Софія Батицька |
Софія Батицька (pl. Zofia Batycka) народилась 22 серпня 1907 р. у Львові, померла 1989 р. у Лос-Анджелесі. Була актрисою театру і кіно. В 1930 виграла конкурс Міс Полонія, на який зголосилось 5000 претенденток.
Софія Батицька народилася 22 серпня 1907 року в родині львівського адвоката Євгена Батицького (пол. Eugeniusz Batycki). Сім'я Батицький була заможною, їм належав свого часу Палац Туркулів-Комелло по вулиці Пекарській. По закінченню гімназії, вступила у Варшавську Головну Торговельну Школу. Ще коли була студенткою, вперше знялася у фільмі.
Ян Кепура, блискучий співак - тенор у 1928 р. разом зі своєю нареченою Софію Батицькою відпочивав у Трускавці[1], але їх одруження так і не відбулося.
В 1930 році виграла конкурс Міс Полонія. Згодом мала титул Віце-міс Європа (1930) та Міс Парамаунт (1931). Після цього американське агентство International Artists запропонувало їй контракт, підписавши який Софія виїхала до США. З виїздом Софії закордон пов'язаний один конфуз - в 1931 році конкурс Міс Польща не змогли провести, тому що Батицька "забула" віддати перехідну корону.
Пробувши в Голлівуді два роки, Батицька не змогла знятися в жодній кінострічці, і в 1934 році вона повертається до Польщі і деякий час грає на театральній сцені.
Незабаром вона вийшла заміж за громадянина Голландії та переїхала в Антверпен. У США на постійне місце проживання вона виїхала вже після закінчення Другої Світової війни.
Після смерті чоловіка, який забезпечував родину, Софія змогла заробляти собі на життя і допомагати матері за рахунок викладання мов (вона вільно володіла чотирма, в тому числі знала есперанто), а згодом змогла влаштуватися на роботу в галерею Bac Street Antiques.
У старості Софія опинилася в будинку для літніх людей, де і померла, забута всіма.
1. Kobieta, która się śmieje (1931) - "Жінка, яка сміється", Іза Брентон
2. Dziesięciu z Pawiaka (1931) - "Десять з Пав"яку", Ольга, коханка генерала
3. Moralność Pani Dulskiej (1930) - "Моральність пані Дульської", акторка (цю п'єсу Г.Запольської екранізував 1957 р. на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка О. Швачко)
4. Szlakiem hańby (1929) - "Шляхом ганьби", Іза, агентка поліції
5.Grzeszna miłość (1929) - "Шляхетне кохання", Іза Чосльовська
6.Dusze w niewoli (1923) - "Душі у неволі", Леонтина Ленська
Рубрики: | Женщина Львов - это маленький Париж... |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |