Мені наснилась райдужна Весна
Та солов'їне тьохкання грайливе...
І посмішка щаслива осяйна
Майнула на обличчі пустотливо.

Радію я Весні, немов дитя
Радіє довгожданній забаганці...
Вона - моє щасливе майбуття...
Думки мої - то вічні її бранці!

Хай буде літо, осінь чи зима,
Весну я день і ніч в душі плекаю.
Пори для мене кращої нема,
Аніж цвітіння батьківського краю!

Весна, хоча б якою не була,
Напоїть Долю чистою водою...
Аби душа довіку не змогла,
Бодай на мить, зустрітися з зимою.

Валентина Бородай