сьогодні був день який розірвав останні спроби зими навіяти фіговий настрій на мешканців мого маленького провінційно міста...
дорогою до універа довго дивився у вікно і думав про друзів ... згадував як насто ми гуляли цими вулицями, вирішувати якісь важливі для нас тоді проблеми....
на одній із пар підвів голову до вікна і яскравий заряд сонячної енергії вдарив мене прямо по блакитним очам.... але я зрадів і відразу здогадався що це перемога.... перемога весни.... у ці секунди я забув усе про що мав би памятати і тільки дивився на сонце.... прямісінько на нього... а воно мені обіцяло більше не давати підстав сумніватися у пануванні весни....
я сказав що буду чекати , і опустив голову....

в місті забастовки.... вчителі на пару з учнями яким за щастя прогуляти уроки вийшли до мерії містечка і почали скандувати лайливі частушки заздалегіть вивчені на память і перевірені на очінку на уроках української літератури. підготувалися гарненько... фізруки завзято підсвистували у свої супер-спортивні свистки....
а вчителі географії забравшись до купи махали чи то плакатами з образами та погрозами , чи то червоними прапорами... в залежності від пристрастей географів...

шкода що я не зміг більш детально розгледіти усих.... але враховуючи нинішнє економічне положення міста...
думаю це була не остання акція.

вечір наступив раптово, нікого не питаючи , просто опустив жовте коло південного заходу і запалив сині ліхтарі десь високо.... і нашо їх запалювати якщо всерівно нічого не освітлюють...)
мабуть це для тих у кого літо, пляж, романтіка... єххх.....