В данном случае речь идет не о технологических и инженерных инновациях вроде системы „умный дом“, а о революционных подходах к созданию продукта в принципе. 

Ведь, к примеру, что такое SMART-квартира, о которых мы уже говорили? Это прежде всего рационально продуманное использование площади. Для этого в каждом помещении сокращаются неэффективные зоны. Согласно концепции SMART, человек должен платить исключительно за полезные метры.

Весна іде красу несе - 17 слів  українською про весну!


У нашій мові чимало незаслужено призабутих або ж рідковживаних слів.

Ось Вам на згадку 17 чудових слів українською про ВЕСНУ!!!

Це ж які чудові слова ЗАГРАВА або СЕРПАНОК…або таке смішне слово, як калюжа!

Весна іде красу несе - 17 слів  українською про весну!

Калябура або калюжа

Напровесні

Дивна пора року: ще не остаточна весна, але вже й не зима. Напровесні вдень сяє сонце і розливається тепло, а вночі на листі з'являється іній.

Бринить

Бриніти може струна, комаха або струмок.




Навесні бриніння вдосталь у лісі. Бриніння - це дзюрчання води, дзижчання мушки або бджоли і навіть виблискування ставка чи щойно розквітлої квітки.

Сутінки
Це час між заходом сонця і настанням ночі або ж ранкова напівтемрява. Сутінки огортають землю, коли заходить сонце, але ще не настав остаточний морок.

Серпанок

На жаль, зараз багато серпанку за містом від полум'я в полях, пасовищах і на стерні. Серпанок - це легкий туман, дим, пелена, котрі обмежують видимість і ховають обриси. Серпанок часто можна побачити рано-вранці навесні.
Не плутайте серпанок з туманом!

Сяйво

Це рівне яскраве світло. Наприклад, сяйво випромінює повний місяць глибокої весняної ночі. Або зірки, які видаються набагато яскравішими після зими. Сяяти можуть ліхтарі ввечері і навіть ваше обличчя після захопливої прогулянки.

Видноколо

Це суто українське слово на позначення горизонту. Видноколо - усе те, що можна охопити поглядом аж до обрію.
 

Легіт

Давнє українське слово на позначення легкого приємного вітерця. Легіт навесні теплий і ласкавий.

Баранці

Саме легіт жене у весняному небі дрібні кучеряві хмарки - баранці. Їх майже не буває взимку, бо погода не та, а навесні - скільки завгодно. А влітку баранці можна побачити на морі - так теж називають білі пінисті гребені хвиль. Третє значення слова - звичайнісінькі "котики" на гілках.

Строкатий

Якщо дивитися на весняні лани за містом з висоти - вони строкаті: де не де лишилися плями снігу, десь уже пробивається зелень, а подекуди розпустилися квіти. І весняний ліс - теж строкатий: нове листя вперемішку зі старим утворює плямисту, яскраву картинку. Строкатішим і яскравішим стає одяг навесні, також строкатими і плямистими можуть бути корови й коні, котрих господарі виводять на пасовища навесні. Навіть птахи - і ті можуть бути строкатими, з різнобарвним оперінням.

Цівка

Цівка - маленький потічок чи струмінь. Цівка води вибивається навесні з-під снігу, і коли у вас вимкнули гарячу воду - з крана теж тече лише цівка. Цівка стікає склом вікна під час весняної зливи. У цього чудового українського слова ще багато інших значень, наприклад, цівка мурах, які повзуть одне за одним, або цівка від польоту куль, чи навіть цівка нової думки в бесіді.
Наприклад, при доїнні кози дуже тонка цівка

Мжичка

Якщо бачите цівку на своєму вікні, то за вікном - або справжня злива, або мжичка. Мжичка - це дуже дрібні краплі води, які висять у повітрі, дрібний дощ, напівтуман.

Мряка

Розбруньковуватися

Квіти, які розкрилися, бруньки, які розтулилися навесні. Усе довкола зеленіє і розквітає - розбруньковується.

Полиск

Полиск можна побачити, коли сонце раптово виходить з-за хмар або коли поглянути на поверхню ставка чи озера у сонячний день.

Візерунок

Це перетин, комбінація різних ліній, кольорів, тіней.

Візерунок, це таке собі мереживо з різних елементів. Візерунок може бути на одягові, у малюнку - а може бути й у весняній природі.
Або ж у словах людини, котра говорить правильною красивою українською мовою і складає візерунок зі слів.

Очень интересный и необычный взгляд на историю от Юрия Гудименко

И дело тут не в употреблении матерного слова "история проёбов".

Дело в объективном изложении фактов.

Финал чемпионата мира по проёбам в далеком 1974 года на Кипре.

Соревновались в проёбах - Греция и Турция.

Война между Турцией и Грецией за Кипр

Место для матча было выбрано идеально. Кипр, который на карте располагается прямо под брюшком у Турции, заселён в основном греками, которые любят турков горячей, незамутнённой любовью, периодически переходящей в локальный геноцид. Турки, впрочем, не менее любвеобильны. В 1960 году Кипр получает независимость от Великобритании, которая оставила за собой две военные базы и свалила с острова, оставив турецкое меньшинство и греческое большинство решать свои вопросы самостоятельно. Греки и турки принялись за решение вопросов с таким усердием, что ООН пришлось срочно вводить на остров миротворцев. Подготовка к матчу, таким образом, шла в атмосфере любви, резни и дружбы.

 

Независимым де-юре Кипром тогда правил президент Михаил Христодулу Мускос – он же Макариос III, православный греческий священник, архиепископ Кипрский. А в самой Греции правил режим «чёрных полковников», который для простоты и понимания чаще всего называли хунтой. С течением лет в слове «хунта» накренилась поперечная планка в букве «н», после чего хунта превратилась в самую что ни на есть натуральную хуиту. Именно эта греческая хуита и начала тренировки перед финалом ещё за год до него.

Один из «чёрных полковников», который на самом деле был генералом, устроил в Греции очередной переворот. Переворот удался, генерал назначил президента («О хуита! О нравы!», как воскликнул бы на этом моменте Цицерон, если бы он родился в Запорожье) и стал готовить переворот на дружественном Кипре. Дело в том, что президент Кипра архиепископ Макариос начал отклоняться от генеральной (то есть генеральской) линии партии, которая состояла во включении Кипра в состав Греции. Поэтому генерал решил поддержать главу местной националистической организации ЭОКА-Б, героя-террориста Никоса Сампсона. Ведь, как известно, нет ничего лучше для рейтинга, чем включение в состав своей страны какого-нибудь острова – или, на худой конец, полуострова. Это вам любой Путин скажет.

Итак, главный тренер в генеральском чине при помощи террориста начинает готовиться к ответственному матчу (уже из одной этой фразы видно, что план был просто обречён на успех). И 15 июля 1974 года начинается государственный переворот на Кипре, по результатам которого президент-архиепископ Макариос бежит из страны, а власть берёт в рукии тот самый герой-террорист Сампсон при поддержке собственно греческой хунты.

Примерно пять дней всё идёт по плану, но тут на поле выходят соперники: команда Турции. Туркам вот прямо очень не хочется, чтобы Кипр становился частью Греции, поэтому их команда состоит из десяти тысяч хорошо вооружённых солдат, высадившихся на Кипре в рамках операции «Атилла» с целью раздать грекам по ушам во избежание. Греция, у которой что-то пошло не так, открывает счёт по проёбам. 1:0.

Турки моментально сравнивают счёт, проебав место высадки и попытавшись высадится не на том пляже (это 1:1). Впрочем, турецкие войска проявляют недюжинный интеллект и со второй попытки находят запланированный пляж, где вырываются вперёд в счёте, не сумев спустить с корабля на землю танки. 2:1 в пользу турецкой команды.

Греки, впрочем, быстро отыгрались. Во-первых, несмотря на то, что греческое командование предусматривало возможность высадки турецкой армии именно на этом пляже, сама высадка прошла в тишине и спокойствии, потому что покладистые греки мешать десанту не стали – очевидно, из вежливости. Сравняв таким образом счёт по проёбам (2:2), греки вскоре вновь вырвались вперёд, потому что не смогли мобилизовать один из батальонов Национальной Гвардии, который должен был отбивать атаки турков. Просто склад с обмундированием этого батальона находился по другую сторону от турецкой армии, чего создатели плана обороны несколько не учли. 3:2 в пользу греков.

Матч начался довольно вяло, под ленивые перестрелки между турками и греками. Турки за день немного продвинулись вперёд, греки в ответ организовали ночную атаку, в результате которой один из резервных батальонов заблудился и попал в засаду, после чего огорчённые этими событиями резервисты-добровольцы разошлись по домам (4:2). Турки быстро отыграли одно очко, прикончив миномётами собственного полковника. 4:3, но греки пока ведут в счёте.

Турки собрались с силами и решительно пошли в атаку. 21 июля 1974 года, на следующий день после начала вторжения на Кипр, турецкие войска совершают эпичнейший проёб, ставший одним из самых красивых проёбов в истории войн вообще и истории Турции конкретно.

Зная, что к берегам Кипра идёт греческий десантный корабль с эротическим названием «Лесбос», а где-то ещё бредут другие греческие боевые суда, турецкое командование отдаёт два приказа на уничтожение «Лесбоса» и компании: один – своим воздушным силам, а второй – своему флоту. Ночью турки теряют из поля зрения греческий флот, зато перехватывают сообщение от греческой разведки, в котором разведка благодарит греческие корабли за своевременное прибытие. Сообщение это было нахальнейшим греческим пиздежом, ложью и провокацией, потому как сам греческий флот к Кипру не пошёл, а пошёл к Родосу, но турки об этом не знали, поэтому турецкая авиация возле кипрского города Пафос атаковала свои же корабли, мирно идущие топить «Лесбос». Корабли, разумеется, были слегка обескуражены и открыли ответный огонь по своей же авиации, чем доставили неописуемое удовольствие грекам, с запасами попкорна следящими за разборкой.

В какой-то момент один из сбитых турецких лётчиков попытался остановить небольшую турецко-турецкую войну, связавшись с коллегами-пилотами и сообщив им, что атакованные ими корабли, как бы так помягче выразиться, не совсем греческие. Коллеги, само собой, не поверили и потребовали назвать пароль. Пароля сбитый лётчик не знал, и турецкие пилоты, тонко потроллив беднягу на тему «неплохая попытка, тупой ты греческий ублюдок», продолжали упоённо уничтожать свои же корабли. В результате эпичной разборки турки теряют один эсминец навсегда и два – повреждёнными, плюс два самолёта F-100 сбитыми (или три – при обсуждении битвы при Пафосе турки включают режим усиленного пиздежа, через который фактажу пробится практически нереально. До сих пор непонятно, сколько человек погибло в этой битве – то ли 54, то ли 78).

Считая каждую проёбанную единицу техники за 1, турки вырываются вперёд со счётом 8:4, хотя за битву при Пафосе, по хорошему, надо давать очков пятьдесят, не меньше.

Ближайшие три недели турки активно отжимали у греков территорию, пользуясь явным преимуществом в технике, организованности и живой силе. Греки, впрочем, брали находчивостью и изворотливостью, но проебать так же крупно, как турки у Пафоса, так и не смогли. Тем более что турки окончательно закрепили преимущество по проёбам, сначала проебав дорогостоящий американский танк, который нетронутым захватили греки, а потом проебав из-за этого танка самый крупный танковый бой этой войны: под деревней Скиллура греки, имея аж один тот самый танк, уничтожили с его помощью семь (!) турецких танков из тридцати четырёх возможных, плюс ещё один уработала греческая пехота. Ещё одно очко в копилку турков. 9:4.

Там, где греки не смогли взять армией, они взяли политикой. Проебав за месяц 38% территории острова (это 9:5), они проебали ещё и собственное правительство. Режим «чёрных полковников» из-за проёба на Кипре рухнул (9:6), а тот самый генерал, который правил хуитовидной хунтой и спланировал столь печально закончившийся кипрский переворот, получил сначала смертный приговор, а потом, в порядке помилования, пожизненное заключение, и умер в тюрьме в 2010 году (9:7, вот уж проебал так проебал). Террорист-президент Сампсон был сразу же отстранён от власти, немножко посидел, немножко пожил во Франции, но из героя он превратился в лузера, так что проёб засчитан. 9:8. К власти, что характерно, вернулся тот самый архиепископ Макариос, который и правил Кипром до собственной смерти – довольно, кстати, скорой.

ООН ввело на остров свои войска, разделившие греческую и турецкую части по «зелёной линии». Турки окончательно закрепили собственную победу по проёбам, организовав в 1983 году на оккупированной части так называемую «Турецкую Республику Северного Кипра», которую никто в мире так и не признал, кроме самой Турции. Весь мир продолжает считать Кипр единой независимой страной, часть которой временно оккупирована (и к тому же значительно хуже развита, чем греческая). Итого – 10:8. Турция с небольшим отрывом побеждает Грецию в финале чемпионата мира про проёбам 1974 года.

Первое правило чемпионатов по проёбам – никогда не участвуйте в чемпионатах по проёбам.

Автор Юрий Гудименко

Источник http://tilkitoy.blogspot.com/2017/04/blog-post_18.html

Эффект Стрейзанд или вирусная реклама? 



«Эффект Стрейзанд» на самом деле очень похож на «вирусную рекламу» или «сарафанное радио», как по принципу своего действия, так и по результатам.

Единственное что отличает, «Эффект Стрейзанд» от "вирусной рекламы" и "сарафанного радио"  - это то, что «Эффект Стрейзанд» запускается через запрет, а «вирусная реклама» или «сарафанное радио», через «лайки» и «репосты» и желание поделиться. Но, и в том и в том случае помогает максимально распространять информацию только человеческое любопытство.

Любопытство привлечет больше людей к информации, чем самая дорогая рекламная кампания. Это, по сути, и есть «эффект Стрейзанд».

«Эффект Стрейзанд» — история происхождения.

«Эффект Стрейзанд» назван в честь известной певицы Барбары Стрейзанд. Дело в  том, что еще в 2003 году, научный фотограф сделал фотографии побережья Калифорнии, чтобы зафиксировать береговую эрозию. Стрейзанд, сославшись на соображения конфиденциальности, предъявила иск фотографу на 50 миллионов долларов, если фотография не будет удалена. Фотография, о которой идет речь, была загружена только четыре раза до начала судебного процесса, но как только включились адвокаты, 400 000 человек посетили сайт, только за первый месяц, чтобы увидеть фотографию домика г-жи Стрейзанд.



Таким образом «Эффект Стрейзанд» — это феномен, выражающийся в том, что попытка удалить (запретить) определённую информацию приводит лишь к её более широкому распространению.
Можно ли использовать «Эффект Стрейзанд» в рекламе?
Не только можно, но и нужно!
Вот лишь несколько примеров использования «Эффекта Стрейзанд» в рекламе:

1. The Pirate Bay

Сегодня, большинство пользователей интернета даже не знают, от чего произошло название «пиратская» копия. А все из-за The Pirate Bay. Это портал, где можно незаконно загружать фильмы, музыку, телешоу, видеоигры и т. д. Но давным-давно этот сайт был всего лишь малоизвестным шведским сайтом. Это были дни, когда люди использовали модемы, а для загрузки фильма требовалось 5-6 дней. Мир и Интернет медленно продвигался вперед. Пока британские юристы не подали иск на The Pirate Bay, и теперь это стало именем нарицательным. Судебный процесс и следующее освещение в средствах массовой информации и любопытство цензуры привели к массовому увеличению трафика, более чем на 12 миллионов человек. Определенно не этого эффекта ожидали британские юристы, но в результате теперь все мы знаем, что означает «пиратская» копия.

2. Рыба прилипала в рекламе
   

Как победить таких гигантов, как Coca-Cola и Pepsi? Да очень просто с помощью, эффекта Стрейзанд!
Людей всегда интересует то, что вы пытаетесь скрыть!
Если новостные ленты пестрят заголовками «Скандальную рекламу со Скарлетт Йоханссон ЗАПРЕТИЛИ!», это однозначно привлекает людей. Именно так SodaStream и победил Coca-Cola и Pepsi!
Скарлетт признанный секс-символ, поэтому всем хотелось посмотреть, что же там такого запрещенного!



Это лишний раз показало, что эффект Стрейзанд является предсказуемым явлением, и им можно управлять! Это и доказали в «SodaStream», умело манипулируя интересом общественности и к Скарлетт Йоханссон, и к крупным брендам, таким как Coca и Pepsi.
Все дело в умелом искусстве управления общественными настроениями.
Рекламная компания с эффектом Стрейзанд началась с того, что Даниэль Бирнбаум, генеральный директор SodaStream, с горечью жаловался USA TODAY, что Fox отказались от их рекламы в Super Bowl («Super Bowl» — это финал чемпионата Национальной футбольной лиги США, который де-факто стали национальным праздником в США. И рекламные бюджеты в этот день превосходят чемпионаты мира по футболу, Рождество и Олимпийские игры). Так вот Даниэль Бирнбаум, генеральный директор SodaStream, с горечью жаловался USA TODAY, Fox отказались от нас «потому что они боятся кока-колы и пепси ».«Чего они боятся? »- спрашивал Бирнбаум. «Какой рекламодатель в Америке не упоминает конкурента? Это то, что происходит в Китае. Я разочарован как американец.»
И вот маленькая компания SodaStream, которая даже базируется в Израиле, а не в США, получает бесплатную известность. Новостные сайты множество раз перепечатывают эту новость.
В сущности, SodaStream получает «бренд-Эквити» для спора с конкурентами, до которых им было, как до …, ну как до финала Super Bowl. Но, лидерам пришлось отвечать на эту атаку.
Представитель Coca-Cola сказал: «Я могу подтвердить, что мы не давили на Fox. Кроме этого, мы не комментируем усилия наших конкурентов».
Представляете это. Представьте, что Вы какой-то «Вася» из Кишинева, и с обидой, заявляете USA TODAY (Кишинев TODAY), что Кличко не хочет приехать в Кишинев и боксировать с Вами!
Ведь хотя представитель Coke заявляет, что Coca-Cola не комментирует усилия конкурентов, тот факт, что они чувствовали себя обязанным сказать что-либо вообще, узаконивает SodaStream в качестве конкурента!
Что является отличным способом для SodaStream получить свою минуту славы! Coca-Cola публично признала их в качестве конкурента. Бесплатно!
Креативщики SodaStream выигрывает, а Pepsi, как обычно кусает локти, как это они не додумались, ущипнуть Coca-Cola.
Конечно, SodaStream знали, что Pepsi спонсирует шоу Superbowl Halftime в этом году. И маркетологи SodaStream знали, что создание рекламного объявления, которое бы непосредственно критиковало Pepsi, вызвало бы споры. А возможно и судебные иски.
«Побежденный побеждает через асимметричную войну».
Действительно, есть ли лучший способ для более слабой, более мелкой марки конкурировать?
SodaStream знали, что их рекламное объявление будет подвергнуто цензуре, и они знали, что информационные агентства с радостью опубликуют любое упоминание «запрещенной рекламы» и такого «секс-символа», как Скарлетт Йоханссон.
Это позволило SodaStream получить уровень узнавания, на уровне показа в «Superbowl», но без платы за уровень Superbowl!!!
Некоторые могут найти это все же немного нечестным. Другие же смогут увидеть — это как возможность. Выбирать Вам.
Мы свой выбор сделали и этот выбор — Скарлетт Йоханссон!

3. Bud Light и эффект Стрейзанд в «плюсе» или в «минусе»?

Конфликт с лозунгом лейбла «Bud Light» гарантировал, что бренд пива точно будет запомнен.
Народное возмущение, разразившееся над скандальным слоганом на бутылках Bud Light, который интерпретировался как поощрение безответственного употребления алкоголя и даже сексуального насилия, имел обратный эффект – протесты привели к тому, что и лозунг, и бренд пива стали гораздо более публичными, чем, если бы реклама была проигнорирована.
Эффект Стрейзанд проявился в текущем противоречии с чтением ярлыка Bud Light: «»The perfect beer for removing ‘no’ from your vocabulary for the night. #UpForWhatever The perfect beer for whatever happens.» (Идеальное пиво для удаления слова « нет» из вашего словаря на ночь. Идеальное пиво для всего, что происходит»).



Нужно отметить, что пиво Bud Light, до этого, мягко говоря, не очень нравилось потребителям. К примеру, авторитет мнений Джон Оливер, отмечал, что пиво «на вкус напоминает безвкусную воду, которую бездомный использует для ополаскивания рта».
Тем не менее, в соцсетях, стали активно обсуждать этот рекламный слоган, как аморальный, и протестовать против него. Протесты привели к немедленному извинению со стороны Bud и снятии этого лозунга. В заявлении Бад говорилось: «Мы создали более 140 различных рекламных сообщений, предназначенных для поощрения спонтанного веселья. Ясно, что это сообщение не попало в цель, И мы сожалеем об этом. Мы никогда не допустим неуважительного или безответственного поведения ».
На самом деле правда заключается в том, что из почти 150 лозунгов, которые печатались на бутылке, не сработал ни один. Людям надоело смотреть, читать или даже обращать внимание на рекламные слоганы — тем более принимать их в качестве инструкций для следования. (Фраза, явно поощряющая потребителей «пить ответственно», никогда и никого не вдохновляла пить ответственно).
Споры над скандальным рекламным слоганом привели к тому, что сотни миллионов людей начали внимательно читать и рассматривать рекламу, напечатанную на бутылках Bud Light.
Вот Вам и эффект Стрейзанд.
Эффект Стрейзанд создает тот вид рекламы, которую невозможно купить за деньги. Люди из рекламных агентств продали бы обе свои почки, чтобы иметь такую возможность.
Да, Бренд «Bud Light» пострадал в краткосрочной перспективе (отслеживание потребительских симпатий, о котором сообщал журнал «Ad Age» , показал, что уровень поощрения потребителей Bud Light снизился со среднего уровня 5 до -3 среди женщин), но вся эта скандальная реклама может действительно помочь бренду в долгосрочной перспективе.
Ведь причина скандала забудется, а имя запомнится. Но, данный пример, показывает, маркетологам, быть более осторожными с эффектом Стрейзанд.

4. Эффект Стрейзанд в кино.

Эффект Стрейзанд стали достаточно часто применять и в Голливуде, особенно когда Sony Pictures отменили ранний показ комедии «Интервью», предположительно под нажимом северокорейского лидера Ким Чен Уна, который был, упомянут в фильме.



Хотя (вопреки распространенному мнению) Sony никогда фактически не отменяла выпуск фильма и не планировала этого, возмущенную «рекламу», того, что кто-то пытается запретить фильм, вынудило зрителей посмотреть фильм, который иначе большинство из них просто проигнорировало бы. Фильм заработал более 15 миллионов долларов в течение четырех дней с момента его выпуска. Только благодаря надуманному запрету.
Так что Вам решать использовать эффект Стрейзанд в рекламе или нет. Но, помните если эффект Стрейзан, как и вирусная реклама, или «сарафанное радио» запущенны, то их уже не остановить. Поэтому заранее продумывайте каждый шаг.

И разрабатывая свою новую суперкреативную рекламную компанию с эффектом Стрейзан, не забывайте, что Ваша задача не только сделать ее вирусом, но и увеличить продажи!

Источник http://sarafan.biz/?p=3369

21 травня 1899-го в містечку Ясло (Лемківщина, зараз це територія Польщі) народився Володимир Босий. З малечку був учасником товариства "Сокола-Батька", яке пропагувало серед українського юнацтва та молоді здоровий спосіб життя.
З початком Першої світової війни Володимир "приписав" собі 2 роки й записався добровольцем до легіону Українських січових стрільців. Був стрільцем 5-ї сотні 1-го полку УСС. Згодом працював в уряді гетьмана Павла Скоропадського. З приходом Директорії - учасник війни з більшовиками, а згодом – вимушений союзник у складі УГА.
По визвольних змаганнях Босий перебував у таборах для інтернованих у Польщі, згодом вийшов на волю.
1921-го у Володимира та його дружини Марії народився син Богдан. Богдан став старшим сином подружжя, яке загалом мало десятеро дітей.

Володимир, Марія і Богдан,середина 1920-х рр.

1924-го Босі виїхали в Канаду. Володимир став Волтером (Walter), а Богдан – Борденом (Borden), а їхнє прізвище трансформувалося у Bossy.
Спочатку родина оселилася в Йорктоні, де Володимир учителював в українському коледжі Святого Йосифа. Він проводив заняття з української мови, літератури та історії. Тут він створив українську пластову організацію, а також Спортивну асоціацію "Січ", у якій існували секції бейсболу та хокею.
Тоді ж усередині 1920-х рр Володимир Босий створив прогетьманську організацію "Січ" (незабаром змінила назву на "Союз гетьманців-державників Америки й Канади"), яка підтримувала Павла Скоропадського й пропагувала ідею монархічного устрою України (на чолі з гетьманом), базовану на ідеях Вячеслава Липинського.
Це була одна з найвпливовіших українських національних організацій того часу в Канаді.
"Січ" мала тисячі прибічників й навіть свій літак, який мав назву "Україна" і який придбали за кошти своїх членів. За задумом, ці літака (а також інші) мали перелетіти Атлантику й стати до служби для повітряного флоту в самостійній Україні.

1931-го р. родина Босих переїхала у Монреаль, де Володимир знайшов роботу. Тут він працював учителем, офіцером в системі опіки над "важкими" дітьми. Водночас він багато років поспіль редагував часописи й газети "Канадійський русин" (згодом – "Канадійський українець"), "Український робітник" (згодом – "Український християнський робітник"), "Пробій", "Канадійська січ", "Канадійський горожанин", "Народня газета" та "Січ".
З-під його пера у різні роки вийшли друком публіцистичні творів українською, німецькою, англійською та французькою мовами – "Розвал Європи та Україна", "Колапс Західної цивілізації і християнство",  та інші.

Найбільш цікава з огляду сьогодення - книга Босого "Розвал Європи та Україна", виданій 1933 р. Він висловив чимало контраверсійних міркувань з приводу того, як відбуватиметься протистояння між Заходом, більшовицькою Росією, нацистською Німеччиною, до у цей час відбуватиметься в Азії тощо. Деякі його передбачення збулися, деякі - ні, деякі - збуваються просто зараз.

Володимир Босий у формі канадських січовиків

Босий передбачив, що Друга світова війна розпочнеться з німецького походу на Польщу, а формальним приводом для цього стане вільне місто Данциґ (Ґданськ). А невдовзі, за Босим, справа дійде до жахливому зудару між Німеччиною та СРСР й вони самі себе знекровлять.
Босий вивів кілька сценаріїв подальшого перебігу подій. Відповідно до першого, коричневу та червону імперії знищать християни. Згідно з другим, Радянський Союз захопить усю Європу і тоді Антихрист пошириться по всьому Старому світові. Але й в такому випадку йому зможе протистояти лише армія християн.
Великий ідеаліст, Босий називав Радянський Союз імперією Антихриста. Роль України вбачав у тому, що вона в особі селянства зможе протиставити Антихристові його антипода - Христа. Саме для цих цілей - військово-технічної допомоги – й купувалися згадані літаки "Україна" й ще кілька інших, аби у потрібну мить стати до служби в ім’я утвердження України...

У другій половині 1930-х рр. левову частку свого часу Босий витрачав на боротьбу з усталеними правилами в системі освіти. Він писав меморандуми, листи представникам урядових кіл, духовенству і навіть керівникам канадської конвой королівської поліції, обурюючись з того факту, що діти у школах наче під один гребінець здобувають освіту крізь призму протестантської віри. Він писав, що українці, поляки, угорці, німці інші нацменшини, позбавлені права на віру їхніх батьків.
Інший напрямок його діяльності – інспекції шкіл. Часто він відвідував не тільки середні школи, але й вечірні, де навчалися діти старшого віку, а подекуди й дорослі.
У багатьох випадках він зіштовхувався із тим, що мізки цих людей промивалися різними комуністичними лекторами чи лівацькими вчителями, що сприймали нових малописьменних чи недосвідчених іммігрантів, як базу для пропаганди своїх поглядів. Вони починали делікатно - з дискусій на тему релігії, а оскільки в деяких класах були представники різних вірувань, згоди між собою вони досягнути не могли, і їм насаджувався атеїзм. Метод був простий - пересварити всіх на ґрунті релігії, і як рятівну пігулку подати їм ідею пролетарського братерства на тлі атеїзму.
Босий виявляв такі групи, спілкувався з батьками учнів, звертався до чиновників з тим, що в ситуацію потрібно врутитися, адже вона може вийти з-під державного контролю й невдовзі уряд матиме справу із армією на швидку руку склепаних комуністів...

Керівництво Союзу гетьманців державників у Канаді, середина 1940-х рр.

Будучи запеклим антибільшовиком, Босий не втомлювався стукати в усі можливі двері, попереджаючи про можливі наслідки легковажності в роботі шкільних органів. Він організував табори для дітей, де намагався переконати їх, що вони не повинні відмовлятися від віри чи мови своїх батьків й триматися подалі від лівих поглядів.
9 червня 1938 він фактично самотужки організував і провів демонстрацію за участі 3000 дорослих і 500 дітей, протестуючи проти існування приватних вечірніх комуністичних шкіл, які тоді були доволі поширені тоді в Канаді. Також вони наголошували на своєму праві навчатися мовою батьків…
У період 1939-41 рр. Босого покликали в армію. І його дітей – також. Один з наймолодших Юрій (Джордж, у майбутньому – чемпіон Північної Америки з граблі на каное) у 16-річному віці записався на флот…

Поступово ентузіазм, орієнтація на повернення в Україну в скорому часі, що було притаманне Володимирові та його спільникам у 1920-30-х рр. з плином часу минали. Промайнула четверта декада ХХ століття. Літаки перетворювалися на металобрухт, архіви припадали пилом, політичний світогляд зазнавав змін, а рід Скоропадських, в ім’я яких працював Босий, зменшувався, розпорошувався планетою, ідеї Липинського цікавили хіба що теоретиків. Так дійшло до усвідомлення, що назад дороги немає…
У 1950-х рр. Володимир Босий й далі працював у соціальних службах Монреалю. Тоді ж він створив Інститут "Конфедерація канадського етнічного розмаїття" (Institute of the Canadian Ethnic Mosaic Confederation). Це була організація, що ставила за мету просувати в життя двокультурної (англо- і франко-) офіційної Канади ідеї багатокультурності, як основи тамтешнього соціуму.

Володимир Босий

До початку 1960-х рр. ці питання не були надто актуальними в Канаді. Була більшість й була меншість.
Не можна сказати, що більшість на державному рівні не опікувалася правами національних меншин. Будувалися і школи, і культові споруди тощо, але це було не системно. Загалом суспільство було терпимим в межах тогочасного уявлення про потребу співіснування різних національних та мовних груп. Надто гостро, як, приміром, боротьба темношкірих за свої права у США, в Канаді міжнаціональні та міжетнічні питання не стояли.
Проте, як уже зазначалося, Босий стикався з нерівноправ'ям. Але якщо раніше його робота стосувалася системи освіти, то пізніше, він, так би мовити, вийшов на дорослий рівень.
Володимир працював у монреальському міграційному бюро, й знову й знову стикався з тими чи іншими суспільними явищами, що ускладнювали рівноправний розвиток різних етнічних груп. Усюди, де тільки міг, він пропагував пропагували ідеї мультикультурності (хоча самого цього терміну тоді це не існувало), яка сьогодні лежить в гуманітарній основі західної цивілізації.
Конфедерація канадського етнічного розмаїття об’єднувала в собі представників 17 етносів. За задумом ця організація повинна була на урядовому рівні захищати права меншин.

В серпні 1963-го р. Босий написав листа на адресу голови Королівської комісії з питань двомовності й бікультурності Андре Лорандо, де піддав сумніву доцільності існування комісії у такому "бі-" контексті. Він посилався на те, що майже 40 років працював із національними меншинами, допомагав їм інтегруватися в канадське суспільство, і практично на його очах в суспільстві виникла нова "третя сила", з якою не можна не рахуватися, ані з її потребами, ані інтересами.
Не можна сказати, що до Босого дослухалися. Швидше – навпаки. Його часто ігнорували, не помічали. Це ж стосується, до речі, не тільки представників канадської влади, до якої він звертався із тими чи іншими питаннями, але й української громади. Прихильників "трудової монархії" Скоропадського, з року-в-рік ставало дедалі менше. Адепти цих поглядів сприймалися як маргінали. Це – своєрідна відповідь на питання, чи користувався Босий авторитетом серед канадських українців. Радше – ні, аніж так.
Стосовно ж офіційної влади, то… минуло вісім років від 1963-го р., коли Босий обґрунтовував потребу побудови мультикультурної державної політики, і канадський уряд офіційно відмовився від "бікультурності". Натомість країна офіційно взяла курс на ті ідеї, які пропагував Босий

У 1960-х він приїздив у Ясло – своє колишнє село. Дозвіл на відвідання УРСР, де жив хтось з його рідних, йому не дали: "Це ви той запеклий антибільшовик, що розповідав на численних конференціях про свій досвід збройної боротьби проти більшовиків? Ви не змінили своїх поглядів на справу самостійної України? Вибачайте…"
Володимир Босий помер 3-го січня 1979-го року. Особистий архів Володимира Босого, який охоплює 1880-1973 роки, нині зберігається в державному архіві Канади й нараховує тисячі одиниць листів, фотографій, книжок, мистецьких інсталяцій тощо.
 

Всі діти та переважна більшість онуків Володимира і Марії Босих були активними спортсменами, особливо молодші - Ден, Лео, Дон та Джордж Боссі займалися каное, брали участь у міжнародних змаганнях в тому числі на Олімпійських іграх, вигравали деякі турніри північноамериканського масштабу, грали в хокей та американський футбол.
Найбільш відомим з клану Босих є на сьогодні хокеїст Майк Боссі - онук Володимира і син Богдана-Бордена. Чотириразовий володар Кубка Стенлі, йому належить багато рекордів результативності Національної хокейної ліги, його відзначено багатьма персональними нагородами цієї ліги - Кращий новачок-1979, Справжній джентльмен ліги (тричі) та ін.

Майк Боссі, онук гетьманця Володимира Босого

У 752 матчах, які він відіграв у НХЛ, він закинув 553 шайби. На жаль, Майк передчасно завершив свою кар’єру через травми.
Є десятки гравців, що грали значно більше за нього, й закинули більше шайб, але за Майком закріпився рекорд, який не змогли перевершити мегагранди давнього й не дуже недавнього минулого та сьогодення.

Боссі закидав у середньому 0.762 шайб за гру. Це - найвищий показник результативності в НХЛ. Маріо Лем’ю, приміром, відзначався у середньому 0.754 голом за гру, Павло Буре - 0.623, а Вейн Грецькі - 0.601.
Богдана Босого – батька Майка Боссі - не стало 1981-го року. Він помер від серцевого нападу у віці 60 років, якраз у той час коли його син Майк був на піку своєї хокейної слави...
Коли його ще за життя запитували у чому секрет неперевершеного таланту його сина Богдан-Борден казав: "Гени, виховання і його особиста внутрішня цілеспрямованість".
Загалом подружжя Бордена й Дороті Боссі залишило по собі, станом на сьогодні - 24 онуків, 33 правнуків й 1 праправнука.

Автор Андрій Сек

Джерело http://tilkitoy.blogspot.com/2017/02/

Масленица веселые статусы, цитаты и поздравления!

Масленица одних названий этого праздника больше чем у всех других праздников!

Это все названия этого праздника Масленица:

Масленица , Маслена, Масляница, Масленая, Блинница, Блиновница, Блинщина, Блиноедка, Прожорница, Прожорная неделя, Объедуха, Колодий, Широкая масленица, Целовальница, Целовник, Кривошейка, Боярыня Масленица. Масленка, Маслоед. Коляда масленая, Сырная неделя. Хотя нам больше всего все таки нравится  Объедуха!

Итак статусы про Масленицу , и веселые поздравления:

Масленица началась, весна идет. Улыбаемся и машем.

Масленица пришла!!! Записываюсь на блины, с черной икрой запись без очереди!!!

Пришла масленица! Если у вас и десятый блин комом – бросайте блины, лепите комочки!

Не все коту масленица, что блестит!

Статусы про масленицу веселые:

Челябинские штангисты настолько суровы, что на Широкую Масленицу едят блины со своей штанги.

По старой традиции, на Широкую Масленицу жители нашего города ели шашлыки с пивом.

По статистике из всего что мы употребляем на масленицу, само масло заняло последнее место.

Пока на масленицу Сергей Зверев дошёл домой, его три раза принимали за чучело Зимы и пытались сжечь.

Отличный праздник Масленица — можно наконец-то вынести и сжечь новогоднюю ёлку…

Статусы про масленицу и блины:

А ты делал в детстве делал рожицу из блинчиков и лепил себе на лицо?

Настоящее искусство это не просто высоко подбросить блинчик на сковородке, но и поймать его!

Сначала скажи «нет», чтобы потом никто не заметил, кто сожрал все блинчики.

Масленица поздравления:

По статистике из всего что мы употребляем на масленицу, само масло заняло последнее место.

С Масленицей красной поздравляем вас,

Гулянья балаган наступает час.

Без блинов не сбудутся проводы зимы,

В радость и веселье приглашаем мы!

ЧИТАТЬ ДАЛЕЕ - Веселые поздравления и статусы про Масленицу

Пять  найцікавіших фактів про Масницю!

Масляна це не тільки народні гуляння з розвагами та смачними млинцями, Масляна це значно більше!

Масляну в Україні відзначають вюди. І в Карпатах, і в Чернігові, і в Баранівці, і в Херсоні.

1. Масляна — єдина кого визнали!

Масляна — це унікальне свято. Масляна єдине язичницьке свято в Україні, яке офіційно визнане християнською православною Церквою. У християнському православ’ї Масляна стала називатися «сирною» або «мясопусною» седмицею (тижнем). І навіть назва «Масляна» це свято отримало лише з 17-го століття, коли вона була включена в офіційні церковні свята. Всі інші язичницькі свята Івана Купала, Три Спаса, Трійця, Стрітення, Водохреща та інші були м’яко адаптовані під біблійні сюжети. Все, крім Масляної. Для порівняння це те ж саме якби церква визнала жіночий день 8 березня або 1 травня офіційним святом! Ви розумієте наскільки Масляна унікальна!

2. Чому саме Масляна?
Сама назва «Масляна» пов’язане з тим, що в останній тиждень перед Великим постом дозволяється вживати в їжу вершкове масло, молочні продукти і рибу, але забороняється їсти м’ясо. Церковне назву цього тижня — Сирна або Мясопусна.

3. Може не Масляна, а масЛельниця
Хоча є ще варіант: можливо, назва цього свята є одним з імен давньослов’янської богині Лелі. Вона є однією з найбільш багатоликих богинь, постаючи перед людським родом то в образі ніжної дівчини, а то на весняне рівнодення — пишнотілої, з рум’яними щоками Масляної. І співали про Масницю так: «Приїжджай ти до нас На широкий двір: На горах покататися, У млинцях повалятися, Серцем потішатися. Масляна — Червона краса, Руса коса, Тридцяти братів сестра, Сорока бабусь внучка, Трьох матерів дочка, квіточка, Ягодка, перепілочка ».

4. З’їв млинець — з’їв шматочок сонця!
До речі, і слово «язичницький» — означає «народний» (давньослов’янське слово ««язик» означає — «народ»). А млинець — звичайно, символ сонця, оскільки він, як і сонце, жовтий, круглий і гарячий. І древні слов’яни вірили, що разом з млинцем вони з’їдають частинку його тепла і могутності.

5. Древній сакральний сенс Масляної.
Сакральний зміст цього свята воістину космічен: для слов’ян це було свято воскресіння Землі. Вогонь Даждьбога, набрався в Сварзі за довгу Зиму сил, залишає Небо і приходить до прокидається Землі, зігріває її Душу, вселяє в неї молоду Весняну надію — Лелю.

Джерело http://irpin.today/?p=4240

Ждун в Киеве?!!!

В Интернете новый вирус, или если хотите новое увлечение.

Наверняка Вы уже с ним знакомы.

Он очень быстро набрал популярность. Так называемый "Ждун".  Ждун — это не продукт компьютерной графики, а абсолютно реальная скульптура родом из Голландии. Ждуна создала Маргрит ван Брифорт, которая посвятила ее пациентам, которые слишком долго ожидают приёма у доктора.


По украински "Ждун" - это скорее всего "Чекало".

Маргарит так описывает "Ждуна", он "находится на стыке красоты и жути, между фантазией и реальностью".
 

И вот теперь копия Ждуна собирается приехать в Киев!

Дело в том, что уже несколько месяцев жители Левого берега Киева борются за свое здоровье, и за вынос скандального завода "Фанплит" за пределы города.

По мнению, активистов именно фигура Ждуна больше всего отображает ситуацию вокург закрытия завода. Жители ЖДУТ, но ничего не происходит.

Вот, что пишут активисты по этому поводу в соцсетях.

"Мы хотим посадить копию Ждуна на лавочке напротив завода "Фанплит". Сейчас ищем скульптора, который мог бы выполнить наш заказ не очень дорого. Дело в том, что наша инициативная группа – это общественная организация жильцов. Каждый из жителей ближайших к "Фанплиту" кварталов сбрасывается – кто сколько может. На эти деньги мы проводим замеры загрязнений воздуха, нанимаем юристов, которые судятся с заводом. Поэтому мы пока не знаем, сможем ли мы собрать денег на киевского Ждуна. Но, ситуация у нас очень похожа со Ждуном. Ждун сидит и ждет доктора, и видите, во что он превратился. Так и киевский Ждун будет сидеть, и ждать, пока городские власти и Министерство  экологии обратят внимание на завод "Фанплит", который травит весь Левый берег Киева".

Еще напомним, что активисты зарегистрировали на сайте КГГА петицию с требованием вынести вредное производство за черту города.

Так что если Вы хотите помочь киевскому Ждуну и жителям Левого берега, уже сейчас, вот ссылка на петицию.

Де в Києві покататися на сноуборді і лижах?

Де в Києві можна покататися на сноуборді і лижах! 

Протасів Яр

Протасів Яр в Києві це вже не просто гора посеред міста. Це вже справжній гірськолижний спортивний комплекс!

Гловне, що він знаходиться майже в центрі Києва, так що дістатися до нього не складно з будь-якої точки міста. Для любителів покатушок відкрито 4 траси: 150 метрів для діток; 275 метрів для новачків; 500 метрів для практикуючих і 320 метрів для професіоналів і спортсменів. Функціонують 2 підйомника: одномісний для траси довжиною 275 метрів, і двомісний для траси 320 метрів. Є ресторан.
В ніч із суботи на неділю проводяться нічні катання (з 22:30 до 4:00), стежте за розкладом. Вартість нічного скіпаси - 250 гривень; після 2:00 - 130 гривень; без використання підйомника - 50 гривень.
Час роботи: щодня з 10:00 до 22:00 (в понеділок - з 14:00, з суботи на неділю проводяться нічні катання).
Адреса: Протасов Яр, 23а.
Як дістатися: від метро "Палац Спорту" тролейбус №40.
Ціни: вхід 20 гривень; підйомник - 10/20 гривень підйом; прокат лиж, сноубордів, палиць, одягу - від 105 до 155 грн на 3-4 години. 
 

Вишгора Гірка з вражаючим видом на Київське море знаходиться в 20 хвилинах їзди від Києва. Довжина траси - 200 метрів, є стрічковий підйомник для лижників і сноубордистів, а також один для сноутюбінга. Після катань можна підкріпитися в кафе. Є нічні катання (з 23:00 до 4:00), стежте за розкладом. Вартість нічного скіпаси - 250 гривень; прокат лижного або сноуборд комплексу - 250 гривень / ніч.
Додаткові активності: сноутюбінг (щось на зразок надувних санок), вартість 250 гривень за 2 години (сюди входить оренда тюба і користування підйомником). Є гірськолижна школа для дітей і новачків.
Час роботи: щодня з 10:00 до 22:00 (в понеділок з 16:00).
Адреса: Вишгород, вул. Ватутіна, 102.
Як дістатися: від станції метро "Героїв Дніпра" №397 до зупинки Аптека; №1 до кінцевої зупинки комплекс "Вишгора"; від площі Тараса Шевченка: №398 (Київ) - до зупинки Аптека; №1 - до кінцевої зупинки комплекс "Вишгора".
Ціни: вхід вільний; підйомник - 15-20 гривень підйом; прокат лиж, сноубордів, палиць, одягу - 100 до 120 грн / год; абонементи від 80 до 150 гривень.


Гірка Голосієво Рік тому в Голосіївському парку обладнали непогану гірку для катання, зручну як для навчання дітей, так і для дорослих. Однак в цьому році комплекс не відкривався, гірка заросла бур'яном.
Ось що пишуть кияни:
"Підйомники не працюють. Прокату немає, освітлення немає. На територію лижної бази закриті ворота і написано" вхід заборонений ". Поруч із лижною базою є прокат сноутюбів і гірка 100 метрів. Підніматися пішки", - повідомляє житель міста Дмитро.
"Так добре було в минулому році, звичайно перебої з підйомником були, але все одно класно. Така альтернатива Протасову Яру. Дитина була в захваті. Хотіли на цих вихідних поїхати. Шкода", - пише Наталія Мазур.

Лиса гора Містичне місце може похвалитися гірками і спусками на будь-який смак. Катаються тут, як на санках, так на лижах і сноубордах.

Гідропарк Тут майже немає гірок, але зате є лижні траси і красивий вид на засніжений ліс і місто.

Парк ім. Рильського У парку розташовано кілька крутих гірок і досить багато більш пологих.

Пейзажна алея Гірки та схили Пейзажки приваблюють найвідчайдушніших екстремалів Києва.

Парковий комплекс біля Батьківщини-мати На території Музею історії України у Другій світовій війні можна здійснювати прогулянки на лижах і спуски на схилах.
Хоча цей варіант більше розрахований на бігові лижі

Джерело http://moyidumki.blogspot.com/2017/01/blog-post_46.html

Какую воду Вы пьете?

Важно, чтобы вода была не просто чистой, а полезной!

Дело в том, что человеческий организм подвержен негативному воздействию свободных радикалов

Свободные радикалы (оксиданты) наиболее сильно влияют на процесс старения и являются основной причиной рака и большинства болезней кровообращения.

Питьевая вода с отрицательным окислительно-восстановительным потенциалом (ОВП) - идеальный антиоксидант.

Всемирная организация здравоохранения рекомендует измерять ОВП при мониторинге питьевой воды.

Решение проблемы свободных радикалов - средство для улучшения питьевой воды REDOXfactor.

REDOXfactor не изменяет минеральный состав воды, является простым в использовании, длительного применения.
Данное средство - продукт украинского производства из местных компонентов.

Вода и свободные радикалы

Свободные радикалы (ещё их называют - оксиданты) – это атомы, молекулы или ионы, которые на внутренней своей орбите имеют один неспаренный электрон, поэтому их молекулы обладают невероятной химической активностью. Поскольку у них есть свободное место для электрона, они всегда стремятся отнять его у других молекул, т.о. окисляя любые соединения, с которыми соприкасаются.

Свободные радикалы реагируют со всеми биологическими молекулами, которые встречаются им на пути, такими, как белки, ДНК, липиды.
Свободные радикалы очень сильно повреждают белок, результатом атаки которого является резкое старение клетки. Это хорошо видно по внешности. Кожа становится сухой, старой, обвислой. Мышцы ослабевают, утрачивая при этом свою пружинистость (собранность). Как Вы уже догадались, то же самое происходит и внутри организма, только результаты намного хуже. Стареет целый организм, поскольку стареют все клетки, в которых белок атакован свободными радикалами.

Де покататися на санчатах у Києві?

Де покататися на санках у Києві: вибирай гірку в своєму районі 

Після безсніжних місяців зима вирішила відігратися, і одсипала нам сніжку по коліно. Такої зими у Києві давно не було. Разом зі снігом до киян повернулася можливість розважатися по-зимовому. Катання на санках - традиційна зимова забава, небайдужими до якої залишаються не тільки діти і молодь, а й дорослі. Адреналін, швидкість і весела метушня в снігу вам гарантовані.

Як виявилося, гірки є практично у всіх районах. Деякі відрізняються особливою крутизною і підходять тільки для справжніх сміливців.

Оболонський район

Оболонська набережна
Взимку бетонні схили набережної, вкриті снігом, перетворюються в плацдарм для катань. Катаються тут цілими сім'ями. Місця вистачає для всіх. Місцеві любителі гострих відчуттів заливають гірки водою і розсікають на великих швидкостях.

Як доїхати: метро "Мінська" від неї тролейбусом №24 або пішки 10 хвилин

Озеро "Вербне"
До озера ведуть пологі спуски, на яких можна вчиняти зимові покатушки. Всього на Вербному озері діти розгортають від чотирьох до семи гірок. Так що місця вистачить усім. Головне - бути обережним і не влетіти в дерево.

Як доїхати: від станції метро "Оболонь" маршруткою №582 і №180, або автобусом №73

Подільський район

Подільський узвіз
На початку Подільського спуску є кілька хороших гірок, на яких катається не одне покоління киян. Є круті і пологі гори, можна спробувати спуститися на лижах.

Як доїхати: від станції метро "Лук'янівська" тролейбусом №18 (також поряд з Подолу йдуть трамваї №11, 12, 19)

Парк Березовий гай
На Пріорці траси починаються біля хати Шевченка, що на Вишгородській. Тут дуже багато гірок і спусків.

Як доїхати: тролейбусом №18, автобусом №32 та 72.

Шевченківський район

Ботанічний сад ім. Фоміна
У ботсаду можна знайти і дуже круті гірки, і більш пологі. В цілому - близько 10 пологих гірок і 5 спусків для любителів адреналіну. У парку також знаходиться дуже крута гірка з великим кутом нахилу. Її можна знайти серед дерев, місцеві жителі заливають її льодом.

Як доїхати: станція метро "Університет"

Пейзажна алея
Потрібно бути готовим до того, що гірки тут вкрай високі і круті. Часто їх заливають льодом, що робить спуск більш екстремальним. Катаються тут не на санках, а на картонці, шинах і пакетах. Не ризикуйте відправляти кататися на гірки маленьких дітей.
Як доїхати: метро "Майдан Незалежності". Від метро їхати тролейбусами №18 або №16 до Великої Житомирської

Святошинський район

Парк Нивки
У парку дуже багато ярів, в яких місцеві жителі укочують гірки різного ступеня крутості. Також взимку тут заливають ковзанку, так що можна приходити зі своїми ковзанами.

Як доїхати: станція метро "Нивки"

Солом'янський район
Протасів яр
Тут в основному катаються на лижах і сноубодах. Є два спуску: один для новачків, більш пологий, другий для майстрів, які ризикують спускатися з крутої гори. Цього року розцінки піднялися на 15%. Скористатися послугою підйомника в цьому році буде коштувати від 5 до 15 гривень. Прокат гірськолижного спорядження від 50 до 140 гривень на годину, для сноуборду - від 25 до 90 грн. Нічні катання (в ніч з суботи на неділю) від 80 до 170 грн. в годину.

Як доїхати: вулиця Протасов Яр, 23а (від метро "Олімпійська" тролейбусом №40)

Батиєва гора
Тут місцеві жителі облаштовують хороші гірки, як для малюків, так і дорослих. Пологі гори можна знайти всередині парку, а крутіші знаходяться з боку перехрестя вулиці Механізаторів і Кудряшова.

Як доїхати: тролейбусом №3 від площі Солом'янської до кінцевої зупинки; тролейбусом № 40 від метро "Олімпійська".

Печерський район

Парк Слави
Парк Вічної Слави поруч з Лаврою, а саме його схили припадуть до душі любителям гірок. Довгі і пологі спуски приваблюють в снігову погоду як дітвору, так і дорослих. Також тут частенько проводять снігові битви.
Як дістатися: 10 хвилин від станції метро "Арсенальна"

Голосіївський район
Парк ім. Рильського

У парку розташовано кілька крутих гірок і досить багато більш пологих. Також в грудні тут відкриють лижну трасу, на якій зможуть кататися всі бажаючі. Відвідувачі зможуть взяти в оренду лижне спорядження, будуть інструктори. Довжина траси - 368 метрів. Якщо хочете зігрітися, то в парку можна також знайти ларьки з гарячим чаєм і кавою, і дитячий майданчик.

Як доїхати: метро "Голосіївська", Голосіївський проспект, 98/2

Парк Феофанія
Взимку Феофанія по-особливому прекрасна. Гуляти тут одне задоволення. Також на території можна знайти безліч похилих спусків, які підійдуть для не надто небезпечних покатушек на санках.

Як доїхати: на маршрутці №548 від станцій метро "ВДНХ", "Іподром" до кінцевої зупинки на вулиці Метрологічній. Вартість відвідування парку: 5-10 гривень

Читайте ще,

Де в Києві покататись на ковзанах?

 Ждун уже в Киеве?!!!