Настроение сейчас - La! La! La! LA!, la-la-la la!

Зараз той момент, коли я усвідомив, що облазив пів-України.

Я був у Крижоплі...

Нарешті випала можливість, точніше причина відвідати Одесу. І все по повній - море, Привоз, вино. одесити, бухло... Ну і Одеса. Все новіша і новіша, точніше старіша і старіша.

Все вийшло вдало. Ми опинилися в Одесі вже о третій, на Привозі... і потім у заданому порядку. Одеса порадувала різницею температури у 10 градусів.  В Одесі стільки всього зосереджено, що годі намагатися складати списки... Від Перлини, через Китайчика, до Моря...

Саме там до нас приєднався Восьминіжок.

Потім Ми прицілились на Івано-Франківськ.

І ось ми сіли в електричку, яка потім виявилася експресом. У вікні цієї електрички показували арт-кіно

Фільм перший.

Після сонячної Одеси, ми рухалися на Північ(пізніше на Півн-Зах). Ставало похмуро. Ми їхали селами, і десь діти грали в футбол. Імпровізований майданчик з двома воротами, дітьми і м'ячем. Діти бігають в старих светрах і шапках, і тут голкіпер обігрує воротаря, і вся юрба гравців(захисників, півзахисників, нападаючих та інших) ділиться на половину і одна з них починає кричати і стрибати, піднявши руки догори. Кінець.

Наступний.

без людей стоять будиночки сільські. На якомусь приміщені зі старої червоної брудної цегли, на даху всілася купа ворон... Одночасно в небі декілька зграй ворон. А посеред села Синіє будинок...

Кінцевий.

Їдучи, ми спостерігали купу пейзажів, описувати які можна в путівних замітках, всі картинки залишилися в голові. Рекламна пауза закінчується і ми під'їжджаємо до наступної станції... Станція ще не станція, тому що ми ще не доїхали. Біля залу очікування, на газоні стоїть три собаки. Однин нюхає землю, друга - найвищий, дивиться в сторону виходу із зали... А третій подивилася в іншу сторону.

Ми в'їхали і ручку проектора закрутили...