коли я вперше побачила її в пирогові, мені мало не відібрало мову.
пані валентина сазонова стояла біля своїх ляльок і саме вишивала обличчя ше одній. і це здавалося якимось таким сакральним і світлим, шо я не наважилася підійти й запитати про ціну, просто дивилася на них і розуміла, шо тепер у мене є маленька мрієчка. у перший день "країни мрій" вона здійснилася. ці ляльки - справдешні обереги, вони світяться зсередини й випромінюють тепло; зрештою, їхні творці - теж.
я давно вже шукала фотографії ляльок пані валентини, шоб показати всім-всім, які вони безмежно чудові. от, нарешті. ось тут їх можна подивитися більше й детальніше і навіть купити.
знайомтеся. найперша - моя чудова зеленоока леля, а поруч - її сестричка.