1. Інші тьоті мріють про квіти і шуби, а я про те, як замочу колись програмного директора радіо-шансон і обкладу його могилку черепами водіїв, що катували людей у громадському транспорті. Або ні — просто зроблю їм всім братську могилу і вишку з наглядачем поставлю (вони про такі часто співають у своїх зоновських піснях «за жизнь»). Вишку з наглядачем і автоматом АН зі срібними кулями. — це щоб не порозкопувалися й не повтікали.

2. Життя прекрасне як відро салату олів"є!

3. життя собі йде. правда іноді воно просто йде на хуй...

4. Спиждженій жирафі шийних хребців не рахують.

5. Але б я пиздила того чмошника! Аж гай би шумів і хмарки би бігли! а я б відпиздила і милувалася-дивувалася, чого моїй душі так весело!

6. сиджу в бібліотеці. пофіг що нічого не роблю, зате сиджу в такому мудрому місці

7. Вже якщо брехню вигадувати, то краще приголомшливу Наприклад, що тебе ледь не придушив нещодавно своєю дупою слон у джунглях, після того, як ти налякала його своїм ревінням, коли тобі брудними руками неапольський бомж невдало видаляв два кутні зуби. Від цього людям принаймні весело стає. О, думають, оце так їбанута...

8. Всю цю історію, як і багато інших, хороших і поганих, можна підсумувати універсальною мораллю: зато прикольно потрахались...

9. Коли злишся на себе, інші дратують більше ніж завжди

10. Життя,як і хорошу книжку,треба жити так,аби могти відкрити його на будь-якій сторінці і не почувати жодної втрати. Щоби не треба було вертатися назад. І щоби, навіть якщо й хочеться забігти наперед, знайти в собі силу,а в моменті вартість, аби залишитися там,де ти є,і просунутися тоді,коли воно треба.

11. Для чого видумувати нових героїв, якщо навколо стільки бидлядків!

12. Нагромадження дефектів психокомунікації всередині малої групи, поміщеної у нестандартні умови співіснування, дорівнює піздєцу.

13. Треба подумати про якийсь дурнуватий шарф. Довгий предовгий. З лаоського шовку чи з волейбольної сітки. Щоб, якщо все провалиться, ефектно на ньому повіситися. Екшн понад усе.

14. Він їв мої нерви, не кажучи навіть:"Дякую,було дуже смачно"

15. Я перебувала у такому темному канабісно-алкогольному отруєнні за тим столом, що запам"ятала хіба що наявність стола.

16. ... бо ж триває нескінченний полярний день. І хоч-не-хоч, а о третій ночі буде так само світло, як у вересні в Києві о п`ятій вечора. Спи, як благародна дєвіца - поклавши труси собі на пику для штучного затемнення.

17. Хоча які в сраку очі (в сраку? ОЧІ?)

18. Більше я шпиляр не вдіну. Хай їм грець. (Бо я в них мрець.)

19. Великого й рожевого. Такого кольору мусив би бути член у Кена, друга Барбі, якби дизайнери не змоделювали його кастратом.

20. Але дружба - це майже так само прекрасно, як ковбаса

21. І Юля Марківна думатиме, що ми тікаємо з її математик, щоб десь їбатися безперебійно, мов швейні машинки "Зінгер" зразка 1930 - го року

22. Нормальна фарба. Тільки смердить, як труп моєї совісті - довго і невивітрювано.

23. А в мене навіть нігті трикляті гелеві. Тобто я навіть у позу дза-дзен сісти не можу, бо не дістає одна подушечка великого пальця до іншої. Відстрижу нахуй з фалангами.

24. самі індонезійці особливо з цього приводу не запарюються: миша у них "тікус кечіл" (маленька мишка), а пацюк - "тікус бесар" (велика мишка). Мило, правда? Що ж, наступної ночі, коли десь уже на висоті десяти сантиметрів від моєї голови по стіні пробіг "тікус бесар", я вже просто спокійно попросила приятеля відставити печеньки подалі від моєї голови, щоби дикі звірі не заважали мені спати. На що мій добрий друг сказав: Ну так, ти тільки засни, то я покришу печиво по всьому твоєму тілу". Добру дружбу нічим не зіпсуєш.

25. Ні в зуб ногою, ні в грудь копитом...

26. Все так чудово, все так чудово, курва, все. Так чудово...

27. Как єбацца – всє друзья

28. Найразючіше квіти пахнуть тоді, коли починають в’янути

29. мої гіркі сльози текли мені аж по сраці

30. Воістину, людина - вінець творінь Господніх <...> Ну та бо яка інша тварина може насцяти собі в око ?!

31. Хто не плаває за буйки, той щастя повернення не знає.

32. Той, чиєї смерті ти не бачиш на власні очі, насправді ніколи не помирає. Він собі десь там є. Просто ти його зараз не бачиш.

33. ...хворію, та ще й пика рельєфною стала. То я, певно, кураги шарової переїла.

34. Я сумно думаю про те, на яких би деревах мали рости шашлики. І в травні вони би ще були сирі, а у вересні вже обвуглені.

35. Я пишу, як живу - просто і нічого не приховуючи, не зображаючи з себе прекрасну принцесу. Всі люди жеруть, серуть, трахаються, в них течуть соплі, коли застудяться, вони відригують, пітніють, збуджуються і трусяться, коли бояться. Хто думає, що все це брутально, грубо, неестетично - той малює квіточки у вазонках.

36. Не можу витягувати з тебе слова. Можу зі стін. а з тебе не можу.

37. Повідомлення яке прийшло Майнесу від Антті з Гельсінкі…
З новим роком.
трохи зарано?...
Я знаю.
Але я маю поздоровити ще тисячі
Красивих,
Багатих,
Сексуальних
Людей – моїх друзів.
Тож подумав і вирішив почати з таких старих і гидких довбойобів,
Як ви!!!!!!

38. Жизнь коротка, я уродка!

39. — Дороги тут кращі, ніж у Польщі. сказав він.
— А жінки гірші. — сказала я.
— Тут дороги ширші. — він.
— Як і жінки. — я.

40. З"їхати з глузду,запшикатись до пів смерті дезодорантом,задушитись колготками

41. Чувак-манекен, що стовбичив у вітрині "ARMANI", виглядав, як сільський парубок зі школи для відстаючих. Така благенька курточка, базарного виду штанці. Дуже сумно, коротше. А коштував цей наряд 2000 євро. Думаю, пластмама манекенська в ціну не входила.

42. "Слава Богу, за теперішнє вона не переживала. І, зрештою, якщо добре подумати, за майбутнє також. Тільки от питання в тому, скільки часу треба їй на те, щоби добре подумати."

43. "...
- Прикинь, Мар, в Бутані інтернет і телебачення з'явилися тільки в 99-му році.
- Ого. Щаслива була країна."

44. "Кожний, хто сміється з українських слів штибу "краватка" чи "кватирка", автоматично потрапляє у розряд безнадійних дебілів!"

45. "Краса у смерті відсутня. Це завжди тупорилий епатаж чи епатажний поступ"

46. "Навіть заробляючи 10 тисяч на місяць, ти все одно знайдеш причину почуватися нещасною. Ну і що таке десять тисяч у порівнянні з гострим, еротично звабливим, ниючим в самій твоїй середині почуттям нещастя? Щастя тупе й статичне. Нещастя рухається саме і змушує рухатися тебе."

Серия сообщений "Стихи, проза":
Часть 1 - Хокку про любовь
Часть 2 - Откуда берутся дети. Детская книжка))
...
Часть 5 - Шарль Бодлер - «Гимн красоте»
Часть 6 - День из жизни кота
Часть 7 - Цитаты. Карпа
Часть 8 - она..она..луна..
Часть 9 - Заботься..
Часть 10 - Смерть любовников