За читання цієї книги бралася з певною настороженістю — забагато відгуків про неї останнім часом потрапляло мені на очі. Настільки різних, що відчула: треба скласти свою думку.

Тож от моє враження: це неймовірно красива книга! Саме "красива" — це слово спало на думку першим, коли почала міркувати, як же коротко оцінити історії, котрими поділилася з нами молода українська письменниця Боісіда. А ще — язичницька, по-справжньому, а не награно. Відчувається, що авторка так сприймає світ, а не просто уявляє це все, бо ж інакше в неї не вийшло б такої переконливої оповіді. Ще книга казкова. Адже тільки у казках, за нашими поняттями, можуть жити домовики, русалки, польові духи, водяники, чарівники й загадкові равліди. Але, знаєте, я, вже давно доросла дівчинка, у ці казки повірила. Бо сама трошки язичниця. І трошки казкарка. І ще, підозрюю, на якусь дещицю також русалка)))

Яскравий, барвистий світ, створений Боісідою, змальований такою ж яскравою, барвистою, соковитою мовою. Тут стільки чарівних, чудових, оригінальних, неймовірних метафор, що час від часу я їх смакувала, перечитувала, вимовляла вголос, щоб сповна відчути гру світла і кольорів, запахи трав і води, смак винограду й вареників, м’якість води і жорсткість каміння, гарячі промені серпневого сонця й пориви холодного північного вітру. Зібралася було навести кілька цитат, але розгубилася: вибрати з такої кількості красивого найкраще — важко. Так само важко вибрати й одну із чотирьох історій-дивовидь, із яких складається книга. Хоча ні — на це я таки спромоглася: мені найбільше припав до душі світ польових духів, а літо, у якому вони жили, майже по-справжньому гріло цього морозного січня.

п.с. Як скрупульозний читач, не можу змовчати про недоліки видавництва: книга дуже потребує професійної коректури, бо часом затиналася об зайві пробіли чи відсутність таких там, де потрібно.

Вид. "Альтепрес", 2016

http://saulelobis.blogspot.com/2017/01/blog-post_18.html