10 жовтня на підпис Президенту був відправлений короткий закон (№8203), який змінює ст.6 Житлового кодексу Української РСР. У результаті приватні нотаріуси, перукарні, магазини, пункти ремонту одягу та взуття, а також відділення банків виявляться на нелегальному становищі.

Натомість нині діючої заборони на використання житлових приміщень для ПРОМИСЛОВИХ потреб вирішено заборонити використання житла для будь-яких ВИРОБНИЧИХ потреб. У результаті норми новоспеченого закону можна трактувати так, що будь-яка діяльність підприємців у житлових будинках стає незаконною. Мовляв, управління підприємством це теж виробнича діяльність. Таким тлумаченням напевно скористаються всілякі контролюючі органи. У першу чергу, податкова і СЕС.

Нині, згідно ст. 150 КоАП, максимум, що загрожує орендарю-підприємцю або власнику, який не перевірив квартиру ф нежитловий фонд, - штраф у розмірі 51 грн. Але частота накладання таких штрафів необмежена. Тобто, збирати мзду контролери можуть хоч кожен день. А задля більшого врожаю, податківці, наприклад, можуть відмовитися визнавати витрати на оренду приміщень як валові витрати, тому що квартири не можна використовувати для виробничих потреб. У результаті – збільшення бази оподаткування та штрафи за неправильне ведення обліку.

Але скоро вже буде неважливо, переведена нерухомість в розряд нежитловий чи ні. Оскільки, «надання приміщень у житлових будинках для потреб виробничого характеру забороняється». А всі порушники ( тільки в Києві щомісячно пропонуються в оренду 12 тис. приміщень для офісів, 90% з яких – квартири в житлових будинках) будуть платити або штраф, або хабар.

Інша справа, що «упіймати на гарячому» фірму, у якої всього кілька людей трудяться за комп’ютером без вивіски на дверях, буде непросто. Хіба що за наводкою сусідів. Якщо зміни будуть прийняті, тільки фізособи - підприємці зможуть відстояти своє право легально працювати за місцем проживання. Це право закріплено за ними Цивільним кодексом і може бути повністю реалізоване за умови держреєстрації за місцем проживання.

В Україні хочуть скасувати кримінальну відповідальність за економічні злочини. За ініціативою президента країни було розроблено законопроекти про внесення змін до Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Мова йде про 14 видів кримінальних злочинів (товарна контрабанда; порушення порядку заняття господарською діяльністю; фіктивне підприємництво, ухилення від повернення валютної виручки та ін.), покаранням за які будуть не позбавлення волі, а виключно сплата штрафів. Крім того, пропонується перевести частину господарських злочинів в розряд адміністративних правопорушень.
Тим самим влада намагається «вбити відразу двох зайців». По-перше, зменшити корупцію в правоохоронних та судових органах (не секрет, що порушення кримінальної справи часто використовується як засіб для шантажу та вимагання грошей). По-друге, наповнити бюджет за рахунок бізнесменів, що проштрафились, які замість того, щоб сидіти в тюрмі, зможуть компенсувати нанесений державі збиток та зможуть продовжувати роботу. З цією ж метою, арешт пропонується замінити грошовою заставою. Втім, раніше президента ініціативу проявила опозиція, зареєструвавши в парламенті законопроект №9092. В ньому пропонується відмінити тільки два види злочинів: ст. 205 («Фіктивне підприємництво») та ст. 209 («Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом»). В пояснювальній записці зазначено, що данні статті використовуються лише як спосіб тиску на підприємців, а реальних судових рішень по таким справам – одиниці. Адже в суді необхідно довести злочинний намір директора чи бухгалтера, що практично неможливо.
Здавалося б, заміна кримінальної відповідальності на адміністративну піде лише на користь розвитку бізнесу та стримає апетити силових органів. Але якщо справи про фіктивне підприємництво будуть розглядатися згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення, то це може бути схоже на процес розгляду порушень ПДР, тобто без виклику порушника та детального розгляду доказів. Отже, адміністративні протоколи про фіктивне підприємництво почнуть сипатися від податківців та співробітників МВС, як з рогу достатку. А при необхідності директорам та бухгалтерам почнуть «шити» більш серйозні статті, такі, як 212 («Ухилення від сплати податків»). Мало того, якщо сума штрафу за економічний злочин виявиться меншою, ніж сума, не сплачена в бюджет в результаті порушення, то усі з радістю почнуть платити штрафи, а не податки.
Тому, можливо, має сенс окремо деталізувати процедуру розгляду економічних адміністративних правопорушень в суді та прив’язати суму штрафу до розміру збитку нанесеного бюджету.

З 19 вересня набули чинності законодавчі зміни стосовно оформлення ДТП та виплати страхового відшкодування. Зокрема, в Україні вперше буде застосована європейська практика врегулювання проблеми незначного дорожнього зіткнення, в результаті якого постраждали тільки автомобілі. Звідси і назва – «європротокол» тобто спеціальний бланк, уніфікованого по всій Європі зразка, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії без виклику правоохоронних органів. Цей документ служить основою для виплати страховки (в Україні виключно по договорам «автоцивілки»). Для використання процедури європротоколу необхідно не тільки наявність страховки в обох учасників зіткнення, але і відсутність ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння водіїв, а також їх обопільна згода з причиною ДТП.
На перший погляд, подібне нововведення повинно бути вигідним усім. Водії економлять час та гроші: не потрібно чекати на патруль ДАІ, потім чекати на довідку про ДТП і врешті решт – вирішення суду. А головне – винуватець ДТП не позбавляється водійського посвідчення та звільняється від адміністративної відповідальності згідно зі ст.124 КоАП (максимальне покарання – позбавлення права керування терміном від 6 місяців до 1 року). Інші учасники руху також позбудуться заторів, виникаючих через пару подряпаних бамперів. Добре і ДАІ, в яких не вистачає персоналу для фіксації усіх таких випадків. Повинні бути задоволеними і страховики – адже винуватець аварії вже визначений, а нове законодавство розширяє перелік приводів для пред’явлення регресних вимог.
Однак на практиці все може виявитись інакше. Наприклад, якщо винуватцю аварії застосування європротоколу вигідне, то постраждалий може залишитись без відшкодування, якщо страхова компанія раптом відмовиться платити. Наприклад, на основі того, що протокол оформлений не вірно. Те ж саме стосується і термінів представлення протоколу страховику (не пізніше трьох днів після ДТП). Якщо збиток перевищує запропонований Держфінпослуг розмір (10 тис. грн.), то різницю водію прийдеться сплачувати із власної кишені.
Не слід забувати і про шахрайські схеми: від фальсифікації самого факту ДТП. І хоча в МТСБУ впевненні, що сума 10 тис. грн. не настільки значна, щоб приваблювати шахраїв, самі ж страховики прогнозують ріст кількості таких випадків на чверть. Ці ризики вони закладуть в ціну страховки.
В результаті, ця новація виявиться корисною тільки тим, хто і без протоколу міг домовитись прямо на місці та роз’їхатись без ДАІ і страхової компанії.
Але якщо учасники ДТП все таки вирішили скористатись європротоколом, то краще відразу зібрати свідчення про свідків пригоди, а також сфотографувати пошкодженні машини та саме місце пригоди в цілому. Не схемі пригоди вказується розташування машин в момент контакту, а не після зупинки. Також необхідно вказати дорожню розмітку, напрям руху автомобілів, дорожні знаки та назву вулиць та доріг.
Не дивлячись на наші українські реалії, втілення «європротоколу» буде важким, але правильним заходом.

У світі знову активно обговорюється питання додаткового оподаткування прибутків (чи статків) дуже заможних громадян. Це продиктовано необхідністю скорочення бюджетного дефіциту в більшості розвинутих країн (в першу чергу, Єврозони та США). Першою «податок солідарності» ввела Великобританія в 2010 р., оподаткувавши прибутки більше 150 тис. фунтів в рік ($247 тис.) збором в 50%.
Цікаво, що в деяких випадках ініціаторами оподаткування багачів виступили найбільш заможні громадяни. Наприклад, в США ініціативу проявив мільярдер Уоррен Баффет. Ідею збільшити податки з прибутку вище $1 млн. в рік підтримав президент США Барак Обама. У Франції – 16 підприємців та топ-менеджерів, з патріотичних міркувань, висловили готовність тимчасово сплачувати спеціальний 3% податок на прибуток вище EUR500 тис. В Німеччині об’єднання «Багаті за податок на капітал» виступає за 5% оподаткування капіталу розміром вище EUR500 тис. В Ізраїлі та Португалії введення «податку солідарності» ініціює сама ж влада. І тільки Італія вже чітко сказала своє «ні» цьому нововведенню, вирішивши підвищувати інші податки для усіх громадян.
Українська держава також зазнає певних труднощів зі зведенням бюджетного балансу. При цьому за 2010 р. прибуток вище 1 млн. грн. задекларували 6,7 тис. осіб. Кількість гривневих мільярдерів збільшилась за рік майже втричі, з 8 до 21 особи. Так може і нам варто спробувати допомогти економіці за рахунок часткового перерозподілу їх багатства на користь суспільству?
Але в Україні проблема часто полягає не в розмірі податків, а в неспроможності влади ефективно розпоряджатися наявними коштами. Тоді оподаткування високих прибутків не приносить користі, а навпаки, може нанести збитки економіці. Наприклад, стане ще одним приводом для проведення перевірок, а значить корупційних дій, і, як наслідок, подальшого погіршення інвестиційної привабливості країни. Потрібно дуже уважно підрахувати, що переважить: переваги від додаткових надходжень чи збиток від скорочення виробництва та ухиляння від сплати податків. Також, не виключено, що в кінцевому підсумку за все заплатить кінцевий споживач, тобто саме ті громадяни, чию долю збирались полегшити. Крім того, обурення громадян викликають не стільки багаті та заповзятливі люди, скільки чиновники та політики, що живуть явно не по кишені. Тому можливим виходом могло б стати не оподаткування надприбутку, а надспоживання, в тому числі і введення податку на предмети розкоші.
Частково, роль такого збору з 1 липня 2012 р. почне виконувати податок на нерухомість. Його будуть сплачувати тільки власники квартир та будинків великої площі (більше 200 кв. м.)

Керівники податкової не втомлюються стверджувати про зменшення кількості перевірок підприємств. Свіжий приклад – доручення голови ДПСУ працівникам ДПА в Києві інспектувати господарські суб’єкти тільки у випадку встановлення ризиків несплати податків. Проте з початку року за результатами перевірок було донараховано 5,4 млрд. грн.
З моменту набуття чинності Податковим кодексом, фіскали винайшли декілька способів штучного збільшення штрафних санкцій та донарахування платежів. Наприклад, визнання угод недійсними за результатами перевірок компаній-посередників, в яких підприємство придбало товар. При цьому працівники ДПСУ часто не обтяжують себе виписуванням податкового повідомлення-рішення (ППР) на підставі акту перевірки. Позбавляючи тим самим підприємство можливості оскаржити свої дії. Адже акт не є рішенням, а тому не тягне за собою ніяких правових наслідків для підприємства. Проте він може бути причиною порушення податковою міліцією кримінальної справи по відношенню до керівників компанії за ознаками злочину, передбаченого ст.212 КК (Ухиляння від сплати податків). Чим податківці і користуються, так як норми Податкового кодексу (п.58.4) виписані таким чином, що при порушенні справи підприємство можна покарати вже тільки після того, як судом буде визнана вина керівників компанії.
Але штука в тому, що керівники як раз і позбавлені можливості що-небудь доказувати податковій, так як їм нічого оскаржувати. Необхідно оскаржити постанову про порушення кримінальної справи в судовому порядку та звернутись в прокуратуру з вимогою призупинити кримінальну справу в зв’язку з невірним застосуванням норм ПК.
Також планується затвердити «карту тіньової економіки» України, на якій буде видно, де переховуються ухильники. Ця інформаційна база даних, де по кожному регіону (аж до населених пунктів) щомісячно буде відображатись загальна сума податкового кредиту та його одержувачі, а також відслідковувати дисбаланс між сплатою податків та об’ємом оборотних коштів.
Кільце звужується. Але як боротись з місцевими податковими чиновниками, які і ламають цю схему – немає мотивації, жити хочеться як і раніше добре.

Україна на півдорозі до відміни мораторію на торговельні операції з землею сільськогосподарського призначення. Президент підписав закон України №3613-VI «Про державний земельний кадастр». Документ зобов’язує з 1 січня 2012 року створити єдиний електронний кадастр земельних ділянок. Тим самим, внутрішня база даних Держземагентства (колишній Держкомзем) перетворюється в єдиний держреєстр землі в Україні. Де буде зазначено, скільки, в кого та яких земель знаходиться у власності. Чиновники обіцяють, що з цією інформацією (крім персональних даних про власника) можна буде ознайомитись на сайті відомства з 2013 року.
Закон також спрощує процедуру реєстрації ділянки, яка в основному зводиться до присвоєння кадастрового номеру. Скорочується перелік документів по землеустрою та терміни отримання виписок з кадастру. З 2013 року паперові держакти остаточно замінять випискою з кадастру.
Крім того, закон персоніфікує відповідальність. Наприклад, проводити реєстрацію ділянки буде не абстрактний держорган, а конкретна особа – реєстратор, яка нестиме відповідальність за терміни реєстрації та достовірність даних. В результаті, більшість діючих рейдерських схем по захопленню землі будуть неможливими.
Перешкодити цьому може лише нестача інформації в реєстрі землі. Поки органи Держземагентства володіють інформацією не більше ніж про 70% ділянок. Якщо ж межі земельних ділянок накладаються одна на одну, чи в ділянки виявиться декілька власників, то ці питання доведеться вирішувати в суді.
Але головним недоліком закону є те, що регулювання багатьох питань: порядок ведення самого кадастру, доступу до нього банків та нотаріусів, сплати за основні операції не прописані. Так само як і визначення порядку взаємодії між різними органами, що ведуть держреєстри та кадастри. Усім відомо, як бюрократи можуть перекрутити найпрогресивніші норми законодавства для того, щоб не упустити своєї вигоди. Щоб цього не сталось, достатньо було б, відразу більш чітко прописати усі необхідні процедури в законі.

Нещодавно стало відомо, що НБУ вивчає можливість створення спеціального державного органу по захисту прав споживачів фінансових послуг. Чиновники фактично визнали, що під час розгляду скарг на роботу фінансових установ, регулюючі органи не стільки захищають інтереси потерпілих клієнтів, скільки рекомендують їм шукати правду в судах.
Один із варіантів вирішення цієї проблеми – створення підрозділу по захисту прав споживачів при кожному фінансовому регуляторі. Але він може виявитись найневдалішим, оскільки замість єдиної незалежної організації, що відстоює інтереси, наприклад, банківського боржника, з’явиться декілька розрізнених підрозділів з вузькими корпоративними інтересами. У західних сусідів України (Чехії, Словаччини, Хорватії) функції захисту прав споживачів фінансових послуг закріплені за окремими державними органами (так звані «фінансові омбудсмени»). Контролери мають право навіть штрафувати порушників. Влітку минулого року єдиний орган з’явився і в США. Агентство захисту споживачів фінансових послуг серед іншого відповідає за навчання фінансовій грамотності та захист споживачів від прихованих комісій, протиправних умов чи методів, що вводять в оману.
Банкіри, що зі схваленням зустріли ініціативи Нацбанку щодо обмеження споживчого кредитування (за рахунок жорсткості нормативів для банків, що спеціалізуються на цьому виді послуг), вважають появу ще одного контролера зайвою. Мовляв, банківський сектор і так самий регульований вид бізнесу. Втім, які правила потрібні банкірам, наочно продемонстрував закон по врегулюванню правовідносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг (законопроект №7351), вже переданий на підпис президенту. Перш за все, він покликаний захистити права кредиторів. Наприклад, покривши найбільш поширені схеми уходу боржника від виплати кредитних зобов’язань шляхом банкрутства. Також з’явилась можливість притягти до кримінальної відповідальності осіб, що надали недостовірні дані про надання кредиту, а також тих, хто їм в цьому допомагав (скажімо, видав липову довідку про доходи).
Тому, доки не буде створений механізм ефективного захисту прав боржника, наші громадяни будуть все частіше шукати щастя в лотереях. До речі, тільки за 5 місяців 2011 року об’єм зборів від реалізації лотерей збільшився на 65% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року…

Нещодавно керівництво ДАІ оголосило про наміри спростити процедуру реєстрації автомобілів. Найбільш резонансна новація – очікувана відміна техогляду (31 травня законопроект про відміну техогляду прийнятий в першому читанні).
Разом з цим, від уваги реформаторів вислизнула одна важлива деталь. А саме, перевірка обтяжень, накладених на майно, в даному випадку – на автомобілі. Мова йде про реєстрацію та зняття з обліку автомобілів, що знаходяться в заставі або придбані в кредит. Ще й досі працівники ДАІ в момент державної реєстрації транспортних засобів не вносять в графу «Особливі відмітки» запис «кредит банку», навіть якщо в них є лист фінустанови про необхідність такої відмітки. В результаті недобросовісні позичальники отримують широкий вибір можливостей для приховування предмету застави по кредиту: зняття з обліку і подальший перепродаж машини; передача авто в користування третім особам згідно з договором оренди чи нотаріальної довіреності; вивезення за кордон з метою приховування транспортного засобу від заставодержателя.
Прихильники спрощення можуть помітити, що ДАІ не повинна ловити не чистих на руку позичальників, так само, як і недобросовісних платників податків. Проте в тому ж порядку державної реєстрації автомобілів (постанова КМУ №1388 від 07.09.1998 р.) детально прописаний порядок реєстрації (перереєстрації) для лізингодавців, які, по суті, являються власниками машини до моменту повного розрахунку за неї.
І ці норми не піддаються сумніву. Але ж банк теж фактично стає власником предмета застави, якщо кредит не виплачується. Ця законодавча прогалина дозволяє недобросовісним позичальникам уникати фінансової відповідальності, перекладаючи ризики (у вигляді підвищених комісій та жорстких правил видачі кредиту) на інших одержувачів позик. Або позначається на фінансовій стабільності банку, підвищуючи ризики для його вкладників (якою б пафосною ця заява не здавалась).
А всього лише потрібно внести в порядок держреєстрації уточнення, що стосується внесення потрібної відмітки про заставу транспортного засобу на основі договору застави (як це передбачено для лізингодавців). Крім цього, бажано доповнити Інструкцію про проведення виконавчих дій нормою про право держвиконавця видавати постанови про знаття авто з обліку у зв’язку з його продажем та передбачити джерело оплати процедури зняття з обліку.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», який почав діяти з 1 січня 2011 року, містить вимоги щодо виконання банками невластивих їм функцій. Зокрема, з перевірки повноти сплати єдиного внеску.
Справа в тому, що згідно зі Статтею 24 цього закону банки повинні приймати від платників єдиного внеску платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу або перерахування коштів для виплати зарплати, на які нараховується єдиний внесок. І все було б добре, якби не одна умова, встановлена законодавцем. А саме: обов’язок фінансистів вимагати від платника надати документи, які підтверджують сумлінну сплату відповідних сум єдиного внеску або документів на перерахування цих грошей у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з НБУ та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Тобто банкіри мають додаткову роботу як контролери з перевірки повноти сплати єдиного соціального внеску. Причому на всіх етапах – від подання документів на відкриття рахунку до подальших фіноперацій. Очевидно, що ця функція не є властивою для банківських установ.
Порушення ст. 24 загрожує фінансистам відчутними втратами, а саме відшкодуванням державі всіх несплачених підприємцем коштів. Звісно, закон дає право банку звертатися з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми. Але чому те саме не хоче робити Пенсійний фонд, який має право і накладати штрафи і застосовувати інші примуси, передбачені законодавством. Вочевидь, маємо яскравий приклад перекладання обов’язків з одного суб’єкта на іншого.
При цьому вирішення проблеми лежить на поверхні. Достатньо ініціювати внесення змін до статті 24 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», якими передбачити, що здійснення функції контролю з боку банків полягає лише у перевірці наявності платіжного доручення на перерахування єдиного внеску. А відповідальність за повноту перерахування коштів покласти безпосередньо на платника страхових внесків.
Звісно, можна піти й іншим шляхом, наприклад, взяти на роботу колишнього податкового міліціонера або іншого співробітника контролюючих органів, перетворивши банк в черговий пункт приймання звітності, з усіма випливаючи наслідками.

В травні президент пообіцяв підписати багатостраждальний закон про боротьбу з корупцією (№7487 от 01.02.2011 г.), але поки що цього так і не зробив. Крім чергових обіцянок випалити розпеченим залізом корупцію в Україні, нічого не змінюється.
24 травня держави-члени групи з протидії корупції Ради Європи (GRECO) заявили про провал в Україні законодавчого забезпечення боротьби з корупцією та невідповідність цієї боротьби європейським стандартам по 13 напрямкам. На думку іноземців проблема полягає в тому, що в Україні корупційні дії не завжди трактуються як кримінальний злочин. В нашій країні хабарник може відбутися переляком та адмінштрафом. Крім того, в цивілізованому світі вважають за необхідне карати не тільки людей, але і компанії, представники яких дають хабарі. В нас поки такої практики немає.
Голова профільного парламентського комітету вважає, що європейці недостатньо інформовані. Мовляв, вперше в історії країни порушуються кримінальні справи проти чиновників найвищого рангу. Але чомусь в ЄС розцінюють усі дії влади як іміджеву акцію, не більше.
Ведення бізнесу в Україні ускладнилось, корупція впорядкувалась та стала неминучою. В країні встановились чіткі розцінки та тарифи на ті чи інші дії (а іноді і бездіяльність) влади. Наприклад, без хабара неможливо отримати дозвіл, відсутність якого спричиняє накладення штрафів. Від штрафу, до речі, при певних обставинах також можна відкупитись.
Широке поширення корупції в Україні визнали 91% підприємців. В середньому по Європі цей показник складає 62%.
Схоже, що в таких обставинах простіше затвердити на законодавчому рівні тарифну сітку хабарів та порядок їх оподаткування, ніж намагатися приборкати власний інтерес європейськими правилами та пристойністю.
Це і пояснює масові пропозиції працівників податкової адміністрації скористатись «ліцензованими» конвертаційними центрами. Європейцям таке і не снилось.

До тех пор пока предпринимателю будет арифметически выгодно заплатить своим сотрудникам деньги в конверте, а в случае проверки откупиться от налоговой, правила игры будут формироваться уж никак не на законодательном уровне



- В силу разных обстоятельств в Украине медиа бизнес – это бизнес венчурный. Инвестиции в него – прерогатива даже не миллионеров, а миллиардеров. Зачастую только они могут позволить себе такую дорогую игрушку, как телеканал, а тем более – телевизионный холдинг. Что побудило вас инвестировать в телевидение?

- Телевидение в наших условиях и есть венчурный бизнес. Ukrainian Business Group – успешная корпорация, наша команда доказала, что может на высоком уровне управлять проектами в самых разных сферах – от медицины до сельского хозяйства. Мы видим перспективу, не удовлетворенный спрос на нишевый телевизионный продукт. И это послужило главной предпосылкой решения вложить деньги в развитие медиа-холдинга.
За нишевыми каналами – будущее, потребитель становится все более требовательными, ищет конкретный продукт. Все наши каналы – UBC, «Dobro-ТV», А1, Ukrainian Fashion, телеканал Z ориентированы на удовлетворение этого спроса. Сейчас формируется очень качественная команда: мы используем своих специалистов, используем head hunting. Мы знаем, что можно предложить профессионалам, чтобы они почувствовали, что смогут получить на новом месте. Как в любом венчурном бизнесе мы будем выходить, через какое-то время (не ранее трех лет) на рынок с предложением о продаже. Речь может идти как о продаже каждого телеканала отдельно, так и, возможно, о медиа группе в целом. В корпорации UBG действует неизменный принцип: каждый бизнес должен быть прибыльным. Если бизнес за отведенный срок после старт-апа не демонстрирует определенных для него показателей, мы его закрывает. И здесь нет никаких сантиментов.

- Если медицина, банковский сектор для вас – системный бизнес. То медиа – это чистой воды портфельная инвестиция, нацеленная на повышение капитализации актива и последующую продажу?

- В бизнесе я исхожу из того, что все продается, вопрос только в цене. Если вы говорите, что, например, медицинский бизнес – это традиционный бизнес корпорации, то я вам скажу: если поступит достойное предложение о его покупке, он тоже может быть продан. Определить правильное направление инвестирования – это тоже кропотливая работа. При этом было бы крайне самонадеянно заявлять, что сегмент, в который ты инвестируешь, стопроцентно будет прибыльным. Например, еще в 2007 году можно было сказать, что строительная отрасль крайне перспективна. Но с началом кризиса вряд ли кто-то всерьез задумывался о том, чтобы входить в этот бизнес. С другой стороны, медицинское направление, на которое мы не делали больших ставок до кризиса, давало ежемесячный рост продаж даже в самый разгар финансово-экономического кризиса.
Диверсификация бизнеса позволяет снизить риски. Медиа бизнес – одно из направлений, которое с нашей точки зрения, является сегодня недооцененным и потенциально прибыльным.

- У вас свой многопрофильный бизнес. Телевидение, в частности, бизнес канал – это хороший способ коммуникации с потенциальным потребителем. Можно ли говорить о некой синергии между телевизионным и другими видами бизнеса, которыми располагает UBG?

- Я не могу категорически сказать, что мы не будем помогать бизнесам UBG выходить на потребителя, в том числе и с помощью телеканалов, которыми мы владеем и управляем. Это было бы неправдой. Например, у нас будет канал о здоровом образе жизни, а одно из основных направлений бизнеса корпорации – медицина. Очевидно, что соответствующие специалисты корпорации будут задействованы как эксперты по этим вопросам. Это же касается и телеканала UBC – у нас есть отличные специалисты в сфере банковской деятельности, почему бы их не использовать. Но принцип самодостаточности, в том числе и рыночности, отдельных бизнесов остается неизменным.

- Аудитория Ukrainian Business Channel, которому отводится ведущая роль в медиа группе, составляет меньше десятой части процента. Как вы планируете повысить его популярность и, соответственно, доходы от рекламы?

- Мы строим полностью новую студию и усиливаем команду. С 1 декабря 2012 года мы выйдем с новой программной концепцией. Канал станет живее, будут онлайн включения. Кроме того, мы будем выходить в эфире по Киеву и Киевской области «на кнопке», то есть расширим потенциальное число зрителей. На данный момент уже есть лицензия, сейчас оборудование тестируется, завершаются последние формальности по разрешительным процедурам.

- Вы владеете и управляете разнопрофильными бизнесами. Какие направления на сегодняшний день наиболее привлекательны, а какие сегменты испытывают трудности?

- Сегодня мы работаем над тем, чтобы вывести существующие бизнесы на европейский уровень, чтобы они были понятны и интересны иностранным инвесторам. Убежден, что бизнес имеет право на жизнь тогда, когда он может продавать в любой точке мира. Конечно, есть некоторые ментальные особенности, но за счет глобализации рынков, интересы потребителей в Украине, Германии и Бразилии сейчас не очень отличаются. Если твой продукт продается только локально – это временный бизнес.
Одним из последних достижений корпорации UBG, помимо приобретений в сфере медиа, стало создание собственного банка в 2007 году. В то время, как другие теряли клиентов, мы завоевывали новых. В 2009 году мы занимали 134 место среди 174 банков. В этом году мы уже на 69 месте. Наша стратегия подразумевает вхождение в 50 крупнейших банков страны в течение трех лет.
Еще одним двигателем нашего бизнеса является медицинская сеть «Добробут». В нас шесть клиник, и мы планируем открыть еще четыре до конца этого года. Среди новых направлений бизнеса также IT рынок и сельское хозяйство. Касательно последнего, то сейчас сложилась ситуация, с очень благоприятным инвестклиматом.

- Скоро полгода как вы руководите Федерацией работодателей Киева. Ваша первоочередная задача – наладить конструктивный диалог бизнеса со столичной властью. В каких формах и главное – на каком уровне вы с ней взаимодействуете?

- Реальная власть в столице сейчас сосредоточена в горадминистрации. В ближайшее время Федерация работодателей Киева, Киевское объединение профсоюзов Украины и Киевгорадминистрация подписывают трехстороннее соглашение о сотрудничестве. Важным достижением станет то, что представители нашей федерации войдут в коллегии управлений КГГА. Мы пытаемся работать с властями на уровне конкретных персоналий. В некоторые коллегии я буду входить лично.
Наши представители – это успешные бизнесмены, профессионалы в своей отрасли, поэтому они легко найдут общий язык с руководителями профильных управлений. Кроме того, через меня члены федерации будут иметь возможность донести важную информацию до главы горадминистрации Александра Попова.

- Не опасаетесь ли вы, что сотрудничество с властями, как это часто бывает, ограничиться лишь доступом к информации, а присутствие на коллегиях представителей Федерации не будет подкреплено реальными полномочиями и инструментами?

-Такой риск всегда есть. Некоторые общественные организации страдают одним серьезным пороком: они ведут работу исключительно ради удовлетворения амбиций конкретных членов организации. Но такие организации не способны решать проблемы по сути, им не хватает конструктивизма. Благодаря харизме наших представителей, их ежедневной работе мы и надеемся установить правильный диалог с властью.

- Одна из оглашенных вами задач – объединить бизнесменов для реализации инфраструктурных проектов на принципах частно-государственного партнерства. Что конкретно имеется в виду?

- Любой проект, вне зависимости от его сложности и масштаба, может быть реализован, если обеспечить его специалистами и финансированием. Частный бизнес умеет находить и то, и другое. Частная компания умеет выйти на рынок заимствований, умеет доставать дешевые деньги. Кроме того, столичная власть при определенных условиях может рассчитывать на собственные средства бизнесменов и компаний, входящих в федерацию. Это и составляет поле для взаимодействия власти и бизнеса.
Можно говорить о создании необходимой городу профильной больницы, о взаимодействии частных коммунальных служб с горожанами. Жилищно-коммунальный сектор сегодня нуждается в демонополизации. Для реализации проектов в ЖКХ столичным властям зачастую не хватает не только денег, но и человеческих ресурсов. Все это есть у бизнеса. Предпринимателям же не хватает административного ресурса, ускоренного прохождения процедур, ведь время экономит деньги.

- Вы как-то упомянули, что озабочены тем, какими подзаконными нормативно-правовыми актами обрастает Налоговый кодекс. Какие сигналы вы получаете от бизнеса по вопросам налогообложения.

- Мы были бы рады общему снижению налоговой нагрузки. Вместе с тем, намного большие проблемы создает порядок администрирования налогов, сложность и непрозрачность процедур, которые могут приводить даже к блокированию работы бизнеса. Сейчас у нас есть единый документ – Налоговый кодекс. Его хотят доработать – хорошо, но в процессе доработки нужно не допустить, чтобы какие-то подзаконные акты, которые не являются частью Налогового кодекса, существенно влияли на налогообложения бизнеса. Поскольку это опять означает непрозрачность и коррупцию.
Существует и другой разрез проблемы. До тех пор пока предпринимателю будет арифметически выгодно заплатить своим сотрудникам деньги в конверте, а в случае проверки откупиться от налоговой, правила игры будут формироваться совсем не на законодательном уровне. Для того чтобы устранить перекосы, нам, работодателям, которые хотят жить в правовом государстве, необходима мощная лоббисткая структура, способная поддерживать конструктивный диалог бизнес-элиты и власти.

- Последняя версия законопроекта, касающегося упрощенной системы налогообложения, учитывает большинство предложений предпринимателей. Это стало неожиданностью даже для самих бизнесменов. Что это, по вашему - пример конструктивного диалога между бизнесом и властью, или заигрывание с избирателем на фоне падающих рейтингов партии власти?

- Думаю, что до парламентских выборов еще слишком далеко, чтобы речь шла о заигрываниях. У властей есть время – как минимум до октября этого года, когда останется года до выборов, для проведения непопулярных, но необходимых реформ. Пример с упрощенной системой – это, скорее, результат осознания властями реальных потребностей бизнеса в нынешних непростых экономических условиях. Будем надеяться, таких примеров будет больше.

- Какие интересы могут объединять Федерацию работодателей Киева и «Реформаторский клуб». Где лежат точки соприкосновения?

- Я считаю, что у нас одинаковые цели – это лоббирование интересов бизнеса. Федерация работодателей Киева, равно как и «Реформаторский клуб», это объединение бизнесменов. Единственная разница между ними состоит в том, что работа деятельность федерации отрегулирована на законодательном уровне – есть закон «Об организациях работодателей». Структуре, сформированной в виде организации работодателей, проще достучаться до властей, потому что власти, кроме доброй воли, вынуждены с нами считаться согласно закону. «Реформаторский клуб» же использует механизмы личных связей и влияния, которые часто открывают нужные двери даже быстрее, чем прописанные в законе механизмы. Наши организации дополняют друг друга и могут успешно взаимодействовать по самым разным проектам и направлениям.

Вбудована технологія безпровідного високоякісного зв’язку дозволяє використовувати смартфон в якості платіжного засобу і навіть замінити ним банківські картки. Зв'язок близької дії (близько 20 см) дозволяє смартфону та зчитувальному пристрою обмінюватися платіжною інформацією. Передбачається обладнати такими пристроями великі торгові мережі American Eagle Outfitters, Macy`s Inc. та Subway. В 2012 році мобільні оператори США хочуть запустити спільну платформу для мобільних платежів ISIS. В свою чергу, Bank of America, JPMorgan Chase та Wells Fargo створюють національну систему електронних платежів clearXchange, де для переказу коштів достатньо номер мобільного та e-mail одержувача. Імовірно, це спростить виконання переказу в порівнянні з традиційним відслідковуванням, проведенням та контролем транзакції системою банків, що входять до ФРС США. В країнах Персидської затоки навіть вирішили відмовитись протягом 5 років від дебетової та кредитної карток, так як вони вже не є безпечними.
В Україні mobile-banking – це в основному SMS-банкінг. Система цілодобового контролю руху коштів по картковому рахунку. В окремих випадках, відіславши sms, можливо не лише перевірити баланс рахунку, заблокувати/розблокувати картку, але і сплатити по рахунку, перевести гроші на іншу карту. Розвиток цього ринку гальмується низьким проникненням Інтернету в регіонах. Крім того, приблизно 90% операцій по карткам припадає на зняття готівки в банкоматі. Банкоматів для смартфонів поки що ніхто не пропонує.

Керівництво України, яке багато років практикувало «багатовекторність», вперше зіштовхнулось із необхідністю зробити остаточний вибір: підписання Україною угоди про поглиблену зону вільної торгівлі з Євросоюзом (ЗВТ) чи вступ країни в Митний союз (МС) Росії, Білорусії та Казахстану.
Про це ж саме стверджують і представники офіційної влади Росії та ЄС. Наприклад, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що вважає Україну членом родини європейських народів. Не забувши нагадати про переваги більш легкого доступу до ринку ЄС, ємкістю в 500 млн. потенційних споживачів українських товарів, який буде втрачений у випадку вступу України в МС. Рівно, як і надії на масове залучення іноземних інвестицій. В свою чергу президент РФ Медведєв заявляє про підвищення митних зборів, а також посилення конкуренції між економіками Росії та України. Мовляв, відкриваючи свій ринок для товарів ЄС, Україна відчує згодом неконкурентоспроможність своїх товаровиробників і буде намагатися вийти на ринки країн СНД. В сільському господарстві та металургії ми вже конкуренти, але там де раніше була кооперація (авіа-, суднобудівництво, ВПК), Росія почне створювати паралельні виробництва, та в решті решт буде ще більш жорсткіше суперництво.
Спроби знайти компромісне рішення по формулі «3+1», тобто без вступу в МС, шляхом підписання окремих секторальних угод та сепаратних зон вільної торгівлі так і не увінчалися успіхом. Втім, схоже, що вибір вже зроблено, а загравання з МС лише прискорить переговорний процес з Європою. Втомившись від ультиматумів, влада України рішуче заявила, що курс на євроінтеграцію залишається незмінним, а зі своїми сусідами країна буде домовлятись на принципах ВТО. Україна та ЄС врегулювали питання експорту української агропродукції, виробництва ряду товарів захищених найменувань (за виключенням 7 назв алкоголю), ввозу б/в авто. До кінця року угода про ЗВТ може бути підписаною, про що впевнено заявляють обидві сторони.
В цей же час 19 травня в Мінську так і не вдалось підписати оновлену угоду про вільну торгівлю з країнами СНД (в тому числі учасниками МС) замість застарілого договору від 1994 р. Проект, розроблений у відповідності з нормами та правилами ВТО, планується підписати в жовтні.

В квітні був прийнятий за основу проект закону (№7497), що дозволяє звільняти посадових осіб за порушення законодавства в сфері регуляторної політики (шляхом зміни норм ст. 41 КЗП).

Занепокоєння чиновників викликала статистика про різке скорочення легального малого бізнесу в Україні. А також дані НБУ за І кв. 2011 р., згідно з яким з банків пішло $4 млрд готівки, що в 3,6 разів більше, ніж за той самий період 2010 року.

Схоже, що Кабмін не на жарт занепокоєний результатами своїх реформ. Зокрема, Прем’єр-міністр Микола Азаров прямо на засіданні уряду погрожував негайним звільненням чиновників будь-якого рангу за затримку з видачею ліцензій, дозволів та сертифікатів.

Швидкої розправи голова Кабміну очікує не тільки над «гальмами дерегуляції», а також над співробітниками МВС та податківцями, які вирішать порушити заборону на перевірку малого бізнесу. Для оперативного реагування на скарги, в урядовому кол-центрі, створять спеціальну гарячу лінію. Податківців окремо попередили про необхідність швидше реагувати на масові звернення платників, особливо на ті, що стосуються процесу втілення ПК.

Кожне відомство повинно протягом місяця представити реальні докази спрощення підприємницької діяльності. А для того, щоб вони не обманювали, прем’єр готовий весь травень слухати підприємців, відвідуючи різного роду засідання з питань розвитку малого та середнього бізнесу.

Кількість «хворих» економік в Європі продовжує зростати, що автоматично скорочує кількість рятівників та їх фінансові можливості.
Рік тому, коли в Греції трапився «інфаркт», тільки ін’єкція EUR 110 млрд. кредиту від ЄС, МВФ та Європейського Центробанку (ЄЦБ) відтягнули сумну розв’язку. Адже настання неплатоспроможності Греції – питання часу. Борг рівний 140% ВВП (EUR 330 млрд.) не залишає в цьому ніяких сумнівів. До 2012 р. його розмір може досягти 160% ВВП, за відсутності переконливого (в першу чергу для інвесторів) плану порятунку. Заходи по економії держвидатків не дають економіці розвиватись, заганяють її в тінь та провокують народні хвилювання.
Влада країни рішуче виступає проти можливостей реструктуризації державного боргу, оскільки це позбавить країну доступу на борговий ринок на 10-15 років. При цьому країна вже отримала розстрочку з 3,5 до 7,5 років на повернення EUR 110 млрд. та знизила кредитну ставку приблизно на 1%. Представники ЄС також виступають проти реструктуризації, побоюючись, що це погіршить стан інших боржників, запустивши «доміно» дефолтів. Хоча вже зрозумілим є те, що потрібно не заперечувати очевидне, а шукати варіанти, спроможні мінімізувати цей ризик. Ринок більше не вірить обіцянкам. Згідно опитування Reuters 21 аналітика, ймовірність дефолту Греції оцінюється в 60%, при цьому окремі оцінки експертів різняться від 30% до 90%.
У зв’язку з чим прибутковість десятилітніх облігацій Греції в травні досягла 15% річних, Португалії та Ірландії – близько 10% річних. Адже інвестори вже чули про неможливість дефолту Ірландії та Португалії. В результаті Ірландія отримала в листопаді 2010 року згоду на отримання кредиту до EUR 85 млрд., а 16 травня 2011 року влада ЄС має намір остаточно затвердити початок фінансової допомоги Португалії в розмірі EUR 78 млрд. Зараз активно обговорюється участь Іспанії. Влада країни, представники ЄС та МВФ знову стверджують, що Іспанії не потрібні кредити. Це боротьба за останній бастіон. Загальний суверенний борг Мадриду оцінюється в EUR 560 млрд., тобто більше, ніж борги Греції, Ірландії та Португалії всі разом. Та на їх порятунок знадобиться EUR 1,15 трлн. Такого навантаження не витримають локомотиви Єврозони (Франція та Німеччина) і девальвація євро буде практично неминучою.

Міністерство фінансів США офіційно оголосило, що вже на початку червня країні загрожує технічний дефолт, якщо адміністрація президента Барака Обами та конгрес не зможуть домовитись про підвищення граничного рівня держборгу. Отож, країна не зможе обслуговувати свої зобов’язання і їй не вистачить грошей для фінансування всіх необхідних витрат. Як наслідок – можуть бути зачинені деякі держустанови та затримані (або скорочені) заробітні плати бюджетників, а також соціальні виплати.
У міністерстві підрахували, що максимально припустимий розмір боргу в $14,3 трлн. – буде досягнутий вже до 16 травня цього року. Всього за п’ять кварталів (з лютого 2010 р.) США встигли взяти в борг $1,9 трлн. З 2005 року загальна сума зросла майже вдвічі (з $7,6 до $14,3 трлн.). В результаті кожний американець вже винен іноземним кредиторам (в основному китайцям) приблизно по $45 тис.
У МВФ занепокоєні відсутністю у США зрозумілої стратегії по приведенню у відповідність витрат та доходів країни. Що, при збільшенні боргового навантаження (вже 94% ВВП) та скороченні темпів зросту економіки (1,8% в I кв. 2011 р. проти 3,1% в IV кв. 2010 р.), за оцінками експертів, опитаних агентством Reuters, може призвести до кризи заборгованості, подібній грецькій.
Невпевненість у завтрашньому дні Америки примусила міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s знизити довгостроковий кредитний рейтинг країни зі «стабільного» на «негативний». За прогнозами МВФ, до 2016 р. США позбавляться статусу великої економіки світу, поступившись лідерством Китаю. Власне, про це експерти говорили і раніше, але конкретні строки були названі вперше.
Якщо дефолт все ж відбудеться, то за ним неминуче послідує девальвація долару. На відміну від російського рубля, який під час дефолту 1998 р. «просів» на 75% (до 1 січня 1999 р. курс обміну впав втричі), американський долар – валюта міжнародних розрахунків, а значить наслідки цього явища зачеплять не тільки американців. Перші результати невпевненості інвесторів в майбутньому долара ми вже спостерігаємо. Ціни на золото перевищили відмітку в $1500 за тройську унцію, дорожчають енергоресурси та продовольчі товари.

Протягом І кв. 2011 р. кількість створених приватних підприємств значно зменшилась, в порівнянні з цим періодом 2010 р., а зупинених суб’єктів господарства – збільшилась.

Замість чистого приросту в 26,7 тис. СПД в І кв. 2010 р. станом на 01.04.2011 р., кількість підприємців скоротилась на 12,6 тис. При цьому ще 1 березня в ДПАУ відмічали ріст кількості платників податків на 2,5 %.
Враховуючи, що згідно з розрахунками заступника голови ДПАУ Олександра Клименко, сприяння мінімізаторам надавали приблизно 170 тис. фізичних осіб-єдиноподатників, резерв скорочень ще далеко не вичерпаний. Ймовірно, саме цей факт дає податківцям підґрунтя стверджувати, що масової ліквідації бізнесу в Україні після прийняття Податкового кодексу так і не відбулось.

В уряді заперечують згубну роль Податкового кодексу, пояснюючи скорочення кількості підприємців, переходом останніх на загальну систему оподаткування. Мало того, голова фінансово-митно-податкового комітету ВР Віталій Хомутинник стверджує, що парламент вже врахував побажання малого бізнесу, схваливши 19 квітня в першому читанні зміни до Податкового кодексу відносно сплати Єдиного соціального внеску (законопроект №8217). Ймовірно, такими потрібно вважати звільнення платників єдиного податку від штрафів, у випадку порушення порядку сплати пенсійних внесків.
При цьому, в цей самий день парламентарі відмовились посилити персональну відповідальність посадових осіб за перешкоджання підприємницької діяльності (законопроект №7535) та відмінити фактичну заборону на співробітництво юросіб з «спрощенцями» (№8217-2), а також встановити до кінця року мораторій на податкові перевірки малого бізнесу (№8018). Законопроект №8276 про спрощену систему оподаткування так і не включено в порядок денний, так само як і проект про повернення «спрощенки» станом на 1 січня 2010 р. (№8289).

Уряд присипляє підприємців обіцянками «врахувати усі побажання бізнесу», представивши концепцію реформування спрощенки. Але офіційного документу від Кабміну, що підтверджував би узгодження позицій уряду та бізнесу, за словами Віталія Хомутинніка, так і не надійшло. Замість цього, Кабмін намагається повернути, відмінені лише три місяці тому, норми Податкового кодексу по оподаткуванню НДС послуг в сфері інформатизації, інжинірингових, юридичних та інших (проект №8321). Така непослідовність свідчить про відсутність чіткої стратегії податкових реформ.

Уряд готує три законопроекти, які на думку чиновників, допоможуть легалізувати виплату зарплат в Україні.

По загостренню пристрастей та соціальним наслідкам, ці новації можливо порівняти хіба що з проведенням пенсійної реформи. Перший законопроект посилює адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення трудового законодавства. Наприклад, директор чи фізособа-підприємець за те, що не оформив співробітника на роботу або виплатив йому зарплату в конверті, буде змушеним заплатити до 8500 грн. штрафу (або відробити виправні роботи до 2 років та заборона займатись певною діяльністю – до 3 років). Другий проект закону пропонує штрафувати юросіб. За таке ж грубе порушення компанію «покарають» на 34 тис. грн. за кожного неоформленого співробітника. Дуже показово, що приватний підприємець буде покараним і як посадова особа, і як суб’єкт підприємницької діяльності. На кінець, третім проектом чиновники мають намір ввести поняття мінімальної «гарантованої зарплати». У восьми категоріях, в залежності від рівня кваліфікації співробітника та займаної посади. Тобто, фактично держава намагається вказувати приватним підприємствам, кому і скільки платити за роботу. І відповідно, скільки віддавати до бюджету нарахувань на фонд оплати праці.

В результаті примусової легалізації зарплат 1,5 млн. громадян, уряд очікує додатково отримати 50 млрд. грн. Податківці відрапортували, що в І кварталі 2011 р. 12,5 тис. підприємств підвищили рівень оплати праці та додатково сплатили в бюджети різних рівнів 19,1 млн. грн. податку на прибутки фізосіб. Тобто, приблизно по 1528 грн. з кожного підприємства. В порівнянні із зусиллями минулого року (донарахування та штрафи 619 млн. грн.) – не густо. Не допомагає навіть «пряник» у вигляді автоматичного відшкодування ПДВ для тих, хто сплачує робітникам 2,5 мінімальних зарплати.

Збільшення податкового навантаження змусить підприємства в черговий раз скоротити персонал, що став занадто дорогим. Якщо ж це не можливо з технічних причин, то гроші в конвертах отримають не тільки робітники, але і перевіряльники. На щастя, нові закони створять для цього багато приводів. Норму індикативної зарплати можна буде обійти, оформивши працівника на 2-3 категорії нижче, ніж того вимагає Мінсоцпраці. В будь-якому випадку, працювати у збиток ніхто не буде. Проте державі прийдеться брати на себе турботу про соцзабезпечення нових безробітних, серед яких можуть виявитись, до речі, і колишні директори та власники підприємств, покарані за нелегальне працевлаштування.

Найбільш очевидний шлях вирішення проблеми – створити ефективну шкалу оподаткування на фонд заробітної плати. Адже разом з податком на прибуток відрахування в соцфонди вже становлять 50%.

Чому інвестори продовжують скуповувати дорогоцінний метал

На Товарній біржі Нью-Йорку (COMEX) 5 квітня 2011 р. було встановлено новий історичний рекорд вартості золота. Його ціна вперше перевищила позначку в $1450 за трійську унцію (1 грам).
Ні для кого не є таємницею, що певне послаблення хватки економічної кризи – сумнівне досягнення Центральних банків багатьох країн світу, що залили проблеми фінустанов з їх поганими кредитами та токсичними активами масою свіжонадрукованих доларів, євро та інших грошових одиниць. «Валютні війни» принесли перші розрухи – стрімко почали зростати світові ціни майже на усі реальні активи та матцінності – метали, продовольство, хлопок та акції підприємств. Споживчі ціни в країнах, що входять в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), в лютому зросли на 2,4% в порівняні з тим же місяцем 2010 р., що стало максимальним стрибком з жовтня 2008 р.
Щоб не гадати, чия грошова одиниця знеціниться швидше, інвестори тверезо розсудили, що краще вкладати у вічні цінності: золото та срібло. Ось і виходить, що це не активи зростають в ціні, а знижується вартість грошей. Звісно ж, існують побоювання, що після значного підйому вартість золота може різко впасти, поки що спостерігається зворотній процес. Аналітики змагаються в прогнозах цін на дорогоцінні метали. Наприклад, в міжнародній золотовидобувній компанії AngloGold Ashanti вважають, що ціна буде зростати на $100 в рік, досягнувши до 2012 р. $1500 за унцію, а до кінця 2012 - $1600. І навіть Джордж Сорос, який весь 2010 рік лякав світ «міхуром», що надувається на ринку золота, продовжував весь цей час збільшувати свої вклади в дорогоцінний метал.
Українські банки пропонують для купівлі золоті злитки, а також існує можливість розмістити «золотий» депозит під 3-4% річних. На фоні прогнозів подорожчання золота на 7-8% в рік, вважаю такий депозит дуже гідним інструментом збереження власних заощаджень.

Результати досліджень USAID по Україні (грудень, 2010 року) показали досить песимістичний портрет типового українського споживача фінансових послуг. Більшість населення нажаль має помірний рівень фінансових знань і часто завищує оцінку власних знань та навичок щодо продуктів споживчого кредитування.

В свою чергу кредитодавці, іноді зловживають такою необізнаністю споживачів ставлячи їх в такі умови, при яких практично є неможливим виконання своїх зобов’язань. Одна із головних причин – заборгованість розраховується кредитодавцем за досить складними формулами, що є не зрозумілими для споживача.

Незважаючи на норми закону (ст.51 Конституції України про рівні права і обов'язки у шлюбі, ст.61 Сімейного кодексу України про те, що об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя), кредитодавці часто укладають договори без згоди на те іншого члена подружжя.

На даний час законодавством України досить поверхнево передбачена можливість захисту прав споживачів – позичальників. Так, норми Цивільного кодексу України (ст.ст.1054-1057) передбачають тільки загальні умови кредитного договору, Закон України «Про захист прав споживачів» хоча і дає визначення споживчого кредиту, однак не обмежує кредитодавців в можливості укладати кредитні договори зі споживачем на недобросовісних та несправедливих умовах.

З метою захисту прав споживачів фінансових послуг та законодавчого закріплення обмежень можливості зловживань кредитодавців по відношенню до споживачів вважаю наразі нагальним створення та лобіювання законопроекту про «Про заборону зловживання фінансовою та юридичною необізнаністю споживачів з боку кредитодавців при видачі та обслуговуванні споживчих кредитів та про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів».

Прийняття такого законопроекту підвищить правову захищеність споживачів від зловживань з боку кредитодавців шляхом надання кредитів на умовах відкритості та прозорості.