипертонии.

Пить чай с листьев или веток яблони. Она восстанавливает обмен веществ. Поэтому сидят на яблочных диетах.
Диета:не кушать сладкое , жирное, и жаренное. Не кушать после 19 часов. Не переедать.

https://www.youtube.com/watch?v=JsTytMIKSr0

На початку весни наш організм відчуває певну нестачу вітамінів. Наталя Земна розповідає, які рослини тонізують наш організм та додають сил.

Примула (першоцвіт весняний) забезпечить потребу у вітаміні С: додавайте до салатів усього 2 листочки рослини на добу.

Перша зелена цибуля та перший кріп на нашому столі також дуже багаті на вітаміни.
Не забувайте вживати й пастернак, селеру, квашену капусту, моркву.

У цей перехідний період часто хворіють на застуду та кашель.
Для зцілення від кашлю у «Зеленій планеті Земної»
розроблений фітозасіб «Легеневий бальзам», він допоможе швидко одужати.
Можна приготувати ліки власноруч. Наприклад, із мати-й-мачухи, однієї з перших квіток, які цвітуть після танення снігу. Рослина ефективно лікує запалення верхніх дихальних шляхів.

Дома можна зробити сироп з чорної редьки, він дуже добре лікує кашель та виводить мокротиння, до того ж покращує роботу кишечника.

Зараз можна назбирати бруньки сосни, з них цілителька радить приготувати сироп, який усуває кашель, лікує бронхи та легені.

Також допоможе від кашлю багно болотяне. Тільки не перебільшуйте дозу ліків з багна, рослина дещо отруйна!

В п’ятирічного сина гепатит C і G, генотип 1b. Порадьте, будь ласка, народні методи лікування.
Наталія

Шановна пані Наталіє! Звісно, прикро чути, що у дитини гепатит С. Поки дитина в материнському лоні, вона захищена: від матері до дитини вірус не потрапляє. А при пологах таке цілком можливе, як і в побуті.

Вірусні захворювання печінки лікуються з давніх-давен, коли люди ще нічого не знали про вірус, який руйнує печінку. Однак цілителі все одно віднаходили потрібні трави.

Передусім згадаємо печіночницю, яка цілком відновлює печінку:
1 ч. л. на склянку окропу, пити по 1 ст. л. тричі на день до їжі.
Можна приймати бріофілюм (каланхое) Дайгремонта:
0,5 ч. л. соку з водою.
Також рятує печінку парило звичайне:
1 ч. л. на склянку окропу, пити по третині склянки тричі на день до їжі.

Згадалось дитинство: мама висипала на рушник гречку, а ми, діти, перебирали її...
Гречка потрібна всім: щоб судини були еластичні, кровообіг був нормальний. Адже від стану судин залежить вік людини.
Хворим на цукровий діабет гречка особливо потрібна. Вона надасть здоров’я не тільки судинам, але й допоможе підшлунковій залозі працювати нормально.

1 столова ложка подрібненої гречки на склянку кефіру – зробіть це звечора, настоюйте на підвіконні, тоді вранці у вас буде корисний та смачний перший сніданок.
Тільки не беріть дуже темну, пересмажену гречану крупу. Варіть кашу або вживайте гречку сирою.