Светлана Ивановна Клецова родилась 14 апреля 1953 г. Закончила механико-математический факультет Харьковского государственного университета по специальности математик-программист. Работала на заводе "Хартрон" и ХИСИ. Графикой на берестеі занимается с 1988 года. Работы находятся в музеях Украины, частных коллекциях Украины и за рубежом.
Принимала участие в выставках:
• Выставка художников Харькова в городе–побратиме Цинциннати (США), 1989 г.;
• Дом Народного творчества, Харьков, 1991 г.;
• «Слобожанське Різдво», Харьковский художественный музей, 1994 г.;
• "Харьковская область сегодня", Вильнюс, Литва, 2001 г.;
• Областные выставки музея народного искусства Слобожанщины, Харьков, 2004, 2005, 2008 гг.
Персональные выставки:
• Харьковская государственная научная библиотека им. В. Г. Короленко, 1993-1999 (ежегодно), 2001 и 2003 г.;
• Чугуевская картинная галлерея, 1995 г.;
• Бердянский художественный музей (Запорожская обл.), 2000 г.;
• Харьковский художественный музей, 2004 г.;
• Центр искусств «Собор», Сумы, 2003 г.

«Техніка рисунку на бересті є досить популярною у Харкові. Серед багатьох робіт виокремлюються твори Світлани Клейової - філігранні, ретельні за виконанням, сповнені теплого, непідроб¬ного почуття закоханості у те, що вона робить.
Вперше звернулась до графіки на бересті 1988 року. Береста – примхливий матеріал. По-перше, дуже важко буває віднайти необхідної якості та розміру її шматочок, щоб потім втілити на ньому задуманий сюжет. Дійсно, рисунок на бересті, має багато спільного з роботою гравера - невдало проведена лінія може назавжди пошкодити дорогоцінний матеріал. З поміж багатьох творчих захоплень (Світлана - майстриня на всі руки), інтерес до берести і впродовж десятиліття захоплення нею виявились найстійкішими. Цьому сприяло багато чинників - інтерес до природи, що виявився ще в дитинстві, любов до малювання, яка ледь не стала вирішальною у виборі професії (була мрія вступити до художнього інституту). Не останню роль відіграли і суто професійні якості: робота з високотехнологічним обладнанням, любов до точності і вишуканості. За роки роботи у цій техніці нею створено понад 50 творів. В основному (так традиційно склалося), це серії на тему нашої культурно-духовної спадщини.
Серія «Откуда есть пошла земля наша»: це і Нестор-літописець, і засновники Слов'янської азбуки, і Хрещення Київської Русі .
Місяці роботи в архівах, вивчення малюнків, що збереглися, спогади очевидців і народжується нова серія «Відрубане коріння»: храми, які вистояли віки і лихоліття, назавжди знищені руками атеїстів Країни Рад.
Окремі роботи присвячено давньоруській архітектурі: Софія і Печерська Лавра у Києві, Почаївська Лавра, міста-заповідники Володимир, Суздаль, Новгород, перлина архітектури - церква Покрови на Нерлі, легендарний острів Кижі, Кирило-Білозерський монастир, Новодівочий монастир та інші.
Є серія робіт, присвячена рідному місту Харкову.
Бересту Світлани позначено камерністю і ліричністю, шанобливим ставленням до березової кори як матеріалу, розуміння її особливостей поєднання оксамитової поверхні з «природним» рисунком, уміле використання її текстури. Як нам видається, сама береста «підказує» такі сюжети - ніщо буденне, тимчасове, незначуще, не поєднується з нею. Тому вічні сюжети і вічні істини, духовні святині є і будуть основним змістом графіки на бересті, в чому і переконують твори Світлани Клєцової, зігріті теплотою її рук і душі.»