Руслан Демчак та Михайло Довбенко, депутати Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності пропонують вдосконалити процедуру реорганізації банків шляхом приєднання та припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи

Про це свідчить зареєстрований законопроект №5388 «Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків" щодо вдосконалення процедур спрощеної капіталізації та реорганізації банків». Цей Закон має тимчасову дію до 1 січня 2019 року, тому має можливість регулювати норми, які зазначені у Цивільному та Господарському Кодексах, законах «Про акціонерні товариства», «Про банки та банківську діяльність» без зміни цих законів та кодексів.
Так, українські банки мають привести статутний капітал до розміру, не меншого, ніж: 200 млн гривень - до 11 липня 2017 року; 300 млн гривень - до 11 липня 2018 року; 400 млн гривень - до 11 липня 2019 року; 450 млн гривень - до 11 липня 2020 року; 500 млн гривень – до 11 липня 2024 року.
Як зазначає один із авторів зареєстрованого законопроекту Руслан Демчак: «Єдиним швидким шляхом виконання вимог капіталізації та збільшення розміру статутного капіталу банку можливо за рахунок додаткових внесків. Нажаль, враховуючи сьогоднішню складну економічну ситуацію, не кожен акціонер банку спроможний це зробити. Альтернативним способом дотримання банками вимог законодавства, може стати злиття (приєднання) банків.
Проте, такий інструмент зараз майже не використовуються з огляду на його складність та тривалість процедури. Основним недоліком є те, що механізм приєднання не враховував специфіку банківської діяльності. Крім того, чинним законодавством недостатньо врегульована процедура і порядок припинення установою банківської діяльності за рішенням її акціонерів, з відповідним відкликанням банківської ліцензії, обов’язково ліквідувалась і сама юридична особа. Що унеможливлювало ведення бізнесу в подальшому такою особою, як небанківська фінансова для прикладу» - пояснив парламентар.
Законопроект №5388 описує процедуру приєднання банку (Банк що приєднується) до іншого банку (Банк правонаступник), а також описує процедуру припинення банком здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи.
Важливо, що з метою захисту інтересів вкладників, проектом закону пропонується вирішити проблему забезпечення безперервності обслуговування клієнтів банку, що приєднується, протягом проведення усієї процедури реорганізації.
При приєднанні клієнти будуть проінформовані про Банк правонаступник, а всі умови договорів залишаються незмінними. У разі припинення банком здійснення банківської діяльності, всім вкладникам та кредиторам такого банку будуть повернуті вклади і заборгованість у повному об’ємі і тільки після цієї обов’язкової процедури НБУ відкличе ліцензію у банка. Якщо ж банк по якимось причинам не знайде вкладника чи кредитора за адресою вказаною в банківському договорі протягом 30 днів, то кошти будуть перераховані на депозитарне зберігання визначеній нотаріальній конторі, де клієнти Банку у зручній для них час отримають свої вклади поза процедурою припинення Банком здійснення банківської діяльності.
Як зазначив народний депутат Михайло Довбенко: «Важливо, що для банка, який припиняє здійснення банківської діяльності, не обов’язково, згідно законопроекту, дострокове згортання його активів, після здачі банківської ліцензії він може далі обслуговувати видані ним кредити у якості факторингової компанії».
«Загалом прийняття законопроекту сприятиме стабілізації роботи банківського сектору. Сподіваюсь, що на наступному тижні законопроект буде внесений в порядок денний поточної сесії Верховної Ради» - розказав Руслан Демчак.
В свою чергу Довбенко додав, що законодавчі зміни були розроблені разом із експертами НБУ та є надважливими і довгоочікуваними для банківського сектору: «Ми надаємо банкам додатковий механізм вижити на ринку у надскладних економічних обставинах, або цивілізовано вийти із банківського ринку і продовжити бізнес вже у якості небанківських фінансових установ, а клієнти в свою чергу отримують захист їх прав та вкладів у повному об’ємі».

За підсумками 2015 року маємо: значний дефіцит державного бюджету, зростання зовнішнього боргу, дворазова девальвація гривні, інфляція на рівні 43,3% – що є максимум за останні 20 років! – і рецесія більш як 11%. У цьому році, експерти прогнозують інфляцію на рівні 20-25%, при цьому НБУ заявлено 12%.
Голова НБУ неодноразово заявляла, що Національний банк переходить до стратегії гнучкого інфляційного таргетування (FIT – Flexible Inflation Targeting), і що тепер регулятора не цікавить курс національної валюти.
Чому ж це не виходить?
Рішення, у першу чергу, полягає у підвищенні ефективності державної економічної політики у сфері монетарного регулювання.
Результатом впровадження виваженої монетарної політики буде сприяння рівноваги грошового ринку, а відповідно зниження інфляції, забезпечення валютної стабільності, поступове економічне зростання та зниження рівня безробіття населення. І вже на другому етапі буде ефективне таке "миле серцю" – гнучке інфляційне таргетування.
Заходи монетарної політики є необхідними у такій послідовності (правильна чітка послідовність – дуже важлива):
1. З метою управління ліквідністю банківської системи необхідно, у якості основного інструменту управління, розвинути використання операцій РЕПО на відкритому ринку.
На днях Нацбанк оптимізував інструменти управління ліквідністю банківської системи, зокрема, кредити овернайт, операції прямого РЕПО та кредити рефінансування строком до 90 днів, що надаються за допомогою проведення тендерів.
2. Визначити, у якості проміжної цілі управління ліквідністю банківської системи, ключову ставку монетарної політики (UKRON), рівень якої буде цільовим для ставок міжбанківського ринку.
Зараз такою є ставка за депозитними сертифікатами овернайт НБУ. Однак вона є необґрунтовано високою і, враховуючи специфіку операцій постійного доступу, відповідно, не працює на мотивацію банків до кредитування, створює профіцит ліквідності.
Для зниження невизначеності та формування позитивних очікувань учасників ринку варто розробити графік оголошень рівня ключової ставки.
3. Розширити коридор процентних ставок комерційних банків.
З метою знищення бар'єрів для максимального функціонування міжбанківського ринку, а також стимулювання кредитної активності банків, необхідно вивести операції постійного доступу НБУ із розряду конкуренто привабливих. З цією метою, після початку активної фази виконання пунктів 1 та 2, необхідно розширити коридор процентних ставок за операціями постійного доступу: ставки за депозитними сертифікатами овернайт – знизити, а ставки за рефінансуванням овернайт – підвищити.
4. Після активізації роботи міжбанківського ринку і подолання його фрагментації необхідно впровадити заходи політики обов'язкового резервування та створення помірного структурного дефіциту ліквідності у банківській системі, для забезпечення керованості процентних ставок монетарним регулятором.
5. Розробити і впровадити інструменти та операції монетарної політики для стимулювання кредитування реального сектору економіки. Для цього необхідно розробити середньострокові інструменти та схеми рефінансування банків, зокрема середньострокових депозитних сертифікатів НБУ.
Такі заходи є необхідними для мобілізації надлишкової ліквідності, яка зараз використовується для спекулятивних операцій, та перенаправлення її в реальний сектор економіки через механізми структурного рефінансування.
6. Послабити валютні обмеження. Стимулювати повернення валютної виручки в Україну – для цього впровадити план заходів разом з урядом.
Другий етап – гнучке інфляційне таргетування – розробляється тільки з врахуванням результатів першого етапу та особливостей наявного економічного розвитку.
Необхідність впровадження змін у монетарній політиці – очевидна. Проект Стратегії монетарної політики на 2015-2018 роки розроблений.
Однак його реалізація потребує прискорення та об'єднання зусиль Нацбанку, ВР, кабміну та президента.


http://www.epravda.com.ua

Запрет рекламы нулевых кредитов, уголовная ответственность для сотрудников банков и другие способы защиты интересов заемщиков.
Верховная Рада рассмотрела пакет законопроектов направленных на защиту прав потребителей. ЗУ №2455 о потребительском кредитовании, которым предусматривается совершенствование процедуры выдачи потребительских кредитов - принят в первом чтении. Связанный с ним законопроект № 2456 о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования защиты прав потребителей финансовых услуг, был отправлен на повторное первое чтение, но будет в ближайшее время доработан и вынесен в зал Верховной Рады.

Вопрос разработки и принятия этих законов назревал давно. Существующие нормативно-правовые акты не позволяют эффективно и комплексно работать системе регулирования потребительского кредитования, а финансовая грамотность украинцев находится на довольно низком уровне.

Большинство европейских стран шли именно путем разработки отдельного закона, регулирующего потребительское кредитование. Так делала Австрия, Болгария, Хорватия, Чехия, Латвия, Польша, Португалия, Словакия и Испания.Для Украины очевидна необходимость привести законодательство в соответствие с международными практиками и директивами ЕС.

Действие закона №2455 распространяется на все потребительские кредиты для физлиц - кредиты для личных, семейных нужд и не охватывает кредиты для предпринимательских целей. Нормы выписаны таким образом, чтобы достичь баланса интересов между потребителями и финансовыми учреждениями.

Нормы закона должны обезопасить потребителей финансовых услуг от нарушения их прав, в частности предоставления неполной информации для принятия кредитных решений. В свою очередь он позволит минимизировать выдачу кредитов заемщикам с ненадлежащей кредитоспособностью. Это является базой для нового рынка потребкредитования уже по европейским стандартам, а не по стандартам "дикого" капитализма, где отношение в лучшем случае заканчивались коллекторами.

Защита прав потребителей

После принятия закона, потребитель будет проинформирован о реальной ставке кредита. Предполагается, что в расчет эффективной ставки будут включаться все проценты по кредиту и платежи за другие услуги кредитора, связанные с займом. Банк должен будет предоставить для ознакомления все условия, касающиеся кредита до заключения договора, и сообщить о дополнительной стоимости услуг третьих лиц (страховщиков, оценщиков и т.д.), если она ему известна. И даже после подписания договора заемщик в течение 14 календарных дней может требовать его расторжения, если некоторые требования будут не комфортными.

Также будет закрыт вопрос осведомленности потребителя в рекламных материалах. Реклама "нулевых" процентных ставок будет запрещена.

Поменяется очередность погашения требований по потребительскому кредиту. В первую очередь, будет выплачиваться сумма просроченного долга, во вторую - текущие платежи "тела кредита" и проценты, в третью - суммы штрафных санкций. Сейчас, по действующей редакции Гражданского кодекса Украины основная сумма долга ("тело кредита") оплачивается в третью очередь, а штрафные санкции во вторую.

Устанавливается ответственность финансовых учреждений за нарушение прав потребителей. Закон содержит четкие нормы относительно прав уполномоченных органов применять финансовые санкции к банкам и финансовым учреждениям, виновных в нарушении прав потребителей финансовых услуг. Лица, нарушившие требования законодательства несут уголовную, административную и гражданско-правовую ответственность в соответствии с законом.

Заемщики получат дополнительную возможность защиты своих интересов, через так называемый институт исков в пользу неопределенного круга лиц. Предполагается усилить защиту коллективных интересов, когда имеют место неоднократные аналогичные споры или иски к одному и тому же финансовому учреждению.

Требования к кредиторам

Данный законопроект вводит ряд требований для финучреждений: как для банков, так и небанковских учреждений (кредитные союзы и др.). Для них будут работать одинаковые правила относительно рекламы услуг, раскрытия информации и ответственности за нарушение прав потребителей финансовых услуг. Это создаст одинаковые конкурентные условия для самих финансовых учреждений.

На уровне закона устанавливается обязанность банка или другого финансового учреждения проводить оценку кредитоспособности заемщика. Проведение такой оценки для банков было закреплено требованием Национального банка Украины. Для небанковских финансовых учреждений такая обязанность вообще не был установлена. Такое нововведение, поставит всех кредиторов в равные условия. К финучредениям, которые не проведут такую оценку, будут устанавливаться соответствующие штрафы.

Закон также регулирует деятельность кредитных посредников (брокеров, агентов), которая до настоящего момента не была урегулирована. Потребительские кредиты могут предоставляться с участием кредитных посредников, деятельность которых может включать консультирование, работу, связанную с подготовкой и заключением договоров о потребительском кредите и другие услуги установленные НБУи Нацкомфинуслуг. При этом, кредитный посредник не вправе одновременно действовать от имени и в интересах потребителя и кредитора.

Также данным законопроектом предлагается установить дополнительные полномочия государственным регуляторам (НБУ, Нацкомфинуслуг и НКЦПФР) в рамках реализации задач защиты прав потребителей финансовых услуг. Также госорганы получат расширенные права на применение к виновным лицам санкций за нарушение таких прав.

Сейчас законопроект №2456 дополнительно направлено на доработку, но в ближайшее время до конца текущей сессии он будет вынесен в зал Верховной Рады повторно.

www.liga.net

В основу классификации банков I и II групп Нацбанк заложил понятные и прозрачные критерии. Есть государственные банки, есть коммерческие, а есть банки с иностранным капиталом. В основе классификации банков III и IV групп совершенно другие критерии. В СМИ уже появлялись перечни групп, на которые Нацбанк якобы поделил кредитные учреждения, и названия банков, которые были отнесены к тому или иному кластеру. И хотя в НБУ неоднократно заявляли, что подобные списки являются неправомочными, у меня есть информация, что определенная работа в НБУ все же ведется. Например, я знаю о двух случаях, что в банках, отнесенных к самому худшему кластеру, уже работают кураторы.
Нельзя проводить кластеризацию без внесения соответствующих изменений в нормативно-правовые акты: в закон «О банках и банковской деятельности», в Хозяйственный кодекс, в акты НБУ. Пока никакого официального постановления о делении на кластеры я не видел. А если его нет, нельзя даже надзор строить по кластерному принципу. Безусловно, НБУ может использовать внутренние методики – это его право. Но ставить штампы – значит нарушать систему свободной конкуренции.
Однако вопрос кластеризации – не единственный, который беспокоит банкиров. Хотелось бы получить ответ, как цивилизованным путем уйти с рынка. Насколько мне известно, один из банков подал в НБУ предложение по самоликвидации, однако регулятор к этому не готов. В Украине не было еще ни одного прецедента. А выводить банки с рынка за один день путем введения временной администрации – неправильно. Нужно найти способ цивилизованного выхода с рынка.
Сейчас единственный вариант, который есть у банков, – объединение. Мне кажется, регулятору нужно прописать возможность получения «усеченных» банковских лицензий. Это позволит естественным путем сегментировать весь банковский сектор. По типу лицензии можно будет делить банки на кластеры. Банки же смогут самостоятельно решать, что им делать: выбрать подходящий кластер или объединиться с другими банками и стать универсальным учреждением. Возможно, кто-то захочет заниматься расчетно-кассовым обслуживанием. К расчетным банкам могут выдвигаться наименее жесткие требования к капиталу. Если учреждение не сможет выполнять даже эти нормативы, оно сможет перерегистрироваться в финансовую компанию. В случае ликвидации Нацкомфинуслуг финкомпании будут подконтрольны НБУ, поэтому никаких существенных перемен для такого учреждения не будет.

finclub.net

«Національний банк України продовжує пом'якшення грошово-кредитної політики, розпочате минулого місяця. Поступовий відхід від політики "дорогих грошей" стає можливим завдяки стійкому зниженню ризиків для цінової стабільності в Україні», - пояснює регулятор.
У липні-серпні була зафіксована дефляція, а базова інфляція була близька до нуля. Проведення виваженої монетарної та фіскальної політики дозволило знизити інфляцію попиту, стабілізувати валютний ринок і знизити інфляційні очікування. Останньому сприятимуть завершення операції реструктуризації суверенного боргу України, продовження ефективної співпраці з Міжнародним валютним фондом і підтримка з боку інших міжнародних партнерів.
Зниження облікової ставки стало можливим завдяки уповільненню інфляції в країні та стабілізації ситуації на фінансових ринках, зокрема, збалансованості та відновленню рівноваги на валютному ринку.
За інформацією Голови НБУ, з початку 2015 регулятор викупив на міжбанку понад $ 1,3 млрд. А після того, як в країну почала заходити валютна виручка запровадив практику проведення валютних аукціонів, на яких з минулого тижня викупив вже $ 80 млн. Крім того, зараз в Україні працює місія Міжнародного валютного фонду, за підсумками якої влада розраховує отримати третій кредитний транш у розмірі $ 1,7 млрд.
«У підсумку золотовалютні резерви НБУ повинні вирости до $ 15 млрд. - Перевищити три місяці імпорту країни. План до кінця року: наростити розмір резервів до $ 18 млрд.», - підкреслила Валерія Гонтарєва.
Нагадаємо, що наприкінці серпня цього року слідом за звісткою про реструктуризацію зовнішнього боргу України, Національний банк України повідомив про зниження облікової ставки з 30% до 27% і анонсував її подальше зниження при збереженні спокійної ситуації на ринку. З початку року з приводу високої облікової ставки було багато критики на адресу НБУ. Але це було вимушене рішення щоб вгамувати лютневу девальвацію гривні. Фактично це стало першим зниженням облікової ставки за останні два роки.
Повторне зниження облікової ставки є в цілому позитивним сигналом для економіки України і зокрема для банківського сектору, підтвердженням комплексу послідовних заходів, спрямованих на виконання цілей Нацбанку зі сприяння відновлення економічного зростання.
Тобто прогнози НБУ стосовно стрімкого зниження інфляції в Україні до 12% до кінця 2016 року є більш оптимістичними, ніж очікувалося.
В довгостроковій перспективі зниження облікової ставки сприятиме покращенню ситуації на макроекономічному рівні і власне дає підстави говорити про нові тенденції до кредитування економіки банками.