Урядам потрібно розкрити очі на вигоди міграції та поділитися цим баченням з широкими загалом, каже Міжнародна організація з міграції (МOM), відзначаючи Міжнародний день мігранта.

Зараз дуже часто ставиться під сумнів позитивний внесок мігрантів у суспільство, тому що уряди багатьох країн займають короткозору позицію, представляючи мігрантів як тягар, що заважає одужанню економіки чи фактор відтоку добробуту держави.

І все ж ми бачимо багато свідчень щодо внеску мігрантів. Дослідження, що на початку цього року опублікував Університетський коледж Лондону, показало, що новоприбулі зі Східної Європи сплатили у 2008-2009 роках на 37 відсотків більше податків, ніж отримано прибутків та доходів від громадських служб. Набагато більше мігрантів допомагали надавати життєво важливі для суспільства послуги у якості лікарів, нянь чи прибиральників у Державній службі охорони здоровя. Лише один цей фрагмент недавнього дослідження підкреслює позитивний підприємницький вплив іммігрантських громад на британську економіку.

Як зазначає Рада економічних радників при президентові США, у Сполучених Штатах завдяки участі іммігрантів в економіці США громадяни країни отримують приблизно 37 мільярди на рік. Із 10 працюючих на себе підприємців у США більше одного – іммігранти.

«Незважаючи на такі свідчення, кілька проблем викликають сильнішу реакцію, ніж проблеми міграції. Від парламентських коридорів до міських вулиць, до дискусій за круглими столами ведуться палкі дебати про вплив мігрантів на національну ідентичність, безпеку, зайнятість, системи охорони здоров’я та соціального забезпечення – на все те, що складає основу суспільства, – говорить Генеральний директор МОМ Уїльям Лейсі Свінг. – На жаль, багато цих дискусій спираються на емоції та міфи, а не на соціально-економічну дійсність. І зараз, і в майбутньому міграція управлятиметься глобальними економічними, соціальними та демографічними тенденціями, які більше неможливо не помічати.»

Згідно з нещодавно виданим звітом МОМ «Світова міграція у 2010 році», якщо міграція продовжуватиме зростати такими ж темпами, як протягом минулих 20 років, то до 2050 року міжнародних мігрантів може стати 405 мільйонів.

Одною з причин такого стрімкого підвищення буде зменшення кількості населення у світових індустріальних країнах, очікується, що до 2050 року таке зменшення складе приблизно 25 відсотків. Це значно збільшить попит на працівників-мігрантів, у той час коли кількість робочих рук у країнах, що розвиваються, зросте з 2.4 мільярдів у 2005 році до 3.6 мільярдів у 2040-му.

У багатьох країнах працівникам-мігрантам всіх кваліфікацій будуть потрібні знання та інновації, а також робочі місця, які корінні мешканці країни не можуть чи не хочуть зайняти. Сюди входять такі галузі, як охорона здоровя, доглядання за дітьми та літніми людьми, громадські служби, сфера обслуговування, а також сільське господарство і будівництво.

За оцінками Світового банку, якщо б країни, населення яких зменшується, дозволили своїм трудовим ресурсам зрости лише на 3 відсотки, впустивши з 2001 року до 2025-го у країну ще 14 мільйонів працівників-мігрантів, світ став би багатший на 356 мільярдів доларів на рік – і більшість цих коштів направлялася б до країн, що розвиваються.

«Ці цифри стосуються не лише економіки. Їх також потрібно було б помістити у гуманітарний контекст. Економічне зростання дорівнює гуманітарному та соціальному розвиткові та безпеці, – пояснює пан Свінг. – У багатьох частинах світу грошові перекази мігрантів вже багато зробили, для того щоб підняти громади з крайньої бідності, поклали на стіл їжу, дали сімї будинок, а дітям освіту. Все це кінець кінцем означає краще майбутнє для них, а також для решти світу.»

Міграція нікуди не дінеться, а урядам, для того щоб управляти міграційними процесами, доведеться вибрати: прийняти сценарій «швидкісної траси» чи сценарій «повільного руху».

Сценарій «повільного руху» – це сценарій статус-кво, він базується на стереотипах, страхах і короткостроковій політичній доцільності. Він характеризується політикою міграції, яка базується на обмеженнях, та нечастими діалогами про міграцію на національному, регіональному та міжнародному рівні.

У протилежному кінці політичного спектру – сценарій «швидкісної траси», який піднімається до визнання міграції як складової частини світової економіки, а мігрантів – як життєво важливого компоненту для будь-якого повного одужання від теперішньої економічної кризи. За ним буде впроваджуватися політика, яка краще відповідає попитові на трудову міграцію, який збільшується, яка захищає права мігрантів, заохочує до регулярного діалогу між країнами походження та призначення і виділяє економічний та соціальний внесок мігрантів на батьківщині та у країні, що їх прийняла.

«Задача полягає у тому, щоб знайти гуманні справедливі рішення, які примирили би бажання людей мігрувати з національним суверенітетом держав з точки зору переміщення населення. Співробітництво це не єдина істотна умова для забезпечення поваги до прав мігрантів і для того щоб мігранти поважали культуру та закони країн, що їх прийняли», – підсумував пан Свінг.

Сьогодні, 24 листопада, два провідних профспілкових об’єднання Португалії проводять загальний страйк на знак протесту проти соціально-економічної політики уряду.

Як повідомляє Корреспондент, працювати сьогодні відмовилися тисячі людей. У результаті протягом дня не ходили 80% поїздів, а аеропортам довелося відмінити безліч рейсів. Порушено автобусне і поромне сполучення, а також роботу метро, не працюють порти.

Зазначимо, що на відміну від Франції, де під час страйку на вулиці вийшли мільйони людей, у Португалії вирішили не проводити масові демонстрації, а зосередитися на блокуванні роботи транспорту та інших критично важливих для економіки галузей.

Тим часом, вже у цю п’ятницю, 26 листопада, португальський парламент проводитиме голосування по пакету антикризових заходів, запропонованих урядом Жозе Сократеша в рамках проекту бюджету на 2011 рік. У запропонованих законопроектах передбачено чергове підвищення податків, у тому числі податку на додану вартість, серйозні скорочення внесків у соціальну сферу, у тому числі зниження заробітної плати державним службовцям.

На думку профспілок, ці заходи антисоціальні і призведуть лише до зростання безробіття, яке нині складає 10% від працездатного населення країни.

У світі зростають побоювання, що Португалія може стати наступною після Ірландії країною Єврозони, якій буде потрібна фінансова допомога. Проте, у понеділок прем’єр-міністр Жозе Сократеш заявив, що економіка його країни не потребує допомоги.

У цьому році суттєво змінилися принципи та правила призначення соціальної допомоги найменш забезпеченим громадянам.

Під час нинішньої глобальної міжнародної економічної і фінансової кризи португальська економіка не залишилася осторонь  негативні наслідки відчуваються у всіх сферах життя країни. У звязку з цим уряд розробив і прийняв Програму стабільності та економічного зростання. Ту частину програми, яка повязана з соціальними питаннями, опозиція називає «програмою затягування поясів», оскільки задля стабільності в ній передбачено суттєве скорочення витрат на соціальні потреби.

Однак уряд заперечує, що заходи, передбачені цією програмою, призначені не для скорочення соціальної допомоги, а задля контролю над її розподілом, вірніше, за тим, щоб ця допомога доходила саме до тих, хто її дійсно потребує  до самих малозабезпечених. Відразу скажемо, що мова йде тільки про допомогу, призначення якої не залежить від внесків до Служби соціального страхування  адже саме найбідніші верстви отримують таку допомогу. Набувши чинності закон якраз і визначає принципи визначення цих самих нужденних, тобто тих, хто стоїть за межею бідності.

Що нового в цих принципах?

По-перше, введені більш суворі правила визначення ступеня нужденності, або, вживаючи термінологію самого закону, матеріального стану. Якщо раніше для цього приймалися до уваги тільки доходи, що були отримані від трудової діяльності, то відтепер у розрахунок беруться і інші, наприклад, доходи по банківських вкладах, доходи від здачі в найм житла, що перебуває у власності. Крім цього, приймається до уваги майно, наявне у сімї. Якщо раніше, теоретично, посібник міг отримувати мільйонер, який не має доходів від найманої роботи і ніколи не платив внесків в соцстрах, то тепер така можливість виключена. По-друге, було суттєво переглянуто поняття про склад сімї. Тепер у неї включають не тільки подружжя та неповнолітніх дітей, а й усіх тих, хто реально в її склад входить  всі, хто живуть разом і спільно ведуть господарство  прабабусі, двоюрідні племінники і своячки. І для визначення матеріального становища враховуються і їхні доходи. По-третє, суттєво посилені заходи покарання за шахрайство при призначенні та отриманні соціальної допомоги.

У звязку з переходом на принципи, введені нових законом, Служба соціального страхування вже почала розсилку листів з проханням надати нові необхідні відомості для призначення допомоги і для продовження їх виплати тим, кому вони вже призначені.

Що це «Condi

Кількість дорослих, які проживають поодинці, неповних і бездітних родин збільшується з кожним роком.

Згідно з даними сайту Pordata, в останні роки в Португалії зростає тенденція до зміни складу сімї. Родини, в яких можна почути плач або сміх дитини, не кажучи про багатодітні родини, стає все менше. У той же час, зростає кількість батьків-одинаків, і кількість бездітних сімей. У 2005 р. в Португалії було 2 млн. 224 тис. 100 сімей, у яких з різних причин не було дітей. Через 3 роки до «армія бездітних» збільшилася на 133 тис. 300 сімей. Разом з тим, кількість сімей, в яких є діти, знизилося з 27,3% 2005 р. до 25,8% в 2008 р.

У відносно сімей з одним батьком (неповних сімей), також спостерігається тенденція до зростання. Згідно Pordata, у 2005 р. налічувалося 201 тис. 600 сімей з одним батьком. А в 2008 р.  на 115 тис. 500 більше. У 88,5% випадків серед батьків-одинаків переважають жінки.

Також цікаво відзначити, що згідно з даними Pordata в минулому році в Португалії реєструвалися 72 розлучення на день. Всього у 2009 р. були розірвані 26 тис. 464 шлюбів. Це вражає, якщо згадати, що в перший післяреволюційний рік (1975) були оформлені всього 1500 розлучень.

Російське представництво компанії ESET, міжнародного розробника антивірусного ПО і рішень в області компютерної безпеки, в кінці вересня в Португалії провело третю щорічну конференцію для партнерів. У конференції брали участь три офіційні дистрибютора ESET  1С, MONT і RRC, а також регіональні партнери компанії, повідомили ІА REGNUM Новини.

Комерційним центрам площею понад 2 тис. кв. м знову дозволено працювати у неділю після обіду.

Згідно з новим законом, з 24 жовтня ніхто не забороняє їм торгувати у даний час, як це було протягом останніх 15 років. Поки що реакція великих торговельних центрів невідома: відповідно закону, вони повинні повідомити про перехід на новий графік всього за один день  в місцевий муніципалітет.

З кожним днем до даної служби STT звертаються все більше і більше іммігрантів. За словами керівника служби Соні Алмада, в минулому році щомісячно по допомогу щомісячно зверталися в середньому 72 іммігранта.

Суть проекту в тому, що у разі необхідності іммігрант, який відчуває труднощі у спілкуванні португальською, звертаючись до одного з державних або будь-яких інших установ, може попросити службовця скористатися послугами STT. Зателефонувавши до служби, ви можете викласти свою проблему на одному з 60 мов, переклади яких надаються в STT. Серед них є й українська.

За словами Соні Алмейда, величезним успіхом служба користується серед медустанов. Маючи на увазі специфічну термінологію і важливість для іммігранта точно пояснити лікарю свою проблему, STT в цьому випадку є швидким і ефективним вирішенням проблеми.

Служба вельми добре показала себе в період, коли по країні розгулював так званий «свинячий» грип. Після цього Міністерство охорони здоровя навіть розповсюдило інформаційну ноту серед всіх медустанов країни про послуги, що надається службою STT.

Так що якщо у ви не можете пояснити свою проблему співробітнику SEF, Seg. Social, IEFP, тощо, до вас по допомогу завжди прийде служба STT. Телефонуйте у робочі дні з 08:30 до 20:30 за телефоном linha SOS Imigrante-808257257.

Cirque Du Soleil  найзнаменитіша циркова трупа, канадські чарівники і містифікатори  привезли до столиці Португалії своє перше шоу  знамените Saltimbanko. Шоу самого «Сонячного» цирку пройде в Лісабоні в жовтні та листопаді. Синхронні трапеції, акробатика на батутних доріжках, жонглювання смолоскипами, клоунада, гутаперчеві дівчини, силачі, польоти під великим куполом  перерахування номерів лише на перший погляд здається стандартним, але глядачі і шанувальники Cirque Du Soleil стверджують, що це справжня фантасмогории, саме грандіозне і разюче шоу, яке коли-небудь доводилося бачити. Вистава буде проходити з 13 по 24 жовтня в павільйоні «Атлантику». Початок вистав в робочі дні  о 21:30, у вихідні  о 17:30 та 21:30. Вартість квитка  від 35 до 60 євро.

Вперше в Португалії зафіксована ситуація, коли безробітні з вищою освітою знаходяться в ситуації безробіття довше, ніж безробітні з середньою незакінченою освітою (9 класів). Згідно зі статистикою, 55% безробітних з вищою освітою знаходяться в стані безробіття більше року, серед громадян з середньою незакінченою освітою цей показник становить 52,2%, а серед громадян із середньою освітою (12 класів)  51,7%. Для прикладу, у 2004 р. тільки 32% «освічених» безробітних перебували у стані безробіття понад рік. А безробітних із середньою незакінченою освітою  41,2%.

Згідно з урядовим наказом, починаючи з 1 жовтня вартість видачі документа, що посвідчує особу громадянина Португалії (cart

Українська діаспора

Унаслідок різних причин політичного та соціально-економічного характеру протягом багатьох років за кордонами України опинилися і нині живуть мільйони наших співвітчизників. Ця категорія людей дістала умовну назву „українська діаспора”.

Українську діаспору прийнято умовно поділяти на представників далекого зарубіжжя (країни Західної Європи, Азії, Північної та Південної Америки, Австралія) та близького (новітні держави – республіки колишнього Радянського Союзу). Такий поділ зумовлений як історичними обставинами, так і виразними відмінностями умов проживання українців та відповідно різними завданнями щодо захисту їхніх прав, підтримки їх та співробітництва з ними.

Українці далекого зарубіжжя вже мають певні умови для свого культурно-національного розвитку через систему шкіл, товариств, музеїв, церков тощо. Їх віковий досвід життя й діяльності в інонаціональному оточенні, збереження й розвитку національної ідентичності за умов демократичного суспільства, вагомі духовні набутки загальнонаціонального та світового значення, передусім у галузі українознавства,  важливий чинник державотворення та духовного відродження в Україні, позитивного впливу на українців близького зарубіжжя в розбудові національно-культурного життя. Водночас в українців далекого зарубіжжя є чимало проблем у галузі освіти, культурно-інформаційного забезпечення, співпраці у сфері економіки тощо.

На відміну від українців далекого зарубіжжя українці близького перебувають в складніших умовах. Громадський рух українців розгортається в умовах браку національної, культурно-освітньої інфраструктури, інформаційного вакууму стосовно України та її політики. Особливо гострими залишаються проблеми повернення українців в Україну, набуття ними громадянства, пенсійного забезпечення, захисту майнових прав, безмитних переїздів і перевезень тощо.

Українська діаспора виникла як результат процесу еміграції українців з території батьківщини до інших країн світу.

В історії української еміграції чітко визначаються три хвилі переселенського руху: перша – з останньої чверті XIX століття до початку першої світової війни; друга – період між двома світовими війнами; третя – період після другої світової війни. Сьогоднішню еміграцію називають четвертою хвилею.

Перша хвиля еміграції

Головною причиною цієї еміграції були соціально-економічні умови. Переселення відбувалось переважно серед громадян Західної України у пошуках кращої долі. Надмірна скупченість населення, брак вільних земель і безперервне подрібнення селянських господарств, нерозвиненість промисловості та неможливість працевлаштування, постійне зубожіння та турбота про майбутнє дітей змусили найбідніші верстви населення до еміграції.

Східні землі України дали значно менше емігрантів, ніж західні. Східні українці переселялись переважно до Сибіру.

Протягом 1897-1916 років до Сибіру та інших частин Російської імперії переселилось майже 913,0 тисяч чоловік. Сприяла еміграції з політичних мотивів і революційна ситуація 1906-1907 років. Релігійні мотиви теж мали стимулюючу дію в еміграції.

Можна припустити, що ця категорія емігрантів і чимало інших певною мірою відчували наближення воєнних катастроф і соціальних потрясінь. Більшість з них виїздили, як вони вважали, тільки тимчасово, на заробітки, з тим, щоб потім повернутися.

Першим українським емігрантом у США вважається Андрій Гончаренко, походженням з Київщини, колишній чернець Києво-Печерської лаври, який брав участь у антикріпатському русі і зазнав переслідувань. 1 січня 1865 року він прибув до Бостона, потім переселився до Нью-Йорку, Сан-Франциско.

Сполучені Штати Америки можна вважати найпершою країною, що в 1870 році приваблювала значні групи українських переселенців. Саме того року декілька десятків українців із Закарпаття приїхали до Пенсільванії. Цей процес поширився у 90-і роки XIX століття.

Деякі українці їхали до Латинської Америки – до Бразилії, Аргентини. В цей же час почалося масове переселення до США і Канади, а також до Австралії, Нової Зеландії, країн Тихого океану і Далекого Сходу.

Масштаби еміграції у різних дослідників мають різні дані. Так, В.М. Гарбузяк і Н.В. Чорна доводять, що з кінця XIXстоліття і до 1920 року українська еміграція до США становила 256,1 тисяч чоловік, в тому числі: з Австро-Угорщини – 235,0 тисяч, а з Росії – 5,4.

Розпочавшись у 1891 році, еміграція з Галичини до Канади набула масового характеру з 1894 року, а з Буковини – з 1903 року. Загальна чисельність емігрантів у Канаді з кінця XIX століття і 1920 року становила 135 тисяч чоловік. За цей час до Бразилії виїхало 47, 3 тисячі, а до Аргентини – 15 тисяч.

Саме перша хвиля емігрантів з України породила жваві зв’язки з батьківщиною. Туга за рідним краєм змушувала їх об’єднуватися, утворювати церкви, школи. Так, на початку ХХ століття, було зібрано у Канаді – 5,6 тисяч доларів, а у США – 9,4 тисячі доларів на відкриття перших українських шкіл. У 1902 році голова української греко-католицької церкви митрополит Андрій Шептицький направив до Канади трьох священиків. В цей же час значну активність тут виявили читальні Товариства „Просвіта”, Федерація Української соціал-демократичної партії, інші громадські організації.

Друга хвиля еміграції

І Світова війна, а потім революція 1917 року викликали другу хвилю емігрантів, причиною якої стали повоєнні роки та революційні наслідки, незгода з існуючим ладом. Це була політична еміграція.

Характерним явищем у 20-і роки ХХ століття стає рееміграція, коли з надією на розбудову незалежної держави в Україну повернулися такі видатні політичні діячі свого часу як Володимир Винниченко і Михайло Грушевський. Прикладом рееміграції є також повернення на Одещину емігрантів із Канади у 1922 році. Їх було більше 100 чоловік, які об’єднались і утворили зразкову комуну. Історичні події, пов’язані із „сталінськими” часами, змусили частину з них повернутися до Канади, а частину було репресовано.

Досить не просто визначити точну кількість українських емігрантів, що виїхали під час другої хвилі. Найбільш прийнятою цифрою міжвоєнної еміграції до США та Канади вважається 160,0 тисяч осіб. 60,0 тисяч, з яких, оселилися в Канаді. За даними дослідників в цей же період до Аргентини також прибуло майже 120,0 тисяч українців. Певні групи оселилися в Бразилії, Уругваї, Парагваї. Всього в міжвоєнний період західноукраїнські землі залишили майже 300,0 тисяч емігрантів.

Третя хвиля еміграції

Причиною третьої хвилі еміграції стала ІІ світова війна. Переселення українців почалося наприкінці війни. На відміну від перших двох ця еміграція вважається майже суто політичною.

У роки війни 5,0 мільйонів українців було вивезено фашистськими окупаційними властями до Німеччини. Після перемоги 310,0 тисяч українців опинилися у становищі біженців або „переміщених осіб”. Вони боялися повертатися на батьківщину і тому їх проблемами опікувались міжнародні організації, передусім ООН. Внаслідок чого за період з 1947 по 1953 роки до Канади прибуло 30,0 тисяч, до США – 80,0 тисяч, Великобританії – 35,0 тисяч, Австралії – 20,0 тисяч, Бразилії – 7,0 тисяч, Аргентини – 6,0 тисяч, Франції – 10,0 тисяч. Всього 90% біженців було розселено по країнах світу до 1950 року.

У повоєнні часи поповнення емігрантів відбулося за рахунок виїзду дисидентів та подружжя з іноземцями. Всього до 1989 року виїхало 40,0 тисяч осіб, частина з яких переселилась до Ізраїлю з подальшим переїздом до Канади і США.

Отже, в історії українського народу еміграція відіграє досить велику роль. За межами України утворились етнічні групи наших співвітчизників, дружні зв’язки з якими є невід’ємною умовою функціонування різноманітних сфер розвитку української нації, насамперед, це – наука, культура, економіка.

Четверта хвиля еміграції

Після набуття Україною незалежності розпочалась четверта хвиля української еміграції, яка пов’язана , в першу чергу, із соціально-економічними умовами. Переважна більшість тих, хто виїхали – науковці та заробітчани. За останні 10-12 років Україну покинуло 7,0 мільйонів чоловік. Характерним для нової хвилі еміграції є те, що не всі переселенці офіційно емігрували за кордон, частина з них перебуває там нелегально.

Сьогодні декілька мільйонів українців працює а Росії, 300-400,0 тисяч – у Білорусі, 500,0 тисяч – у Португалії, 350,0 тисяч – у Греції, у США – біля одного мільйона, у Канаді – трохи менш мільйона (не враховуючи попередні хвилі еміграції), у Німеччині – 450,0 тисяч.

Названі цифри – офіційні, проте реальні – значно більші.

За приблизними даними за межами України проживають понад 15,0 мільйонів українців. У Росії – 10, Канаді та США – по 1 мільйону, Білорусі – 1,5 мільйони, Польщі – 400,0 тисяч, Португалії, Іспанії, Аргентині – по 300,0 тисяч, Бразилії – 500,0 тисяч, Молдові – 650,0 тисяч, Казахстані – 700,0 тисяч тощо.

У багатьох країнах світу закордонні українці об’єднались в громадські організації з метою збереження своєї ідентичності, мови, культури, традицій.

Джерело: Навігатор

Спонукати та сприяти поверненню на Батьківщину емігрантів готова Українська греко-католицька церква.

Про це 29 червня під час прес-конференції в Луцьку розповів глава УГКЦ Любомир Гузар.

Саме проблеми емігрантів будуть розглядатися на цьогорічному Патріаршому Синоді УГКЦ, який пройде у Львові 2-9 вересня.

Греко-католицька церква вважає еміграцію великою проблемою сьогодення.

«Ми стараємося пізнати історію еміграції, аби навчитися від емігрантів минулих часів  як вони розв’язували свої проблеми, перейняти їхній досвід. Нам цікаво, як наш уряд розглядає питання емігрантів, як дивляться уряди Західної Європи. Але нашим головним завданням є надавати емігрантам духовну опіку», – поділився церковник.

Гузар розповів, що статистичних даних про те, скільки людей виїхало з Волині, він не зустрічав. Але українські віряни хочуть, аби їхні родичі повернулись з-за кордону та жили на рідних землях, мали тут достойні умови для існування,  каже предстоятель УГКЦ.

«Ми поставили таке питання – скільки людей пішло, чому, чи є надія, що вони повернуться? Яка користь і шкода з того, що вони пішли, чи ми втратимо багато фахівців?

Ми хочемо це все пізнати, вивчити ситуацію, зрозуміти тих людей для того, щоб допомогти людям повернутись додому. Чи Україна готова приймати емігрантів назад, чи зможе їм допомогти – це дуже гостра проблема, відповідь на яку ми й шукаємо.

Тому ми сподіваємося, що наш Синод у вересні буде першим великим кроком у напрямі допомоги емігрантам-українцям», – сказав він.

Джерело: Навігатор

Незважаючи на глобальну кризу, заробітчани-мігранти відіслали додому минулого року рекордну суму. Про це йдеться у новому звіті ООН. Але після неухильного зростання упродовж останніх 8 років, масштаби грошових переказів мігрантів сьогодні падають, і тому міжнародні фахівці очікують їх скорочення на 5-8 відсотків. Що це означає?

Незважаючи на те, що минулого року світ поринув у фінансову кризу, для заробітчан-мігрантів це був час піку в масштабах їхніх грошових переказів додому. Новий звіт комітету ООН із торгівлі та розвитку про міграційні процеси свідчить, що заробітчани вислали додому в 2008 році понад 300 мільярдів доларів готівки. Це майже на 10 відсотків більше, ніж попереднього, 2007 року. Це сталося тому, що економічний спад впливає на ці процеси із певним запізненням.

Так вважає один із авторів звіту ООН Детлеф Котте. Він каже, що минулорічний рекорд у багато в чому пояснюється активністю мігрантів із двох великих країн – Індії та Бангладеш, які працюють у країнах Перської затоки і заробили більше завдяки високим цінам на нафту в першій половині минулого року.

Але тепер ситуація змінилася. За прогнозами авторів звіту ООН, сума переказів упаде на 5-8 відсотків. А в Європі і Середній Азії цей показник буде ще вищим – близько 10 відсотків. «Головні адресати у цьому регіоні – Росія та Україна, мається на увазі щодо частки грошових переказів в економіці. Для Таджикистану грошові перекази складають понад 30 відсотків його ВВП. У Молдові – 25 відсотків. Також багато переказів іде до Казахстану. Ці країни першими відчують на собі спад грошових надходжень», – каже Детлеф Котте.

Варто додати, що за оцінками українських експертів, українські мігранти надсилають рідним щороку в середньому до трьох з половиною мільярдів доларів. Так, у 2008 році в одну Чернівецьку область надійшло переказів від заробітчан на понад 130 мільйонів доларів і понад 40 мільйонів євро. Це у півтора раза перевищило річний бюджет цієї області України.

Автори звіту ООН вважають, що головна причина спаду грошових надходжень від мігрантів – криза в галузях, традиційних для заробітчан – у будівництві, сфері послуг. Детлеф Котте зазначає, що спад грошових переказів мігрантів триватиме й у 2010 році, бо відновлення економік буде повільним і безробіття зростатиме.

Джерело: Навігатор

Кабінет Міністрів посилить вимоги до субєктів господарювання, які надають послуги з працевлаштування громадян України за кордоном. Про це заявив Премєр-міністр Микола Азаров, відкриваючи засідання уряду, передають кореспонденти УКРІНФОРМу.

Ми хочемо посилити відповідальність таких посередників за укладання трудового договору, відповідно до стандартів Міжнародної організації праці,  зазначив керівник уряду. Він підкреслив, що цей документ погоджено з представниками всеукраїнських профспілкових обєднань, а також із всеукраїнськими обєднаннями роботодавців.

Іммігранти в Португалії менш захищені від наслідків кризи, ніж місцеве населення.

Як відомо рівень безробіття в країні на даний момент бє всі рекорди, досягши максимальних за останні 25 років цифр. Тільки за останні два роки  з травня 2008 по травень 2010  цей показник збільшився на 56%. Але за цей же період рівень безробіття серед іноземних громадян, які проживають у Португалії, виріс & аж на 99%!

Згідно з даними Національного центру зайнятості Португалії, ще два роки тому на обліку на «біржі праці» були 19 тис. 500 іммігрантів, у травні ж цього року кількість іноземних громадян, які офіційно втратили роботу, досягло вже 38 тис. 900 чоловік! Причому, на думку наукового дослідника процесів міграції Педро Гоеша, ці цифри навряд чи є реальними, тому що величезна кількість іммігрантів з різних причин не реєструється в центрі зайнятості.

У той же час, як повідомляє Маяк Португалии, генеральний директор SEF в ефірі національного радіоканалу «Антена-1» закликав «не робити поспішних висновків», і не думати, що іммігранти у звязку з кризою і безробіттям залишають країну. «Я вже не одноразово звертав увагу на той факт, що всупереч проблемам, які виникли в країні через кризу, немає підстав робити висновки, що кількість іммігрантів скорочується»,  заявив синьйор Мануел Палош. Більш того, як заявив чиновник: «Португалія залишається привабливою для іммігрантів, тому що кількість іммігрантів продовжує збільшуватися».

Так, за офіційними даними SEF в минулому році кількість іммігрантів збільшилася на 3,3%  при тому, що в минулому році більше 40 тис. іммігрантів прийняли португальське громадянство і перестали фігурувати в статистичних даних як іноземці. Синьйор Мануел Палош також розповів, що бразильці продовжують бути найбільш представницькою громадою, а українці утримують друге місце. У той же час, директор SEF звернув увагу на той факт, що приїзд «трудових мігрантів» зі Східної Європи істотно скоротився, але в той же час, зросла загальна кількість іммігрантів внаслідок процесу воззєднання з сімєю. Це доводить, що політика з інтеграції іммігрантів у суспільство, яка була розгорнена в останні роки, підтверджує свою ефективність.

У минулому році в Португалії було зареєстровано трохи більше 50 тис. шлюборозлучних процесів, але тільки в 716 випадках було подано прохання про відмову від прізвища колишнього чоловіка.

Швидше за все, це повязано з небажанням звязуватися з оформленням нових документів. Більш того, сам процес розлучення в такому випадку триває на 15 днів більше. Враховуючи, що в більшості випадків прізвище чоловіка набувають жінки, це може бути повязано і з тим, що вони не дуже бажають виставляти напоказ свої особисті проблеми.

У той же час, в останні роки жінки при реєстрації шлюбу не погоджуються брати прізвище чоловіка. Так, в минулому році з 80 тис. 782 зареєстрованих на території країни шлюбів тільки у 1250 випадках один з подружжя брав прізвище іншого.

Для українців в Португалії будь-яка зміна прізвища може перетворитися на справжню бюрократичну головоломку. Справа в тому, що якщо у вас є дозвіл на проживання, то при його продовженні у разі зміни прізвища доведеться предявити новий закордонний паспорт! А отримати його ви зможете тільки в Україні. При цьому доведеться поміняти всі документи  внутрішній паспорт, посвідчення водія та інші  на нове прізвище. А для цього потрібно буде документально довести зміну прізвища. У разі браку  надати свідоцтво про шлюб з апостилем та перекладом, який повинен бути засвідчений у консульстві України в Португалії. У разі розірвання шлюбу  відповідно, свідоцтво про розлучення.

Переклад на португальську мову

За матеріалами www.maiak.org

З 1 липня набули чинності нові ставки податку на додану вартість ПДВ (IVA). Таким чином, загальна ставка податку із продажів складає 21%.

Проміжна ставка становить 13%  цей тариф застосовується на сир, йогурт, харчові олії і жири, мясні консерви, рибу, фрукти, кава, напої та їжу в ресторані. Знижена ставка становить 6% і діє для основних продуктів харчування, води, електроенергії, ліків та готелів.

Як відзначає Маяк Португалии, більшість комерційних агентів  зокрема, торговельні центри  поспішили заспокоїти своїх клієнтів, запевнивши, що у звязку з підвищенням IVA ціни не будуть змінені. Чого не можна сказати про торговців паливно-мастильними матеріалами. Першими хто відчувє підвищення ПДВ будуть власники автомобілів. Починаючи з 1 липня, всі автозаправні станції підвищили ціни на бензин та на дизпаливо на 1%.

Демократія може впасти у Греції, Іспанії та Португалії, якщо для боротьби з борговими кризою не будуть вжиті термінові заходи, пише Daily Mail, посилаючись на висловлювання голови Єврокомісії.

Виступаючи перед главами профспілок минулого тижня, президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу виклав апокаліпсичну картину, відповідно до якої країни, порушені кризою, можуть стати жертвами військових переворотів або народних заворушень в момент підйому процентних ставок і краху державних служб у звязку з відсутністю коштів у державах, пише автор статті Джейсон Гроувс.

Джон Монкс, голова Європейської конфедерації профспілок, заявив, що шокований попередженнями Баррозу, колишнього премєр-міністра Португалії.

У мене була розмова з Баррозу минулої пятниці про те, що робити з Грецією, Іспанією і Португалією і з іншими країнами, і його посил був ясний: Якщо вони не проведуть пакет суворих заходів, ці країни можуть просто припинити своє існування в тому вигляді, який ми називаємо демократією. У них немає вибору, ось у чому справа,  сказав Монкс.

Він був дуже, дуже схвильований. Він шокував нас апокаліпсичним баченням демократій в Європі, що руйнуються через свою заборгованость,  додав він.

У Євросоюзі шукають нові шляхи для боротьби з кризою. У попередніх програмах ми розповідали про допомогу, яку ЄС виділив Греції. Слідом за цією країною перейти на режим жорсткої економії довелося Іспанії та Португалії. На цьому тижні про скорочення бюджетних витрат заявила Італія. Тут збираються не тільки зменшити зарплати, але і підвищити пенсійний вік. У Румунії завтра планується загальний страйк  президент Басеску розпорядився скоротити зарплати в бюджетній сфері на рекордні 25 відсотків.

Хоча Україна й віддалена від Євросоюзу, економія там позначається і на наших співвітчизників. Адже в Італії живуть і працюють 150 тисяч українців, у Португалії  понад пятдесят тисяч. І це тільки офіційні дані. Нелегалів  може бути в кілька разів більше. Андрій Цаплієнко дізнавався, як живеться нашим громадянам в Португалії, і як ця сама західна країна Євросоюзу опинилася в лещатах кризи.

Тут закінчується Європа. Далі Атлантичний океан. Мабуть, сьогодні саме на цьому березі вирішується, чи вдасться зупинити хвилю кризи тут, на крайньому заході Європи, або ж вона накриє весь Старий світ.

Якщо в Лісабоні домовляєшся з українцем про зустріч, то, швидше за все, він призначить її тут, в українській церкві. Вона рідко буває порожньою.

Тільки офіційно в Португалії живуть більше пятдесяти тисяч українців. Багато хто приходить сюди. Священик молиться про тих, кому доводиться важко під час кризи.

Миколай, священик:

- Кожного разу, ми беремо таку молитву спеціальну, за тих, хто потерпає від кризи, в неділю переважно. Перш за все ми молимося за тих людей, наприклад, криза, за благополуччя.

Площа Россіо вважається неофіційною біржею праці. Безробітні африканці тут проводять цілі дні в очікуванні роботодавця. Останнім часом тут можна побачити й українців. Вони у групі ризику. У списку на звільнення зазвичай стоять першими.

Миколай Ярощук, електрик:

- Последніх півтора роки тут дуже важко. Получаю пособіє по безроботіце, десь пятсот євро, і перспективи пока не бачу.

Але, тим не менше, навіть у розпал кризи мало хто з українців рветься до батьківщини.

Інна Великова, програміст:

- Я пригадую, наскільки порівняти з рівнем цін, коли два роки приїхали сюди, то ціни відрізняються, але все відбувалося поступово, зі зростом мінімальної зарплати, разом з карєрним ростом.

- Тобто криза в Португалії легше переживається, аніж добробут в Україні?

- Так, так.

Львівянка Інна Великова працює в невеликій компютерній фірмі. Компанія на межі закриття. Але навіть у випадку звільнення Інні будуть платити допомогу по безробіттю  близько вісімдесяти відсотків зарплати. Її чоловік, технічний директор компанії з виробництва телевізійної техніки, дивиться в майбутнє цілком оптимістично. Антикризові заходи,  а саме зниження зарплати на півтора відсотка і підвищення податків на один,  сімейний бюджет витримує.

Володимире Матвейчук, технічний директор компанії Media burst:

- Надіялися, що буде менше роботи, але навпаки роботи збільшилося.

Втім, більшість португальців не в захваті від тих методів, за допомогою яких уряд збирається рятувати економіку. Заходи не оригінальні: підвищення податків, зменшення зарплатні й заморожування амбітних проектів. Так тут сподіваються скоротити величезний бюджетний дефіцит  близько десяти відсотків ВВП.

Ассунсао Кристас, член бюджетного комітету португальського парламенту:

- Я бачу дві сфери, де можна скоротити витрати. По-перше, зупинити великі проекти ву сфері інфраструктури  будівництво швидкісної залізничної колії та аеропорту. По-друге. У нас надто велика адміністрація. Дуже багато держслужбовців. Криза добрі нагода скоротити витрати на бюрократію

Місцеві інтелектуали скептично ставляться до запропонованого урядом плану стабілізації.

Жоао Альмейда, журналіст, письменник:

- Проблема в малої освіченості португальців. Ми погано вчимося і мало читаємо. А неосвічена людина не здатна знайти вихід зі складної ситуації.

Мигель Тешейра, головний редактор газети Одіаво:

- Ми не хотіли бачити прикмети кризи. А вони ж зявилися не сьогодні, а багато років тому, з того моменту, коли ми приєдналися до ЄС.

Те, що вступ до Євросоюзу добре не для всіх, вперше відчули тут, у рибацькому порту Сезімбра. Мануель Андре в море з десяти років. З перервою на службу в армії, під час якої йому довелося повоювати в африканських колоніях. Зараз він сортує рибу. Кефаль в один лоток, сардини в іншій. За його роботу з ним теж розрахуються рибою.

Мануель Андре, сортувальник риби:

- Країна, за яку я проливав кров, мені дала таку пенсію, на яку вижити неможливо. А тут я буквально працюю за їжу.

Колись відома рибна справа у занепаді з початку девяностих. З того самого моменту, коли Євросоюз встановив свої ціни на португальську рибу. Аукціон з її продажу відбувається тут. Якщо цифри на електронному табло показують ціну нижче тридцяти семи центів за кілограм, торг зупиняється. Сучасний рідкокристалічний екран для рибалок це символ занепаду.

Андрій Цаплиенко, Ігор Антонюк, Лісабон, Подробиці, телеканал Інтер

The Yeatman  винний готель класу люкс розкриває свої двері 5 липня в португальському місті Порту. Готель, який належить корпорації Fladgate Partnership, побудовано на пагорбі в історичному районі Віла-Нова-де-Гайя, на південному березі річки Доуро. Навколо готелю, на площі в 2,5 гектара, розкинулися сади.

До послуг гостей  два панорамних басейна, причому один з них, закритий, безпосередньо повязаний зі спа-центром. У готелі 82 просторих номери: 70 стандартних і 12 сьютів. У кожному є окремий балкон, звідки гості можуть милуватися вражаючою панорамою на річку Дуро та історичний центр міста.

Проте родзинка Yeatman в іншому, а саме у широкому асортименті португальських вин (і знаменитий місцевий портвейн не є винятком). У комфортабельному однойменному ресторані гості зможуть скуштувати страви національної португальської кухні кухні.

У готелі є і закрита їдальня, яка розташована прямо у винному погребі. Тут можна приймати VIP-гостей під час закритих прийомів і накривати романтичні вечері на двох. У спеціальному кабінеті-бібліотеці гості можуть викурити сигару і вивчати книги, які присвячені винам та історії Португалії.

Для бізнес-туристів в готелі обладнано 11 залів для проведення переговорів і зустрічей.

Джерело: РИА Новости

Сьогодні у Лісабоні відбудеться концерт всесвітньо відомої групи Металліка. У павільйоні Атлантика, що може розмістити до 20 тис. глядачів, буде встановлено сцену посеред залу з оглядом 360°.

Туристи, які опинилися у м. Алгарве (Португалія) з 22 травня по 22 жовтня, зможуть насолодитися не тільки морем і теплом, але і вельми цікавими культурними заходами. У цей період у місті Пера проходитиме черговий Міжнародний фестиваль скульптур з піску FIESA.

Цей захід вважається найбільшим в своєму роді. З 2003 р. свято стало доброю традицією Алгарве, що залучає сюди безліч туристів щорічно. Участь у фестивалі беруть сотні талановитих скульпторів з усього світу. Для їх роботи потрібно не менше 35 000 тонн піску, а площа, яку займають твори мистецтва, становить близько 15 000 квадратних метрів.

У цьому році темою фестивалю вибрані живі істоти. Це означає, що всі скульптури будуть зображувати представників флори і фауни пяти континентів нашої планети від доісторичного періоду до наших днів. Туристи також зможуть спробувати себе в ролі скульпторів, створивши власні твори з піску у громадській зоні заходу.

Джерело: turizm.ru

Європейська комісія ухвалила план заходів щодо поліпшення захисту прав неповнолітніх іммігрантів, що прибувають до країн Євросоюзу без супроводу дорослих. У проекті йдеться про необхідність узгоджених дій щодо встановлення осіб неповнолітніх іммігрантів та прийняття рішень про їх подальшу долю максимум протягом 6 місяців.

Війни, локальні конфлікти, убогість, природні лиха, дискримінація спонукають батьків у багатьох бідних країн відправляти своїх дітей в розвинені держави в пошуках кращого життя. Число неповнолітніх іммігрантів зростає в Євросоюзі з кожним роком.

За даними європейського комісара з внутрішніх справ Сесілії Мальмстрем, в країнах ЄС може бути 50-100 тис. дітей-іммігрантів, які не супроводжуються дорослими. Багато з них стають жертвами сучасних работоргівців: У деяких країнах Союзу діти після прибуття відразу просять притулку. Тоді ми точно знаємо, скільки їх і де вони. В інших країнах вони розсіюються, переміщуються, і лише через час, і зовсім не обовязково, звертаються за притулком. Тому в ряді країн є проблема встановлення особи дітей.

Новий план вимагає від влади країн-учасниць Євросоюзу гідного поводження з малолітніми іммігрантами та гарантій їх безпечного повернення в сімї, якщо приймається рішення про висилку на батьківщину.

Джерело: Навігатор

12 травня Верховна Рада України не прийняла закон, згідно якого передбачалось надати українцям, які мешкають за кордоном, право на отримання пенсії.

Як повідомляється, за прийняття відповідного проекту Закону України Про внесення змін в Закон України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування відносно гарантій соціального захисту громадян України, які знаходяться за її межами, в першому читанні проголосувало 119 народних депутатів із 421, зареєстрованних в сесійній залі.

Слід відмітити, що проектом закону передбачалось відмінити норму, згідно якої припинення виплати громадянину пенсії відбувалось на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Крім цього, передбачалось відмінити норму, згідно якої під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому випадку, якщо це передбачено міжнародним договором України, згоду на обовязковість якого надано Верховною Радою України.

Джерело: Навігатор

Аби позбутися стресу, достатньо просто зателефонувати мамі, переконують вчені. Її голос має той же терапевтичний ефект, що й обійми.

Група американських науковців дослідила роль окситоцину -гормону, що відповідає не лише за сексуальну привабливість, а також надає відчуття довіри та впевненості, пише The Daily Mail.

Цей гормон у великій кількості виробляється в мозку під час грудного вигодовування та сприяє встановленню звязку між матірю та дитиною.

Саме він, здається, є ключем до того, як матері вдається заспокоїти свою дитину, коли вона хвилюється.

Під час експерименту дослідники з Університету Вісконсину попросили групу 12-річних дівчат виголосити промову та вирішити низку математичних завдань перед незнайомими їм людьми.

Від цього серця дівчаток почали битися швидше, а рівень кортизолу  гормону стресу, стрімко зріс.

Третину наляканих дівчат їхні мами підбадьорювали особисто, ще третина поспілкувалася з ними телефоном, решті ж запропонували переглянути відеозапис.

В тих, хто побачився або поговорив із мамою, рівень окситоцину збільшився. За годину дівчатка, що почули мамин голос, почувалися настільки ж спокійними, як і ті, кому вдалося поспілкуватися із мамою особисто.

«З цих результатів видно, що материнський голос має той же ефект, що й обійми»,  зазначив дослідник Леслі Селцер.

Джерело: CREDO

Президент України Віктор Янукович видав у середу, 12 травня, низку указів про звільнення деяких послів та представників України в інших державах із займаних посад.

Із займаних посад було звільнено посла України в США і Антігуа і Барбуда Олега Шамшура, посла України в Польщі Олександра Моцика, посла України в Португалії Ростислава Троненка, посла в Австрії Євгена Чорнобривка.

Також було звільнено Костянтина Тимошенка, який суміщав посади посла України у Франції, Монако та постійного представника України при ЮНЕСКО, посла у Бельгії та Люксембурзі Євгена Бершеду і посла в Греції і Албанії Валерія Цибуха.

Займаних посад позбулися посол в Лівії Геннадій Латій, посол в Йорданії Юрій Малько, а також посол в Бразилії, Гайані і Болівії Володимир Лакомов.

Крім того, Андрій Веселовський звільнений з посади представника України при Європейському Союзі, а Ігор Сагач  з посади глави Місії України при НАТО.

Джерело: bigmir.net

Розглянемо феномен трудової еміграції під знаком плюс, на деякий час усунувши з поля зору мінуси.

Часто в медіа і суспільних дискусіях заробітчанство розглядається через призму негативу  євросироти, які залишаються без догляду когось або обох батьків, євроутриманці (підлітки чи дорослі, що виросли з усвідомленням того, що працювати не треба), часто сумнівний правовий статус перебування наших заробітчан в інших країнах, брак соціального захисту на батьківщині тощо.

Ми звикли розглядати феномен заробітчанства як щось однозначно негативне, вимушене, принизливе. І тоді українці виглядають самі перед собою мазохістами і зрадниками, держава – мачухою, що віддає дітей на поталу чужинцям, а повернення заробітчан додому – як визволення козаків з турецької неволі. Це веде до підкормлювання національного міфу про нашу тяжку долю, над якою ми плачемо, але продовжуємо так жити.

Хочеться спробувати розглянути феномен трудової еміграції під знаком плюс, на деякий час усунувши з поля зору мінуси. Подивимося на роботу за кордоном через рожеві окуляри (зовсім навпаки, ніж закликає соціальна реклама).

Які позитиви приносить нам заробітчанство?

Позитив економічний

Три з половиною мільярдів євро щороку переказують з-за кордону українці. В деяких областях, наприклад Чернівецькій, ці суми досягають половини бюджету області. Тобто, гроші заробітчан стали формуючим фактором для бюджету країни. І наскільки б не були красивими популістські гасла політиків про гарантовані місця праці та гідну оплату, насправді повернення заробітчан вдарило б по економіці країни, принаймні у західних областях. Щоб легше було уявити, що для економіки заробітчанські гроші, то для порівняння обсяг прямих іноземних інвестицій за 2009 рік склав 30 мільйонів євро. Це величезні холдинги, концерни, промислові гіганти, які переважно вкладають в промисловість. Кілька мільйонів заробітчан приносять всього в 10 разів менше «живих» грошей, реальних інвестицій. Завдяки таким мікроінвестиціям сімейного типу ми бачимо маленькі побутові, але неухильні зміни.

Позитив глобалізаційний

Українці відкрилися для світу і відкрили для себе світ. Почали вчити іноземні мови, і що найважливіше, жити разом з іншими. Для пострадянської ізольованої нації це складний крок – навчитися жити спільним життям, розділяти цінності інших, розуміючи і поважаючи інакшість. Зараз це плавильний казан, синці і ґулі першопрохідців, що часто веде до агресії, але в майбутньому провокуватиме складніші системні зміни – до толерантнішої і відкритішої нації, яка вміє жити з іншими.

Немає вирішального значення чи вони там залишаться, чи повернуться додому. Усвідомлення більшого ширшого світу можливостей залишатиметься, навіть якщо його вдалося відчути, доглядаючи тюльпани в підпільній теплиці під Амстердамом пліч-о-пліч з нігерійцями, марокканцями та китайцями.

Позитив цивілізаційний

Українці почали більше любити і шанувати своє. Вони побачили чистоту німецьких вулиць і доглянуті сади Франції, міські парки в Голландії, поведінку в громадському транспорті і на вулицях, і більше не можуть терпіти хамства та недбальства, до якого вже звиклося вдома. Водії з ностальгією говорять про гарні австрійські автобани, будівельники – про якість матеріалів, домогосподарки – про рівень життя та ставлення до нього, і мріють про те, що «так колись буде у нас». І якщо їм не завадять мріяти і втілювати мрії в життя, так воно і буде.

Позитив ціннісний

Українці стають сміливішими і мобільнішими. Нація орачів-землеробів знову отримала тендітне відчуття свободи і смак до авантюри. Попередній такий авантюрний настрій був серед українців кінця 19 століття, які добиралися до далекої Америки чи Канади, щоб там вирубувати ліси і будувати інший світ. Зараз вони не бояться покидати роботи та звичні обставини, і намагатися вибудовувати своє життя в іншому просторі. Три останні позитиви – це наслідок привідкриття кордонів, але вони ніколи б не набули такого масштабу, якщо б не мільйони трудових мігрантів. Вони відчувають і приносять зміни швидше, ніж юрби туристів та студентів, бо бачать інший світ.

Бонус про імідж

Багато українців, приїхавши за кордон подивитися, повчитися (leisure), часто ніяковіють від того, що їх сприймають як націю заробітчан. І справді іноді буває складно пояснити, що «ми» вміємо не тільки прибирати, будувати і за дітьми дивитися, але й також читали Гессе, Гайдеггера і можемо на рівних посперечатися про Лісабонський договір. У таких випадках варто згадувати історію – швейцарці були нацією заробітчан в Італії, потім італійці повторили їх долю в Німеччині і Бельгії, поляки вважались нацією «сантехніків», а зараз завдяки кількості мають доволі поважне слово в Європарламенті. Все залежатиме від того, наскільки добре ми вивчимо свій «заробітчанський» урок і чи зможемо гідно прийняти виклик.

Насправді ідеалізувати ситуацію не варто, але ми ж домовились дивитись через рожеві окуляри. Тепер можна поміняти скельця, але щоб відчуття позитиву і гідності залишилось.

Мар’яна Карапінка для CREDO

Іспанська поліція затримала 42-річного громадянина Польщі, котрий входив до злочинної групи, що займалася нелегальним переправленням українців в держави Євросоюзу.

Як передає УНІАН, затриманий чоловік фальсифікував документи для українців, завдяки яким вони потрапляли спочатку до Польщі, а потім переїжджали в інші держави Євросоюзу.

Чоловіка раніше затримувала польська поліція, а судом було винесено вирок про позбавлення волі, якого він уникнув, залишивши Польщу. Поляка затримали в іспанському Гійоні. Чоловік перебуває у в’язниці та очікує на екстрадицію до Польщі, де йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

Детальніше:

Віза в Португалію

У вівторок у Львові висаджуватимуть Сад світового українства

У Львові буде висаджено Сад світового українства. Його створення приурочено з нагоди проведення ІІІ Міжнародного Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція в майбутнє», що відбудеться у Львові в червні 2010 року. Ініціатором та організатором виступає Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

Цьогоріч вже втретє місто Лева гостинно прийматиме українців зі всіх континентів світу, аби обговорити питання співпраці України зі світовим українством, визначити механізми взаємодії, подбати про збереження національної ідентичності.

Сад закладатимуть 13 квітня у Шевченківському гаю. Проект саду розробило управління екології та благоустрою міської ради і закупило дерева. У гаю висадять яблуневу й вишневу алеї. Цей сад мав би стати додатковою атракцією для Шевченківського гаю, адже він постане на місці старого.

«Дерева висаджуватимемо на місці існуючого саду, оскільки частина з них вже не плодоносять. Це будуть яблуні та вишні. Плануємо висадити близько 45 дерев. Цей сад розміщений на території гаю за адміністративними будівлями», – зазначив головний спеціаліст управління екології та благоустрою Володимир Чишинський.

«Висадження саду має кілька завдань. По-перше, дасть можливість ознайомитись і принаймні пізнати, що таке світове українство, це і присутність світового українства у нас у Львові. Дуже важливо, що ця акція відбувається не лише вперше в Україні, така акція відбувається вперше у світі. Ми починаємо, і я сподіваюсь, що ініціативу підтримують міста різних регіонів. Було б дуже гарно, коли б у кожному місті були якщо не сад, то парк або окреме дерево. Чому дерево? Дерево як символ краси, родючості, бо вони плодоноситимуть і дерева будуть сягати корінням глибоко у рідну землю. Хоча такі ініціативи були, але в жодному місті вони не зреалізовані. Міський голова Львова відразу відгукнувся на нашу пропозицію і підтримав ініціативу», – розповіла директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська.

Біля кожного дерева буде встановлено таблички з назвами країн української діаспори. Відкриватимуть сад учасники конгресу в червні, які символічно пов’яжуть на деревця стрічку країн свого проживання.

До висадження саду долучилась Студентська рада Львова. Близько 50 студентів різних вишів висаджуватимуть дерева. Активно долучаються студенти-етнічні українці, які навчають у Львові, але живуть за кордоном і мають українське коріння.

Джерело: Навігатор

Оздоровчий (wellness) туризм у Європі бурхливо розвивається, і Португалія докладає величезних зусиль, щоб бути затребуваним напрямом в цьому виді туризму. Ставка зроблена на потенціал Мадейри та Азорських островів, а також на термальні мінеральні джерела на основній території.

Розкішний спеціалізований готель Longevity Wellness Resort, який нещодавно відкрився в Алгавре, пропонує принципово нові можливості  не тільки SPA, а й такі послуги, як дієта з урахуванням групи крові, індивідуальні програми детоксикації.

Співробітник готелю Назір Сакур (Nazir Sacoor) пояснив: «Португалія пропонує оптимальні умови для оздоровчого туризму. Це безпечна країна, з чудовою погодою і чудовою туристичною інфраструктурою. Три міжнародні аеропорти надають регулярні рейси по Європі. Багато португальців говорять по-англійськи.»

Джерело:  RT.KORP