http://spilno.tv/ru/%D0%91%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8...87%D0%BA%D1%96%D0%B2%C2%BB:837
Коли я збирався у це відрядження, то до кінця не знав куди і за чим їду. Сказали лише коротко, що «на Схід». Зрозуміло було лише, що там небезпечно, і тому це буде незвичайна поїздка так би мовити в «зону бойових дій». Родичам про свій візит на Донбас не говорив, щоб не переймались. Та і зараз вони не знають, що я там був. Коли прийде час – розкажу, можливо… Перед від’їздом спитав у керівника групи чи є з собою «аргументи», бо без них їхати тупо. У відповідь отримав підтвердження про «заряження». Рушаймо! З Богом.
Дорога на Схід була неспокійною: кілька хвостів, постійні перевірки на блок-постах, даїшники все норовили дізнатись паспортні дані всієї групи. Розмовляти з ними можна лише з позиції сильного і нахабного. Інакше вони не розуміють.
Після приїзду на базу виявилось, що бандформування кримінального угруповання «Оплот» пустило щупальця спрута не лише на Донбасі, а й у сусідніх областях. Серйозної зброї у них нема, однак є фінансування, і досить солідне, якого вистачає на підкуп начальників міліції та інших силових структур для забезпечення лояльності під час переворотів та захоплень адмінбудівель. Головна мета цих бандформувань – захопити побільше зброї. Кілька днів, і група «колорадів»-оплотовців спіймана. На руках у них прапори ДНР та розстрільні списки з паспортними даними та адресами всіх українських активістів, ультрасів та представників «правого сектору». Але згодом, як виявилось, «правоохоронці» випустили терористів...
Донбас виявився не таким і «колорадським», як показують ЗМІ. Вулиці не лише в закликах ватників, але і рідних надписах, типу «Слава Україні», «Слава Небесній Сотні». Наші надписи сепаратисти постійно намагаються обписати або затерти, але при цих спробах відбуваються справжні локальні бої між місцевою самообороною та сепарами.
По приїзді дізналися, що т.зв. «мірноє насєлєніє» слідкує за переміщеннями нашої групи (чим палиться по «зело» та міліцейських каналах) та ходить з пістолетами. Це ж «насєлєніє» за кілька днів до нашого приїзду під виглядом добрих тьоть нагодувало наших солдатиків на блокпості борщем із клофеліном. Всі хлопці відрубились (слава Богу – живі після таких «гостинців») але потрапили в заручники, а їх зброю (АК-74 та РПК) почали використовувати терористи з бандформування ДНР. По «зело» сепаратори розмовляють про нашу групу: «гаварят па-бандерштату, но прі абращєніі пєрєходят на русскій», «кієвская хунта», «правосєкі» тощо.
Терористи злили сусідній з нами військовій частині інформацію, що на базу заїхало 150 озброєних сепаратистів. Увечорі бачимо над базою попереджувальну чергу 30-міліметровими з трасерами і тривожні червоні ракети. Терміново знаходимо контакт з комбатом. На нічних переговорах наші військові висловлюють одноголосну думку: стоїмо до кінця; будемо захищати свою землю від бандитів попри все; хай і сто років у нас будуть перевибори, - це не дає права сусіднім державам втручатись у наші справи і лізти на НАШУ ( з наголосом!) землю. Крапка!» Згодом військові вибачаються за те, що наводили на нас «Град» - думали і справді сепаратюги – хотіли накрити «гостинцем» - на них періодично нападають банди терористів. Навколо посилені сторожі і варти з блок-постами. Ще солдати розказують про «мірноє насєлєніє» - в більшості бухий або обдовбаний контингент. Тверезих і адекватних там мало. В голові і справді «вата»…
Читать далее...
