Вишивка весільного рушника – це досить сакральне дійство, від якого залежить щастя й добробут молодої родини та доля їх майбутніх дітей. Отож, той, хто зважився вишити рушника власноруч, має зауважити на досвід попередніх поколінь, що накопичувалися віками. Досить значущими є й традиції власного роду. Зазвичай дівчина власноруч готувала собі весільного рушника. Та існує й традиція, коли рушник вишиває мати для своєї дитини, або ж хрещена мати. Найкращим є самостійне вишивання весільного рушника нареченою, оскільки вона сама керує процесом творення та закладає бажане майбутнє своєї родини. Та у випадку, якщо дівчина не досить вправна з голкою, доручити виготовлення рушника можна комусь із рідних та близьких у родині, хто займається вишивкою.