Добавляю новый раздел в своем дневе - "Карпа", буду скидывать понравившиеся цитаты из ее книг. Как оказалось - их очень много, потому и решила сделать целый отдельный раздел) хотя, наверное, здесь будут не только цитаты)

"Кожний, хто сміється з українських слів штибу "краватка" чи "кватирка", автоматично потрапляє у розряд безнадійних дебілів!"

"Краса у смерті відсутня. Це завжди тупорилий епатаж чи епатажний поступ"

"Життя собі просто йде. Правда, інколи воно просто йде нахуй"

Последнее одно из любимых.

Нє, ну знаєте, взагалі-то я якась дивна людина - завжди прагну бути обережною у різного роду ситцаціях і стосунках, щоби не наламати дров, і як на зло, завжди тих самих дров наламаю цілу купу. І інколи люблю робити речі накшалт: "А нехай що буде - байдуже!" А потім страшенно шкодую про вчинене...
Це, мабудь, якийсь різновид вродженого мазохізму...
Тут знову хочеться процитувати Карпу:

"Навіть заробляючи 10 тисяч на місяць, ти все одно знайдеш причину почуватися нещасною. Ну і що таке десять тисяч у порівнянні з гострим, еротично звабливим, ниючим в самій твоїй середині почуттям нещастя? Щастя тупе й статичне. Нещастя рухається саме і змушує рухатися тебе."

Ну тут мабуть важно непогодитися, принаймні мені.

"Кожна людина обов'язково мусить мати свою омріяну точку "С", до якої вона тягнеться, волочиться і йде. А коли вже доходить, то мусить обов'язково проапґрейдувати свої мрії і переставити точку далі. Інакше вся система деґрадує і нічого, крім форматування її хард-диска, цій людині не допоможе."

Ірена Карпа