Черкаська обласна бібліотека для дітей підтримала цікавий всеукраїнський проект – це запис ауді-книг, якими користуватимуться насамперед незрячі.
Особливість полягає в тому, що прочитати потрібно усю книгу – від першої сторінки до останньої, а також описати своїми словами наявні ілюстрації.
================================================================
Запис ауді-книги для незрячих (зі словесним описом наявних ілюстрацій).
© Тарас Шевченко «Тризна» в перекладі Наталії Горішної, 2015.
Частина 1. Передмова від перекладача.
Читає Наталія Горішна. Запис здійснено в Черкаській обласній бібліотеці для дітей, 2016.

17.08.2014
"Екслібрис" - передача першого каналу українського радіо.
Літературознавець Михайло Слабошпицький - про сучасні переклади українською мовою,
зокрема, про книги перекладів Наталії Горішної.





Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Фрагменти поеми Т.Г. Шевченка "ТРИЗНА" -
в оригіналі (читає Євгеній Обухов-Петрик) та в перекладі Н.Горішної (читає Наталія Горішна).









ПРИСВЯТА (уривок з поеми Тараса Шевченка "ТРИЗНА") -
в оригіналі (читає Василь Буколик) та в перекладі Н.Горішної (читає Наталія Горішна).

Із виступів (два фрагмента) письменника Г.П. Білоуса
на презентаціях книг Наталії Горішної, Черкаси, 2009, 2006.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/





2009 р.
Тут /в бібліотеці ім. В.Симоненка/ відбулися презентації найкращих наших книжок, тут відбувається вшанування наших лауреатів Симоненківської премії.
Те, що сьогоднішня наша зустріч відбувається саме тут, я гадаю, - знаменно. Колись, я так вірю, і Наталя – дай Бог, щоб вона стала теж лауреатом /цієї премії/.

2006 р.
Коли я взяв до рук книгу Наталії Горішної «Бджола на асфальті», то почувався не головою Черкаської організації НСПУ, а джмелем, який літав і пасся на оцих її шедевральних речах, особливо – про природу…
У цього автора є відвага додати до великого сонмища книжок щось своє неповторне і таким чином збагатити нашу – й давайте говорити сміливіше – і світову літературу…
В запашистій поезії Наталії Горішної є досить багато результативних пошуків – від класичного вірша аж до хоку.
Її досконалі переклади часом кращі за оригінали. А це свідчить про те, що у Наталі є можливості стати на рівень тих авторів, яких вона перекладає (російські поети “срібного віку”).

Виступ М.Т. Негоди на презентації книги Наталії Горішної «Розп’яття осені»,
Черкаси, 2007.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/





Дорогі друзі!
Хто прочитав першу книгу Наталії Горішної “Бджола на асфальті”, той не зможе обійти своєю увагою і другу – “Розп’яття осені″, бо Наталя своєю першою книгою заявила про себе як високоталановита поетеса.

Ось я прочитаю кілька її рядків:
*
Сутність любові:
Хоче квітнева брунька
Яблуком стати.
Або
*
Вечір малює
Тополькою-пензликом
Зорі на небі.

Чорнобривці, побачені в Туреччині, – “наче полонянки отуречені, віддавали вроду молоду”. Це ж тільки поет так може побачити і сказати.

У книзі “Розп’ятті осені” поширшала тематика. Тут на нас чекають зустрічі з художниками Гогеном, Рафаелем, Рембрандтом, Тиціаном, Айвазовським. І образ Мазепи, але як він показаний – його доля пропущена через власну душу авторки:

Для когось ти – дід, А для мене – коханий...

Тут і “Шукачі раю”, і “Куточок раю”, і “Мелодрама осені”, і “Жінка в опалому листі”...

Особливо хочу висловити свої враження від “Золотих пелюстинок″. Це – прозопоезія, яка, безперечно, має бути для Наталі кроком до прози. Тут видно величезний потенціал, який вона має ще розкрити. Наталя уміє одним реченням написати цілу оповідку. Ось, наприклад, я вам зачитаю оповідку “Радість″:

“Цуценя підбігло з таким радим виразом, наче збиралося розповідати мені добрі новини”.

Або оповідка “Серце”. Юнак, який виріс на Дніпрі, у ньому потонув. Але як це передано! Як б’є по серцю остання фраза: “Старий Дніпро не знав, що чинити, коли у людини серцевий напад”.
Розумієте – тут все! І не треба нічого розжовувати чи дописувати.

...Я щиро радий, що до когорти українських поетів приєдналася ще одна дуже талановита поетеса. Я вітаю Наталю з новою книгою і чекатиму нових зустрічей з її творчістю; бо після прочитання цих книг хочеться поставити їх на почесне місце на книжковій полиці, щоб ще неодноразово перечитати.

Наталія Горішна
«Ти – Україна!», читає автор.
Сайт письменниці: http://www.gorishna.narod.ru/

Наталія Горішна, Сайт письменниці: http://www.gorishna.narod.ru/
«Право на весну», читає автор.

Леся Українка, «Королівна», 1901.
Читає Наталія Горішна.,
сайт http://www.gorishna.narod.ru/




Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Моргун Федір Овксентійович (1910 – 1990) http://uk.wikipedia.org/wiki/Моргун_Федір_Овксентійович
З 1972 р. по 1977 р. очолював Черкаську обласну письменницьку організацію, багато зробивши для розвитку культурно-мистецького життя області, зміцнення дружніх зв’язків з літераторами Росії та Казахстану.

Поезії із книги Ф.Моргуна «Довіра» читає Наталія Горішна.



Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна
ЩЕДРИЙ ВЕЧІР /віншування/, читає автор.
© Вірш із книги «Під сонцем серця», 2011.
Книга удостоєна Всеукраїнської літературної премії ім. В.Симоненка, 2012.





Щедрості усім нам в Щедрий вечір!
Щоб турботи не згинали плечі,
Щоб добро не обминало дім,
Божого заступництва усім!

Господині – вдалої куті,
Господарю – руки золоті,
Діточкам – солодкі карамелі
Насипаймо в щедрувальні жмені.

Парубкам – дзвінкої коляди
І дороговказної звізди,
А дівчатам – в прибрану оселю
Щоб у пару не дістався нелюб.

Молодятам – в дзьобі журавля
То Маланочку, то Василя.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна, Святвечір, читає автор.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/
© Вірш із книги «Під сонцем серця», 2011.
Книга відзначена Всеукраїнською літературною премією ім. В.Симоненка, 2012.




СВЯТВЕЧІР

На день народження Ісуса
Несе дари цнотливий сніг,
Своїм крилом, як білий бусол,
Світ затуляючи від лих.

Хова в долонях янголятко
Вечірню зірку дотемна,
І притуляється колядка
Кирпатим носом до вікна.

Ще й досі радісне відлуння
Не доросло до торжества,
Та серпик місяця тонюній
Сосну вбирає до Різдва.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Наталія Горішна,
«Земна жага», читає автор.
Вірш із книги «Під сонцем серця», відзначеної Всеукраїнською літературною премією ім. Василя Симоненка (2012).
http://www.gorishna.narod.ru/bdjola.html

ЗЕМНА ЖАГА

Така мокрінь, а в серці сухо-сухо,
Як на початку зоряних віків,
Коли Господь світи уже надмухав,
Та оживити зроблене не вспів.

Горбатились плато материків,
Потоки лави пінилися жаром,
І безлічі вогненних піхурів
Виплескувались у сірчані хмари.

І тріскалася шкіра у Землі,
І дерлась плоть у конвульсійних рухах.
Земля волала, але крик її
Не чули ненароджені ще вуха...

Жага Землі у жінку перейшла.
– Згораю, любий, дай свою вологу! –
Ти чоловік, верши веління Бога,
Та хай в тобі
Я спопелюсь дотла!





Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Поетичний вечір при свічках, приурочений до 125-ї річниці вд дня народження видатного поета «срібного віку» Володимира Нарбута, був проведений у Всесвітній день поезії 21 березня 2013 року в Черкаській обласній науковій бібліотеці ім. Т. Шевченка.
У заході взяли участь: Наталія Горішна, поет, перекладач, лауреат Всеукраїнськох премії ім. В. Симоненка, автор книги перекладів з Володимира Нарбута «Совість» (2008); Ярослав Литвин, лауреат Всеукраїнського конкурсу читців; Інна Максимович, бібліотекар. Відео: Оксана Галаєва.
На вечорі прозвучали поезії Володимира Нарбута – в оригіналі та в українському перекладі Наталії Горішної, а також романс «Зелений кісник» на слова В.Нарбута у виконанні автора музики, композитора Наталії Саух.
Сайт: http://www.gorishna.narod.ru/

Владимир Высоцкий в украинском переводе Наталии Горишной.
«На братських могилах…», читає Наталія Горішна.

Сайт: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна
© Вірш із книги перекладів «Різдвяне Немовля», 2010
/текст/
БРАТСЬКІ МОГИЛИ

На братських могилах не ставлять хрестів,
Невтішно ніхто не ридає.
До них носять квіти, гірлянди вінків,
І Вічний вогонь там палає.

Де дибки вставала земля від боїв,
Тепер установлено плити.
Нема тут окремих солдатських життів –
Вони воєдино всі злиті.

У Вічнім вогні – бачу здиблений танк,
Охоплені полум’ям хати,
Горить в нім Смоленськ і горить в нім Рейхстаг,
І серце простого солдата.

Нема на могилах заплаканих вдів –
Сюди ходять люди міцніші.
На братських могилах не ставлять хрестів,
Та це хіба може утішить?..

У Черкасах в рамках щорічної «Поетичної осені», яку проводить Черкаська організація Національної спілки письменників України, відбуваються творчі зучтрічі письменників зі школярами, студентами та всіма зацікавленими читачами.
21.11.2012 до старшокласників Черкаської школи № 12 завітала письменниця Наталія Володимирівна Горішна.
Зустріч переросла в цікаве, змістовне спілкування. Звучали поезії Наталії Горішної з уст самої поетеси та у вигляді відео роликів (відеопоезії), розміщених на сайті письменниці - Сучасна українська поезія. Наталія Горішна.

До роковин штучного голодомору в Україні 1932-1933 р.р.

Наталія Горішна
НАРОДОМОР (реквієм)





Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна

Этот поэт написал очень много песен. Наверное, самая известная "Песня остается с человеком".
А вот мало известное стихотворение, написанное в зрелые годы (а прожил поэт 94 года).

На видео - эти стихи в переводе на украинский язык.

Перевод: Наталія Горішна
Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна




Сергей Островой Григорьевич
1911 – 2005

* * *

Не напоказ, не лыко в строчку,
А по велению души,
Молиться надо в одиночку.
И – по возможности – в глуши.

И если будет очень трудно
И боль хлестнет через края,
Молиться надо не прилюдно,
Бо тайна велика сия.

Будь неподкупен в каждом чуде,
И не ищи других дорог.
Молись, когда не видят люди,
Когда вас двое: ты и Бог.
==========================
* * * (перевела Наталия Горишная)

Молитись треба не на показ,
Бо храм душі – найвищий храм.
Не про чиєсь цікаве око,
Молитись треба сам на сам.

І якщо труднощі повсюдно,
І болю чорна пелена –
Молись, але не привселюдно,
Бо це велика таїна.

Хай непідкупним серце буде,
Не жди миттєвих перемог.
Молись, коли не бачать люди,
Коли вас двоє: ти і Бог.


Сергей Островой в украинском переводе Наталии Горишной.
«Не напоказ, не лыко в строчку…» / «Молитись треба не на показ…»,
читає Наталія Горішна.
сайт: http://www.gorishna.narod.ru/
© Вірш із книги перекладів «Різдвяне Немовля», 2010

Стихи Леонида Мартынова (1905 - 1980) "ВОДА" читает Юлия Рутберг.
Украинский перевод - Наталия Горишная.

© Вірші із книги перекладів «Різдвяне Немовля», 2010 .
Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна.








Мартынов Леонид Николаевич
1905 – 1980

ВОДА
Вода благоволила литься!
Она блистала столь чиста,
Что – ни напиться, ни умыться,
И это было неспроста.

Ей не хватало ивы, тала
И горечи цветущих лоз.
Ей водорослей не хватало
И рыбы, жирной от стрекоз.

Ей не хватало быть волнистой,
Ей не хватало течь везде...
Ей жизни не хватало – чистой,
Дистиллированной воде!
---------------------------------------------
Переклад: Наталія Горішна
ВОДА

Вода зволяла щедро литись!
Настільки чиста, що ніяк
Ані напитися, ні вмитись
Так й не наваживсь нею я.

Їй бракувало верболозу,
І водоростей і мушви.
І крижаних тенет морозу,
І розжирілої плотви.

Їй бракувало хвиль іскристих,
Напоєних дощем садів...
Життя не вистачало чистій,
Та – дистильованій воді!

Марина Цветаева в оригинале и в украинском переводе Наталии Горишной,
Моим стихам, написанным так рано…/ Моїм рядкам, написаним так рано…
сайт: http://www.gorishna.narod.ru/
© Вірш із книги перекладів «Гусінь янголів», 2009


Марина Цветаева МОИМ СТИХАМ читает Алиса Фрейндлих
Переклад українською мовою - читає Наталія Горішна.









Цветаева Марина Ивановна
1892 – 1941

* * *

Моим стихам, написанным так рано,
Что и не знала я, что я – поэт,
Сорвавшимся, как брызги из фонтана,
Как искры из ракет,

Ворвавшимся, как маленькие черти,
В святилище, где сон и фимиам,
Моим стихам о юности и смерти –
Нечитанным стихам! –

Разбросанным в пыли по магазинам
(Где их никто не брал и не берет!),
Моим стихам, как драгоценным винам,
Настанет свой черед.

Май 1913
========================================

* * * (переклала Наталія Горішна)

Моїм рядкам, написаним так рано,
Що і не знала я, що я – поет,
Що хлюпнули, як бризки із фонтану,
Як пломінь із ракет,

Що увірвались, наче чортенята,
В святилище, де сон і фіміам,
Моїм рядкам про юність і про втрати –
Нечитаним рядкам! –

Розкиданим в крамницях по вітринах
(Де їх ніхто і не бере, й не брав!),
Моїм рядкам, як найціннішим винам,
Прийде своя пора.

Взято тут: Сучасна українська поезія. Наталія Горішна