Друзі, послухайте і можливо Ви знайдете відповіді на СВОЇ питання від Юлії Володимирівни які вас цікавлять .....

Тут некоторые умеренные порохозависимые приступили к пению песен на тему: да, наша родная кормушка (зачеркнуто) власть не все делает правильно. (Вот мне любопытно бы списочек правильных дел посмотреть, но речь сейчас не об этом).

Да, не все хорошо, продолжают умеренные, но бороться с этим надо строго законными путями. Мило. Очень мило. 
Внимание - вопрос: КАКИЕ законные пути остались в распоряжении граждан - стараниями все той же кормушки?

Суд? Так ведь не может гражданин нынче обратиться в суд напрямую. Только через адвоката. Т.е. - доступ к правосудию ограничен имущественным цензом. Это - как минимум. О качестве помянутого правосудия я уж и не говорю.

Выборы? Что вы - что вы, это... нет, ну не совсем уж незаконно. Но э-э-э.... опасно. Несвоевременно. Регионалы, мол, придут. (От таких утверждений у автора случается когнитивный диссонанс и вопрос - а они шо, куда-то уходили? Да не дальше Вены!)

Протесты в виде митингов и демонстраций? Пожалуйте в списки пятой колонны, врагов и агентов. Причем списки эти - отнюдь не потешные, как свидетельствует рвотный понос товарищей типа доника.

К слову - это резкое, шо ситро, заявление государева волонтера могло в принципе появиться только потому, что расстреливавшие Майдан не понесли наказания. Стало быть - грозить расстрелом протестующих можно, выгодно и безопасно. (А главное - внимание, сторонники "законных мер" - чрезвычайно законно).

Что еще остается? Чисто политические методы - вроде поддержки партий и лидеров? Три ха-ха. Те же умеренные и порохозависимые уже давно всем подробно обсказали, что всеониодинаковые и вообще - безпалитики лучше всего. Безпалитики - это чай, танцы и новые литца (успешно и привычно кушающие нынче из власти).

Ряд можно бы и продолжить, да в принципе все ясно. В 2013 люди вышли потому, что никаких больше способов сдвинуть со своей шеи понасевших и оборзевших попросту не было.

Сейчас новые (ну, они-то НЕ новые, называю их так исключительно для обозначения) понасевшие и оборзевшие упорно пытаются навязать обществу войну всех против всех. И - непременно! - без политики.

Так вот. Война всех против всех, без политики и с перекрытыми цивилизованными способами смены обосравшейся власти - это как раз и есть 100% гарантия того, что пока мы теряем страну, они успеют еще вкусно пожрать. Уж они-то знают, что во время войны и спровоцированной ими же смуты жрется особенно сладко.

Время определяться и объединяться, дорогие граждане. Больше никаких полезных советов у меня нет.

UPD: ВСЕ вышеперечисленные способы: протесты, политические акции, выборы и т.д. - абсолютно законны. Как и права граждан, прямо прописанные в Конституции

https://www.facebook.com/annalisa.ryaboshapka/posts/831838060252432

Блеск! Статья забаненной Катерины Масловой. 
В эти дни очень трудно комментировать заявления – практически истерики, всех представителей правящей шоблы порошенка. Единственно, что можно сказать точно – это единый организм, слившийся от страха перед надвигающимся концом. 
БПП, НФ, радиКАЛЫ, ОППА с новобразованиями-детьми, Самонемочь – это плотный комок извивающихся змей, хвосты которых уже практически зажали в тиски. От бессилия их головы начали жрать друг друга. 
А трудно комментировать по нескольким причинам. Далеко не каждый самый опытный психиатр может комментировать извержения своих пациентов. Даже если ему точно известен его диагноз. 
Я думаю, сегодня нужно привлечь внимание тех, кто ещё сохранил здравый смысл и разум, на несколько моментов. 
1. Нас лишают информации, так как СМИ и ТВ-каналов больше нет. Есть лживые много раз перепроданные журнашлюшки. В качестве примера – 12 СМИ дали количество митингующих сегодня в Киеве – 1, 2, 3, 6, 10 тысяч. )))))))))))) 
2. Фейсбук заселили подонки, типа доника, и комментаторы, которым нравится ВСЁ – убийства населения, астрономические тарифы, разгул преступности в стране, полицаи-убийцы, псевдоволонтёры-воры (я бы даже сказала – мародёры), гонтарева с фантастическими заявлениями и взлетающим неоправданно курсом, и. о. президента, обанкротивший страну, и нажившийся только на курсе доллара на кругленькую сумму, обогатившийся на войне в 3 раза. 
Эти ползающие твари не только дезинформируют людей, они для всего мира создают картину – в Украине проживают идиоты. Рабы, которым нравятся все издевательства рабовладельцев. Люди, которых «просто запихивают в автобусы, и везут неизвестно куда». ))))))) СМИ описывают НЕ реальные события, а выставляют народ Украины слабоумной массой. Они не знают, куда везут, не понимают, чего стоят на митингах. 
3. Какие-то подозрительные особи, называющие себя политологами, социологами, маркетологами, рекламистами, выдают странные спичи, в которых объясняют людям, что их пустые карманы, страшные платёжки с цифрами уже в парсеках, а не гривнях, смерти на фронтах – это всего лишь их больная иллюзия. 
4. Гонтарева (с большой буквы только потому что это начало предложения), которая сообщает, что она полностью поддерживает население, обкраденных вкладчиков, и если им что-т о не нравится – то это им просто кажется. А если она и крадёт последние крохи, то это исключительно для блага народа. 
5. Вилоносный ляшко, пониженный властями до должности швейцара-вышибалы, со своими обязанностями справляется плохо, так как есть противники, которые тоже умеют драться, и делают это лучше. Одно дело, целоваться с коровами, хамить Тимошенко, стаскивать с трибуны немолодого Шухевича, и совсем другое – получать в зубы от своих же, но из другого клана. 
6. Отдельно нужно упомянуть невменяемого лозового, умудрившегося обвинить в драке вилоносца ляшко с мосийчуком … Юлию Владимировну. )))))))))))))))) 
7. Мирный договорняк собирает свою страшную дань – ежедневные смерти и кровь. И никакие завывания подонков-порохоботов о том, что без этого безумного плана г-на порошенко путин был бы уже в Киеве – никого больше не обманывают. Это организованное уничтожение страны под названием Украина. И организовано это не снаружи, а внутри. 
8. Аваковы и шкуряки, геращенки и луценки больше не в состоянии «держать на пульсе» свои рученята. Они и раньше были мало пригодны к чему-либо, кроме воровства. 
8. ГРОЙСМАЛЯР! Можно ничего не писать… ))))))))) 
9. Истерика потерявшей человеческое подобие ирины геращенко также не нуждается в комментариях. Также как и вопли, писюльки - психопатки со справкой тани черновол. Это море работы для психиатров (ну и прокуроров в будущем). 
10. Сплошное, уже просто фантастически безумное враньё каждого из шоблы при власти – это должно войти во все мировые учебники по психиатрии. Не в историю. В историю от периода в Украине с 2010 по 2016 гг войдут несколько фамилий с указанием двух дат через чёрточку – род. – ум. 
11. И последнее. ТИМОШЕНКО! Если то, в чём её обвиняют эти скоты, правда. И именно она успела, смогла, выполнила ВСЁ: 
украла все деньги страны, и отложила их в офшорах порошенка, 
накопила безумные средства, и заставила силой всю провладную шоблу занести это в свои декларации под их именами, 
купила ФОРБС, который вместо неё десятилетиями заносит в списки богатейших людей – наших инвалидов-олигархов, 
купила всю международную общественность. 
организовала все митинги, 
ворочает сотнями миллиардов, которые никто не смог найти за 15 лет, 
заказывает все убийства в мире, начиная с 18-го века, 
организовала революцию в 1917 году, 
ТО… 
Это настоящий президент страны. И Украина при ней станет действительно великой страной. 
Обвиняя её во всех собственных преступлениях, эти идиоты не соображают, что делают. 
Они доказывают, что Тимошенко ВСЕСИЛЬНА! 
P. S. Сааку с хатией, и весь грузинский десант я не упоминаю. Во-первых, это отработанный материал, а, во-вторых, г-н порошенко всё объяснил до их массового завоза. Для него в Украине нет специалистов.... 
P. P. S. Я требую, чтобы вся пишущая журнашлюшистая братия и сёстрия, магды, палии, черноволы, падлы гнусы и правые, волохи, срайки и прочая пузатая продажная мелочь, заполнила свои декларации. Я хочу знать, сколько денег МВФ, и наших ушло на их подкормку. 
P. P. P. S. И мелочь – я требую, чтобы конкретно тараса черновола лишили права носить фамилию Черновол.

Катерина Маслова
https://www.facebook.com/kava.chernyaeva/posts/923934..

Оригінал

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=4096435158...pcb.409650132538849&type=3

P.S. Я пишаюся тобою, Україна!

Путин добился своего, следом за заявлением НАТО опасным врагом для Германии объявлена Россия, после того, как они были стратегическими партнерами и активно сотрудничали. Немецкое правительство утвердило “Белую книгу” по вопросам безопасности и оборонной политики. В ней четко указано, что Москва стала реальной угрозой, ибо разрушает существующий международный порядок и основы европейской безопасности. Это в первую очередь связано с агрессией России против Украины. В связи с этим, Германия объявляет о фундаментальном изменении политики в отношении РФ на ближайшую перспективу. Путин терпит сокрушительное поражение в политике и с Западом и с Востоком. Он бездарный недальновидный политик.

Контрольный выстрел в исполнении Германии произошел

Ну що ж мене влаштовує!

ОЛИГАРХИ ТАК БОЯТСЯ ТИМОШЕНКО, ЧТО ПЕРЕД КАЖДЫМИ ВЫБОРАМИ ОБЪЕДИНЯЮТСЯ ВСЕ ВМЕСТЕ, ТРАТЯТ ОГРОМНЫЕ ДЕНЬГИ НА ЕЕ ОЧЕРНЕНИЕ.

НА ПРОШЛЫХ ВЫБОРАХ ОЛИГАРХИ УСПЕШНО ПРИМЕНЯЛИ ТЕХНОЛОГИЮ ТАК НАЗЫВАЕМЫХ СОЦОПРОСОВ- ПЛАТИЛИ ОРОМНЫЕ ДЕНЬГИ ПРОДАЖНЫМ СОЦИОЛОГАМ, КОТОРЫЕ ПЕРИОДИЧЕСКИ ОГЛАШАЛИ "РЕЗУЛЬТАТЫ" НАРИСОВАННЫХ ЗАКАЗЧИКАМИ-ОЛИГАРХАМИ ЦИФЕРОК "СОЦОПРОСОВ", КОТОРЫХ ОНИ НЕ ПРОВОДИЛИ....И НА ЭТИ ТЕХНОЛОГИИ МНОГИЕ УКРАИНЦЫ КУПИЛИСЬ- ПРОГОЛОСОВАЛИ ЗА ОДНОТУРОВОГО. ЧАСТЬ ГОЛОСОВ "ДОРИСОВАЛ" ОХЕНДОВСКИЙ- СВОЙ ПАРЕНЬ-ОРДЕНОНОСЕЦ.

СЕЙЧАС ЕЩЕ НЕТ ВЫБОРОВ, КРОМЕ ДОВЫБОРОВ 7 ДЕПУТАТОВ НА ОТДЕЛЬНЫХ ОКРУГАХ, НО ОЛИГАРХИ УЖЕ НА ПОЛНУЮ МОЩНОСТЬ ЗАПУСТИЛИ НОВЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ПО ОЧЕРНЕНИЮ ТИМОШЕНКО, КОТОРАЯ НА СЕГОДНЯЩНИЙ ДЕНЬ ЯВЛЯЕТСЯ ЕДИНСТВЕННЫМ ЧЕЛОВЕКОМ, СПОСОБНЫМ СЛОМАТЬ ХРЕБЕТ ОЛИГАРХАМ И СДЕЛАТЬ УКРАИНУ НОРМАЛЬНОЙ БОГАТОЙ СТРАНОЙ. ИМЕННО ПОЭТОМУ ОЛИГАРХИ ТРАТЯТ ОГРОМНЫЕ ДЕНЬГИ, ЧТОБЫ НЕ ДОПУСТИТЬ ЕЕ К ВЛАСТИ.

СУТЬ ЭТИХ ТЕХНОЛОГИЙ В СЛЕДУЮЩЕМ. ВО ВСЕХ СМИ, В ТОМ ЧИСЛЕ В ИНТЕРНЕТЕ, ПИШУТСЯ ОГРОМНЫЕ СТАТЬИ О ЧЕМ УГОДНО И О КОМ УГОДНО, НО ОБЩЕЕ В НИХ ОДНО - ДОЛЖЕН БЫТЬ ОЧЕНЬ ХЛЕСТКИЙ ЗАГОЛОВОК О ТИМОШЕНКО, ГДЕ В ОДНОМ ПРЕДЛОЖЕНИИ ЕЕ СМЕШИВАЮТ С ДЕРЬМОМ. ВОТ ЧТО-ТО ТИПА ЭТОЙ СТАТЬИ С ЭТИМ ЗАГОЛОВКОМ.

РАСЧЕТ ОЛИГАРХОВ ВЕРЕН- СРЕДНЕСТАТИСТИЧЕСКИЙ УКРАИНЕЦ НЕ БУДЕТ ТРАТИТЬ ВРЕМЯ НА ПРОЧТЕНИЕ ОГРОМНОЙ СТАТЬИ - И ВРЕМЕНИ ЖАЛКО, И СЛИШКОМ МНОГО БУКВ. ЗАТО В ПОДСОЗНАНИИ КАЖДОГО ОТЛОЖИТСЯ ЭТОТ ЗАГОЛОВОК, КОТОРЫЙ ОН ПРОЧИТАЛ.
Я НЕ ПОЛЕНИЛАСЬ И ПРОЧИТАЛА ЭТУ СТАТЬЮ. НА САМОМ ДЕЛЕ В НЕЙ НАПИСАНО О ТОМ, ЧТО ТИМОШЕНКО В УГОЛОВНОМ ДЕЛЕ О ЛАЗАРЕНКО ПРОХОДИЛА, КАК ПОСТРАДАВШАЯ. И ОПИСЫВАЕТСЯ САМО УГОЛОВНОЕ ДЕЛО С НЕКОТОРЫМИ ПОДРОБНОСТЯМИ.

ЕЩЕ ОДНА ТЕХНОЛОГИЯ. ПО ВСЕМ КАНАЛАМ ТВ И ТОК-ШОУ БЕГАЕТ ВСЕМ ИЗВЕСТНЫЙ СЕРОЖА, КОТОРЫЙ ПОЛУЧИЛ ЗАДАНИЕ ОТ ОЛИГАРХОВ К МЕСТУ И НЕ К МЕСТУ ОБЯЗАТЕЛЬНО ХОТЬ ЧТО-НИБУДЬ ЛЯПНУТЬ О ТИМОШЕНКО. НЕВАЖНО ЧТО. ГЛАВНОЕ, ЧТОБЫ У ЛЮДЕЙ В ПОДСОЗНАНИИ ОТЛОЖИЛОСЬ, ЧТО ЮЛЯ -ВОРОВКА, И ЧТО ЕЙ ПОРА НА ПЕНСИЮ. А МОЛОДАЯ ПОРОСЛЬ СПАСЕТ УКРАИНУ ОТ КОРРУПЦИИ.

И НА МОЙ ВЗГЛЯД, ЕЩЕ ОДНА ТЕХНОЛОГИЯ ОЛИГАРХОВ, ЧТОБЫ ОДУРМАНИТЬ НАРОД. ПОСКОЛЬКУ НА СЕГОДНЯШНИЙ ДЕНЬ ЕСТЬ У НАРОДА УКРАИНЫ ПОТРЕБНОСТЬ В НОВЫХ ПОЛИТИЧЕСКИХ СИЛАХ, ТО МОЛОДАЯ ПОРОСЛЬ, КОТОРАЯ УСПЕШНО ПРИГРЕЛАСЬ В РЯДАХ ПАРТИИ ПАНАМСКИХ ПАТРИОТОВ, ВЫДЕЛИЛАСЬ ИЗ ЕЕ РЯДОВ И СОЗДАЕТ НОВЫЕ ПАРТИИ. ОЧЕНЬ УБЕДИТЕЛЬНО С ПЕНОЙ У РТА РАССКАЗЫВАЮТ О СВОИХ ПЛАНАХ ПО БОРЬБЕ С КОРРУПЦИЕЙ, И К СОЖАЛЕНИЮ МНОГИЕ ОПЯТЬ КУПЯТСЯ НА ЭТИ ПЛАМЕННЫЕ РЕЧИ....НО У МЕНЯ ВОПРОС ОДИН - КАКОГО ЧЕРТА, НАХОДЯСЬ ДВА ГОДА ПРИ ВЛАСТИ, ВЫ НЕ БОРОЛИСЬ С КОРРУПЦИЕЙ, А БЛАГОДАРЯ ВАМ БЫЛИ ПРИНЯТЫ ЗАКОНЫ, КОТОРЫЕ ПРИВЕЛИ К ГЕНОЦИДУ УКРАИНСКОГО НАРОДА? К КАТАСТРОФИЧЕСКОМУ ПОЛОЖЕНИЮ СТРАНЫ?
Я ВИЖУ ТАКОЙ ТУПИЗМ В ЭТИХ ЛИЦАХ, ЧТО ПРОСТО СТРАШНО СТАНОВИТСЯ, ЧТО ДАЛЬШЕ БУДЕТ С УКРАИНОЙ, ЕСЛИ ЭТА ПОРОСЛЬ ПРИДЕТ В ВЕРХОВНУЮ РАДУ В СЛЕДУЮЩЕМ СОЗЫВЕ.

https://www.facebook.com/gechtmann/posts/841500009288045

Сьогодні Юлія Тимошенко подала в суд стосовно незаконного підвищення тарифів на комунальні послуги. Це майже останній законний шлях зупинити "рехворму", яка от уже два роки дедалі більше вбиває українську економіку. Що й не дивно, адже її реальна мета - не оздоровлення галузі, і навіть не створення конкурентних умов в паливно-енергетичному секторі. Реальна мета "тарифного апокаліпсису" полягає в форсованому переводі української економіки на російську енергетичну модель, де місцеве населення сидить на майже концтабірному пайку, а саме паливо є суто експортним продуктом, надприбутки від якого є не лише джерелом закриття всіх бюджетних дір, а й є фінансовою основою самозбереження правлячої верхівки.

Ознакою саджання населення "на енергетичну пайку" є повідомлення про карткову систему "монетизації субсидій", яку запропонував ввести Гройсман. Яким би чином вона б не була реалізована, карткова система завжди є пайкою. В даному випадку, окрім того, що фактично під виглядом субсидій тепер планується провести масоване рефінансування "свого банку" (я думаю, що це буде "Ощадбанк" - адже саме туди були примусово переведені "картки киянина" з банку "Хрещатик", що й зумовило пришвидшення його обвалу), люди ставляться в залежність від того, чи "прийдуть" гроші на цю картку. Таким чином, можна легко "проконтролювати" будь-які вибори, адже люди гарантовано проголосують за того, хто пообіцяє збереження цих грошових поступлень. Без них родина лишається "на бобах" і перед нею встає повномасштабна загроза втрати житла.

Особливо пікантно ця карткова система виглядає, якщо врахувати, що "Ощадбанк" де-факто є приватним банком. Мало кому відомо, що при першій каденції Віктора Януковича як прем'єр-міністра (так, постанова від 25 лютого 2003 р.) було змінено його статут, де в п. 6 було зазначено, що "банк є юридичною особою приватного права". Тобто, фактично "Ощадбанк" знаходиться в приватній власності Кабінету Міністрів. Через цю колізію, наприклад, свого часу не змогли пред'явити корупційне звинувачення Андрію Пишному - бо він формально є не держчиновником, а керівником приватного банку.

Сам статут можете глянути ось тут:

Тепер "Ощадбанком" легко можна користуватись для корупційних оборудок, і не понести за це ніякого покарання. А переведення туди субсидіарного фонду створює фантастичної величини годівницю, і тепер за рахунок субсидій отримують можливість прогодуватись не лише власники облгазів, а й українські високопоставлені чиновники. Звісно, що в такому випадку їм вигідно дедалі більше підвищувати ціни на газ - адже пропорційно їм росте субсидіарний фонд, а значить, і годівниця.

Проблема в тому, що в своїй гонитві за ростом субсидіарного фонду, вони прогавили межу неповернення, і тепер підвищення тарифів обернеться не лише валом неплатежів, а й повномасштабним коллапсом економіки.

Щоб зрозуміти, до чого веде політика уряду, необхідно відмовитись від сприйняття газу, електрики та води як "просто товару". Це сприйняття нам активно нав'язується економістами, пов'язаними з урядом, які таким чином обгрунтовують підвищення цін до світового рівня. Один із експертів так і заявив якось, що товар має продаватись за максимально можливу ціну. Не збалансовану, не ринкову, а саме - максимально можливу.

В принципі, це поширена практика для продажу товарів, які, наприклад, виробляються малими партіями, або становлять предмети розкошу. А газ, як свідчить риторика того ж Розенка, для українського населення якраз і розцінюється як розкіш.

Насправді ж газ, електрика і вода - є так званими "базовими ресурсами". Тобто, вони потрібні як основа в будь-якій сфері діяльності в Україні - чи це просто домогосподарство, чи малий бізнес. Однак, якщо домогосподарство не може нікуди перекласти збільшення тарифів на ці ресурси - і мусить або платити, або надягати на свою шию субсидіарне ярмо, то бізнес вибору не має вибору - він повинен ці тарифи включити в ціну свого товару, інакше вилетить в трубу. Таким чином, при збільшенні цін на базові ресурси, автоматично - із затримкою в два-три місяці максимум - підвищаться ціни на усе, від хліба до канцелярського приладдя.

Ось чому у всьому нормальному світі базові ресурси жорстко контролюються державними інституціями, а в деяких країнах навіть є об'єктом законодавства про стратегічно важливі продукти. Враховуючи, що поряд із нами є агресивна фашистська держава, яка не приховує, що використовує газ як економічну зброю, а сам він необхідний для виживання українським громадянам - то природний газ є двічі стратегічним - він є базовим ресурсом і критичним для самого існування держави.

В наших умовах таке тотальне підвищення цін призведе до коллапсу. Купівельна спроможність українського громадянина і так невисока, а із ростом тарифів його витрати остаточно зведуться до купівлі харчування (за можливістю недорогого - а то й взагалі готової кулінарії), і виплати комуналки. Ціни на харчування уже зросли, і значно - за останній рік середній чек (за моїми власними спостереженнями) зріс з 100-150 грн. до 200-300 грн. Це значить, що більш складні товари - одяг, наприклад, або технічне приладдя, на яке теж зросте ціна - просто не будуть продаватись. Людям не буде за які гроші їх купити. А це практично смерть відповідних галузей роздрібної торгівлі і залишків малого бізнеса, які ще жевріють всупереч всім спробам уряду здерти з них усе до кісток.

Для підйому економіки необхідні прямо протилежні дії: всі базові ресурси мають бути максимально доступними для населення, а саме воно - здатним сплачувати хай не таку високу, як бажається "видатним менеджерам" Нафтогазу, але все-таки окупну ціну, і при цьому мати достатньо вільних коштів, щоб купувати товари поза "мінімальним кошиком споживача".

Замість цього наш уряд ретельно займається легалізацією корупційних схем, налагоджених ще при Януковичі. Вище я уже описав створення годівниці на базі "Ощадбанку". Далі можна пригадати справу Онищенка, чия схема в принципі існує лише тому, що у нас встановлена так звана "єдина ціна", а купівля газу облгазами відбувається в непрозорий спосіб. Схема ця була створена ще в далекому 2012-2013 роках (бальшой привіт тим, хто доказує причетність Тимошенко до неї), коли завдяки створеному галасу навколо ціни на імпортний газ державні підприємства почали закупати газ за небачено високими цінами. Наприклад, державне космічне агентство газ закупило по 800 доларів. Гляньте самі.

http://real-economy.com.ua/news/32512.html

Система тіньових дисконтів, коли газ постачається зі скважин у "спільній діяльності" по зниженій - все одно значно вищій за ринкову, але нижчій за "закупівельну" - дозволяла таким чином класти в кишеню величезну маржу, плюс отримувати компенсацію з бюджета. Зараз відбувається рівно те саме, тільки законно - адже у нас єдина ціна на газ, і різниця між тіньовим дисконтом і ціною закупівлі "офіційно" належить облгазу.

Причому зверніть увагу, "справа Онищенка" начебто розслідується, але ані облік газу не впроваджується, ані не скасовується сам принцип "спільної діяльності", і тим паче не впроваджуються прозорі принципи ціноутворення та закупівлі газу.

Тобто, економіка продовжує перетворюватись на фінансовий пилосос, який перекачує всю грошову масу в країні, в гаманці декількох фінансово-промислових груп. Довго так чинити не вийшло навіть в США - там після організованого на тих же засадах періода "просперіті" бабахнула Велика Депресія.

А у нас буде Великий Крах.

Вячеслав ІЛЬЧЕНКО

Юлія Тимошенко чітко виклала своє бачення політичної, економічної і соціальної ситуації в Україні, вона показала що ця верховна влада і уряд знищують українців, малий і середній бізнес, вони є слугами олігархів і мафії. Вона наполегливо закликає громадськість через дострокові вибори перевентажити цю владу, бо на її думку подальше існування цієї "еліти" приведе до колапсу країни. Причому вона закликає не до революційних методів боротьби, а вказує на громадянські суспільства, профспілки, демократичні політичні партії, які повинні об"єднатися і примусити корумповану владу піти у відставку

Уряд сам провокує фейк-парад суверенітетів

Однією з гучно розрекламованих реформ від нинішньої влади є так звана "децентралізація". Для внесення змін до Конституції України стосовно запровадження "особливого статусу" окупованого російськими військами Донбасу та інших новацій територіальної організації влади зацікавленими суб'єктами усіма можливими способами, включаючи політичний підкуп і шантаж, збираються голоси народних депутатів. При цьому абсолютно не звертається уваги ані на посилення військових дій на фронті, ані на те, що ці зміни фактично відторгнуть від України шматок території, а "приєднають її назад" фактично на конфедеративних умовах. При цьому наш уряд уже й закладає в бюджет окремі кошти на "реконструкцію Донбасу", а президент заговорив про створення цілого трастового фонду, який буде займатись питанням розвитку Донбасу. Гроші планується виділити значні – Володимир Гройсман на зустрічі з комісаром ЕС з питань регіональної політики озвучив суму в 11 млрд. грн.

Для порівняння - на професійно-технічну освіту планується асигнувати всього 2 млрд. грн. (при потребі в 5.8 млрд. грн.), а на погашення заборгованості місцевих бюджетів по різниці в комунальних тарифах за 2015 рік необхідно 11,9 млрд. грн.

Оцінили масштаб "реконструкції"?

Тобто, мало того, що планується створити фактично непідконтрольний Україні конфедеративний анклав, керований Росією (ну, не вірите ж ви, що росіяни звідти так просто заберуться, після "проведення виборів"), так ще й на його "годівлю" планується виділити стільки ж, скільки потребують місцеві бюджети тільки на компенсування божевільної тарифної політики нашого уряду. А фактична незалежність цього анклаву потверджується тим, що неофіційно по лінії фронту уже встановлюються контрольні пункти, які навдивовижу нагадують митні.

Це все не вважається потаканням сепаратизму, "федералізацією" і "парадом суверенітетів", я так розумію.

Але варто було місцевим органам самоврядування заїкнутись про укладення договорів із урядом про розподіл повноважень, тут же здійнявся дикий галас - це, мовляв, «перший крок до федералізації, параду суверенітетів» - а дехто із «видатних експертів» договорився до того, що «це саме партія «Батьківщина» діє по указці кремлівських емісарів і особисто Медведчука.», Навіть у «Дзеркалі тижня» з'явився аналітичний матеріал, в якому «аргументовано доводилося», що пропозиція укласти угоди з Урядом щодо розвитку областей є частиною стратегії керованого хаосу, яку використовує Кремль відносно України. Зробив заяву навіть президент, пригрозивши розпуском обласних рад.

Секундочку, я не зрозумів - всі ті люди, які ще пару днів тому аргументували необхідність прийняття змін до Конституції, які де-факто узаконюють конфедеративний статус Донбасу - тут таки розвернулись на 180 градусів, стали палкими прихильниками жорсткої унітарності, і почали вимагати «безпекових заходів» для попередження «ментальних вірусів», якими виявились пропозиції (лише пропозиції!) про укладення угод між місцевими органами самоврядування та урядом?

Що ж, я не полінувався подивитись, як же виглядають ці «ментальні віруси».

По-перше, така угода не суперечить Конституції навіть в її нинішній формі. Вони укладаються відповідно ЗУ "Про колективні договори", який можна подивитись ось тут.

Відповідно ст. 3 цього закону сторонами укладання подібних угод є «сторони соціального діалогу», у вигляді яких і виступають місцеві органи влади, і Уряд. Головне в згаданому вище законі - можливість встановлення відповідальності за порушення норм цих угод, в тому числі фінансового характеру і дисциплінарного характеру. Зауважимо цю маленьку дрібничку.

Всього існує три класи подібних угод, які діють в межах лише однієї області, і укладаються для забезпечення соціальних гарантій та компенсацій - обласна, територіальна та регіональна. Стороною такої угоди можуть бути органи державної влади, регіональні об'єднання підприємців, або об'єднання профспілок. Раніше такі угоди питань не викликали. Ось знайдений мною приклад угоди між Львівською областю та урядом Юлії Тимошенко, від 2009 року,яка стосувалась водопостачання міста.

Тобто, практика подібних угод існує як мінімум сім років. Раніше це не викликало такої панічної реакції ані у політиків, ані (тим паче) у органів державної влади. В цьому контексті мене й зацікавило питання - що в цих угодах такого, чого не боялась Юлія Тимошенко, але чого панічно перелякався наш високопрофесійний уряд та представники коаліційних партій - аж до появи істеричних блогів того ж Тетерука.

Вище я уже писав про те, що фінансування профтехосвіти мало того, що перекладено на місцевий рівень, так ще й субвенцію вдвічі обрізали. Так от це тільки квіточки. Насправді, це перекладання навіть не було завершено - не тільки не існує плану реформування, а й бодай приблизного розподілу коштів між центральними та місцевими освітніми органами - через що люди, наприклад, в Івано-Франківській області залишилися без зарплат протягом кількох місяців.

Галузеві реформи - освітня, медична та земельна - на місцевому рівні навіть не починались, хоча в поточному бюджеті уже розписано все так, ніби вони відбулися. Це значить, що і там люди скоро сидітимуть на бобах, адже бюджетна сфера так і не реформована, а розподіл повноважень звівся до обрізання субвенцій.

Виконавчих комітетів районних та обласних рад теж не створено, їх повноважень не виписано - це означає, що по факту збережуться старі місцеві держадміністрації, які будуть всім заправляти, а відповідальності не нестимуть - бо вона покладена на відсутні виконавчі комітети. Одне це зміцнює місцевий феодалізм без всякої федералізації чи особливих статусів.

Виходить, фактично, весь тягар обов'язків перекладено на місцевий рівень, фінансування при цьому обрізали в порівнянні з минулими періодами (коли обов'язків було значно менше), а виконавчі структури - які ті обов'язки мали виконувати - або не працюють, або взагалі не створені. Уряд при цьому від своїх прямих обов'язків усунувся, і області виявились покинутими напризволяще напередодні тарифного апокаліпсису.

В цьому місці у мене виникло закономірне питання - хто ж у такому разі направду створює хаос? Адже якщо залишити таку кричущу ситуацію замороженою, всіляко її замовчувати, і продовжувати політику перетворення уряду на нічного сторожа" - то вже восени області очікує фінансова криза велетенського масштабу, помножена на кризу неплатежів та падіння доходів місцбюджетів. І ось тоді почнеться реальний хаос, некерований, яким тут же радісно скористається Росія.

І звернення ці слід сприймати як відчайдушну спробу місцевих органів хоч якось забезпечити виконання урядом своїх конституційних повноважень, які той явочним порядком відмовляється здійснювати уже другий місяць.

Ось тут і причина галасу. По-перше, уряд не хоче нести відповідальність за провал децентралізації (а її доведеться нести, незалежно від того, чи ці угоди будуть укладені). По-друге, уряд хоче приховати провокування ним же «некерованого хаосу» на місцях, а для цього використовує уже звичний метод - роздуває факт наявності хаосу, аби приховати реального його автора. По-третє, уряд панічно боїться, що Захід в чергове побачить «картинність» і фейковість «реформ», про які він бравурно рапортує. Заодно приємний бонус: у всьому можна звинуватити Юлію Тимошенко, адже серед ініціаторів звернення були депутати "Батьківщини".

Висновок простий: замість піднімати галас і паніку, фабрикуючи аналітику про неіснуючі «паради суверенітетів», слід нарешті визнати власноруч створені проблеми на місцях і як мінімум понести за це політичну відповідальність. Як максимум - виправити все чимшвидше, інакше замість звернень рано чи пізно уряд отримає рівно те, чим вчора залякував всіх зі всіх шпальт, і «безпекові заходи проти ментальних вірусів» не допоможуть.

Вячеслав ІЛЬЧЕНКО

Друзі, Люди, вчора обіцяв замовчати, але не витримав. Після 10 години пішов до Верх. Ради, до речі був не один, ще Олександр Єльяшкевич і Степан Хмара, ми намагались "втилдичить" депутатам небезпеку конституційних змін через призму ч. 2 ст. 157 Конституції. Частина депутатів поділяє нашу стурбованість і не буде голосувати за ці зміни. Однак мене емоційно обурило дещо. Один із депутатів, якій не буде голосувати за зміни до Конституції, але так охарактеризував поведінку деяких своїх колег, які вагаються, хоча при цьому розуміють вказану небезпеку - що на них, крім корупційних обіцянок, що й здійснюється тиск у різних формах. "Наїзд різних перевіряючих на бізнес", погрози звільнити когось із членів родини із посад чи з роботи тощо. І вони мають страх. Я йому сказав, щоб він їм передав -- якщо вони таки перелякані, то як буди з нашими воїнами на фронті, які гинуть щоденно, купа поранених, скалічених, Вони також мають страх, але захищають країну, не залишають позицій, що можна порівняти дрібненькій страх таких депутатів з небезпекою для тих, хто в окопах....

Автор цього тексту Вячеслав Ільченко

Так сталося, що подивитись конференцію Наді в повному обсязі я зміг тільки зараз. До цього я був змушений читати або окремі цитати, або "аналітизми" нашої блогосфери - які, в більшій частині своїй, є домашніми заготовками, а не логічними висновками на базі сказаного Надею. На це вказують дві системні помилки, які вони роблять.

Перша помилка: вони поняття не мають, що таке Надя Савченко, і аналізують в кращому разі її окремі вислови. Або присутність чи відсутність "маркерних" фраз. Тоді як треба аналізувати в цілому, і дивитись не стільки на те, що саме вона каже, скільки як вона говорить, як формулює судження, і які цілі ставить. А для цього треба прослухати всю прес-конференцію і сприймати її як розвідку боєм, яку веде професійний солдат, задача якого - не стати "королем гори" (де його тут же зніме перший-ліпший снайпер), а виграти війну. А для цього треба чітко розуміти своє місце на полі битви, і яка зброя у вас напохваті.

Друга помилка: вони сприймають Надю, як звичайного "нового політика", яким рухають лише амбіції (часто завищені) і інстинкт політичного самозбереження. Ось звідки постійна присутність в "аналітизмах" теми "конфлікту супер-альф" між Тимошенко і Савченко. Однак Надя - не "новий політик", вона, як я уже казав в попередній своїй статті, є новим явищем. А значить, і мотиви її треба оцінювати інакше. Також необхідно забути чисто технологічні штучки, граючи на амбіціях Наді Савченко. Безумовно, поганий той солдат, який не хоче стати генералом. Але ще гірший той солдат, який генералом хоче стати завдяки тиловим ігрищам, подарунку "спонсора" або підсиджуванню когось, а не своїм подвигам і заслугам.

Тепер давайте уважно придивимось до того, що цікавого було на цій конференції. Я не буду аналізувати все, зупинюся тільки на тому, що вважаю ключовим.

Перш за все, перед нами цілісна особистість, яка доволі чітко представляє собі, чого хоче, і цілком адекватно представляє собі своє місце в політикумі. Надя - не новий, щойно приведений, випускник спеціальності "менеджмент і маркетинг", які заполонили наш медіа-простір, і претендують на збірний образ "нового політика". Саме цю помилку зараз будуть робити більшість політологів - вони будуть оцінювати Савченко по вже звичним лекалам подібних "молодих да ранніх".

З такими людьми у нас уже научились "працювати". Їх амбіції спочатку підігрівають: змушують повірити в те, що вони достойні високих посад (навіть найвищих) і що їм не треба ані освіти, ані навчання, щоб займатись реформами. Що вони є значущими фігурами не в силу своїх здібностей та компетенції, а самі по собі. Після цього їм підсовують посаду їм не по силах, і або перетворюють на ширму, або очікують першої помилки - і змішують з багном. Саме таким способом нейтралізували практично всіх волонтерів. Ця схема дуже яскраво простежується на прикладі, наприклад, Юлії Марушевської. Вона навіть заявила, що для роботи профільна освіта непотрібна, пригадуєте?

Надя Савченко на цій прес-конференції чітко заявила: вона не буде розмінюватись на амбіційні фантазії. Вона адекватно представляє собі обсяги нашого політикума, і свою ступінь обізнаності в ньому. Їй доведеться багато чому научитися. Нічого не буде приймати на віру, і братись за щось, поки не сформує свою власну думку і обдумає, як має діяти. Більше того, із усіма політиками тільки збирається знайомитись по-справжньому, оцінювати їх і перевіряти на міцність. Марк Фейгін в своєму інтерв'ю зауважив, що спілкування із Надею більше схоже на дуель: вона часто агресивно реагувала на речі, очевидні для інших, але незрозумілі для неї, і необхідно мати неабияке терпіння, аби пройти через подібний тест. Зате після десятої чи двадцятої гарячої суперечки почне викристалізовуватись справжня дружба і справжня довіра.

Пам'ятаєте, Сераф в "Матриці" говорить Нео: щоб по-справжньому пізнати людину, треба із нею спершу поборотися?

Це те, про що я писав в своїй попередній статті: Надя буде шукати того, кому зможе довіряти по-справжньому. А нашим політикам доведеться конкурувати за її довіру, причому тут не підійдуть вже звичні для нашого політикума методи. Хоче чи не хоче наш політикум, а йому доведеться почати поважати контракти, учитись демонструвати уміння довіряти і виправдовувати довіру. Тільки із такими людьми вона стане розмовляти відверто, і тільки з такими людьми буде працювати.

Свою першу ціль вона артикулювала теж чітко. Враховуючи поки що низький рівень її компетенції в політикумі загалом, вона буде займатись питанням звільнення політв'язнів. Задача не із простих сама по собі, а в українському вимірі - одна із "токсичних", якою не хоче займатись практично ніхто. Тим паче, що в Україні уже є і новітні політв'язні, які сидять лише тому, що комусь знадобився цап-відбувайло, або "сигнал", наприклад, волонтерському руху. Отже, доведеться воювати як на зовнішньому фронті, так і на внутрішньому. Надя взялась за цю задачу не лише тому, що знає ситуацію "зсередини", і не лише тому, що як уже звільнена, повинна допомогти іншим. В цій задачі, як в магічному дзеркалі з "Нескінченної історії", відобразяться істинні мотиви політиків, і проявиться їх істинна сутність. Як проявиться й істинна сутність самої Наді, і здатність її бути бійцем політичного фронту.

Ви досі думаєте, що перед вами чергова легковірна дурочка, від якої можна відкупитись декоративною, "спеціально під неї", посадою? Рекомендую уже зараз полишати ці мрійки. Легких задач вона не шукатиме, і тестуватиме себе так само суворо, як і інших.

Важливо ще розуміти от що: досягти мети можна або легким (але не дуже чистоплотним) або важким (але правильним) способом. Цю різницю Надя чітко розуміє, і готова йти важкою дорогою, ретельно вибираючи не лише ціль, але й методи. Це теж прозвучало чітко і ясно. Для нашого політикума це теж новела - адже у нас вважається, що ціль виправдовує засоби. І якщо треба зрадити - зраджують, не коливаючись. Треба штовхнути невинного - його не тільки штовхнуть, але й доб'ють. Доцільно обдурити - брехатимуть так, що змішають небо і землю. Все це Наді, як людині зі сторони, дуже рельєфно буде видно. І вона буде оцінювати: хто готовий відмовитись від практики легких шляхів, а хто хоче її зберегти.

Нарешті, не слід забувати, що Надя - це вибух з минулого. Здавалось, всього два роки пройшло, а які зміни відбулись в українцях. У них вже погас пасіонарний запал, вони знову повернулись до свого звичного напівсонного стану зневіри, і перестали бажати неможливого. Не останню роль в цьому зіграла українська інформаційна політика, яка замість будити почуття держави, почуття громадянина, вирішила людей приспати і знову зробити їх слухняними радянськими громадянами, які сліпо довіряють владі. Зараз вони знову повертаються в свій звичний стан, пригадують ретельно створені для них політтехнологами "рятівні кола" у вигляді стандартних фразочок - "ми окремо, влада окремо", "всі вони однакові", "ми проти всіх, і будемо очікувати приходу Невідомого Примарха". Вони так уже прожили цілих чотири роки тиранії Януковича, і тепер готуються так само переживати "епоху економічної обгрунтованості".

Надю цей потужний удар по масовій психіці обійшов. Парадоксально, але тюрма законсервувала в ній те найкраще, що спалахнуло в людях в ту далеку епоху Майдану. Вона досі вірить в неможливе, і хоче цього. Ув'язнення завжди здирає з людини все поверхневе, і проявляє все істинне. Ось чому Надю так боялись слідчі в Росії. І ось чому її має боятись наш політикум. Адже вона із собою знову принесе уже забуте бажання змін, бажання творити, бажання перевертати все догори дригом, тому що так правильно. Люди будуть дивитись на неї, і запитувати себе: а коли це ми забули, що так можна?

Ось чому, перебравши всі звичні методи, наші "володарі думок", нарешті, згадають один старий перевірений спосіб. Вони створять "віртуальну Надю", із гіпертрофованими вадами і відверто придуманими недоліками, і змусять колективне несвідоме в це повірити. В хід піде все: "байки однополчан", фейкові профілі, де від її імені будуть робитись пафосні заяви, "інсайди" (які, як ми знаємо, є частиною інформаційної війни), з яких ретельно конструюватиметься негативний образ і накачуватиметься антирейтинг. По повній буде використано період, протягом якого Надя буде знайомитись із обов'язками, і входити в курс справи. Щоб на той час, коли вона відчує сили для публічної роботи, в людях уже було закладено безумовні триггери. Аби як тільки відкриє рот - зразу в голові клацало: "неповносправна", "неврівноважена", "агент Кремля", і навіть "лесбіянка" - щоб подальші слова до сприйняття уже не доходили.

Це улюблена робота наших медіа: вони давно розучились інформувати громадян, зате добре научились у своїх російських колег громадянам промивати мозки. Про це багато може розказати Юлія Тимошенко, проти якої вся ця машина працює уже більше десяти років, із мільярдним бюджетом і залученням кращих спеціалістів з чорного піару. І я думаю, вона розкаже про це Наді. А та буде робити висновки. Втім, уже робить - не дарма сказала на своїй прес-конференції, що тепер їй слід готуватись до каміння в спину.

А наша справа - цю чортову шарманку ламати і не давати їй заколисати і себе, і суспільство.

І наостанок, можливо, цю тему не варто поки що чіпати - все-таки Надя іще знаходиться в процесі вибору, але я все-таки скажу кілька слів.

Зверніть увагу на іще одну дрібницю: Надя розпочала конференцію із організації роботи, і розподілу повноважень. Не замкнула конференцію на собі, а запропонувала задавати питання всім присутнім в президії відповідно їх компетенції. Це уже потім журналісти перевели прес-конференцію в звичний їм формат. Сама Савченко мислить собі діяльність як спільну роботу, де кожен відповідає за свою частину задачі, і кожен може покластися на соратника. Ось чому будь-які спроби поставити її на чолі чергового політичного проекту будуть марними. Савченко буде шукати команду, в якій вона зможе знайти своє місце, і в якій зможе завоювати собі довіру і авторитет.

А тепер подивіться на більшість партій - як парламентських, так і "громадсько-активістських". Вони організовані не по принципу команди, а по принципу омерти. В них ніхто нікому не довіряє, а тримає їх разом лише отой самий інстинкт політичного самозбереження. Як тільки крісло під лідером такої партії починає хитатись, вони тут же перебігають в більш вигідні місця. Просто уявіть, як це виглядає з точки зору Наді: це все опереточні армії, де при першому ж реальному пострілі весь особовий склад розбіжиться, хто куди, причому декотрі можуть злиняти навіть до армії противника.

Так що я б рекомендував всі політичні проекти із маленьким терміном напіврозпаду розслабитись і навіть не турбуватись. Краще витратити вже заготовлені фінанси та ресурси на побудову власної низової структури, налагодження контакту із народом, і на перехід із віртуально-телевізійного простору в реальний.

Інакше в Новій Республіці вам не світить навіть рівень сільради.

1. НАЙДАВНІШІ ПРАВОСЛАВНІ ПАТРІАРХАТИ ПІДТВЕРДИЛИ НЕКАНОНІЧНІСТЬ ПРЕТЕНЗІЙ РПЦ НА УКРАЇНУ
 

Автор Павло Берест ( http://tyzhden.ua/Society/30030 ):

«Глави п’яти найдавніших православних церков наголосили на необхідності дотримуватись тих канонічних кордонів, які були установлені при заснуванні національних православних церков.  

1-3 вересня у Фанарі, резиденції Вселенського Константинопольського патріарху, відбувся Собор (Синаксис) п’яти найдавніших православних церков. Окрім іншого, на соборі були прийняті рішення, які напряму стосуються українського православ’я. На Собор у Константинополь (Стамбул) до Вселенського патріарха Варфоломія прибули представники Олександрійського, Антіохійського, Єрусалимського патріархатів та архієпископ Кіпру. Деякі оглядачі до цієї зустрічі відзначали, що таким чином, Вселенський Патріарх ініціює відновлення давнього інституту, що називався«Пентархія» — Синод п’яти найдавніших Апостольських кафедр православної Церкви.

На цьому соборі дійсно були присутні уповноважені представники глав перших п’яти історичних православних церков світу. На зустрічі було обговорено ряд проблем загальноправославного характеру і питання, пов’язані з усуненням перепон до скликання запланованого Всеправославного Собору. Як повідомляє офіційний сайт Православної церкви Кіпру, за результатами цієї зустрічі були прийняті: «Послання Предстоятелів Найдавніших Церков» та «Комюніке про підсумки роботи Собору Предстоятелів Найдавніших престолів на Фанарі». У документах сказано про необхідність подальшої діяльності з підготовки скликання Великого Собору Святої Православної Церкви. Також піднімаються питання щодо діяльності православних церков на Близькому Сході, необхідності зусиль політичних та релігійних лідерів світу для встановлення миру в цьому регіоні.

Також виражається солідарність та підтримка усім віруючим різних релігійних конфесій, які страждають від дискримінації й переслідувань. Підкреслюється необхідність продовження екуменічного діалогу з представниками інших християнських конфесій та проведення діалогу з двома іншими монотеїстичними релігіями світу. Крім цього, у документах говориться про необхідності подальших активних дій Православних Церков у благодійній, соціальній та екологічній сферах, зокрема на тому ж Близькому Сході та в Середземноморському регіоні. 

Окремо слід відзначити, що у підсумковому комюніке Собору сказано: "крім того, зважаючи на останні події, що мали місце в Православній Церкві, Собор наголошує на необхідності для всіх православних Церков поважати і суворо дотримуватися географічних кордонів своїх юрисдикцій, в тому вигляді, як вони встановлені священними канонами та Томосами про створення цих Церков". Таким чином Собор п’яти найдавніших Апостольських православних церков підтвердив неодноразові заяви Константинопольського патріархату, щодо неканонічності твердження Російської православної церкви про свої претензії на Україну. 

Нагадаємо, що у Томосі від 13 листопада 1924 року Вселенський Патріарх Константинополя Григорій VII заявляв: "вiддiлення вiд Нашого Престолу Київської Митрополiї й залежних вiд неї Православних Митрополiй Литви та Польщi, а рівно ж прилучення їх до Святої Московської Церкви наступило не за приписами канонiчних правил, а також не дотримано всього того, що було установленно вiдносно повної церковної автономiї Київського митрополита, який носив титул Єкзарха Вселенського Престолу".  

Під час зустрічі офіційної делегації Константинопольського патріархату з президентом України 24 березня 2005 р. глава делегації Вселенського престолу архиєпископ Скопельський Всеволод (Майданський) заявив: "Матір Церква, Константинопольський патріархат, вважає, що її дочка - Московський патріархат - має ту канонічну територію, яка існувала в цій Церкві до 1686 року. Підпорядкування Київської Митрополії під Московську Церкву (1686) було здійснено Патріархом Діонiсієм без згоди і затвердження Святого і Священного Синоду Великої Церкви Христової". А 26 липня 2008 року у своєму Зверненні до Українського народу Патріарх Варфоломій сказав:«Українська Церква сім століть належала до канонічної юрисдикції Вселенського Патріархату, тобто від часу хрещення Великим Київським князем (988 р.) аж до її анексії до Російської держави за Петра І (1687)».  

Своїм Комюніке п’ять найдавніших православних церков підтвердили, що погоджуються з тим, що визнають Російську православну церкву (як і інші національні церкви) в тих межах, в яких вони були утворені. У випадку з РПЦ - це територія Московського царства й московського патріархату до 1686 року, тобто до приєднання до них земель Україні та Білорусі. Також у спільному комюніке наголошено на необхідності прискорення підготовки проведення Святого й Великого Собору Церков. Підкреслюється, що с лютого місяця ця підготовка фактично зайшла в глухий кут, через існуючу процедуру. Відомо, що представники РПЦ, не погоджуючись з рішеннями підготовчих міжцерковних нарад, блокують подальші кроки…»
 
Довідка:
Пентархія - (від грец.: влада п’яти) - система верховенства в християнській Церкві п'яти патріархів (Риму, Константинополя, Олександрії, Антіохії, Єрусалиму), при першості Риму, що була прийнята після IV Вселенського Халкідонського собору (451). Після розколу 1054 року між православними та католиками, замість Риму, до пентархії додалась наступна в диптиху давніх православних церков – Кіпрська церква.

2. УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА ОТРИМАНА МОСКВОЮ ЗА ХАБАР У 200 ЧЕРВІНЦІВ ТА 120 СОБОЛІВ.
 

Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. Міфи та правда про трьох братів слов’янських зі «спільної колиски». – К.: Арістей, 2004, стор. 89:

«Після хрещення України-Русі в 988 р. українська церква протягом 698 років існувала в канонічної єдності з Константинополем незалежно від Московського патріархату, який виник набагато пізніше. Московська церква проголосила себе автокефальною (тобто незалежною ні від Києва, ні від Константинополя) й обрала собі митрополита в 1448 р. Проте цю акцію не визнали ні Вселенський патріарх, ні найвищі ієрархи інших православних церков, і протягом 141 року Російська православна церква вважалася неканонічною (незаконною). Її канонічність було визнано й обрано першого патріарха цієї церкви за участю Константинопольського патріарха лише в 1589 р. 

Після приєднання України до Росії в 1654 р. й особливо після Андрусівського перемир’я з Польщею 1667 р., за яким Росія одержала більшу частину Правобережної України, московські царі та патріархи прагнули ліквідувати й церковну незалежність України. Особливо на цьому наполягав патріарх (з 1674 р.) Яким (Савелов). Разом з московським царем він декілька разів звертався до Константинопольського патріарха, просячи його уступити Москві Українську церкву, але згоди на це не діставав. Тоді Москва … , долаючи рішучий опір українського духівництва, протягом 1684-1686 рр. самочинно приєднала Українську церкву до Московського патріархату. Але треба було все ж таки мати формальну згоду Константинопольського патріарха. Для цього навесні 1686 р. патріарх Яким послав до Константинополя досвідченого дяка Нікіту Алексєєва, який привіз патріархові Діонісію грамоти з проханням віддати Москві Київську митрополію з усіма її єпархіями і щедрі подарунки. Однак Царгородський патріарх вважав таку злуку незаконною і спочатку прохання Московського патріарха знову відхилив. 

Тоді спритний Нікіта Алексєєв вирішив звернутися безпосередньо до турецької влади, від якої був залежний Константинопольський патріарх. Коли недавно обраний патріарх Діонісій приїхав до м. Адріанополя, щоб нову його посаду затвердив Великий візир Османської імперії, там уже був московський посланець і встиг домовитись із турецьким володарем. Великий візир, будучи непоганим політиком, хотів зберегти добрі стосунки з Москвою і нейтралізувати Росію у війні Туреччини з Польщею, Австрією та Венецією, а тому наказав патріархові Діонісію задовольнити прохання Москви. Лише після цього у травні 1686 р. Діонісій видав грамоту про передачу Української церкви під юрисдикцію Московського патріархату, взявши за це від московського посла доброго хабара – 200 золотих червінців і 120 чорно-лискучих соболів. Однак невдовзі через цей неканонічний вчинок Діонісій був позбавлений патріаршого престолу, але церковну автономію Україні так і не повернули. (Детальніше див.: Никольский Н. Патриаршество в России // Энциклопедический словарь о-ва «Бр. А. и И. Гранат и Ко». – Изд. 7. – Т.31. – М.,(1915). – С. 376-378; Огієнко І.І. Українська церква. – К., 1993. – С. 157-194).»

продовження тут

1. Чи багато з Вас знає детально про що пісня Джамали? Ось переклад:

Коли приходять незнайомці...
Вони приходять до твого дому,
Вони вбивають вас всіх і кажуть:
"Ми не винні ... не винні"
Де ваш розум?
Людство плаче.
Ви думаєте, що ви боги,
Але всі вмирають,
Не ковтайте мою душу,
Наші душі.
Я не могла провести свою молодість там, тому що ви забрали мій світ.
Ми могли б побудувати майбутнє,
Де люди вільно живуть і люблять,
Щасливі часи...
Де ваші серця?
Людство, процвітай.
Ви думаєте, ви боги,
Але люди вмирають.
Не ковтайте мою душу,
Наші душі.
Я не могла провести свою молодість там, тому що ви забрали мій світ,
У мене не було Батьківщини...

Первый этап распада России произойдет уже в 2017 году, когда недовольство всколыхнёт Северо-Кавказский регион на фоне глубокой стагнации в российской экономике. Активную поддержку новоиспеченным государствам будет оказыватьТурция.

Первой отделится Чечня – самый моноэтнический регион России с минимумом русского населения. После прекращения вливания средств из Москвы для Чечни, и так во многом фактически независимой, исчезнет дальнейший смысл считаться частью России на бумаге. Чечня станет сильным военным государством, региональным гегемоном на Кавказе.

Дагестан отделится от России также в числе первых, сразу после Чечни. Дагестан в 19-м веке породил самого опасного противника России – мюридов Шамиля (для войны с Шамилем каждая семья России отправила на войну солдата или офицера, среди которых писатели Лермонтов и Лев Толстой). 3 миллиона человек, из которых всего 3% русских, не дают никакого шанса Москве властовать над этим регионом в будущем. Дагестан примет ваххабитскую идеологию для борьбы с коррупцией и казнокрадством.

Еще одно государство на Кавказе – Кабарда – родится при объединении Карачаево-Черкессии с Кабардино-Балкарией и Адыгеей. В Кабардино-Балкарии большинство составляют кабардинцы (черкесы). Население – чуть меньше миллиона. Кабардино-Балкария станет основой нового мусульманского государства на Кавказе. Адыгея, имея население всего 440 тысяч человек, не может претендовать на статус отдельного независимого государства, поэтому присоединиться к Кабардино-Балкарии. Большинство в Адыгее составляют русские, адыгов (черкесов) всего четверть, тем не менее, возможен исход русского населения с территории Адыгеи. В Карачаево-Черкессии живет 470 тысяч человек, большинство из них —  карачаевцы (мусульмане). Все они войдут в новое государство на Кавказе – Кабарду. В 18-19 веках мужественная Кабарда 80 лет противостояла российской агрессии – дольше, чем любой другой народ Евразии.

Ингушетия, ввиду малочисленности населения (300 тысяч), присоединится к Чечне.

Северная Осетия, где 65% составляют осетины, воссоединится с Южной Осетией и составит новое государство – Алания, но с великой тысячелетней историей. Предки осетин аланы – создатели постантичной Европы. Они воевали в Африке, Испании, Галлии, Балканах и на Ближнем Востоке. Аланы храбро противостояли Орде. Для расправы и уничтожения Алании ордынские ханы активно привлекали московских рабов.

На все северо-кавказские мусульманские государства большое влияние будет оказывать Турция. Для защиты от России эти государства вступят с Турцией в военно-политический союз. Цель Турции – отрезать Россию от Черного моря для гарантий безопасности всех энергетических и торговых связей между Азией и Европой.

Абхазия вернётся к Грузии.

Для ослабления кавказских государств и противодействия росту влияния Турции ФСБ создаст в горах Кавказа террористическое теократическое государство – ИГИЛ, с которым не смогут справиться даже кадыровцы.

В 2018 году пройдет вторая волна распада России —  восстанут нефтегазовые регионы России.

Тюменская область с Ямало-Ненецким и Ханты-Мансийским автономными округами как главный из нефтегазовых регионов станет независимой и сама будет торговать своей нефтью.

Коми, как нефтегазовая республика, тоже отделится очень быстро, чтобы не делиться с Москвой доходами от нефти и газа. Все они обратятся за военной помощью США, которые возьмут их под своим протекторат для регулирования цен на углеводороды в мире.

После отделения Тюменской области начнут отделяться зауральские регионыРоссии. Они начнут понимать, что преобразование в независимые государства позволит снять с них бремя антироссийских санкций и вывести на новый уровень международную торговлю, способствующую развитию экономики региона. Они также будут равняться на США для противодействия влиянию Китая.

Тува, где большинство составляют тувинцы, одной из первых объявит о независимости в 2018 году. Тува до 1944 года была независимой Тувинской Народной республикой, в 1944 году присоединилась к СССР, поскольку опасалась, что Китай начнет претендовать на ее территорию. Китай не признавал Тувинскую Народную республику. В этот раз Китай ее поддержит. Потому что рано или поздно эта территория вернется в Китай. Тува будет независимой не более 15-20 лет.

Якутия, где большинство составляют якуты, станет отдельным государством. Впоследствии Якутия станет одним из приоритетным направления эмиграции китайцев.

Камчатский край объединится с Чукотским АО, Магаданской областью и северной частью Хабаровского края, которая в отличие от южной не отойдет Китаю. Это государство будет находиться под влиянием США и иметь тесные связи с Аляской и Канадой.

Южная часть Хабаровского края станет территорией КНР. Забайкальский край также отойдет к Китаю. Еврейская автономная область с центром в городе Биробиджан войдет в состав Китая. Китай быстро заселит свои новые территории и китайское население станет преобладающим на этих территориях.  давно экономические связи с Китаем сильнее, чем с Россией из-за плохого транспортного сообщения.

Приморский край с административным центром в г. Владивосток станет независимым русским приморским государством. Независимость Приморью будет гарантирована Японией и США. Жители Приморья наконец смогут начать жить нормальной жизнью, выезжая на заработки в Японию, Аляску и Канаду.

В Бурятии — 30% бурятов и 65% русских. Тем не менее, удаленность от Москвы делает данную республику уязвимой к восстаниям и обретению независимости. Бурятия может также  присоединиться к Китаю.

Треть населения Алтая составляют алтайцы — народности, близкие к монголам. Их численность увеличивается с каждым годом, и к 2018 году их будет уже 38%. Тем не менее, население Алтая совсем небольшое. Если даже Алтай обретет независимость, то его в будущем поглотит Китай или Монголия.

Красноярский край объединится с Иркутской областью и станет одним из крупнейших по площади на территории бывшей России государством: Красноярской народной республикой со столицей в городе Красноярск.

Остров Сахалин с Курильскими островами вернется Японии.

Омская область объединится с Новосибирской, Томской и Кемеровской и будет новое государство. Как вариант, часть Омской области отойдет Казахстану.

В Хакасии население небольшое – всего 530 тысяч, из них хакасов – всего 12%, так что Хакасию скорее всего ждет присоединение к Красноярской Народной республике, а не независимость.

Амурская область отойдет Китаю.

Алтайский край (не путать с Алтаем), где большинство населения – русские, будет независимым. 2,3 миллиона населения – достаточно для отдельного государства.

В 2020-2025 гг. продолжится распад России. Перемены заденут и европейскую частьРоссии.

Сначала отсоединится Чувашия, где 2/3 населения составляют чуваши. Республики Марий Эл и Мордовия присоединятся к Чувашии.

Карелия вернется в Финляндию и в разы улучшит свой уровень жизни.

В Татарстане проживает почти 4 миллиона человек, больше половины из которых – татары, исповедующие ислам. На данный момент национализм в Татарстане задушен мощными дотациями. При прекращении дотаций Татарстан станет независимым исламским государством, дружественным с Турцией. Турция будет активно поддерживать независимость всех тюркских народов на территории бывшей России, для того, чтобы новоиспеченные страны в дальнейшей вошли в зону турецкого влияния.

В Ульяновской области достаточно высокий процент татар. Возможно присоединение этой области или ее части к Татарстану.

В Башкортостане по данным Всероссийской переписи населения 2010 года: русских — 36,1 %, башкиров — 29,5 %, татар — 25,4%. Можно увидеть, что большинство – это не русские,а исповедующие ислам суннитского толка башкиры и татары. Ситуация в Башкортостане аналогична Татарстану: снижение объема дотаций может привести к вспышкам национализма. Башкортостан отделится от России еще до 2021 года. 4 миллиона человек достаточно для формирования стабильного независимого исламского государства. Возможно, это будет общее государство Башкортостана и Татарстана.

Пермский край с населением 2,6 миллионов человек тоже отделится как один из нефтегазовых регионов.

Часть Пензенской области может отойти Мордовии, которая войдет в состав Чувашии.

Удмуртия с населением 1,5 миллиона человек станет отдельным государством.

Краснодарский край станет отдельным государством либо присоединится к Украине. С 5,5 миллионами человек Кубанская народная республика станет одним из мощнейших государств в кавказском регионе. В 1918-1920-м годах Кубанская народная республика противостояла как большевикам, так и белогвардейцам. Для борьбы со внешними угрозами кубанцы призовут Вооружённые Силы Украины, которые на её территории создадут военные базы для контроля.

Крым вернётся домой в Украину. Произойдёт все безболезненно, т.к. население уже является гражданами Украины, просто однажды сменят флаги. В Севастополеразместится база НАТО, а ряд районов получит статус крымскотатарской национальной автономии, что уже было в 20-х годах 20-го века. Турция и Израиль получат возможность проводить здесь свои программы, а жители, после нескольких лет нескончаемого кризиса наконец увидят, что живут в географическом центре цивилизации, а не в захолустье «русского мира». В составе Украины Крым станет вторым Гонконгом.

В Украину также вернётся Лугандония, но ей повезёт меньше — на месте когда-то мощного промышленного центра останется погост. Мёртвые города станут популярным местом паломничества международного туризма по культурно-ознакомительной программе «Они просрали всё». Репарации на восстановление Донбасса будут взиматься со всех регионов России по специальной программе ООН.

Приднестровье вернётся к Молдове. Первое время там будет находиться миротворческий корпус Украины. После десоветизации Приднестровье интегрируется в Молдову как украинская культурная автономия. В случае же воссоединения Молдовы и Румынии Приднестровье вернётся к Украине, от которой она была отделена в 1924-м году.

Астраханская область отойдет Казахстану.

Челябинская область с населением 3,5 миллиона человек станет независимой. Курганская область присоединится к Челябинской.

Самарская область объединится с Оренбургской и будет отдельным государством.

Свердловская область с 4,3 миллионами населения станет независимой. Ее столицей станет Екатеринбург или Нижний Тагил.

В Калмыкии – большинство населения составляют калмыки, но у калмыков проблема в слишком небольшой численности населения (всего 280 тысяч человек). К Дагестану Калмыкия не присоединится из-за религии. Калмыки исповедуют буддизм, а не ислам. Возможно, независимость, возможно, Калмыкия останется в составе России.

Ставропольский край станет отдельным государством, но слабым. Территория Ставрополья станет ареной непрекращающихся боевых действий между кавказскими группировками, правительственными и неправительственными отрядами. Время от времени туда будет заходить контингент ВСУ и проводить полицейские операции под флагом НАТО, но после его ухода всё будет повторяться до полного опустошения и исламизации края.

Калининградской области повезет больше всех: она интегрируется в ЕС как новое балтийское государство под протекторатом Германии. Потомки бежавших в 1945-м году жителей области вернутся в страну. Столицу по программе десоветизации переименуют в Кёнигсберг.

Мурманская область станет частью Норвегии.

Архангельская область вместе с Ненецким автономным округом, где тоже есть нефть, также станет независимым. В тех бывших регионах России, которые имеют выход к Северному Ледовитому океану, будет создаваться инфраструктура для северного морского пути, что значительно сократит морской путь из Китая в Европу. На этих территориях будут построены военные базы Британии и США

В Санкт-Петербурге и части прилегающей к Финляндии области будет провозглашена Ингерманландская народная республика, куда будут введены войска НАТО в обмен на неприменение к ней репараций за Крым и Донбасс. Петербург получит статус «жертвы режима» и «вольного города» под совместным протекторатом Германии и Финляндии с правом независимой от России внешней политики (хотя учитывая, что это родина Путина, не факт, что отвертятся от репараций).

Остальные области – Ленинградская, Вологодская, Кировская, Владимирская, Волгоградская, Воронежская, Ивановская, Калужская, Кемеровская, Костромская, Липецкая, Псковская, Смоленская, Брянская, Курская, Белгородская, Московская, Нижегородская, Новгородская, Орловская, Ростовская, Рязанская, Тамбовская, Тульская, Ярославская, Саратовская — к 2025 году останутся еще в составеРоссии.

Проводить прежнюю экспансию на Запад Россия уже не сможет. Союзные войска Украины и США будут введены в Беларусь, которую подвергнут десоветизации и поставят во главе демократическое правительство… Ряд западных областей Россиитакже будут оккупироваться войсками Украины, где будет создан пояс безопасностиперед Стеной по образцу Израиля. Территория будет демилитаризирована под неусыпным контролем колониальных мобильных патрулей ВСУ и дроидов, наносящих удары по любому скоплению техники или бандформирований.

Население оставшейся России составит около 70 миллионов человек, в два раза меньше, чем нынешнее население. При этом площадь территории составит всего 16% от нынешних показателей. Россия уже не будет крупнейшим государством мира. Ее территория будет меньше территории Казахстана.

Обнищавшее население с полностью вымершим селом, с голодающими городами, терроризируемыми бандами «русского мира»,  будет искать любую возможность эмигрировать в Украину, перебравшись через Стену, чтобы получить вид на жительство в Шенгене…

ermalex76

Продовження

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1020443398...8727&type=3&permPage=1

https://www.facebook.com/ritaoliaulliana/?fref=photo

 Не политики -народ Украины  имеет благословение Божие!

---

Народный депутат Украины от партии "Батьківщина" Александра Кужель верит в украинский народ и возражение Украины . В работе же нынешнего правительства политик "плюсов" не нашла 

Избирателям нужно научиться нести ответственность за свой выбор

-Александра Владимировна, что нужно предпринять украинцам, чтобы власть кардинально «поменяла лицо»?

-Наверное нам это будет неприятно слушать потому что когда кто-то не нравится и мы требуем его отставки – не следует забывать, за кого голосовали. Избирателям нужно научиться нести ответственность за свой выбор. Они должны отслеживать деятельность депутатов, смотреть как они голосуют, какие выносят законы, решения принимаются в правительстве. И тогда Вы будете четко знать кого точно не станете поддерживать, а чья деятельность более эффективна. Самое главное, для того чтобы избежать всех тех «граблей» на которые мы постоянно наступаем, - следует отучиться продавать свои голоса за те же 200 грн. Ведь так Вы продаете будущее своих детей!

-Но Юлия Тимошенко –  политик, за которым всегда внимательно, оценивающе наблюдают те же днепропетровчане

-Да, к своей землячке они относятся с большими требованиями, более критически, чем к какому-то другому политику! Уверена, что когда-нибудь историки напишут о Юлии Владимировне как об одном из лучших премьеров, политиков Украины. Этот человек достоин внимания и уважения: преследовалась режимом Януковича, лидер, который зайдя в парламент с 5% фракции, сейчас имеет более 15%! Человек, ставящей превыше всего государственные интересы. Когда решается какой-то вопрос – она всегда придерживается позиции «во благо Украине».

Потому сейчас для нашей команды совершенно ясно что с нынешним премьером мы ни в какую коалицию не войдем.Яценюк в любом случае несет ответственность за провал реформ!

Сегодня всюду – полная неудача. 80% граждан Украины - за чертой бедности! Поэтому говорить о каких-либо «договорниках» мы не желаем. Готов ли президент к изменениям и решениям – не знаю. Но его грубо «кинула» собственная фракция на голосовании по премьеру. Тогда 30 депутатов просто встали, забрали карточки и ушли. Поэтому мяч сейчас на поле президента. Не знаю, ведутся ли там какие-то переговоры. Скорее всего они закулуарные.

- Помогут ли выровнять показатели жизни страны очередные средства МВФ? Не стали они для нашего государства «дозой» наркотика, от которого: пользы никакой - только болезненная ломка?

-Такая интерпретация заимствований Международного валютного фонда – не совсем правильная. Но вопрос действительно заключается в том, что от их помощи сегодня у нас нет экономического роста. На самом деле это обезболивающее, которое не дает наступить дефолту. Но нужно средства эффективно применять. Почему МВФ не дает сегодня нам деньги ? Нет, не потому что у нас недоверие к премьеру Яценюку или потому что мы требуем перезагрузки Уряда – из-за украинской коррупции во власти. В МВФ прекрасно знают, где, сколько, какие потоки, на какие направления распределяются средства. И они не могут принять и понять происходящее. Когда их бизнес теряет на санкциях, не может работать из-за этого с Россией, когда они выделяют со своих бюджетов нам деньги. И вдруг узнают, например, что на 72 миллиона долларов нами продано техники России( эта информация уже озвучена). Когда в Украине идет торговля оружием в страну агрессора, которая с нами воюет, - как на это реагировать мировому сообществу?

Считаю, что по меркам военного времени такому должно быть строгое наказание - трибунал. Распределение же средств нужно строго контролировать – тогда они во-благо.

О политической смерти Гонтаревой ...

- Оцените, пожалуйста, последние старания выровнять курс гривны НБУ и его руководителями? Все делается правильно?

- Госпожа Гонтарева уже получила оценку своей работе. В соответствии с результатами недавнего социологического исследования, рейтинг доверия Гонтаревой - всего 2,8%.

Она единственный политик, который имеет такую низкую поддержку!

Это политическая смерть. Но самое страшное что это свидетельствует: к Гонтаревой ней нет доверия у вкладчика – т. е такой человек не должен оставаться на занимаемой должности. Как может быть иначе, когда она более 50 банков уже обанкротила. И многие из них были системными. Т. е очень много пострадало не только рядовых вкладчиков, но главное – огромное количество бизнеса погибло. Потому что любой бизнесмен обязан иметь банковский счет, через который он делает проплаты, вносит налоги, зарплату – в один момент эти деньги перестали ему принадлежать. Это для большого количества бизнеса означает смерть, банкротство. Даже те платежки, которые уходили с налогами – не были засчитаны. Им выставляли по-прежнему задолженность по налогам. Поэтому действий по укреплению гривны попросту нет! Оценка Гонтаревой международными и внутренними независимыми экспертами, людьми, понимающими в банковском деле – негативная. Господин президент зашел в правление страной при 8 гривнах за доллар, сейчас - 27 с лишним. Вот оценка работы Гонтаревой!

-Как сделать так, чтобы административно-территориальная реформа  была полезна селу и местным громадам, чтобы они не погибали от нее?

- Да, самое главное – не навредить. На этом делает акцент Юлия Тимошенко. К сожалению не все руководители сегодня это понимают. Когда только еще поднимался вопрос о децентрализации, обсуждалось принятие закона, Юлия Тимошенко говорила: «Дайте возможность добровольного объединения громад. Покажите, какие вы передаете им полномочия, какие средства они будут иметь. Ведь от того, что два бедных объединятся – никто из них богаче не станет.» К сожалению, сегодня децентрализация – очередная палка. Недавно в Киевской области прошел форум по поводу децентрализации и коррупции. Депутаты разных уровней говорили о проблемах, отмечали, что «боятся выйти на улицу, посмотреть своим громадам в глаза» – денег нет, практически все бюджеты недофинансированы.

Только по здравоохранению в бюджете области 30% от потребности. Это страшно! Означает: больницы – остаются без лекарств, медики - без заработной платы. Вот и профтехучилища уже по два месяца не отапливаются. А ведь есть дети-сироты, которых должны кормить! В бюджете же нет денег. Когда я позвонила госпоже Тетяні Слюз в Казначейство, задала вопрос, получили ли они какие-то документы по финансированию, -ведь принят закон и следовательно должно быть предусмотрено финансирование. Но она ответила, что никаких распоряжений, никаких документов и выделения денег по этому направлению нет.

-Как же сегодня выжить украинскому бизнесу?

- Наш бизнес многое пережил. Он поддерживал Майдан, помогает воинам, но

не видит фундаментальных изменений в стране. Все еще не исчезло рейдерство. Т. е отобрать бизнес сегодня можно элементарно. Второе –то, что сложно сегодня планировать будущее. Такова политика госпожи Яресько - отношение пренебрежительное к тем, кто платит налоги в бюджет. Подобное соизмеримо только с руководством Азарова. Поэтому пожелать бизнесменам украинским я могу только одно – оставаться самими собой, бороться. Потому что бедными, рабами - легко управлять, вот и «строить» их - просто. Они не будут вставать на митинги, рабам нужно лишь иногда что-то бросать, чтобы с голоду не умерли. И все.

Но если мы говорим о том, что «боремся за будущее страны», - тогда нужно понимаете - что мы хотим оставить своим детям. В этом случае не следует сдаваться, не стоит боятся выступать, нужно влиять на власть. Потому что другого выхода у нас нет. Если мы только смолчим, вновь согнемся, закроемся – им будет это выгодно.

-Кодекс этического поведения госслужащих – путь в Европу или к Сталинизму?

- Не знаю такого Кодекса. Для меня существует только 10 заповедей и то, чему меня учили родители. Папа говорил: никогда не ври, ведь ложь все рано станет явной. Не врать – полезно, тогда ты в жизни никогда не запутаешься. Вот и красть не стоит. Что же до Кодекса чести, этического поведения - о какой чести можно говорить, когда у нас ходят с оружием в том же парламенте Украины, когда могут поднять руку на женщину, когда слышишь жаргонную речь. Если бы выбирали людей по проведённой работе, по достоинствам, вкладу их в жизнь страны и народа – такой бы картины не было!

Сегодня вновь звучит рекламам что у нас: «новый мессия появился в Одессе, Саакашвили.» Но нужно вначале увидеть, что он сделал для города и людей. И есть ли в этом польза.

У нас очень много в стране умных, грамотных, порядочных людей. Нужно дать им дорогу во власть! А когда у нас министры подают законы, которые не могут прочитать – хорошо ли это? Говорю недавно одному: « у Вас глупость в законе написана, безграмотно». А он отвечает: – «Да дело в том, что я по украинский не умею читать, но мне же сказали, что закон – хороший». О чем с таким министром разговаривать? Одно утешение - знает английский язык...

«Народ Украины имеет благословение Божие!» 

-Верите Вы в возрождение Украины?

-Я верующий человек. Верую в Бога и сама видела свидетельство того, что Украина оберегается Высшими силами. Поэтому не могу не верить в ее возрождение. Помню, на Майдан в первый раз пошел Беркут. Началась  атака. Беркут шел со всех сторон. Мы стояли на сцене, а ребята были внизу, лицом к лицу к Беркуту. Тогда представители всех конфессий стояли на сцене, молились. Я попросила телефон Михайловского собора, позвонила и попросила, чтобы ударили в колокол, поскольку на Майдане пришли людей убивать. И колокол ударил. После этого Беркут не ступил шага! Поэтому я не могу не верить в то, чему сама была свидетелем. Уверена, что не политики, не власть - народ Украины имеет благословение Божие! Нам нужно только делать что-то самим, бороться с неправдой и быть самими честными.

http://kyzhellyoykraine.blogspot.com/

Яка красива гра! Яценюк не йде у відставку по причині відсутності кандидатури майбутнього прем'єра, а Рада не хоче відпустити його на "свободу" тому, що він не йде у відставку... Геніально.https://www.facebook.com/alex.blavatskij/posts/1278728068820291

---

На погоджувальній раді Луценко сказав, що ніяких посад з НФ ніхто не ділить. До того ж, Самопоміч – проти перевиборів. Дуже скоро все й з'ясується.

А ось і причина відмови Самопомічі від виборів А ось і причина відмови Самопомічі від виборів ://news.liga.net/.../9537620-bankovaya_priglasila.. 

https://www.facebook.com/alex.blavatskij/posts/1278714005488364

Прийшла з акції на підтримку Наді ( у Вінниці). Почали не об 11-00, як у всьому світі, а о 12-00, бо ті, хто регулярно ходять на майданчик у Вінниці " звикли до цієї години". Очікувано мала кількість людей- сотні 2-3. На відкриття та закриття фонтану приходять зазвичай пару десятків тисяч. Трохи небайдужих громадян, в основному похилого віку ( вони всі є постійними учасниками всіх масових заходів та віче), трохи батьківщинівців, включаючи депутата міськради Ганну Давиденко та депутата облради та голову обласного осередка "Батьківщини" Людмилу Щербаківську ( звізно ж, бєз палітікі, тобто без партійних прапорів, ну щоб підтримати громадянське суспільство, яке вже ну очєнь втомилося від палітіков і не хоче бачити навіть під час акції підтримки члена партії "Батьківщина" і депутата ВР від партії "Батьківщина" Надії Савченко жодного натяку на цей факт і, не дай, Боже, на саму партію) , зовсім ноль свободівців, самопомічниців, правосєків і прочіх. Їм ця акція по фіг, бо ж Савченко не їхній побратим і однопартієць. Ну і такий самий ноль надзвичайно активних борців із режимом , а за одно і з тією ж "Батьківщиною" " громадських активістів" типу Таїса Гайда. Цієї підтримки, Наді, не побачиш і на сторінках цих людей і у фб, зато побачиш висери на адресу Тимошенко і з боку окремих свободівців, і з боку цих, так би мовити, громадських активістів. Можу зрозуміти і пояснити висери свободівців та гайд проти ЮВ- боротьба за електорат та персональна тупість, незрілість та недалекість окремих товарісчей. А от небажання прийти і підтримати Надю, а в її особі і всіх інших в'язнів Хуйла- зрозуміти не здатна. Розбрат, егоїзм, лицемірство, обмеженість, мояхатозкраєвість - ось, що губить країну вцілому і кожного її громадянина зокрема. Вкотре переконуюся в тому, що ми варті того, що маємо.

https://www.facebook.com/oksana.repinskaya/posts/10205482164321656

«Микита Кожум'яка» — український анімаційний фільм-фентезі, знятий Мануком Депояном за мотивами однойменної казки Антона Сіяніки. Прем'єра стрічки в Україні відбудеться 24 грудня 2016 року. Фільм розповідає про хлопчика Микиту, який повинен врятувати світ людей і світ магії від відьми.

А про Сталина их, Иосифа Виссарионовича, мне понятней всего говорить словами моего отца.

"Нормальная реакция здорового детского коллектива". Это и про цветы убийце. Это про всё и в те времена, и в эти.

Серафим Финкель, из книги "Анекдоты моей жизни"



АРЕСТ ОТЦА

Все войны мой отец строил аэродромы. Была контузия, были награды. Аэродромы строили части НКВД, и отец закончил войну майором НКВД – и после руководил большой базой мехтехники. Так до смерти и остался механиком-строителем.

В 1946-м майору НКВД Финкелю Г.А. дали «смотровой» на квартиру в Козицком переулке, сразу за «Елисеевским» магазином. На «смотрины» взяли меня. Упросил.

Квартира была «за выселением». До начала войны в ней жила немецкая семья.

Комендант снял печати, впустил нас и оставил одних. Две раздельные комнаты! Кухня!! Ванная с газовой колонкой!!! (Видно, непростые немцы жили). На столе тарелки с засохшими остатками... Распахнутые платяной шкаф и буфет...

На полу валяется очень красивая кукла. Я хватаю её – и хриплый крик-шёпот мамы: «Положи!»

Я это очень хорошо запомнил: почему мне нельзя трогать эту, такую красивую куклу?

Был семейный совет, и дедушка сказал: «Нельзя. Грешно».

Майор НКВД Финкель Г.А. отказался от предложенной квартиры. Возможно, это стало строчкой в его личном деле...

Папу «взяли» на работе в мае 1949-го. Шла кампания борьбы с «космополитами». Так тогда называли евреев.

Его вызвал начальник и приказал ехать «на аресты». Отец отказался, сказав, что он не оперативный работник. Отцу приказали сдать оружие, сняли с него ремень и отвели в камеру. «Космополитов» не допрашивали. Просто пару раз избили. Для профилактики.

Ночью к нам пришли с обыском четыре здоровых мужика в сапогах. «Искали» только на нашей половине. Распороли подушки и одеяло. Спросили, какая полка принадлежит нам в большом общем шкафу в коридоре. Вывернули все вещи на пол. С ухмылкой, глядя на меня, один из них вынул из футляра мою скрипочку, аккуратно положил её на пол и раздавил сапогом. Я потерял сознание... 

С детства учила Советская власть любить себя.

Утром мама потребовала, чтобы я пошёл в школу. Я немного опоздал, и, когда вошёл, все уже были на местах. Вскочил второгодник Романов (он был на голову выше всех в классе), сбил меня на пол и стал топтать.

Учительница Тамара Ивановна Коняева (мир праху её) стояла в углу, руки прижав к груди.

Спас меня Саша Масчан. Отец учил его приёмам армянской борьбы. Меня отвели в поликлинику, туго забинтовали грудь (были сломаны два ребра) и отправили домой.

Мама помчалась в школу, но директор Иван Кузьмич Новиков ей спокойно сказал: «Нормальная реакция здорового детского коллектива».

Через несколько недель ночью опять пришли. Забирать.

Когда разорвали мамино единственное крепдешиновое платье, она дёрнулась и тут же получила «по жидовской роже». Мой маленький дедушка бросился с кулаками на обидчика и тоже получил «по сопатке». Встать он не смог.

В «воронок» погрузили маму, меня и деда – «для комплекта».

Привезли на вокзал и погрузили в теплушку («40 человек или 10 лошадей»). Стояли целый день, а «космополитов» всё подвозили. В теплушку набили человек 60: женщины, дети, старики... В Тулу (190 км от Москвы) везли четверо суток. Два раза в день в вагон давали два «солдатских» чайника воды (кружек не было) и бросали на пол несколько буханок хлеба. На вторые сутки дед умудрился выломать в углу доску. Стало легче, а то гадили...

А папу спас его друг – следователь НКВД дядя Саша Зимберквит, которого взяли через неделю после отца. Дядя Саша потом рассказал, что у него была стопка дел высотой больше метра. Когда он увидел дело отца, то засунул его в самый низ. Больше он сделать ничего не мог.

Позже говорили, что первую треть арестованных НКВДэшных «космополитов» расстреляли в течение нескольких дней, вторую треть, не мешкая, отправили «на Колыму», но тут кто-то неглупый спохватился, что зря переводят «матерьял», ведь практически все «космополиты» были ИТР.

Так отец (его перебросили на место мгновенно) стал главным инженером «Щёкингазстроя». Это теперь посёлок Первомайский. Там огромный химзавод.

Строили всё зэки. Их были тысячи. Каждое утро мимо наших домов текла эта река: лаяли и рвались с поводков собаки, хрипло орали охранники. Шли люди на работу. А вечером с работы. Строили «радостное коммунистическое завтра».

Отец был «расконвоированный».

Кажется, был июль, когда нас привезли к нему (у мамы синяк в пол-лица, у деда сломан нос). К этому времени отцу уже выделили двухкомнатную квартиру с кухней и чуланом на втором этаже двухподъездного двухэтажного щитового дома, в котором жили ИТР: зэки и вольные. Таких домов было три. Чудны дела твои, власть советская!

Поздней осенью 1956-го, когда я, совсем уже взрослый, вернулся из Сибири, в нашей коммунальной квартире раздалось три звонка. К нам. Я пошёл открывать. Стоит старый человек в рваной телогрейке, без зубов, с перекошенным лицом.

«Гриша дома?» – не говорит, а мычит он. «П-а-а-п!» – ору я. Выходит отец. Не узнаёт. «Гришка!» – бормочет старик. И вдруг отец кидается: «Сашка!» Так вернулся дядя Саша Зимберквит. Какое-то время жил у нас. Через полгода он умер.Ссылка