Вирішила на"моря податись".Літо, все таки.

Тицьнула в острів. Мрія в мене є про острів, море....Маленький такий острів. В Тиррентському морі.Понза називається. Прогулялась вуличками.

Ну , це центр - для багатих туристів.

Пройтись далі, така "Віа Мадонна".Дверцята цікаві.Ось ще такого типу, тільки з восьминожком:

Будиночки ніби виростають з каменю.

Маленькі, квадратненькі. І всі дивляться на море, відкрите , не загороджене.

Верх в гори :

Чудо місцевої техніки на дорозі.

Тут вже квартал бідняків. Фігурка цікава - орел, чи сокіл?

Провінційна тиша.Одна розвага для пенсіонерів - сидіти в тіньочку, дивитись на молодь.

А вздовж дороги мертвые с косами   азалії цвітуть, чи рододоендрони?

 

Скрізь виходиш до моря.

Водичка прозора-прозора! 

На пляж можна попасти по тунелю, зробленому ще римлянами.

А потім знайшла трохи інформації про цей острів - 7,5 km^2, 3500 чоловік населення. В ясну погоду острів добре видно з берега. Тут багато печер, колись там ховались пірати. Сюди засилали перших християн, потім при Муссоліні теж була тюрма.Сам Муссоліні теж тут пару місяців провів  у 1943 р.

Найбільший тоді будинок.

Тут я точно в реалі не буду ніколи.Тому мені вистачило й такої прогулянки. Дехто скаже:"Приезжайте к нам, на Колыму"))).Нее, уж лучше сюда!