У світі знову активно обговорюється питання додаткового оподаткування прибутків (чи статків) дуже заможних громадян. Це продиктовано необхідністю скорочення бюджетного дефіциту в більшості розвинутих країн (в першу чергу, Єврозони та США). Першою «податок солідарності» ввела Великобританія в 2010 р., оподаткувавши прибутки більше 150 тис. фунтів в рік ($247 тис.) збором в 50%.
Цікаво, що в деяких випадках ініціаторами оподаткування багачів виступили найбільш заможні громадяни. Наприклад, в США ініціативу проявив мільярдер Уоррен Баффет. Ідею збільшити податки з прибутку вище $1 млн. в рік підтримав президент США Барак Обама. У Франції – 16 підприємців та топ-менеджерів, з патріотичних міркувань, висловили готовність тимчасово сплачувати спеціальний 3% податок на прибуток вище EUR500 тис. В Німеччині об’єднання «Багаті за податок на капітал» виступає за 5% оподаткування капіталу розміром вище EUR500 тис. В Ізраїлі та Португалії введення «податку солідарності» ініціює сама ж влада. І тільки Італія вже чітко сказала своє «ні» цьому нововведенню, вирішивши підвищувати інші податки для усіх громадян.
Українська держава також зазнає певних труднощів зі зведенням бюджетного балансу. При цьому за 2010 р. прибуток вище 1 млн. грн. задекларували 6,7 тис. осіб. Кількість гривневих мільярдерів збільшилась за рік майже втричі, з 8 до 21 особи. Так може і нам варто спробувати допомогти економіці за рахунок часткового перерозподілу їх багатства на користь суспільству?
Але в Україні проблема часто полягає не в розмірі податків, а в неспроможності влади ефективно розпоряджатися наявними коштами. Тоді оподаткування високих прибутків не приносить користі, а навпаки, може нанести збитки економіці. Наприклад, стане ще одним приводом для проведення перевірок, а значить корупційних дій, і, як наслідок, подальшого погіршення інвестиційної привабливості країни. Потрібно дуже уважно підрахувати, що переважить: переваги від додаткових надходжень чи збиток від скорочення виробництва та ухиляння від сплати податків. Також, не виключено, що в кінцевому підсумку за все заплатить кінцевий споживач, тобто саме ті громадяни, чию долю збирались полегшити. Крім того, обурення громадян викликають не стільки багаті та заповзятливі люди, скільки чиновники та політики, що живуть явно не по кишені. Тому можливим виходом могло б стати не оподаткування надприбутку, а надспоживання, в тому числі і введення податку на предмети розкоші.
Частково, роль такого збору з 1 липня 2012 р. почне виконувати податок на нерухомість. Його будуть сплачувати тільки власники квартир та будинків великої площі (більше 200 кв. м.)

Керівники податкової не втомлюються стверджувати про зменшення кількості перевірок підприємств. Свіжий приклад – доручення голови ДПСУ працівникам ДПА в Києві інспектувати господарські суб’єкти тільки у випадку встановлення ризиків несплати податків. Проте з початку року за результатами перевірок було донараховано 5,4 млрд. грн.
З моменту набуття чинності Податковим кодексом, фіскали винайшли декілька способів штучного збільшення штрафних санкцій та донарахування платежів. Наприклад, визнання угод недійсними за результатами перевірок компаній-посередників, в яких підприємство придбало товар. При цьому працівники ДПСУ часто не обтяжують себе виписуванням податкового повідомлення-рішення (ППР) на підставі акту перевірки. Позбавляючи тим самим підприємство можливості оскаржити свої дії. Адже акт не є рішенням, а тому не тягне за собою ніяких правових наслідків для підприємства. Проте він може бути причиною порушення податковою міліцією кримінальної справи по відношенню до керівників компанії за ознаками злочину, передбаченого ст.212 КК (Ухиляння від сплати податків). Чим податківці і користуються, так як норми Податкового кодексу (п.58.4) виписані таким чином, що при порушенні справи підприємство можна покарати вже тільки після того, як судом буде визнана вина керівників компанії.
Але штука в тому, що керівники як раз і позбавлені можливості що-небудь доказувати податковій, так як їм нічого оскаржувати. Необхідно оскаржити постанову про порушення кримінальної справи в судовому порядку та звернутись в прокуратуру з вимогою призупинити кримінальну справу в зв’язку з невірним застосуванням норм ПК.
Також планується затвердити «карту тіньової економіки» України, на якій буде видно, де переховуються ухильники. Ця інформаційна база даних, де по кожному регіону (аж до населених пунктів) щомісячно буде відображатись загальна сума податкового кредиту та його одержувачі, а також відслідковувати дисбаланс між сплатою податків та об’ємом оборотних коштів.
Кільце звужується. Але як боротись з місцевими податковими чиновниками, які і ламають цю схему – немає мотивації, жити хочеться як і раніше добре.

Нещодавно керівництво ДПА України похвалилося точністю своїх прогнозів. Начебто, розрив між очікуваними та фактичними надходженнями податків до бюджетів усіх рівнів постійно скорочується. Наприклад, в червні цей розрив становив лише 8%, тоді як в травні він був 10%, а в квітні – 19%. В подальшому податківці планують посилити аналітичну роботу для того, щоб фактичні надходження стали перевищувати заплановані, як це вже спостерігається по деяким видам податків. Наприклад, за січень-травень 2011 р. база оподаткування податком на прибуток зросла на 68,8%.
Податківці пояснюють таку динаміку застосуванням нових методів боротьби з тіньовою економікою, а також встановленням партнерських взаємовідносин з бізнесом. Зокрема, з 15 липня ДПАУ організувала інтернет-сервіс он-лайн консультацій для платників – «Черговий по країні». Спеціалістів 27-ми регіональних податкових адміністрацій зобов’язали з 10 до 17 години відповідати в режимі реального часу на запитання платників податків. Крім цього, нещодавно ДПА в своєму листі №5099/К/17-0514 встановила єдиний порядок організації перевірок. Зокрема, під час планової, позапланової, виїзної чи фактичної перевірки на кожного перевіряючого повинно бути виписано окреме направлення на перевірку. Більше того, перед її початком інспектори зобов’язані зробити запис в Журналі реєстрації перевірок. Не дивлячись на те, що Податковий кодекс нічого не повідомляє про необхідність таких записів, в ДПА не стали заперечувати право підприємців на відмову в допуску до повірки, якщо податківець не бажає реєструватись в журналі. Адже це право закріплено указом президента про дерегуляцію (№ 817 від 23.07.98 г.).
Втім, вже давно не секрет, як саме податкова служба домагається виконання планових показників. Згідно з оцінкою журналу Forbes, Україна ввійшла в п’ятірку найгірших економік світу, опинившись в одній компанії з Мадагаскаром, Гватемалою, Гвінеєю та Ямайкою. При цьому наша країна ввійшла в 20-ку європейських країн з найвищим податком на прибуток, зайнявши 17-18 місця разом з Грецією, де ставка цього податку також рівна 23%. Потрібно відмітити, що 22,1% - це середньоєвропейський рівень податку на прибуток, хоча в Європі рівень життя набагато вищий. В республіках колишнього СРСР податок на прибуток вище тільки в Білорусії – 24%. В Росії, Вірменії, Казахстані та Азербайджані – 20%. В Грузії, Латвії, Литві – 15%.
На жаль, широко розрекламована ініціатива податківців щодо переходу від щоквартального до щорічного декларування податку на прибуток так і не знайшла свого відображення в нещодавніх поправках до Податкового кодексу. В будь-якому випадку, в доступному для перегляду варіанті закону, переданого на підпис Президенту, лише закріпили обов’язок ДПА надавати узагальнені письмові податкові консультації. А також, було продовжено дію мораторію на застосування штрафів по податку на прибуток. Ймовірно, бажання уряду підняти рейтинг України в дослідженні Всесвітнього банку Doing Business на 30 позицій до 2014 року зіштовхується із суворою реальністю точного виконання прогнозованих показників бюджетних надходжень.

Протягом І кв. 2011 р. кількість створених приватних підприємств значно зменшилась, в порівнянні з цим періодом 2010 р., а зупинених суб’єктів господарства – збільшилась.

Замість чистого приросту в 26,7 тис. СПД в І кв. 2010 р. станом на 01.04.2011 р., кількість підприємців скоротилась на 12,6 тис. При цьому ще 1 березня в ДПАУ відмічали ріст кількості платників податків на 2,5 %.
Враховуючи, що згідно з розрахунками заступника голови ДПАУ Олександра Клименко, сприяння мінімізаторам надавали приблизно 170 тис. фізичних осіб-єдиноподатників, резерв скорочень ще далеко не вичерпаний. Ймовірно, саме цей факт дає податківцям підґрунтя стверджувати, що масової ліквідації бізнесу в Україні після прийняття Податкового кодексу так і не відбулось.

В уряді заперечують згубну роль Податкового кодексу, пояснюючи скорочення кількості підприємців, переходом останніх на загальну систему оподаткування. Мало того, голова фінансово-митно-податкового комітету ВР Віталій Хомутинник стверджує, що парламент вже врахував побажання малого бізнесу, схваливши 19 квітня в першому читанні зміни до Податкового кодексу відносно сплати Єдиного соціального внеску (законопроект №8217). Ймовірно, такими потрібно вважати звільнення платників єдиного податку від штрафів, у випадку порушення порядку сплати пенсійних внесків.
При цьому, в цей самий день парламентарі відмовились посилити персональну відповідальність посадових осіб за перешкоджання підприємницької діяльності (законопроект №7535) та відмінити фактичну заборону на співробітництво юросіб з «спрощенцями» (№8217-2), а також встановити до кінця року мораторій на податкові перевірки малого бізнесу (№8018). Законопроект №8276 про спрощену систему оподаткування так і не включено в порядок денний, так само як і проект про повернення «спрощенки» станом на 1 січня 2010 р. (№8289).

Уряд присипляє підприємців обіцянками «врахувати усі побажання бізнесу», представивши концепцію реформування спрощенки. Але офіційного документу від Кабміну, що підтверджував би узгодження позицій уряду та бізнесу, за словами Віталія Хомутинніка, так і не надійшло. Замість цього, Кабмін намагається повернути, відмінені лише три місяці тому, норми Податкового кодексу по оподаткуванню НДС послуг в сфері інформатизації, інжинірингових, юридичних та інших (проект №8321). Така непослідовність свідчить про відсутність чіткої стратегії податкових реформ.