можливо, якщо стояти, завмерши, в лісі 3 дні, він забуде про твою присутність. І тоді, можливо, стане зрозуміліше, хто стукотить в тому пні, а хто шурхотить в десь там в гіллях, і чому шарудять онті кущі. Ліс живе, по коліно в пляшках і поліетилені, вислуховуючи п'яних сусідів, нашіптуючи тверезим гостям і помираючи - поранений трасами та поступово пожираємий містами та колгоспами, задихаючись в ароматах Цеодва, під все чистішим і чистішим, зоряним небом.