Почуваюся занудною повторякою, але таки вкотре, говорячи про дитячі видання, хвалитиму ілюстрації. Бо ж насправді у цій книзі чудові авторські малюнки — настільки емоційні й характерні, що за право переглядати їх син змагався з бабусею.

Сама історія теж чудова й дуже повчальна, до того ж грунтується на незаяложеному сюжеті: поросятам до рук потрапляє написаний не їм лист, і вони йдуть на вечірку, де їх ніхто не чекав. Невиховані свинки насправді — щирі та життєрадісні, і це зрештою зрозуміли господарі — дуже чемні, але до біса занудні коти. Інші ж гості повсякчас вагалися, що ж їм робити: веселитися з пацями чи поважністю вшановувати винуватців свята. І так вдало образи героїв книги часом лягали на моїх знайомих та подібні життєві ситуації, що читати книгу з сином і мені було ой як цікаво.

Чудовий і фінал оповіді: всі порозумілися, подружилися й повеселилися на славу. А головне, кожен усвідомив свої помилки і постарався виправитися, наскільки ще було можливо.

А геть у кінці книги на читачів чекають поради для маленьких поросят — повторювати їх варто і дорослим час від часу. І поросятам, і людям)))

Переклад з англійської Світлани Колесник, вид. Vivat, 2016

http://saulelobis.blogspot.com/2017/01/blog-post_13.html