Весільне


Стернею пахне теплий коровай,
Що височить на білім рушникові.
Над ним – фати серпанковий розмай,
І білі руки, й очі волошкові.

Як в гарній пісні, мати край стола
В хустину сивину свою сховала
І щиро так не менш як півсела
Весільну пісню разом заспівало…

Калини усміхи на білих сорочках,
Вусаті колоски на скатертині…
Це в маминих натруджених руках
Плескалось щастя сонячне дівчині.

Скибками крають пишний коровай,
І в іншу хату кличе надвечір’я.
А сни дівочі, як ти не гукай,
Лишаються у маминім подвір’ї…

Автор: Лариса Семко