Тебе хотів пробачити, повір...
І все почати з чистого листа...
А Ти мовчиш, спливають наші дні
Вбиваючи у пам"яті вуста,
І посмішку Твою, і ніжнії слова.

Як перед Богом клялися навік
Любити, берегти одне одного..
А вітер розганяє спомин літ
У небуття і клятви, і прокльони-
Любові нашої заклятії кордони ...

Спини мене, отямся і отям!
Бо я Дияволу на страту душу дам!