Світе тихий, краю милий,
	Моя Україно!
	За що тебе сплюндровано,
	За що, мамо, гинеш?
	Чи ти рано до схід сонця 
	Богу не молилась?
	Чи ти діточок непевних
	Звичаю не вчила?





Ось так зараз виглядають місця, де написані ці рядки Шевченком у 1843 році.
Невеликий курган з пам"ятним знаком-тризубом,камінь з портретом поета,чорнобривці жовтіють поруч.
Мандруючи до Яготина,Шевченко побачив розриту козацьку могилу,де "працювали" солдати.
Чого шукали "дослідники старовини"?
Це місце знаходиться між залізничними станціями Південно-Західної залізниці Березань та Хмельовик
 по напрямку Київ-Яготин.
Навіть не всі місцеві бували тут,хоча, звичайно чули про нього.Місцеве козацтво опікується ним,
краєзнавці та вчителі приводять сюди екскурсії.

     ...Сини мої на чужині,
	На чужій роботі.
	Дніпро, брат мій, висихає,
	Мене покидає,
	І могили мої милі
	Москаль розриває...
	Нехай риє, розкопує,
	Не своє шукає,
	А тим часом перевертні
	Нехай підростають
	Та поможуть москалеві
	Господарювати,
	Та з матері полатану
	Сорочку знімати.
	Помагайте, недолюдки,
	Матір катувати».


	
	Начетверо розкопана,
	Розрита могила.
	Чого вони там шукали?
	Що там схоронили
	Старі батьки? — Ех, якби-то,
	Якби-то найшли те, що там схоронили,-
	Не плакали б діти, мати не журилась.

Поруч знаходиться ще одна історична пам"ятка - пам"ятник бронепоїзду: