18 серпня 1948 року в застінках Лук’янівської тюрми в Києві, в наслідок багатомісячних катувань кагебісткими катами, обірвалося життя ерц-герцога Вільгельма фон Габсбурга, представника однієї із найславетніших європейських монархічних династій, якому судилося вписати яскраву сторінку у драматичний перебіг Національно-визвольної боротьби Українського Народу, під ім’ям Василь Вишиваний.

Ім’я Василь Вишиваний, за давньою козацькою традицію, він отримав від українських військовиків в період його активної участі у національно-визвольних змаганнях 1914-1920 років. Вільгельм Габсбург поповнив собою довгий список знищених радянською владою українських патріотів, починаючи від загибелі Євгена Коновальця до вбивства Степана Бандери. Драматично завершився життєвий шлях Вільгельма Габсбурга – Василя Вишиваного на його духовній Батьківщині — Україні. Заради України він пішов з батьківської домівки, розірвав зв’язки з родиною, аристократичними колами Європи, віддав свої молоді роки, високе становище, титули, кошти і, зрештою, своє життя. Василь Вишиваний, без сумніву, був одним із найбільш неординарних і найромантичніших постатей українського національного Відродження.

… Вільгельм фон Габсбург, наймолодша дитина австрійських архікнязів Габсбургів-Лотаринзьких, народився 10 лютого 1895 року у родинному маєтку, що знаходилося на острові Люсін (сучасна Хорватія) в Адріатичному морі. Родина Вільгельма, певний час проживала в маєтку на острові. Оскільки мати Вільгельма, Марія-Тереза Тосканська архікнягиня, була італійкою, в родині спілкувалися італійською мовою. Завдяки батьку Карлу-Стефану діти навчилися німецької. Вдома Вільгельма, його братів та сестер вчили приватні вчителі. Крім загальної шкільної програми дітей вчили трьом мовам: італійській, французькій, англійській. Батько Вільгельма, Карл-Стефан, був адміралом австрійського флоту, і на протязі шести років, починаючи з десятилітнього, брав його юнгою на корабель під час морських подорожей до країн Європи, Африки, Азії, Латинської Америки.

Після закінчення навчання у Віденському реальному училищі, в 1913 році батько відправив Вільгельма на навчання до військової академії в місті Вінер-Нойштадт. Такий крок батька був досить незвичний, оскільки діти імператорської родини, зазвичай, автоматично отримували офіцерські звання в армії Австро-Угорщини. Однак в родині архікнязя Карла-Стефана синів виховували у спартанському дусі. Батько хотів, щоб в академії Вільгельм не відрізнявся від інших і, не маючи нічого зайвого, мешкав в загальній кімнаті з усіма курсантами. Навчання в академії давалось Вільгельму легко. Крім військової справи він вивчав літературу та мови, серед яких вибрав факультативом українську.

Його знайомство з українською культурою почалося ще в Живці. За власної ініціативи Вільгельм інкогніто подорожував Гуцульщиною сорок днів. Під час подорожей по Карпатським горам, проживав в сільських хатах, вивчав мову та пісні, відвідував старовинні церкви. Радісні спогади про свої юнацькі мандрівки по Галичині він зберігав до кінця життя. В академії Вільгельм почав серйозно цікавитися українською культурою, поглибнено вивчав мову, читав книги українських поетів та письменників, захоплювався творами Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та іншими.

У лютому 1915 року Вільгельм Габсбург закінчив академію, отримав звання лейтенанта австрійської армії і був відправлений до 13 полку уланів. Ця військова частина формувалася переважно із українців Золочівського повіту (нинішньої Львівської області). У складі полку відбулося подальше ознайомлення Вільгельма з українцями, до яких він ставився з особливою прихильністю. Під його командуванням та з його ініціативи сотня повністю українізувалася, з її складу були вилучені угорці та поляки, місце яких заступили винятково українці. Всі вояки мали синьо-жовті відзнаки на уніформі. У війську Вільгельм не тільки досконало опанував українську мову, але почав вважати себе українцем, а також постійно заохочував своїх підлеглих до активного національного самовизначення. Один із його солдат подарував йому вишиту сорочку, яку він почав відкрито носити, як в полку так і поза ним. За те, а також за його патріотизм та палку любов до України, його почали називати Василем Вишиваним. Разом із своїми бойовими побратимами-українцями приймає участь в боях за звільнення Галичини від російської окупації. За проявлену мужність та військову звитягу на полях боїв, був нагороджений декількома орденами Австро-Угорщини.

Несмотря на то что королева Великобритании и ее семья — люди публичные, их фамилия известна далеко не всем. Некоторые считают, будто ее вовсе не существует.

 Фамилия у королевской семьи все-таки есть, хотя она и не используется или используется крайне редко, и на то есть причина.

© DAVID HARTLEY/REX/Shutterstock   © Герцогиня Кембриджская Кейт с принцессой Шарлоттой на руках, принц Джордж, принц Уильям, королева Елизавета II и принц Филипп наблюдают авиапарад с балкона Букингемского дворца.
 

На самом деле британские монархи не пользуются своей фамилией в основном потому, что она им просто-напросто не нужна. Они настолько знамениты, что их прекрасно узнают без лишних формальностей.

Поэтому вплоть до 1917 года члены королевской семьи обходились без единой фамилии, пользуясь только своими личными именами и именем династий, к которым они принадлежали, пока король Георг V не решил внести в эту традицию некоторые изменения.

© The Library of Congress / flickr.com   © Царь Николай II (слева) и король Георг V (справа) приходились друг другу двоюродными братьями и были необычайно похожи, так же как и их матери — сестры Дагмар и Александра.

Дело в том, что Георг принадлежал к роду Саксен-Кобург-Гота. У этой фамилии были германские корни, что в разгар Первой мировой войны вызывало неприятные ассоциации.

Король решил сменить непопулярное имя своей династии на что-то более приемлемое и остановил свой выбор на фамилии Виндзор — по названию одного из замков, которым владеет королевская семья. Но Георг V не просто поменял имя династии, он также сделал фамилию Виндзор официальной для всей британской королевской семьи.

© REUTERS/Alastair Grant/Pool   © Королева Великобритании Елизавета II и ее муж принц Филипп, герцог Эдинбургский, в Вестминстерском дворце.  

В 1947 году тогда еще принцесса Елизавета вышла замуж за Филиппа Маунтбеттена, греческого и датского принца, служившего в британском военно-морском флоте. Таким образом, нынешняя фамилия королевской семьи — Маунтбеттен-Виндзор, но и ее членам семьи использовать совсем не обязательно.

Интересный факт: у британской королевы нет паспорта, что не мешает ей беспрепятственно передвигаться по всему миру. Оказывается, этого документа у правящего монарха просто не может быть, так как невозможно выдать паспорт самому себе, ведь в Великобритании он выпускается от имени Ее Величества. А для пересечения границы королеве будет достаточно предъявить любую купюру, на которой отпечатан ее портрет.

И наверняка многие из вас уже слышали, что королеве не нужны водительские права. Тем не менее они у нее есть и были получены еще в 1945 году.

© HUSSEIN ANWAR/SIPA/EAST NEWS   © Гарри Уэльс — под таким именем принц Гарри служил в армии.  

Как уже было сказано, члены королевской семьи не обязаны пользоваться фамилией, хотя в некоторых случаях (например, во время обучения в школе) им приходится это делать. Но у них и тут есть выбор, причем довольно широкий.

Например, принцы Уильям и Гарри служили в армии под фамилией Уэльс, поскольку их отец Чарльз — принц Уэльский. Другие внуки королевы (дети принцессы Анны) взяли фамилию их отца — Филлипс. А еще одна внучка Елизаветы (дочь принца Эдуарда) использует фамилию Виндзор без приставки «Маунтбеттен».

Во всем этом многообразии имен и титулов недолго запутаться, так что нет ничего удивительного в том, что и сегодня, как и 100 лет назад, королевская семья предпочитает обходиться без фамилии, насколько это возможно.

Фото на превью DAVID HARTLEY/REX/Shutterstock    По материалам Business Insider 

О чем говорил известный спикер в Киеве