їх насправді є дві версії: одна на "лас путас", а друга, трошечки інша, на альбомі з outtakes, де купа всього, що на "лас путас" не втрапило і що мені місцями подобається навіть більше ("у мене є вже ніж у спині, і нема там місця на інші. я. прийшов. кохатись." – це з "оліфанта", одної з найпотужніших штук, які я у свєтліцького знаю).
у тій другій версії більше шумів і загалом вона лоу-файна, наче записана з радіо, і лінда там звучить більш розмовно, наче тільки-тільки пристосовується до говоріння під музику, і частину тексту читає сам свєтліцький, і хоча лірика майже та сама, незначні наголоси розставлені трошки по-іншому, від чого з'являються інші відтінки сенсів.
з гітарою він теж круто звучить. (що більше слухаю, то більше хочу побачити його вживу).
і сережки, йолки, які в нього сережки.
одна з моїх улюблених пісень, з альбому domus.
Воскресенье, 27 Октября 2013 г. 14:53
+ в цитатник
новий альбом чудового люка арбогаста. втіха для вух.
і два французькі фолькові гурти, кожен по-своєму цікавий (обидва знайдені на сайті люка арбогаста серед музики, яку він нині слухає): nataverne passmoual
чогось воно мене сьогодні наздогнало. спершу могла згадати тільки рядок про сумну-сумну ситуацію, потім нагадалася назва, потім прийшло здивування з того, що це елтон джон.
гарне ж.
дуже красива музика (і в них вийшов свіжий альбом уперше за чотири роки).
мені чогось здається, що це може бути про письменника, який уже місяць не може написати ні рядка свого нового роману. і нє, це враження ніц не має до діла з тим, як я намагаюся писати дисертацію. хоча найбільше воно схоже на той шматок з барнсової "історії світу в 10 1/2 главах", де йдеться про зйомки десь глибоко в джунглях, і актор, який грає єзуїтського священика-місіонера, пише листи своїй коханій, а вона йому не відповідає.
сумніваюся, що вони про це думали. безвідносно до того, що вони думали, музика чудесна.
