За підсумками 2015 року маємо: значний дефіцит державного бюджету, зростання зовнішнього боргу, дворазова девальвація гривні, інфляція на рівні 43,3% – що є максимум за останні 20 років! – і рецесія більш як 11%. У цьому році, експерти прогнозують інфляцію на рівні 20-25%, при цьому НБУ заявлено 12%.
Голова НБУ неодноразово заявляла, що Національний банк переходить до стратегії гнучкого інфляційного таргетування (FIT – Flexible Inflation Targeting), і що тепер регулятора не цікавить курс національної валюти.
Чому ж це не виходить?
Рішення, у першу чергу, полягає у підвищенні ефективності державної економічної політики у сфері монетарного регулювання.
Результатом впровадження виваженої монетарної політики буде сприяння рівноваги грошового ринку, а відповідно зниження інфляції, забезпечення валютної стабільності, поступове економічне зростання та зниження рівня безробіття населення. І вже на другому етапі буде ефективне таке "миле серцю" – гнучке інфляційне таргетування.
Заходи монетарної політики є необхідними у такій послідовності (правильна чітка послідовність – дуже важлива):
1. З метою управління ліквідністю банківської системи необхідно, у якості основного інструменту управління, розвинути використання операцій РЕПО на відкритому ринку.
На днях Нацбанк оптимізував інструменти управління ліквідністю банківської системи, зокрема, кредити овернайт, операції прямого РЕПО та кредити рефінансування строком до 90 днів, що надаються за допомогою проведення тендерів.
2. Визначити, у якості проміжної цілі управління ліквідністю банківської системи, ключову ставку монетарної політики (UKRON), рівень якої буде цільовим для ставок міжбанківського ринку.
Зараз такою є ставка за депозитними сертифікатами овернайт НБУ. Однак вона є необґрунтовано високою і, враховуючи специфіку операцій постійного доступу, відповідно, не працює на мотивацію банків до кредитування, створює профіцит ліквідності.
Для зниження невизначеності та формування позитивних очікувань учасників ринку варто розробити графік оголошень рівня ключової ставки.
3. Розширити коридор процентних ставок комерційних банків.
З метою знищення бар'єрів для максимального функціонування міжбанківського ринку, а також стимулювання кредитної активності банків, необхідно вивести операції постійного доступу НБУ із розряду конкуренто привабливих. З цією метою, після початку активної фази виконання пунктів 1 та 2, необхідно розширити коридор процентних ставок за операціями постійного доступу: ставки за депозитними сертифікатами овернайт – знизити, а ставки за рефінансуванням овернайт – підвищити.
4. Після активізації роботи міжбанківського ринку і подолання його фрагментації необхідно впровадити заходи політики обов'язкового резервування та створення помірного структурного дефіциту ліквідності у банківській системі, для забезпечення керованості процентних ставок монетарним регулятором.
5. Розробити і впровадити інструменти та операції монетарної політики для стимулювання кредитування реального сектору економіки. Для цього необхідно розробити середньострокові інструменти та схеми рефінансування банків, зокрема середньострокових депозитних сертифікатів НБУ.
Такі заходи є необхідними для мобілізації надлишкової ліквідності, яка зараз використовується для спекулятивних операцій, та перенаправлення її в реальний сектор економіки через механізми структурного рефінансування.
6. Послабити валютні обмеження. Стимулювати повернення валютної виручки в Україну – для цього впровадити план заходів разом з урядом.
Другий етап – гнучке інфляційне таргетування – розробляється тільки з врахуванням результатів першого етапу та особливостей наявного економічного розвитку.
Необхідність впровадження змін у монетарній політиці – очевидна. Проект Стратегії монетарної політики на 2015-2018 роки розроблений.
Однак його реалізація потребує прискорення та об'єднання зусиль Нацбанку, ВР, кабміну та президента.


http://www.epravda.com.ua

«Національний банк України продовжує пом'якшення грошово-кредитної політики, розпочате минулого місяця. Поступовий відхід від політики "дорогих грошей" стає можливим завдяки стійкому зниженню ризиків для цінової стабільності в Україні», - пояснює регулятор.
У липні-серпні була зафіксована дефляція, а базова інфляція була близька до нуля. Проведення виваженої монетарної та фіскальної політики дозволило знизити інфляцію попиту, стабілізувати валютний ринок і знизити інфляційні очікування. Останньому сприятимуть завершення операції реструктуризації суверенного боргу України, продовження ефективної співпраці з Міжнародним валютним фондом і підтримка з боку інших міжнародних партнерів.
Зниження облікової ставки стало можливим завдяки уповільненню інфляції в країні та стабілізації ситуації на фінансових ринках, зокрема, збалансованості та відновленню рівноваги на валютному ринку.
За інформацією Голови НБУ, з початку 2015 регулятор викупив на міжбанку понад $ 1,3 млрд. А після того, як в країну почала заходити валютна виручка запровадив практику проведення валютних аукціонів, на яких з минулого тижня викупив вже $ 80 млн. Крім того, зараз в Україні працює місія Міжнародного валютного фонду, за підсумками якої влада розраховує отримати третій кредитний транш у розмірі $ 1,7 млрд.
«У підсумку золотовалютні резерви НБУ повинні вирости до $ 15 млрд. - Перевищити три місяці імпорту країни. План до кінця року: наростити розмір резервів до $ 18 млрд.», - підкреслила Валерія Гонтарєва.
Нагадаємо, що наприкінці серпня цього року слідом за звісткою про реструктуризацію зовнішнього боргу України, Національний банк України повідомив про зниження облікової ставки з 30% до 27% і анонсував її подальше зниження при збереженні спокійної ситуації на ринку. З початку року з приводу високої облікової ставки було багато критики на адресу НБУ. Але це було вимушене рішення щоб вгамувати лютневу девальвацію гривні. Фактично це стало першим зниженням облікової ставки за останні два роки.
Повторне зниження облікової ставки є в цілому позитивним сигналом для економіки України і зокрема для банківського сектору, підтвердженням комплексу послідовних заходів, спрямованих на виконання цілей Нацбанку зі сприяння відновлення економічного зростання.
Тобто прогнози НБУ стосовно стрімкого зниження інфляції в Україні до 12% до кінця 2016 року є більш оптимістичними, ніж очікувалося.
В довгостроковій перспективі зниження облікової ставки сприятиме покращенню ситуації на макроекономічному рівні і власне дає підстави говорити про нові тенденції до кредитування економіки банками.

Міністерство фінансів США офіційно оголосило, що вже на початку червня країні загрожує технічний дефолт, якщо адміністрація президента Барака Обами та конгрес не зможуть домовитись про підвищення граничного рівня держборгу. Отож, країна не зможе обслуговувати свої зобов’язання і їй не вистачить грошей для фінансування всіх необхідних витрат. Як наслідок – можуть бути зачинені деякі держустанови та затримані (або скорочені) заробітні плати бюджетників, а також соціальні виплати.
У міністерстві підрахували, що максимально припустимий розмір боргу в $14,3 трлн. – буде досягнутий вже до 16 травня цього року. Всього за п’ять кварталів (з лютого 2010 р.) США встигли взяти в борг $1,9 трлн. З 2005 року загальна сума зросла майже вдвічі (з $7,6 до $14,3 трлн.). В результаті кожний американець вже винен іноземним кредиторам (в основному китайцям) приблизно по $45 тис.
У МВФ занепокоєні відсутністю у США зрозумілої стратегії по приведенню у відповідність витрат та доходів країни. Що, при збільшенні боргового навантаження (вже 94% ВВП) та скороченні темпів зросту економіки (1,8% в I кв. 2011 р. проти 3,1% в IV кв. 2010 р.), за оцінками експертів, опитаних агентством Reuters, може призвести до кризи заборгованості, подібній грецькій.
Невпевненість у завтрашньому дні Америки примусила міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s знизити довгостроковий кредитний рейтинг країни зі «стабільного» на «негативний». За прогнозами МВФ, до 2016 р. США позбавляться статусу великої економіки світу, поступившись лідерством Китаю. Власне, про це експерти говорили і раніше, але конкретні строки були названі вперше.
Якщо дефолт все ж відбудеться, то за ним неминуче послідує девальвація долару. На відміну від російського рубля, який під час дефолту 1998 р. «просів» на 75% (до 1 січня 1999 р. курс обміну впав втричі), американський долар – валюта міжнародних розрахунків, а значить наслідки цього явища зачеплять не тільки американців. Перші результати невпевненості інвесторів в майбутньому долара ми вже спостерігаємо. Ціни на золото перевищили відмітку в $1500 за тройську унцію, дорожчають енергоресурси та продовольчі товари.