У світі знову активно обговорюється питання додаткового оподаткування прибутків (чи статків) дуже заможних громадян. Це продиктовано необхідністю скорочення бюджетного дефіциту в більшості розвинутих країн (в першу чергу, Єврозони та США). Першою «податок солідарності» ввела Великобританія в 2010 р., оподаткувавши прибутки більше 150 тис. фунтів в рік ($247 тис.) збором в 50%.
Цікаво, що в деяких випадках ініціаторами оподаткування багачів виступили найбільш заможні громадяни. Наприклад, в США ініціативу проявив мільярдер Уоррен Баффет. Ідею збільшити податки з прибутку вище $1 млн. в рік підтримав президент США Барак Обама. У Франції – 16 підприємців та топ-менеджерів, з патріотичних міркувань, висловили готовність тимчасово сплачувати спеціальний 3% податок на прибуток вище EUR500 тис. В Німеччині об’єднання «Багаті за податок на капітал» виступає за 5% оподаткування капіталу розміром вище EUR500 тис. В Ізраїлі та Португалії введення «податку солідарності» ініціює сама ж влада. І тільки Італія вже чітко сказала своє «ні» цьому нововведенню, вирішивши підвищувати інші податки для усіх громадян.
Українська держава також зазнає певних труднощів зі зведенням бюджетного балансу. При цьому за 2010 р. прибуток вище 1 млн. грн. задекларували 6,7 тис. осіб. Кількість гривневих мільярдерів збільшилась за рік майже втричі, з 8 до 21 особи. Так може і нам варто спробувати допомогти економіці за рахунок часткового перерозподілу їх багатства на користь суспільству?
Але в Україні проблема часто полягає не в розмірі податків, а в неспроможності влади ефективно розпоряджатися наявними коштами. Тоді оподаткування високих прибутків не приносить користі, а навпаки, може нанести збитки економіці. Наприклад, стане ще одним приводом для проведення перевірок, а значить корупційних дій, і, як наслідок, подальшого погіршення інвестиційної привабливості країни. Потрібно дуже уважно підрахувати, що переважить: переваги від додаткових надходжень чи збиток від скорочення виробництва та ухиляння від сплати податків. Також, не виключено, що в кінцевому підсумку за все заплатить кінцевий споживач, тобто саме ті громадяни, чию долю збирались полегшити. Крім того, обурення громадян викликають не стільки багаті та заповзятливі люди, скільки чиновники та політики, що живуть явно не по кишені. Тому можливим виходом могло б стати не оподаткування надприбутку, а надспоживання, в тому числі і введення податку на предмети розкоші.
Частково, роль такого збору з 1 липня 2012 р. почне виконувати податок на нерухомість. Його будуть сплачувати тільки власники квартир та будинків великої площі (більше 200 кв. м.)