Іван Франко

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

Мой любимый стих) На уроке рассказывала его с чувством, с толком, с расстановкой...супер! мне впервые понравился стих, который мы учим по школьной программе(за исключение Пушкина-У лукоморья дуб зеленый хддд)

специально для русских - перевод:)

Зачем являешься
во сне?
Зачем обращаешь ты ко мне
Прекрасные ясные глаза те,
Грустные,
Словно колодца дно холодное?
Почему уста твои немые?
Какой упрек, какое страдание,
Как не исполненное желание
На них как красный огонек
Зажигается и снова тонет
Во тьме?

Зачем являешься мне
Во сне?
В жизни мной пренебрегла,
Мое ты сердце подорвала,
Из него вызвала одни
Вот те рыдания громкие —
Песни.
В жизни меня ты и знать не знаешь,
Идешь по улице -
проходишь,
Поклонюсь — даже не взглянешь
И головой не кивнешь,
Хоть знаешь, знаешь, отлично знаешь,
Как без ума люблю тебя ,
Как мучаюсь долгими ночами
И как лета уже за летами
Свою боль, свое сожаление, свои песни
В сердце сжимаю в глубине.

О нет!
Являйся, звездочка, мне!
Хоть во сне!
Жить постоянно в скорби мне—
Не жить.
Так пусть то сердце, что в беспокойстве,
Вроде жемчуга в болоте,
Чахнет, вянет, усыхает, —
Хоть во сне на вид твой оживает,
Хоть в жалости живей играет,
По-человечески свободно выдыхает,
И того чуда золотого
Испытывает, счастья молодого,
Желаемого, страшного того
Греха!

До речі, цей вірш покладен на музику...ща правда, він мені подобається більше ніж пісня, але якщо бажаєте послухайте - Віталій Козловський-Чому являєшься мені у сні?